Популізм за чужий рахунок

07 квiтня, 2021, 17:50 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Реструктуризація валютних кредитів або, по суті, безплатна іпотека від народних депутатів

У надрах парламенту України народилася чергова ініціатива, що може зруйнувати відносини з міжнародними фінінституціями та зупинити іпотечне кредитування. У березні депутати розглянули та прийняли за прискореною процедурою в першому читанні законопроєкт №4475 «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)». Як стверджують кредитори, законопроєкт не лише порушує чинне законодавство, конституційні норми, а й сприяє примусовій реструктуризації всіх кредитів, навіть тих, які добросовісно погашаються позичальниками, а також тих, що взяті на розкішні квартири та заміські будинки.

Бізнес-співтовариство б’є на сполох: іпотека не може бути безплатною

Першими на законопроєкт відреагували бізнес-асоціації. Незалежна асоціація банків України (НАБУ), Форум провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI), Європейська бізнес-асоціація (ЕBA) і Американська торговельна палата в Україні (ACC), ознайомившись із документом, жахнулися та звернулися у відкритому листі до президента України із проханням узяти під контроль ситуацію та задіяти способи впливу на авторів законопроєкту. Професійні міжнародні асоціації стурбовані масовими неплатежами за банківськими кредитами, у тому числі взятими на дороге елітне житло, що не тільки призведе до величезних збитків банків і, відповідно, втрати доходів держбюджету, а й заблокує кредитування вітчизняного бізнесу та стане причиною правового хаосу в судовій системі. «Реструктуризація потрібна, але не примусова та в рамках чинного законодавства. Ми спрямували профільному комітету ВР свої зауваження та доопрацювання, без яких реалізація закону практично неможлива», — прокоментувала виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

«Тепла ванна» мораторію

Проблема реструктуризації валютних кредитів досить стара та надто вже міфологізована. Нацбанк України заборонив комерційним банкам видавати споживчі кредити у валюті ще 2009 року. Тобто всі наявні на сьогодні споживчі кредити у валюті було видано позичальникам до 2009-го.

Мораторій на стягнення заборгованості шляхом конфіскації заставного нерухомого майна, який діє вже понад шість років і має завершитися у квітні нинішнього року, також не вирішив проблеми та не привів до погашення заборгованості перед банками. Частка непрацюючих валютних кредитів сьогодні перевищує 95%. За даними НБУ, проблемні кредити фізосіб в іноземній валюті на кінець 2020 року становили 42,2 млрд грн.

Законопроєкт про реструктуризацію валютних кредитів №4475 фактично подовжує мораторій на стягнення майна боржників за валютними кредитами, що є грубим порушенням програми реформування фінансового сектору, зафіксованої в програмі співробітництва з МВФ.

«Варто нагадати, що реформа фінансового сектору, узгоджена з МВФ, передбачала скасування мораторію та встановлювала принцип добровільної реструктуризації проблемної заборгованості позичальників перед банками. Даний принцип Україна заявила в Меморандумі про фінансову та економічну політику, на підставі якого було відкрито програму фінансування stand-by», — прокоментувала керівник НАБУ Олена Коробкова.

Мінфін у листі до профільного комітету ВР також нагадав, що мораторій, запроваджений спеціальним законом про мораторій, «діє більш як шість років і фактично дозволяє боржникам ігнорувати умови кредитного договору…». «Це призвело до зростання частки проблемних активів банків… і негативно позначилося на функціонуванні банківської системи в цілому. Адже кошти, отримані від погашення кредитів, є джерелом виконання банками зобов’язань перед вкладниками», — йдеться в листі.

Однак депутати не дуже прислухаються до думки профільного міністерства й бізнес-співтовариств. Народний депутат Вікторія Кінзбурська, яка є одним із авторів проєкту, так відповіла ZN.UA на запитання про можливість зміни підходів у питанні реструктуризації валютних кредитів і внесення змін у проєкт закону: «Що ми зробимо, фактично погодившись на зміну опрацьованих нами підходів, які стосуються реструктуризації валютних кредитів, у законопроєкті №4475? Ще раз дозволимо банкам довільно поводитися в питаннях регулювання відносин із споживачами».

