Сміливість синдикат бере. І не тільки

Політичні ризики, що різко зросли з початку квітня й вилилися в погіршення агентством Standard&Poor’s прогнозу рейтингу України зі «стабільного» до «негативного», не надто зіпсували апетит міжнародних інвесторів до вітчизняних боргових зобов’язань. Фінустанови, які насмілилися вийти на зовнішні ринки, було винагороджено значним перевищенням попиту на свої позики над початковою пропозицією.

Своєю чергою, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав із Укрексімбанком дебютну угоду про відкриття кредитної лінії для реалізації довгострокових енергозберігаючих інвестиційних проектів. Банкіри запевняють, що це тільки початок: аби лише були в українських позичальників уміння та бажання їх здійснювати.

Одним із головних підтверджень незначного зниження привабливості боргових зобов’язань українських позичальників в очах світових інвесторів може послужити хоча б динаміка котирувань вітчизняних євробондів на зовнішніх ринках. Премія в їх дохідності до держзобов’язань США (EMBI+ Україна спред), що зросла було на 12 базисних пунктів, в останній декаді квітня повернулася до значень кінця попереднього місяця.

Звичайно, між небажанням іноземців позбавлятися придбаних раніше активів і готовністю позичати нові ресурси — велика відмінність. Тим більше що окремі з потенційних позичальників невдовзі після публікації президентського указу про розпуск парламенту хто офіційно, а хто «за великим секретом» повідомляли про припинення інвестиційних проектів, які намічалися раніше, та навіть про скасування вже досягнутих кредитних угод.

Звичайно, ми не заперечуватимемо того факту, що нинішній політичний хаос як завгодно, але тільки не позитивно впливає на інвестиційний клімат у країні. Та все ж насмілимося стверджувати, що озвучені заяви про його катастрофічне погіршення були, м’яко кажучи, трохи перебільшеними та надто емоційними — світова кон’юнктура залишилася цілком сприятливою. Це підтвердили дуже непогані результати фінустанов, які спокійно прозондували міжнародний кредитний грунт і ризикнули вийти на ринок іноземних запозичень.

Знаковим месиджем, який зумовив подальший перебіг подій і вказав на значний інтерес іноземних інвесторів до зобов’язань вітчизняних позичальників, стало опубліковане вже наприкінці першого кризового тижня повідомлення міжнародного фінансового тижневика EuroWeek. У ньому йшлося, зокрема, про те, що при підготовці організованої Deutsche Bank і Standard Bank позики Укрексімбанку попит значно перевищив його запланований спочатку обсяг у 150 млн. дол. Премія до піврічного LIBOR становила всього 80 базисних пунктів (0,8%). Тим самим, зробили висновок іноземні спостерігачі, було встановлено benchmark за ставкою для синдикованих позик українських банків.

У середині квітня про більш як триразове збільшення обсягу планованої позики (з 10 до 33 млн. дол.) оголосив Укрпромбанк, який дебютував на зовнішніх ринках, а тому позичив досить скромну за сьогоднішніми мірками суму. Українські «дочки» великих зарубіжних фінансових структур, які вже мають позитивну кредитну історію, змогли дозволити собі значно більші позики.

Укрсиббанк, контрольним пакетом якого володіє французька BNP Paribas, повідомив, що залучає дворічний синдикований кредит на 150 млн. дол. з орієнтовною ставкою за кредитом Libor+1,1% річних. Цьому банку, на відміну від більшості інших вітчизняних фінансових установ, поки що не доводиться напружуватися ні в пошуках джерела збільшення капіталізації, ні дешевого фондування. Його «прийомний батько», як повідомляло керівництво Укрсиббанку, у рамках відкритих кредитних ліній ще до початку лютого поточного року вже надав йому 2 млрд. дол.

Австрійська Raiffeisen International Bank Holding AG такими фінансовими м’язами, як у французів, похвалитися не може. Тому найбільша на сьогодні в Україні іноземна «дочка» — «Райффайзен Банк Аваль» — і ставки за кредитами тримає вищі, й зовнішні для групи ресурси запозичає охочіше. Так що, запланувавши спочатку позичити, як і Укрсиббанк, 150 млн. дол., «Райффайзен Банк Аваль» не змарнував нагоди скористатися чудовим попитом на свої зобов’язання й заявив про збільшення синдикованого кредиту, який він залучає, більш як утричі — до 500 млн. дол. Ставка за кредитом теж виявилася цілком прийнятною — LIBOR+1,2% річних.

Також про збільшення більш як утричі синдикованої річної позики (до 325 млн. дол.) заявив і Укрексімбанк. І все одно отримані організаторами позики пропозиції про купівлю частки в синдикаті перевищили початкову заявку майже в 2,5 разу.

За словами заступника голови правління Укрексімбанку Миколи Удовиченка, цією позикою держбанк нинішнього року не обмежиться. І розраховує як мінімум повторити свій торішній показник запозичень (840 млн. дол.). Але час і спосіб залучення ресурсів визначатимуться потребами банку в фондуванні, а також кон’юнктурою світових ринків.

Готовий до запозичень на міжнародних ринках капіталу, на думку аналітиків, і державний Ощадбанк. Проте ця фінансова установа, схоже, все ще приходить до тями після скандальної зміни її менеджменту, яка сталася минулого місяця.

