Спокій їм тільки сниться

Наприкінці минулого тижня відбулася (а точніше, не відбулася) доволі примітна подія: через брак кворуму в Києві не був проведений 15-й звітно-виборний з’їзд Асоціації українських банків (АУБ) - колись найпотужнішого і найвпливовішого профільного об’єднання учасників фінансового ринку. Керівництво асоціації заявляє про «здійснення небувалого адміністративного тиску на комерційні банки з метою зриву» з’їзду. Його опоненти називають інші, більш глибокі та довгограючі причини.

Хай там як, напрошується очевидний висновок - АУБ, як і весь суспільно-ринковий рух українських банків, переживає дуже серйозну та глибоку кризу.

23 червня ц.р. прес-служба Асоціації українських банків розіслала в ЗМІ повідомлення, що наступного дня (24 червня) має відбутися XV звітно-виборний з’їзд цієї організації.

Згідно із розісланою інформацією, на порядку денному з’їзду значився звіт АУБ за останні чотири роки та обрання нового керівного складу асоціації. Зокрема, мали переобрати президента, раду АУБ та її голову, внести зміни до статуту організації тощо.

Також у листі асоціації повідомлялося, що станом на десяту годину ранку 23 червня свою участь у з’їзді, оплативши відповідні внески, підтвердили 87 банків, що «становить майже 80% від загальної кількості членів АУБ».

Наступного ранку, в день проведення з’їзду, від АУБ надійшло повідомлення про зміну теми його прес-конференції, яку тепер оголосили як «Адміністративний тиск на банки з метою зриву XV з’їзду АУБ». Невдовзі інформагентства, посилаючись на прес-секретаря асоціації Сергія Шумила, процитували заяву «про спроби Національного банку зірвати з’їзд АУБ, початок якого заплановано 24 червня на 11.00».

Як повідомив пан Шумило, «з другої половини вчорашнього дня (23 червня) в асоціацію надійшло понад 40 заяв банків про те, що вони не зможуть взяти участь у з’їзді», й такі заяви продовжували надходити вранці, в результаті чого не було кворуму (55 учасників) для проведення заходу. При цьому стверджувалося, що неофіційно банкіри нібито повідомляють про наполегливі рекомендації НБУ не брати участі в з’їзді асоціації, які надходять до них.

Керівництво Національного банку поки що утримується від будь-яких заяв із цього приводу. У відповідь на запит DT.UA ми отримали лаконічну відповідь прес-служби: «З’їзд АУБ - це внутрішня справа саморегульованого об’єднання».

«Керівництво АУБ саме позбавило учасників можливості потрапити на черговий з’їзд», - заявив президент Харківського банківського союзу Анатолій Волок. За його словами, частина делегатів тільки напередодні ввечері одержала запрошення і порядок денний з’їзду. «Безпреце­дентність цих подій полягала в тому, що спочатку керівництво АУБ тричі відмовилося провести зустріч із радою асоціації - органом, який їх найняв. Більш того, коли цей скандальний з’їзд розпочався в п’ятницю, частина учасників не змогли на нього потрапити через відмову пустити їх у приміщення з причини відсутності їхніх прізвищ у списках», - цитує УНІАН банкіра.

Як запевнив DT.UA у відповідь на наше звернення голова ради АУБ Станіслав Аржевітін, на з’їзд був забезпечений доступ усім делегатам, які завчасно підтвердили свою участь у з’їзді та оплатили відповідний внесок. Відповідно до поданих заявок було сформовано списки делегатів, які за день до з’їзду подали охороні ЦВК, де проводився з’їзд, і вже за цими списками охорона забезпечувала пропуск делегатів. «Нагадаю, що ЦВК - режимний об’єкт, куди кожен не може ходити, коли йому заманеться. Для одержання пропуску треба мінімум за день подавати відповідні списки. Цю процедуру не ми придумали», - пояснює голова ради АУБ.

