ОСТАННІЙ БАСТІОН — ФІНАНСОВИЙ

Чому бюджет Криму став постійною причиною конфліктів усередині автономії

У середу нинішнього тижня сесія Верховної Ради Криму замість того, щоб затвердити поданий урядом півмісяця тому бюджет, прийняла подання в Конституційний суд: закон про держбюджет України на 2002 рік нібито порушує конституційні повноваження автономії. Неухвалення бюджету поставило під сумнів фінансування безлічі життєво важливих для Криму заходів, тож Леонід Грач відразу звернувся до прем’єр-міністра країни Анатолія Кінаха з проханням фінансувати хоча б виборчі комісії, оскільки відсутність коштів ставить під сумнів їхню діяльність загалом. Як заявив голова виборчкому Криму Іван Поляков, комісія вже сьогодні може припинити свою роботу.

Хоч і не просте, але, здавалося б, чисто економічне питання про бюджет автономії, що й раніше викликало суперечки, цього разу загострилося як ніколи. Кримський уряд доопрацював і затвердив остаточно бюджет автономії відразу, щойно було затверджено бюджет загальнодержавний, і вже 5 лютого подав документ на розгляд Верховної Ради Криму. До сесії залишалося ще 15 днів — термін достатній, аби вивчити документ. Але спікер парламенту Леонід Грач того ж дня на засіданні президії заявив, що уряд зірвав строки і що бюджет у лютому розглянуто не буде.

Документ пустили по всьому бюрократичному колу. Його розглядали депутатські комісії, Рахункова палата, нарешті, Асоціація органів місцевого самоврядування. Кримські газети одна за одною публікували викривальні статті то на адресу Верховної Ради, то на адресу уряду. Дійшло до того, що парламентська газета два номери поспіль публікувала дослівну стенограму зборів Асоціації органів місцевого самоврядування, де переважно сільські голови від документа не залишили каменя на камені. Хоча, як зазначив глава уряду Валерій Горбатов, цей «розгляд республіканського бюджету загалом не входить у повноваження асоціації тому, що він на 99 відсотків їх не стосується». Цілий ряд прес-конференцій до краю політизував проблему бюджету й заплутав її суть, оскільки на світ Божий спливали все нові й нові, часто несуттєві обставини. У результаті напередодні сесії саме Асоціація органів місцевого самоврядування ухвалила рекомендувати парламенту відхилити бюджет, навіть не виносячи його на розгляд. Враховуючи, що головою Асоціації є пан Грач, то неважко здогадатися, що Верховна Рада саме так і вчинила. Глава уряду Валерій Горбатов стосовно таких підходів сказав, що «ця лжеполітика знищує економіку...»

З економічної точки зору найточніше суть проблеми змалював міністр економіки Криму Арсеній Яценюк:

— Україна перейшла на більш прогресивний порівняно зі старим метод формування бюджету — нормативний. З цього шляху вона вже навряд чи зверне. Але річ у тому, що одноканальний бюджет, якого домагається Крим і який нібито випливає з його Конституції, несумісний із нормативним методом формування бюджету, і, домагаючись його, Верховна Рада автономії просто марнує час. Якщо допустити, що Крим одержить одноканальний бюджет, то таким самим шляхом схочуть піти Донецьк, Дніпропетровськ, Луганськ, Київ й інші регіони, у яких є наддоходи й у яких держава постійно проводить вилучення. А що станеться, якщо Крим залишить «Титан», содовий, «Союз-Віктан» і ще три-чотири заводи — що тут тоді залишиться? Не залишиться нічого. У кого тоді гроші будемо просити? Скажуть: ви ж хотіли одноканальний — ось вам одноканальний...

Але Верховна Рада так далеко заглядати не хоче. Депутатам, і Леонід Грач це не раз озвучував, здається, що коли «всі податки залишати в Криму», як нібито записано в Конституції автономії, то це означатиме, що в кримській скарбниці грошей буде значно більше ...

Та чи це так?

Головна колізія кримського бюджету-02 у тому, що уряд і Мінфін Криму, одержавши зі столиці загальнодержавний бюджет, сформований за нормативним принципом, не могли формувати свій документ на якихось інших засадах. Водночас сам нормативний принцип чомусь виявився для кримських політиків повною несподіванкою. У запалі взаємних звинувачень Верховна Рада цю особливість просто прогавила. Годі й говорити, що побажання парламентаріїв ні в які формули не вписувалися. Звідси й нинішня боротьба проти проекту бюджету, яку повели депутати, Рахункова палата й Асоціація органів місцевого самоврядування.

Інша колізія, про яку «ДТ» вже стільки разів розповідало, міститься в самій Конституції Криму. Хоча в ній і сказано, що всі податки, стягнуті в Криму, залишаються в розпорядженні автономії, але згодом цю норму нівельовано, по-перше, поправкою депутата Івана Зайця про те, що норми кримської Конституції не можуть суперечити українському законодавству, і коли таке трапляється, то діють загальнодержавні закони, по-друге, іншими законами, у яких говориться, що бюджет України формується «з урахуванням Конституції Криму», а не «відповідно до Конституції Криму». І при цьому не можна сказати, що бюджет України особливості кримської Конституції не враховує — уже кілька років поспіль Київ залишає Криму додатково й акциз у повному обсязі, і прибутковий податок, й інші збори. Але коли Крим на 2001 рік сформував усупереч здоровому глузду одноканальний бюджет, Конституційний суд просто скасував це рішення. Саме ці тонкощі в Криму, як і раніше, не враховують, визнаючи за краще всупереч логіці наполягати на абсолютному праві на одноканальний бюджет.

