Прогноз-2022. Що буде з податками в Україні?

10 сiчня, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Головні фіскальні підсумки 2021 року та очікування 2022-го

Прогноз-2022. Що буде з податками в Україні?
© depositphotos/AndreyPopov

Чим нам запам’ятався 2021 рік?

2021 рік пройшов під впливом карантинних обмежень, але бізнесу вже вдалося адаптувати до них свою діяльність, балансуючи між адекватністю рішень державних органів і можливістю вижити на ринку.

Для податкових органів 2021 рік проходив під гаслом «боротьби» з тіньовим ринком та активною діяльністю. Знаковим стало відновлення податкових перевірок. Хоча мораторій і було знято не в рамках чинного законодавства, але все ж таки податкова відповідально підійшла до виконання свого обов’язку. За 2021 рік податківці провели близько 9 тисяч перевірок, за результатами яких донарахували понад 8 млрд грн податкових зобов’язань.

У 2021 році Рада бізнес-омбудсмена відзвітувала про найбільшу кількість скарг із податкових питань за весь час існування, що також може свідчити про активну роботу податкового органу, яка пов’язана із потребою наповнювати бюджет.

Проте від такої боротьби постраждав реальний бізнес.

Комунікація з бізнесом

2021-й був роком систематичного направлення контролюючим органом запитів згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що швидко трансформувались у сім із половиною тисяч позапланових податкових перевірок. При цьому контролюючий орган продовжує вперто ігнорувати судову практику, яка неодноразово звертала увагу на необхідність обґрунтовувати підстави для направлення такого запиту із чітким зазначенням фактів, а не припущень.

Як наслідок, збільшилася кількість відмов у допуску контролюючих органів до проведення позапланових заходів із боку бізнесу. Але тут питання взялася вирішувати Велика палата Верховного суду, яка своєю постановою від 8 вересня 2021 року встановила, що оскарження наказу на призначення податкової перевірки не може бути предметом адміністративного судочинства.

Активні перевірки платників податків

Під час податкових перевірок контролюючий орган, як і завжди, приділяв особливу увагу реальності операцій і наявності в господарських операціях ділової мети. При цьому контролюючий орган відходить від практики, коли потрібна велика кількість підтверджуючих документів тієї чи іншої господарської операції, а навпаки, заглиблюється в економічний ефект від такої операції.

Особливо популярним став «принцип належної обачності», який полягає в тому, що платнику податків необхідно вжити всіх можливих заходів, аби з’ясувати ділову репутацію своїх контрагентів, а також пересвідчитись у можливості виконувати господарські операції.

Не залишилися поза увагою і взаємовідносини між бізнесом і ФОПами. Тут контролюючий орган дуже активно аналізував відносини, їхнє документальне підтвердження і намагався доводити «схемність» таких взаємовідносин і підконтрольність ФОПів юридичним особам. Таку «схемність» доводили навіть через аналіз IP-адрес, з яких подавалася звітність.

Активно проводилися перевірки щодо від’ємного значення показника з ПДВ і щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, а також камеральні перевірки.

Однак справжнім каменем спотикання між бізнесом і податковою стало повне ігнорування мораторію на податкові перевірки, що не раз ставало приводом для судових справ.

Діяльність СМКОР

Як показала практика, діяльність СМКОР не зупинила конвертаційних центрів, а лише додала проблем відповідальному бізнесу у вигляді подальшого блокування податкових накладних і необґрунтованого віднесення платників податків до ризикових (з огляду на пункт 8 критерію ризиковості, який надає податковим органам необмежені повноваження).

Контролюючий орган продовжує використовувати СМКОР у ручному режимі як інструмент комунікації з бізнесом. Унаслідок цього будь-яка поведінка платника податків, що не подобається контролюючому органу, може одразу стати причиною для потрапляння такого платника до списку ризикових. У такий спосіб контролюючий орган намагається «боротися» з низьким податковим навантаженням і спонукає платника податків відмовитися від податкового кредиту, який, на його думку, є «схемним».

Чого очікувати бізнесу у 2022 році?

Однозначно можна сказати, що не слід очікувати послаблення тиску з боку контролюючих органів. На це чітко вказує економічна і політична ситуація в Україні та неготовність влади відходити від звичних способів наповнення бюджету.

Бюро економічної безпеки України

Напевно, найочікуванішим є активна робота Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке запрацювало у листопаді 2021 року.

