Поки біткоїн намагається знайти своє дно, багато інвесторів шукають нові потенційні гавані для інвестицій.
Найчастіше основним конкурентом за увагу інвесторів у біткоїна виступають різні альткоїни й токени. Вони не з'являються нізвідки - попередньо відбувається ICO, або первинна пропозиція монети. Сама процедура схожа з IPO, або первинною пропозицією акцій компаній, але має низку відмінностей.
Приблизно два роки тому, на початку розвитку ринку, ICO використовувалося для збору грошей для створення майбутнього продукту, маючи деяку подібність із краудфандингом або кікстартингом. Тобто учасник міг залучити гроші для реалізації своїх ідей, випустивши монету, яка в майбутньому давала можливість її власникам отримувати продукт першими або зі знижкою. Згодом цей процес розширили не тільки на продукти, а й на різні системи.
Початком розвитку індустрії можна вважати 30 липня 2015 р. - запуск блокчейна Ефіріум і випуск токена Ефір. Основою технології є запуск смарт-контрактів, що дають змогу реєструвати будь-які угоди з будь-якими активами, не вдаючись до послуг сторонніх операторів. Також на базі даного блокчейна можна створювати додаткові програми або запускати власні додатки. Дана технологія дала можливість багатьом новим проектам уже не займатися розробкою власного блокчейна, а, використовуючи базу Ефіріума, створювати нові власні додатки, що було менш витратним і згодом привело до збільшення числа таких проектів.
Легкість трансформації ідеї в токен дозволила багатьом країнам у дуже стислі терміни залучити інвестиції та зайняти своє місце на біржах. Спочатку багато юридичних компаній розцінювали токен не як цінний папір, а як "сервісний" засіб обміну, як бали на бонусних картках торговельних мереж, наприклад. Незахищеність інвесторів і цілковита правова анархія давали можливість створювати міфічні проекти, метою яких було залучення приватного інвестора, що слабко розбирався в тонкощах проекту й тільки за рахунок успішного маркетингу інвестував у компанію кошти, купуючи токен. Це дозволило багатьом сумнівним проектам вийти на ринок і зібрати величезні суми. З урахуванням анонімності мережі біткоїн і відсутньої юридичної бази їхні творці легко уникали відповідальності. За статистикою, вісім із десяти проектів не прожили й року.
Кількість нових інвесторів постійно збільшується, але число проектів зростає ще швидше. Першою та основною проблемою виступають дуже завищені очікування творців проекту, через що компанії не досягають заявленого результату. Також виросла й вартість даних процедур - в основному більша частина бюджетів іде на рекламу та маркетинг, через що страждає технологічна частина. Таким чином, зібрані суми в першу чергу компенсують ці витрати та лише потім ідуть на розробку реального продукту.
Згідно з даними Ernst&Young, на цей момент ICO в основному проводять фінансові та гральні компанії, блокчейн-проекти, а також компанії, які зберігають дані. У період із 2015-го по 2017 р. команди змогли залучити близько 3,8 млрд дол.
Географія проектів також велика, і одне з топових місць займає Росія. Дану популярність таких проектів забезпечено за рахунок західних санкцій, які не дозволяють компаніям залучати венчурні інвестиції в іноземних юрисдикціях. Блокчейн у цьому разі легко допомагає вирішити таку проблему.
Важливо зазначити, що до початку 2018 р. інтерес публіки до ICO-проектів почав згасати. Якщо ще в червні 2017-го 93% компаній могли залучити потрібну суму, то вже до листопада цей показник упав до 25%. Однозначно на це вплинула заборона на інвестиції некваліфікованих інвесторів зі США та Китаю.
Попри це, багато стартапів або команди, що вже сформувалися, вибирають саме цю форму залучення капіталу. Останнім яскравим прикладом є два закриті раунди ICO Telegram. Станом на 30 березня Павло Дуров відзвітував перед SEC (Комісія з цінних паперів і бірж США) про залучення 850 млн дол. від 91 інвестора. Збирали кошти для нової блокчейн-платформи ТОN, у якій буде використовуватися криптовалюта GRAM. Протягом цих двох раундів команда Дурова змогла залучити сумарно 1,7 млрд дол., що на сьогодні є найбільшою сумою, зібраною на ICO.
Важливо зазначити, що саме середовище ще надто сире - немає механізмів захисту інвестора на всі 100%. Але нині в багатьох країнах уже розробляються механізми захисту інвесторів від шахраїв. Після впровадження регуляції даного ринку самі процедури випуску токена стануть складнішими. Відповідно, зросте їхня вартість, що й буде відлякувати різні шахрайські проекти. У найближчий рік кількість ICO-проектів поступово знижуватиметься, а вартість проведення таких операцій - зростати. Це приведе на ринок нові компанії та фонди, а інвестори стануть більш захищеними. Питання в дохідності - чи будуть компанії зростати так швидко. Найімовірніше, ні. Але однозначно кількість якісних проектів буде більша, а можливостей втратити гроші в інвесторів - менше.
Попри прогнози, що у 2017 р. багато нових токенів зможуть вибити біткоїн з його вершини та замінити його альтернативними монетами, і що 2018-й стане роком ICO-проектів, поки цього не сталося. Навпаки, при зниженні вартості основної криптовалюти багато токенів також втратили в ціні. На даний момент ринок "альтів" перебуває в глибокому нокауті. Вартість багатьох монет упала в ціні на 80% від максимумів грудня, деякі торгуються нижче ціни виходу на біржу. Так, Ефіріум як один із найсильніших проектів, що має реальний попит за рахунок використання його для багатьох додатків, просів із 1300 до 350 дол. Проект Cardano, що реалізовує технологію сайдчейна, у рамках якої між собою можуть взаємодіяти різні блокчейни, і їхня монета ADA - c 1,2 дол. знизилася до 14 центів. Падіння активів триватиме й надалі, поки знижується біткоїн, що тільки підтверджує формулу "зростання прибутку дорівнює зростанню ризику". І попри це, дана ситуація очистить ринок від поганих і слабких проектів, які не витримують конкуренції на ринку, що дасть йому змогу розвиватися в довгостроковій перспективі.