Коментуючи проведення з’їзду АУБ на режимному об’єкті, банкір іронічно зазначає, що саме ця обставина, як й наявність у залі засідання групи людей спортивної статури, свідчить про особливу підготовку виконавчої дирекції асоціації до з’їзду. «Цей антураж свідчить, що захід готувався в «найкращих» традиціях корпоративних конфліктів - таким чином організовують збори акціонерів, конфлікт між якими зайшов надто далеко, перейшовши в гарячу фазу», - говорить голова правління Укрсоц­банку Борис Тимонькін.

До слова, авторові цих рядків доводилося особисто бути присутнім на кількох попередніх звітно-виборних з’їздах АУБ, які проходили при широко відчинених для ЗМІ та громадськості дверях в Українському домі (Європейська площа, 1). Розгляд обговорюваних питань, а також супутні виступи, обговорення, голосування й тематичні дискусії тривали мало не повний робочий день. Цього разу журналістів на з’їзд не запрошували. Причому, судячи з анонсованого часу проведення підсумкової прес-конференції (12.00), голова ради АУБ Станіслав Аржевітін і президент Олександр Сугоняко мали намір не тільки зберегти за собою посади в асоціації, а й дуже оперативно, буквально за годину (початок з’їзду було заплановано на 11.00) розглянути й затвердити всі питання порядку денного.

На думку президента Харківсько­го банківського союзу, основною причиною такої поведінки з боку керівництва Асоціації українських банків є те, що головним пунктом порядку денного було переобрання президента і голови ради організації, а також внесення змін до її статуту. П.Волок вважає, що керівництво АУБ намагалося будь-якими способами домогтися свого переобрання, при тому що банкірів хвилювали більш актуальні питання. Крім того, на сьогодні воно поглиблює внутрішній конфлікт серед українських банків, у зв’язку з чим більшість банкірів вважають за необхідне оновити організацію.

«Нас не влаштовують ті процеси, які відбувалися останнім часом, особливо в раді асоціації, в результаті яких вона була приватизована фактично двома людьми. А будь-які спроби значущої частини ради зібрати якусь нараду, на якій обговорювалися б справді важливі для системи та самої АУБ питання, упиралися в глуху стіну, - критикує керівництво асоціації Борис Тимонькін. - Це в існуючих вітчизняних реаліях може бути типовою ситуацією для будь-якого конфліктного акціонерного товариства, але абсолютно неприпустимо для громадської організації, покликаної захищати інтереси її учасників. Усі ігри в політику, спроби стравити одні банки з іншими, досить інтенсивний PR, гучні заяви та створення видимості активної діяльності за цілковитої відсутності якихось реальних лобістських результатів - усе це може подобатися першим особам асоціації. Але коли нічого реального не відбувається чи, навіть навпаки, перетворюється на негатив для банківської системи - все це може тривати досить довго, але не нескінченно. І розвал з’їзду - дуже яскраве тому підтвердження».

«З’їзд, що не відбувся, - це логічний підсумок останніх кількох років роботи керівництва асоціації, яке не займалося нічим, крім спроб зберегти свої місця. Загроза їх втрати в останні роки стала дуже реальною - настільки серйозно зросло невдоволення та впала довіра з боку банків до нинішніх перших осіб АУБ», - заявляє голова правління банку «Старо­київський» Юрій Яременко. При цьому він наголосив, що висловлює не тільки власну точку зору, а й думку великої кількості інших невеликих банків. «Саме тому останні чотири роки не проводився звітно-виборний з’їзд асоціації. У результаті безлічі маніпуляцій було фактично розібрано та розігнано раду АУБ, що діяла раніше, а контроль над організацією, покликаною обстоювати інтереси більш як ста банківських установ, було фактично узурповано дуже вузькою групою людей. Серед виключених під тим чи іншим приводом опинилися саме ті люди, які раніше активніше за інших виражали невдоволення роботою АУБ, і саме тому вони сьогодні змушені висунути ініціативу створення нової асоціації», - зазначив банкір.

За словами пана Яременка, нинішня ситуація зі зривом з’їзду вигідна передусім саме діючому керівництву, оскільки згідно зі статутом організації її щорічні з’їзди мають проводитися до 1 липня. А якщо ні, то повноваження діючого керівництва продовжуються ще на рік, і завдання збереження «теплих місць» вирішується ще на рік.