На сьогодні бізнес очікує від БЕБ системних змін у сфері розслідування економічних злочинів, бо ліквідована податкова міліція повністю себе скомпрометувала.

Проте, на наш погляд, не варто очікувати істотних змін від БЕБ, оскільки 80% переможців конкурсу на посади у БЕБ є колишніми працівниками Державної фіскальної служби України (ДФС), а тому, швидше за все, традиції ведення справ перейдуть від ДФС до новоствореного органу. Отже, з великою ймовірністю БЕБ продовжить практику відкриття кількох кримінальних проваджень на підставі одного акта перевірки, ігнорування положень Податкового кодексу України в частині узгодженості податкових зобов’язань і систематичного порушення Кримінального процесуального кодексу під час слідчих дій.

Тож бізнесу не слід розслаблятися, а варто бути готовим до захисту від можливих неправомірних дій з боку працівників БЕБ.

Касові апарати

Бізнесу, попри протести та мітинги, не вдалося відтермінувати запровадження касових апаратів (РРО), а тому з 1 січня 2022 року набувають чинності положення закону про обов’язкове застосування більшістю платників податків РРО.

Слід врахувати, що 2021 року вступили в силу зміни Мінфіну до форми фіскального чека щодо використання акцизної марки.

А це означає, що податковий орган активно візьметься за контроль встановлення РРО суб’єктами господарювання, а у поєднанні з необхідністю вести товарні залишки це може стати новим серйозним викликом для суб’єктів господарювання.

Постійні представництва

Прогнозуємо, що 2022 року податкові органи сконцентрують свої дії на проведенні податкових перевірок нерезидентів на наявність постійних представництв на території України, які не були належно акредитовані.

Ці заходи передбачено Податковим кодексом України з 1 липня 2021 року, проте активну реалізацію повноважень, на нашу думку, все ж заплановано на наступний рік.

Таким нерезидентам загрожує штраф у розмірі 100 тис. грн за відсутність акредитації та можливі додаткові нарахування податку на прибуток підприємств за періоди здійснення господарської діяльності без такої реєстрації.

Тому бізнесу варто завчасно здійснити аудит ризиків і задуматися про зміну структури.

Одноразове добровільне декларування

1 вересня 2022 року завершиться кампанія з одноразового добровільного декларування громадянами активів, які раніше не були оподатковані.

Як показує досвід інших країн, після закінчення таких заходів контролюючий орган починає активно перевіряти фізичних осіб, які не скористалися «вигідною» пропозицією від держави. На це звертав увагу і новий очільник Державної податкової служби, який зазначив, що після закінчення добровільного декларування на платників податків очікують перевірки доходів.

Тому платнику податків потрібно бути готовим до запитів щодо походження грошових коштів на придбання тих чи інших активів.

Особливо рекомендував би зайнятися питанням формування податкової історії представникам публічних професій: блогерам, артистам, спортсменам. Адже усі ті, хто публічно демонструє свій рівень життя, дуже часто не мають документально підтверджених доходів. Також поза увагою не залишаться і власники криптовалют і фізичні особи, які часто продають і купують нерухоме та рухоме майно.

Тож варто вже зараз подумати про організацію бізнес-процесів з метою формування легального доходу, адже світовий тренд на легальні гроші явно не омине України.

На громадян, які не скористалися правом одноразового добровільного декларування, з вересня 2022 року чекають податкові органи, які активно ставитимуть запитання про походження активів. Тому їм необхідно бути готовими до особливого інтересу з боку податкових органів.

2021 рік став черговим викликом для бізнесу. Державна податкова політика спрямована на тотальну фіскалізацію та податковий контроль, що лише ускладнює роботу бізнесу, якому й так нелегко з урахуванням карантинних обмежень.

2022 рік навряд чи принесе полегшення, оскільки популістське збільшення видаткової частини державного бюджету лягатиме тягарем на плечі платників податків. А тому, швидше за все, трендами 2022-го буде розширення податкової бази для покриття таких видатків і «вдосконалення» адміністрування податків, яке лише збільшить витрати для бізнесу.

Не слід розслаблятись і фізичним особам, адже контроль за їхнім способом і рівнем життя лише посилюватиметься. Дії держави дають ясно зрозуміти, що використання непрямих методів контролю може бути реалізоване найближчим часом, тож слід уже зараз подумати про підтвердження походження статків.

Всі статті Дмитра Кулика читайте за посиланням

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК