МІЛЬЯРДИ З ПОВІТРЯ

Дочекалися. Нарешті рідний уряд опублікував умови, на яких він згоден позичити гроші у Національного банку. Видовище вийшло вражаюче: за 3,5 млрд. позичених на 10 років коштів він згоден щороку сплачувати аж 3% річних.

Що ще краще — формально Кабмін тут узагалі ні при чому. Юридично гроші позичатиме дочірня компанія «Нафтогазу» «Газ України». Саме вона випустить облігації з таким дивовижним терміном і відсотком. Ну а Кабінет міністрів візьметься організовувати попит на папери. Інакше буде тяжко. Баланси «Газу України» — читання не для людей зі слабкими нервами. Мало того, що в них зяє більш як двохмільярдна дірка, — у компанії досі не сформований статутний фонд. На довершення до всього, прочитавши проспект емісії, можна легко вирахувати, що з трьох зроблених нинішнього року спроб збанкрутити емітента — дві ініційовані материнською компанією і другою «дочкою».

Втім, усе це незначущі дрібниці. Як уже говорилося, «Нафтогаз» до події майже не причетний. Його справа — отримати гроші від облігацій й одразу віддати в бюджет на погашення податкової заборгованості. Причому фіговий листочок, яким прикривають емісію, практично прозорий. За умовами розміщення, щасливі покупці облігацій не мають права на їх подальший перепродаж нікому, окрім Національного банку. Саме його, рідного, і схилятимуть для їх подальшої купівлі. Тим більше що в проспекті емісії турботливо зазначено, що коли буде продано хоча б одну облігацію, то випуск вважається таким, що відбувся. Це на той випадок, якщо Нацбанк почне опинатися.

Нерозумні банкіри досі не тямлять свого щастя. Зрозуміти їх, звісно, можна. Навіть якщо відкинути решту чинників (на кшталт надійності тощо), то за дуже скромної 5-відсоткової інфляції на рік така ставка гарантує за десятиліття близько 900 млн. грн. збитків.

Загалом, річ не так у додатковій емісії, як у створенні прецеденту. Нові папери фактично підривають навіть подобу балансу у взаєминах між Мінфіном та НБУ. Взагалі ж Національний банк не вперше фінансує касові розриви уряду, але останніми роками це хоч якось оформлялося. Так, заборгованість Мінфіну перед НБУ за внутрішніми облігаціями становить зараз близько 11 млрд. грн. Торік і позаторік її, хоч і з галасом, та все ж переоформили на десять років.

Щодо нового випуску жодних зобов’язань Мінфін на себе не бере. І якщо емітент зникне — не має значення, у результаті банкрутства чи реорганізації, — статус цих паперів стане зовсім невизначеним.

Взагалі-то світова практика знає таке поняття, як «сміттєві облігації». Це папери з не дуже високою надійністю. Їхній підвищений ризик компенсується вищою дохідністю. Ніби для наочності, за день до оголошення емісії «Газу України» Україна продала єврооблігацій на суму 260 млн. доларів. Дохідність становила 10,843 % річних — у валюті, звісно. У принципі, корпоративні облігації дешевшими бути не можуть. Тож нинішні папери «Газу України» навіть не «сміттєві», і тим більше — не «газові». Для них є інше найменування — «дуті», «бронзові» тощо.

Цікаво, що умовами розміщення облігацій «Газу України» відразу виключено можливість підвищення їхньої дохідності. Їх мають купувати за ціну, не нижчу від номінальної. Тож планка дохідності в 3% — верхня. Цікаво, що спочатку йшлося про «ставку дохідності, не вищу від облікової ставки НБУ», тобто 8 %. Нічого не скажеш, їз завданням «не вище» впоралися блискуче.

Всі необхідні дозволи на випуск уже отримано. Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку умила руки, зареєструвавши випуск. Як зазначив її голова Олег Мозговий, «на жаль, це питання не врегульовано законодавством. Облігації випускає не акціонерне товариство, а державне підприємство на основі постанови Кабінету міністрів. Це вже справа покупців — купувати їх чи ні».

Тож НБУ, за рахунок рефінансування якого комерційні банки й мають купувати облігації, ризикує добряче потратитися. Стельмах був категорично проти, але зараз його статус зависнув у повітрі. Для Тігіпка (у разі обрання) історія з облігаціями стане першою перевіркою на міцність. Причому дуже жорсткою.

Запах легких грошей дуже збуджує Кабмін. Якщо керівництво Нацбанку мовчки проковтне пігулку, приклад може виявитися заразливим. Чого-чого, а емітентів із порушеними справами про банкрутство і величезною заборгованістю з податків у нас не бракує. Та й уряд з постановами не забариться.