НБУ ПОТРАПИВ У БЕЗВИХІДЬ

У вівторок Національний банк уперше за багато місяців виявив слабкість на валютному ринку. Він навідріз відмовився скуповувати зайві долари в банків, не на жарт розізливши останніх. Сам НБУ вже давно доведений до розпачу. Приплив валюти в країну, який колись його тішив, став надто великим. Він провокує подальше зростання цін. Тим самим ставлячи під удар центральний банк, неспроможний зупинити інфляцію.

Демарш Нацбанку, хоч як це дивно, викликав зниження гривні. Правда, крихітне — на 0,02 копійки до 5,4325 UAH/USD. Це було пов’язано з тим, що, не знайшовши покупців, банки-продавці доларів про всяк випадок зрівняли своє котирування з офіційним курсом, який у вівторок був трохи нижчий від ринкового. «Ніхто все одно не купить», — зазначив один з банкірів. Уже в середу все стало на свої місця. З самого ранку до покупців доларів виявляли не просто велику увагу. Їхні котирування відривали з м’ясом. Гривня стала швидко зміцнюватися, і зрештою НБУ був змушений вийти на ринок і знову провести інтервенцію на підтримку долара. Валюти, від якої він уже розпухнув і яку з радістю продавав би.

Хоч як це дивно, НБУ став жертвою сприятливих обставин. Витіснення бартеру з експортних угод, що простежувалося торік, інвестиції в приватизовані держпідприємства і сприятлива кон’юнктура світових товарних ринків дали місцевій економіці 6-відсоткове зростання.

Проте одночасно вони надто швидко поліпшили кон’юнктуру ринку «гривня-долар». Замість нестачі валюти, яку багато років покривали зовнішніми позиками, країна відчула її надлишок. Це розпочалося в лютому 2000 року і триває досі. За цей період центральний банк викупив приблизно 1 750 млн. доларів. Точніше, він викупив приблизно на 100 млн. більше, але частину йому вдалося продати. Тоді, на початку найбільш вдалого в новій історії України року, службовці Нацбанку раділи. Приплив доларів дозволив їм стабілізувати курс. Номінальний курс гривні за рік понизився на 4,5%, що в 11 разів менше, ніж 1999 року, і в 18 — ніж 1998-го. Крім того, влада почала скорочувати зовнішній борг. За даними Мінфіну, за січень–листопад 2000-го він зменшився на 2 514 млн. доларів, або на 20%, склавши на 1 грудня 9 923 млн. На додачу до всього, Національний банк за рік домігся 34-відсоткового приросту золотовалютних резервів. На початок цього місяця вони становили 1 628 млн. доларів — рекордний рівень з 1998 року.

Але за все це НБУ розплатився занадто швидким зростанням маси грошей в обігу. Скуповуючи долари, натомість він друкував гривні. Скуплені 1,75 млрд. доларів коштували йому понад 9 млрд. новеньких гривень, відпущених банкам. Частково ці гроші поглинуло піднесення економіки, збільшивши її монетаризацію й опустивши відсоткові ставки, але частково вони викликали ефект зростання цін. За підсумками минулого року, інфляція становила 25,8% — найгірший показник за останні чотири роки. Вагомий внесок у нього зробив 45-відсотковий приріст грошової маси.

НБУ почав розуміти, в яку пастку потрапив приблизно в середині минулого року. Саме тому восени він розпочав справжній бій з урядом, вимагаючи повернення боргів за держоблігаціями. У такий спосіб він сподівався вилучити з ринку частину зайвих грошей. Але борг реструктуризували, центральному банку виплатили лише 0,6 млрд. гривень, які погоди не зробили. Наприкінці минулого року НБУ змінив тактику. Він намагається виправити ситуацію відбором грошей у комерційних банків. Нацбанк працює на повну котушку: продає облігації Мінфіну, свої депозитні сертифікати й бере гроші на депозити. Лише минулого тижня він вилучив у банків близько 500 млн. гривень. Директор департаменту монетарної політики НБУ Наталя Гребеник каже, що цими заходами НБУ хоче нейтралізувати загрозу інфляції. Проте їх не можна використовувати довго. По-перше, це коштує грошей центральному банку. Навіть незважаючи на низькі ставки, він виплачує банкам мільйони гривень у вигляді відсотків. Крім того, зрозуміло, що можна зв’язати 500 млн. гривень, мільярд, але ж не кілька мільярдів.

Фактично НБУ потрапив у безвихідь. Найефективніший і простий шлях — перестати підтримувати долар і дати гривні зміцнитися та погіршити торговий баланс — для нього недоступний. По-перше, це стане шоком для економіки. Швидке зростання курсу не набагато менш небезпечне, ніж його падіння. Здешевлення імпортних товарів дуже вдарить по більшості місцевих виробників. Ревальвація гривні також підірве експорт — головний двигун економіки торік. По-друге, і найголовніше, НБУ потрібно платити за зовнішнім боргом. За себе й за уряд. За оцінкою Нацбанку, нинішнього року він має витратити на зовнішній борг 1 675 млн. доларів. Найлегший і найвигідніший спосіб — придбати ці гроші на внутрішньому ринку. Особливо з огляду на те, що їх там більше, ніж потрібно. Є ще позики, але їх важко взяти й вони спричинять нове зростання державного боргу. «Я зобов’язаний купувати», — каже директор валютного департаменту НБУ Сергій Яременко.

Голова НБУ Володимир Стельмах хоче, щоб банкові допоміг уряд. У статті, опублікованій в журналі НБУ, він закликав владу розпочати дострокове погашення гривневих зобов’язань. «Оптимальним чинником стримування інфляції є зниження заборгованості уряду перед НБУ й банківською системою в цілому», — рекомендує перший банкір. Він закликає витратити на це гроші від приватизації та збору податкової недоїмки.

Проте нині Кабмін навряд чи здатний підтримати НБУ. Прем’єр бореться за кадри, міністр фінансів передусім думає про бюджетників, а міністр економіки взагалі перестав працювати. Тому, схоже, цей рік країна, як і раніше, житиме з двозначною інфляцією. Вона серйозно не підриватиме економічного зростання, яке базується на пожвавленні аграрного ринку та великому експорті. Водночас зростання цін обмежить гривневі заощадження і не дасть упасти відсотковим ставкам. Згодом це гальмуватиме подальше зростання ВВП.