ПДВ: відшкодування чи шкода?

Як і прогнозувало DT.UA, переговори української влади з місією МВФ, що прибула з Вашингтона наприкінці січня, не дали швидкого результату. Основні вимоги місіонерів фонду - значне підвищення тарифів на газ задля скорочення бюджетного дефіциту, а також забезпечення більшої гнучкості обмінного курсу для розв'язання проблем із платіжним балансом - очевидно, українська сторона все ще залишає без відповіді, яка їх задовольнила б.

Завдяки як поточній кон'юнктурі, що дала можливість українському суверену залучити на світових ринках необхідні для обслуговування поточних боргових зобов'язань кошти, так і знову воскреслим надіям одержати від Росії значну знижку у вартості газових поставок під трубний консорціум, у Києва виник простір для маневру, що явно не пішло на користь його зговірливості.

Особливої інтриги додав неочікуваний візит в українську столицю першого заступника глави МВФ Девіда Ліптона. Цей крок надзвичайно рідко практикується під час роботи місій фонду і свідчить про серйозність нинішнього становища, "розрулити" яке здатен тільки чиновник такого високого рангу.

Як поки що офіційно оголошено у фонді, попри те, що "важливі питання економічної політики ще залишаються відкритими", все-таки є "значний прогрес у досягненні взаєморозуміння з владою України" з основних проблемних пунктів. Що все-таки вселяє надію на позитивне вирішення навесні або влітку патової ситуації, що виникла у відносинах Києва з МВФ.

Тим часом до переліку питань, вирішення яких доведеться запропонувати Києву в новій версії програми співробітництва, входить проблема своєчасного відшкодування ПДВ, що знову загострилася в останні місяці.

Проміжні підсумки

Отже, місія Міжнародного валютного фонду цього тижня залишила українську столицю в черговий раз без остаточного вердикту, висловивши, однак, сподівання "повернутися в Київ у березні для продовження дискусій".

Крім різкого гальмування економічної активності, "у 2012 р. різко зріс дефіцит рахунку поточних операцій і погіршився баланс фіскальних рахунків". Так більш ніж конкретно в офіційному прес-релізі місії позначено основні виклики, які стоять нині перед Україною. А заодно - і головні причини для занепокоєння кредитора кредиторів із приводу платоспроможності українського суверена, який цього року має виплатити за зовнішніми запозиченнями 9 млрд дол., з яких близько 6 млрд припадає на частку МВФ.

"Великий обсяг дотацій на газ і опалення для населення продовжує створювати тиск на бюджет України та її платіжний баланс", - не обійшлося без згадування в прес-релізі про добре відомий мало не кожному "цікавому" українцеві основний камінь спотикання у відносинах фонду й офіційного Києва.

Жодної додаткової офіційної інформації про перебіг переговорів не оприлюднюється. У відповідь на свій запит DT.UA одержало від глави місцевого офісу Макса Альєра повідомлення, що в даний момент він не дає коментарів пресі.

Тим часом нова програма співробітництва з МВФ, яку мають підписати, - це значно більш конкретний і системний документ, ніж звикли готувати в українських урядових коридорах для "внутрішнього", тобто внутрішньоукраїнського користування.

І крім загальновідомих - граничних параметрів бюджетного дефіциту й золотовалютних резервів, лімітів зростання грошової маси, бази, динаміки підвищення тарифів тощо, в ньому міститимуться й інші необхідні для виконання умови.

Однією з таких умов (які, втім, уже теж спливали під час попередніх переговорів із фондом) є своєчасне відшкодування ПДВ - проблема, що не вирішується в Україні протягом мінімум останнього десятиліття.

Як відомо, затримка з відшкодуванням ПДВ - це один зі способів, які активно практикує українська влада, хоча б частково розв'язати проблеми бюджету за рахунок комерційного сектора. Притримуючи повернення ПДВ, уряд де-факто бере в суб'єктів господарювання безвідсоткові кредити, щоб закрити свої касові розриви. Що, своєю чергою, викликає постійні скарги й нарікання не тільки місцевих підприємців, а й іноземців. Вимивання обігових коштів з підприємств не тільки ускладнює їх модернізацію, залучення та обслуговування кредитів, розширення масштабів роботи тощо, а й інколи ставить питання про їх виживання.

ПДВ повертають?