Чи, можливо, у кримських депутатів є об’єктивні економічні причини не ухвалювати підготовлений урядом документ?

За багатьма показниками кримський бюджет-02 є кращим, ніж бюджети попередніх років. За обсягом він на другому місці в країні після бюджету Києва. Загалом він на 25 відсотків перевищує бюджет минулого року. На соціальні видатки передбачено використовувати майже 80 відсотків видаткової частини. Збільшено видатки на освіту, охорону здоров’я, соціально-культурні програми. Фінансування капітального будівництва збільшиться вдвічі.

Найбільший недолік, який убачає в проекті бюджету глава парламенту Леонід Грач, як він сказав про це в спеціальній телепередачі, полягає в тому, що «статті бюджету розмазано, наче олію по тарілочці, і ресурси не сконцентровано на жодному напрямі». Найбільший недолік, на думку голови постійної депутатської комісії з питань бюджету Володимира Воюша, як він сказав про це на спеціальній прес-конференції, полягає в тому, що «бюджет має прихований дефіцит у 80 млн. гривень».

Претензії Рахункової палати до проекту можна згрупувати у трьох напрямах: по-перше, необгрунтоване, на її думку, збільшення надходжень від акцизу, що і створює прихований дефіцит у 80 мільйонів, по-друге, відсутність плану та пооб’єктного кошторису з капітального будівництва на 2002 рік, по-третє, надмірне фінансування органів виконавчої влади.

Міністр економіки Криму Арсеній Яценюк, як і глава уряду Валерій Горбатов, заступник міністра фінансів Людмила Арсентьєва з цими твердженнями незгодні. За їхніми даними, надходження акцизу в бюджет 2002 року заплановано в сумі 303 мільйони гривень. Рахункова палата вважає цю суму нереальною, оскільки виникли проблеми в головного виробника горілки в Криму — фірми «Союз-Віктан» (падіння виробництва на 20 відсотків). Арсеній Яценюк говорить, що зростання акцизу торік становило 56 відсотків, а на 2002 рік заплановано його збільшення лише на 8 відсотків. До того ж Верховна Рада знову вирішила продовжити експеримент із підтримки виробників підакцизних товарів, і темпи зростання можуть відновитися. Пан Яценюк погоджується, що 303 мільйони — цифра не маленька, її мобілізувати буде непросто, але він упевнений, що вона реальна. До того ж торік держава простимулювала виробників підакцизних товарів на 230 мільйонів доларів, і ці гроші так чи інакше треба державі повернути...

Друге. Парламентарії беруть під сумнів слушність витрачання 86 мільйонів гривень на капітальне будівництво і вимагають уже зараз надати кошториси всіх об’єктів. Уряд не заперечує: кошториси й інші документи буде розроблено фахівцями в процесі виконання бюджету, як це було завжди. Але депутати однаково твердять про «розбазарювання».

Третє. Попри те, що фінансування представницької влади останнім часом зросло значно більше, ніж виконавчої, Верховна Рада звинувачує авторів бюджету в надмірній любові до себе і вимагає скоротити чисельність. Уряд стверджує, що є офіційний план скорочення чисельності органів виконавчої влади і він виконується.

Арсеній Яценюк говорить, що «уряд готовий розглянути будь-яку пропозицію Верховної Ради, продиктовану здоровим глуздом і якщо вона відповідає закону, згоден внести корективи в бюджет, і що про протистояння не може бути й мови, коли розмова ведеться на професійному рівні, а коли на емоційному — то тут є питання...»

Зі свого боку Леонід Грач продовжує звинувачувати Валерія Горбатова в зриві фінансування програм і затримці бюджету. Валерій Горбатов говорить, що відбувається «штучне, свідоме затягування бюджетного процесу. Бюджет — це останній бастіон, за який тримається опозиція на чолі з Грачем перед виборами. Більше немає на чому показати, як вони дбають про народ».

Чому все це стало можливим?

По-перше, тому, що протягом уже принаймні п’яти років Київ ніяк не приведе у відповідність усі закони про кримську автономію, які що далі, то більше суперечать один одному. По-друге, деякі кримські політики ризикують уже кілька років грати, з одного боку, на цих суперечностях, а з іншого — на м’якості й поступливості Президента, Верховної Ради України й Кабінету міністрів, які ніяк не наважаться вказати автономії, у якій країні вона живе. У результаті навіть скасовані Конституційним судом і Президентом рішення автономії досі не приведено у відповідність з українським законодавством.

Дедалі більше людей у Криму вважають, що бюджет приблизно в такому самому вигляді, можливо, з непринциповими змінами й уточненнями, буде затверджено сесією в березні, що свідчитиме про одне: протистояння нагніталося заради протистояння та ще через популістське прагнення показати, хто в Криму головніший.

Але хіба так справа робиться? І хіба це робота?