Якби ж то наша держава ставилася до проблем іміджу й капіталізації фінустанов, що їй належать, хоча б наполовину так само скрупульозно, як іноземні власники. А так вітчизняні держбанки можливостям з нарощування капіталу того ж «Райффайзену», наприклад, можуть тільки позаздрити. Збільшивши в грудні минулого року статутний капітал на 600 млн. грн. (до 2,1 млрд. грн.), «Райффайзен Банк Аваль» уже заявляв про наміри наростити його нинішнього року ще на півтора мільярда.

Для порівняння, Ощадбанк у грудні 2006 року збільшив свій статутний фонд усього на 19 млн. грн. (до 722 млн. грн.). А Укрексімбанк через брак капіталу наприкінці минулого року змушений був зводити до мінімуму нарощування кредитних операцій. Через що за січень-лютий поточного року його активи зросли всього на 200 млн. грн. (із 16,8 до 17,0 млрд. грн.).

Благо, менеджерам цієї фінансової установи в розпал боротьби між представниками президентської та урядово-парламентської команд за контроль над держбанками якимось дивом удалося одержати дозвіл Кабміну капіталізувати торішній прибуток і збільшити свій статутний капітал на 370 млн. грн. (до 1,27 млрд. грн.).

Майже вдвічі скромнішою буде допомога із збільшення «статутників» від держави, на яку держбанки можуть поки що нинішнього року розраховувати. У бюджеті-2007 для кожного з них на ці цілі передбачено всього по 200 млн. грн. Відповідну урядову постанову нарешті підготувало Мінекономіки, про що 24 квітня журналістам повідомив глава цього відомства Анатолій Кінах.

В умовах жорсткого браку капіталу можна як завгодно довго сперечатися про те, яким чином державі правильно використовувати держбанки та як для цього треба змінити їх структуру. Але всі ці дебати залишаться, за великим рахунком, лише порожніми розмовами, поки для збільшення капіталів держбанків навіть в інноваційних-інвестиційних бюджетах виділятимуться такі мізерні крихти.

От і виходить, що громадськість радує хоча б уже заявлений намір консорціуму держбанків (разом з українським ЗТБ) прокредитувати 2007 року інвестпроекти української енергетики обсягом близько 2 млрд. грн. Хоча навіть найнагальніші потреби в інвестиціях однієї тільки цієї галузі оцінюються сумами як мінімум на порядок більшими. Причому не в гривневому, а в доларовому еквіваленті.

Але ліпше мало, ніж зовсім нічого. Тому не може не тішити й оголошення Європейського банку реконструкції та розвитку про початок функціонування в Україні програми, спрямованої на співробітництво з фінансовими установами в сфері енергоефективності й розвитку відновлювальної енергетики, яка була схвалена радою директорів банку в жовтні 2006 року.

У рамках цієї програми 25 квітня ЄБРР і Укрексімбанк підписали кредитну угоду на суму 50 млн. дол. (її загальний обсяг становить 100 млн. євро). Основною метою цього проекту, як заявили після підписання угоди її сторони, є внесок у розв’язання проблеми енергоємності економіки України, яка більш як утричі перевищує середній рівень у ЄС.

Як повідомив журналістам голова правління Укрексімбанку Віктор Капустін, кредитна лінія надана терміном до семи років зі ставкою LIBOR+2,35% річних. Перші два роки будуть пільговими, тобто в цей період погашатимуться тільки відсотки за кредитом. Потенційними клієнтами програми, які матимуть можливість одержати довгострокові субкредити до 5 млн. дол. на реалізацію інвестпроектів зі зниження енергоспоживання, є кредитоспроможні українські приватні компанії, які відбиратимуть за узгодженими з ЄБРР критеріями. Найважливішою умовою при цьому буде якість реалізованого проекту, тобто його комерційна ефективність.

Відмітною ознакою цієї програми є те, що вона підтримується кількома важливими елементами технічної допомоги. Консультант проекту, якого фінансує уряд Швеції, відповідатиме за розгляд проектів, а також маркетингову й інформаційну кампанію. Водночас експерти, яких фінансуватиме Федеральне міністерство фінансів Австрії, будуть допомагати потенційним одержувачам кредитів у визначенні конкретних заходів з підвищення енергоефективності, у підготовці планів раціонального використання енергоресурсів і документів для одержання кредиту.

Директор ЄБРР в Україні Камен Захарієв нагадав, що фінустанова, яку він представляє, є одним з найбільших фінансових донорів вітчизняної економіки, реалізуючи в нашій країні понад 130 проектів на суму близько 2,87 млрд. євро. За понад десять років роботи в нашій країні Європейський банк реконструкції та розвитку вперше уклав угоду про співробітництво з держбанком, який було обрано основним партнером проекту. Причина — доведена ним в останні роки спроможність не піддаватися політичному тиску й реалізовувати ефективні з комерційного погляду проекти.

За словами пана Захарієва, нинішня угода — це лише початок, у її рамках триватиме пошук оптимальних варіантів реалізації енергозберігаючих проектів. І гроші в цьому разі навіть не так важливі, як надання спеціалізованої допомоги у вигляді ноу-хау кредитним експертам вітчизняних банків, які мають навчитися оцінювати ефективність таких інвестиційних проектів. Залежно від успішності нинішнього починання в майбутньому можливе як відкриття нової кредитної лінії, так і реалізація окремих великих інвестиційних проектів поза її межами.

Як бачимо, фінансисти готові на ділі доводити, що нинішнє політичне протистояння в країні — не привід для згортання великих і дрібних інвестиційних проектів. А що скажуть підприємці?