Існування проблеми відшкодування ПДВ О.Клименко вже в ранзі глави Міндоходів в останньому інтерв'ю DT.UA визнав публічно: "На тлі позитивної динаміки відшкодування ПДВ поточних періодів питання повернення старих заборгованостей, що сформувалися в попередні роки, залишається відкритим". Правда, зробивши й застереження, що відомство займається його вирішенням дуже активно.

Оцінки того, що відбувається, з офіційної та підприємницької сторін, природно, дуже різняться. У Міндоходів рапортують, що торік було відшкодовано ПДВ на 46 млрд грн за обсягу заявок на 43,4 млрд грн, і це сприяло скороченню непогашених раніше держборгів.

При цьому найбільший обсяг відшкодування ПДВ одержали металурги - 18,4 млрд грн (40% загальних виплат). Майже по 4 млрд грн дісталося машинобудівникам та аграріям-зернотрейдерам. Виробники міндобрив одержали 1,5 млрд грн, а підприємства торгівлі - 2,1 млрд грн.

З боку підприємців одна з традиційних претензій до уряду - нерівність доступу платників податків до відшкодування ПДВ. "Свіжим" доказом цього могла б слугувати січнева заява в Давосі про 5-мільярдний борг з ПДВ хоч і донецькій, але "нерідній" для влади корпорації ІСД. Крім того, не можна не згадати і систематичних скарг у минулі роки того ж таки "АрселорМіттал Кривий Ріг" на проблеми такого ж характеру.

Не можна залишити без уваги і торішні "ПДВ-дискусії" Дмитра Фірташа і тоді ще голови ДПСУ Олександра Клименка. Нагадаємо, у березні 2012-го власник Group DF заявив, що його підприємства не можуть одержати 3 млрд грн відшкодування з ПДВ. На що головний податківець відповів, що, мовляв, проблеми виникають у тих підприємств, які працюють закрито і непрозоро.

У листопаді 2012 р. від імені Федерації роботодавців Д.Фірташ оцінював ПДВ-борги держави в 40 млрд грн. Зі свого боку, О.Клименко запевняв, що підтверджені борги становлять лише 5,5 млрд грн, ще 13 млрд грн оспорюють у судах.

Ці епізоди можна було б трактувати просто як прояв підкилимного протистояння Сім'ї та групи "РосУкрЕнерго". Але є ще один штрих. В одному "не чужому" для влади бізнес-об'єднанні DT.UA поскаржилися (щоправда, на умовах анонімності), що не з чуток знають, що таке авансові платежі за податком на прибуток після одержання відшкодування ПДВ. "Крім того, до підприємств, яким відшкодовують ПДВ, з боку податкових органів виникають вимоги виключати з податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого, на їхню думку, "неблагонадійним підприємствам", хоча законодавчо критерії "неблагонадійності підприємства" жодним нормативним документом не описані", - констатував наш співрозмовник.

У спробі порівняти аргументи сторін DT.UA звернулося по інформацію про наявні обсяги заборгованості з ПДВ та її останню динаміку до податківців і одночасно до всіх найбільших українських ФПГ. Серед наших респондентів були СКМ Ріната Ахметова та "Метінвест", яка входить до неї, Group DF Дмитра Фірташа, EAST ONE Віктора Пінчука, ІСД Сергія Тарути та його російських партнерів, "Приват" Ігоря Коломойського (через Приватбанк), Ferrexpo Костянтина Жеваго. А також деякі найбільші металургійні підприємства, зокрема "АрселорМіттал Кривий Ріг". На жаль, надати офіційну інформацію з цього приводу не захотіла жодна зі структур, серед яких, як відомо, значаться як близькі до нинішньої влади, так і досить віддалені від неї (у т.ч. з іноземним капіталом). Не виключено, що така стриманість зумовлена небажанням бізнесу зайвий раз бити горщики з податківцями напередодні випуску цінних паперів у рамках погашення державою своїх боргів - казначейських векселів.

На аналогічний запит до Міністерства доходів і зборів ми одержали тільки загальні дані щодо динаміки відшкодування ПДВ. Інформації стосовно окремих ФПГ нам не надали, пославшись на ту обставина, що така інформація є комерційною таємницею.

Казначейські векселі: найменше із лих?

