ПРИМАРНЕ ДОТАЦІЙНЕ ЩАСТЯ

У сільськогосподарській Тернопільщині з усього, що ще дихає, залишилася переробка. Майже зупинили виробництво індустріальні гіганти. Місцеві бюджети глибоко дотаційні, частка дотацій з держбюджету чи не найбільша в Україні — на рівні 70 відсотків. Керівництво області домоглося, аби в наступному році було збережено попередній алгоритм дотування — 100 відсотків зібраних на місцях сум ПДВ, акцизного збору та податку на прибуток підприємств, які становлять більше половини загальної суми доходів. Але постає традиційне питання — наскільки область сама спроможна наповнювати так звану дохідну частину місцевих бюджетів.

На 2001 рік Мінфін розрахував для регіону їх обсяг у 358,6 млн. гривень. Така перспектива зовсім не передбачає погашення заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат, заборгованості за спожиті в минулі роки енергоносії, не залишає жодної гривні на капітальне будівництво. А в області є 76 об’єктів, де нинішнього року проводяться будівельні роботи. Із затверджених Києвом асигнувань на утримання установ культури, освіти, охорони здоров’я неможливо буде знайти кошти навіть на поточні ремонти приміщень, які поступово стають аварійними і скоро потребуватимуть ще більших затрат. Мінімальні потреби видатків місцевих бюджетів, особливо на зарплату та соціальні виплати в повному обсязі, у 2001 році сягнуть 569,2 млн. гривень. А планка — 358,6 млн.

У структурі місцевих бюджетів більше половини, точніше, 57 відсотків загальної суми надходжень — дає прибутковий податок з громадян. Та чи може бути повною скарбниця, коли заробітна плата в народногосподарському комплексі області — одна з найнижчих в Україні (середній рівень — 142 гривні), а заборгованість її виплати — одна з найвищих (одному працівникові в середньому не виплатили 560 гривень)?

Однак Міністерство фінансів на наступний рік збільшує суму цього податку на 13 млн. І прорив має статися за рахунок того, що уряд видав постанову про щомісячне погашення 10 відсотків зарплатних боргів. У цьому логічному ланцюжку оптимістичним видається запевнення начальника облфінуправління Ярослава Баранця: «За повної ліквідації заборгованості навіть мінімальні ставки податку дозволять додатково отримати 16 млн. гривень. Наступного року передбачено також підвищення зарплати у бюджетій сфері. А це — нові надходження прибуткового податку. Тому частково порятунок для Тернопільщини — в її власних руках.»

Щороку область ледве витягує планові суми податку на прибуток підприємств. Дивуватися не слід, бо з 941 підприємства 603 збиткові. Більше того, збитковий цілий ряд галузей — транспорт, будівництво, житлово-комунальна сфера. Третину надходжень до бюджету забезпечують 23 підприємства! Однак передбачено, що наступного року надходження з податку на прибуток підприємств зростуть майже на 7 млн. гривень. Мають допомогти «позитивні тенденції» — вже прибуткові лісове господарство, побутове обслуговування, торгівля і громадське харчування.

В області починають впроваджувати програми вирощування продуктивних порід овець і гусей з повним циклом переробки. Ці проекти прогнозуються як високоприбуткові, що увіллють до місцевих бюджетів десятки тисяч гривень. Проте ще кращих результатів фінансисти області очікують від податкового «кийка», який огріє спини збиткових підприємств. Навіть вибіркові перевірки свідчать, що більшість їх штучно збиткові — не звикли засвічувати прибутки, основну зарплату платять з «чорної» каси. Так починає забуватися важлива закономірність: примусові заходи в усіх системах дають гірший ефект, ніж економічні стимули.

Однак хоч як старайся наповнювати бюджет, можливості аграрної області обмежені. Тому перші ознаки розпочатої нинішнього року бюджетної реформи область зустріла прохолодно. Через об’єктивну нерівність соціально-економічного розвитку регіонів рівність нормативів знову означатиме дискримінацію в забезпеченні суспільними благами. А дотації матимуть вигляд милостині.