Водночас Анатолій Волок переконаний, що з’їзд асоціації неодмінно відбудеться, але він буде позачерговий, після того як буде зібрано необхідну кількість підписів членів асоціації.

«Безумовно, звітно-виборний з’їзд АУБ буде обов’язково проведено виконавчою дирекцією, - запевнив DT.UA Олександр Сугоняко. - Для цього керівництво асоціації докладає відповідних зусиль, спрямованих на створення належних зовнішніх передумов для проведення найближчим часом з’їзду та забезпечення його учасникам можливостей для вільного волевиявлення. Про це ми вже повідомили в листі банкам-членам. Асоціація українських банків та її виконавча дирекція продовжують працювати у звичайному режимі, а діюче керівництво продовжує легітимно виконувати свої обов’язки».

Тим часом нинішній режим роботи виконавчої дирекції АУБ усе ж таки складно назвати звичайним - надто далеко, схоже, зайшли внутрішні конфлікти в організації. Одне з найбільш давніх і довгограючих протиріч - конфлікт між виконавчою дирекцією та дочірніми структурами іноземних банків, які перебувають (а точніше, які уже перебували) у ній. Як відомо, з початку 2005-го і по 2008 рік багато найбільших вітчизняних фінансових установ («Райффайзен Банк Аваль», Укрсиббанк, Укрсоцбанк, «Форум» та інші) перейшли під контроль іноземного капіталу. Нині до цієї категорії належать сім із перших десяти операторів українського ринку.

Тим часом Олександр Сугоняко вже не перший рік активно критикує експансію іноземного капіталу в Україні, закликаючи до обмеження його участі у вітчизняній банківській системі.

Конфлікт досяг апогею, коли на піку фінансової кризи восени 2008 року президент АУБ заявив про масове виведення валюти за кордон із рахунків банків з іноземним капіталом у рахунок погашення боргів перед материнськими структурами.

У результаті відносини було зіпсовано остаточно. Згодом ціла група установ, серед яких «Райффайзен Банк Аваль», Укрсоцбанк, Укрсиббанк, «ОТП Банк», «ВТБ банк», «Платинум банк», «Ерсте банк» та «Індекс банк», вийшли зі складу асоціації. Як альтернативу, в 2009 році було створено Форум провідних міжнародних фінансових установ (сьогодні до нього входять близько двох десятків установ). Один із мотивів - неефективна діяльність діючих об’єднань у період кризи.

Чимало банкірів вважають, що саме відсутність належних комунікацій між банківським регулятором і системою, які були покликані забезпечити банківські асоціації, виявилася одним із головних чинників, що зашкодили ефективно протистояти кризовим явищам, які значно погіршили наслідки для фінансової системи та економіки загалом.

Діалог і взаємодія відтоді далеко не поліпшилися, хоча загроза другої хвилі кризи, як і виклики для стабільності банківської системи залишаються більш ніж актуальними.

Зважаючи на це, й було оголошено ініціативу - створення нової банківської асоціації, яка, за задумом організаторів, не роз’єднувала б, а консолідувала б учасників фінансового ринку. Примітно, що підписантами відповідної декларації виступили відразу 11 уже колишніх членів ради АУБ, вибраних до нього на останньому звітно-виборному з’їзді.

Раніше директор департаменту зовнішніх комунікацій НБУ Сергій Круглик, оцінюючи можливість створення ще одного банківського об’єднання, заявляв, що Нацбанк взаємодіятиме з усіма, хто готовий працювати в інтересах системи. З іншого боку, за його словами, таку роботу легше було б проводити з не дуже великою кількістю СРО: що більш консолідованим, більш організованим буде банківський сектор, то краще.

Чим завершаться нинішні процеси в громадському банківському русі - покаже час. Але з урахуванням усіх вищезгаданих коментарів та обставин, очевидно, що спокійного життя у банківських «громадських діячів» найближчим часом не буде.