Наприкінці грудня минулого року президент Янукович підписав Закон №5518-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків і зборів", яким запроваджується фінансовий вексель для оформлення заборгованості, у т.ч. бюджетної.

Нагадаємо, що у 2010 р. уряд уже випускав цінні папери для погашення ПДВ-боргів. Обсяг емісії становив 16,4 млрд грн. Дохідність ЦП було встановлено на рівні 5,5% річних.

Як зазначали в податковій, запровадження казначейських векселів (КВ) як інструменту оформлення платежів з відшкодування ПДВ почне працювати у першому кварталі 2013 р. За даними "Коммерсант-Украина", Кабмін планує випустити казначейських фінансових векселів на 17 млрд грн.

За словами керівника податкового департаменту Group DF Володимира Діденка, випуск казначейських векселів може бути непоганим рішенням у поточній ситуації. "Наразі держава не пояснила учасникам ринку, якими будуть умови обігу нових інструментів. Відповідно до найкращих міжнародних практик, ринок очікує на чітку комунікацію з боку потенційного емітента. Система має бути прозорою і зрозумілою, такою, де правила гри однакові для всіх", - наголошує В.Діденко.

Директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна" Дмитро Боярчук не береться прогнозувати, яким буде обсяг заявок на казначейські векселі. Але експерт схиляється до того, що не менш як 2/3 претендентів на відшкодування ПДВ краще їх приймати, ніж чекати відшкодування готівкою. "Основна причина брати векселі - необхідність залучити "живі" гроші на фінансовому ринку. За достатнього рівня дисконту (не менш як 20–30%) власники векселів зможуть завжди обміняти їх на гроші", - вважає експерт.

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса схиляється до того, що векселі не надто активно потраплятимуть на ринок. "Формат випуску векселів показує, що держава не має на меті створити ринковий інструмент із високою ліквідністю. Така структура випуску (векселі, а не облігації), судячи з усього, залишить увесь випуск у бермудському трикутнику "експортер-держбанк-НБУ", - прогнозує експерт.

Співрозмовник DT.UA в одному з найбільших вітчизняних холдингів констатує, що у разі випуску казначейських векселів компаніям буде вигідніше здійснювати взаємозалік із фіскальними органами (використовувати як оплату за податковими зобов'язаннями), якщо таку можливість буде надано. "Варто дозволити підприємствам погашати з допомогою таких казначейських векселів податкові зобов'язання, наприклад за податком на прибуток або за відрахуваннями до Пенсійного фонду. Тоді це була б по-справжньому чесна гра, і запровадження цінних паперів стимулювало б зростання економіки", - уточнює В.Діденко.

Дивлячись у корінь

Звичайно, цінно-паперова практика відшкодування, що почастішала, - досить далека від найкращих стандартів. І податківці заявляють, що розглядають векселі лише як тимчасовий засіб. А в перспективі передбачений комплекс заходів, спрямований на вдосконалення моделі адміністрування ПДВ. Серед них - спрощення низки процедур, значне скорочення переліку наявних пільг і преференцій з ПДВ.

Подібні обіцянки доводилося чути вже неодноразово, але проблема, на жаль, поки що так і не знайшла свого вирішення. І тут важливе розуміння, що заборгованість з ПДВ - це лише наслідок набагато глобальнішої для країни проблеми. Вона полягає насамперед у популістській і корупційній суті українського суспільства та його держмашини, через яку на держбюджет вішалися та вішаються видатки й зобов'язання, непідйомні для економіки (принаймні для тієї її частини, яка платить податки).

Величезна частина цих видатків банально "розпилюється" та розкрадається. В тому числі і з цієї причини ледь не кожен бізнесмен, який себе "поважає", вважає великою дурістю чесно та повною мірою платити податки, хоч би скільки з високих трибун закликали до зворотного.

Отже, на совісті українських бізнесменів, особливо великих, теж "висять" чималі "грішки" - "оптимізаторські" схеми, "дуті" податкові кредити тощо.

Тому точно сказати, хто більш грішний - держава,
фіскали, які діють від її імені, чи підприємці, - уже навряд чи можливо. Але в сумному підсумку - українська держава вже котрий рік значиться в пацієнтах у МВФ, викликаючи серйозні сумніви у своїй платоспроможності не тільки в закордонних кредиторів, а й у власних громадян. З усіма наслідками, що звідси випливають.