Елітне житло — за чужий рахунок

Особливістю нинішнього законопроєкту, покликаного, на думку законодавців, кардинально вирішити проблему валютних кредитів, є ідея практично повністю перекласти збитки на кредиторів. Зокрема, законопроєктом передбачено таке:

  • провести обов’язкову реструктуризацію на умовах, визначених цим законом;
  • така реструктуризація не оформлюється договорами, а здійснюється за заявою позичальника;
  • за результатами реструктуризації перерахувати всі грошові зобов’язання в гривні за середнім курсом між нинішнім і на момент узяття кредиту (тобто між 28 і 5, що, по суті, означає встановлюваний депутатами курс 16,5 грн за долар);
  • установити протягом трьох років заборону примусово звертати стягнення на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано;
  • переглянути відсоткову ставку за користування кредитом до реструктуризації на ставку, що дорівнює половині розміру (чому саме половині?) українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, і зарахувати на погашення «тіла» і відсотків кредиту;
  • і вишенька на торті — це чергове подовження мораторію на п’ять місяців.

І головне, що ці фантастичні умови поширюються на всі валютні кредити, у тому числі залучені на елітне житло площею 140 кв. м, земельні ділянки та будинки площею 240 кв. м. Також закон поширюватиметься на кредити, які погашаються позичальниками добросовісно. У результаті після ухвалення законопроєкту жодний банк більше не видасть кредиту. По суті, це повна зупинка іпотечного кредитування, у тому числі й за президентською ініціативою доступної іпотеки під 7%.

Якщо ж народні обранці хочуть допомогти врегулювати цю проблему валютного боргу для тих, хто реально не може платити, то ця допомога має поширюватися лише на соціальне житло, наприклад, до 60 кв. м. І точно не діяти для тих позичальників, які добросовісно платять.

Без права на захист

Представники бізнесу категорично не згодні з тим, що нормами законопроєкту №4475 скасовуються раніше прийняті судами виконавчі документи про стягнення боргів за кредитами. Це порушує конституційні принципи виконання судових рішень і руйнує основи держави. Законопроєкт не передбачає навіть належного оформлення договірної документації між кредитором і боржником, а це загроза юридичного хаосу в українських судах.

«Бізнес турбує рішення ВР із реструктуризації валютних кредитів, враховуючи ризик прийняття неконституційного закону, який матиме негативні наслідки для економіки через зменшення надходжень до держбюджету, — висловила ZN.UA свою точку зору виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев’янко. — Крім того, ймовірно, це заблокує реалізацію визначених президентом України завдань із розвитку іпотечного кредитування та державних програм щодо забезпечення населення та бізнесу доступними банківськими кредитами («Доступне житло під 7%», «5–7–9 доступні кредити для бізнесу» тощо). Тому позиція бізнесу полягає в неприйнятності та необхідності змінити запропоновані у законопроєкті підходи до питання реструктуризації валютних кредитів. Насамперед у відмові від популістських рішень, які нівелюють права кредиторів в Україні, цілком перекладаючи на них відповідальність за невиконання боржником своїх зобов’язань».

У свою чергу НБУ заявив, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників збалансованих умовах. А механізм реструктуризації боргу фізичної особи, що виник за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання родини боржника, визначений Кодексом з процедур банкрутства, уведених у дію в жовтні 2019 року. При цьому під час реструктуризації арбітром між боржником і кредитором є суд, який може оцінити обставини справи та становище позичальника. Такий підхід дасть змогу здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих і збалансованих умовах.

Крім того, зазначають у НБУ, банки розробили та пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості.

***

У рамках співробітництва з МВФ Україна взяла на себе низку зобов’язань, у тому числі щодо реалізації реформи фінансового сектору, скасування мораторіїв на сплату кредитних боргів. Складно уявити, як можна пояснити міжнародним фінансистам, чому в Україні можуть дозволити подовжити мораторій на погашення кредитів, залучених на дороге елітне житло, а всі збитки покласти на кредиторів. Адже сьогодні як ніколи країні потрібні кредити на розвиток реального сектору економіки, а не на фінансування за чужий рахунок розкішного життя окремої категорії громадян.

Адже річ не тільки у МВФ. Україна здійснила болючу реформу банківської системи, перевівши її на міжнародні стандарти. Банки дотепер розбираються з проблемною заборгованістю, накопиченою в попередні роки. І тут парламент посилає боржникам чіткий сигнал: можна й далі не платити! В Україні потрібно формувати та розвивати культуру оплати боргів, а якщо ні, то підриваються базові принципи існування банківської системи, а банки можуть перетворитися на середньовічного лихваря.

Кредитори налаштовані принципово: якщо їхніх поправок не буде внесено до законопроєкту до його винесення на голосування, вони звертатимуться в усі міжнародні організації з метою захистити свої права та інтереси, а також чекають на реакцію президента України.

Більше статей Артура Федорчука читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК