У серпні курс продажу долара США та євро в Україні коливатиметься у межах 37–38 грн.
Динаміка залежатиме насамперед від готовності нашої влади відпустити гривню у вільне плавання. Якщо курс валюти більше не буде фіксованим, то ми очікуємо на його зростання в діапазоні 37–38 грн/дол. Якщо ж валютний ринок збереже свою офіційну стабільність, то ймовірніше, що курс продажу долара та євро перебуватиме в межах 35,10–36,30 грн.
Як відомо, у липні 2022 року європейська валюта досягла паритету з доларом США. Причиною стали сильний долар у світі на тлі підвищення ставки Федеральної резервної системи. З огляду на незмінний курс монетарної влади США на підвищення ставки в майбутньому ми наразі не чекаємо зростання євро, але для його глибокого падіння щодо долара на позначку 0,96 поки що немає новин. Саме тому в серпні, припускаємо, євро та долар будуть близькими до паритету, а отже, в Україні середні ціни продажу цієї валюти будуть схожими.
При цьому ми чекаємо, що на валютному ринку України пропозиція про продаж євро та бажання його купити будуть близькими за обсягом. Одна частина людей намагатиметься позбутися євро, побоюючись подальших розпродажів, а хтось вважатиме, що зараз саме час купувати дешевий євро. Така активність дасть можливість ринку самостійно задовольняти потреби одних та інших гравців без потреби втручання з боку регулятора.
Українська гривня, попри інтервенції НБУ, у будь-якому разі перебуває на слабких позиціях через зруйновану економіку, умови війни, що зберігаються, і захоплені території. Чекати на зростання гривні не доводиться, так само, як не чекаємо різкої девальвації.
По-перше, девальваційні стрибки регулятор може стримувати інтервенціями, які і робив до цього. На щастя, наявні резерви дозволяють не перейматися щодо цього.
По-друге, зростання попиту на валюту після дозволу її купувати практично під будь-який імпорт згладжуватиметься зниженням попиту на валюту з боку населення, доходи якого залишають бажати кращого.
По-третє, з підвищенням курсу продажу долара експортери поступово продаватимуть валюту, тим самим збільшуючи пропозицію на ринку. А перспектива налагодження експорту зернових не лише через західний кордон, а й морем може значно збільшити надходження валюти.
Оцінюючи достатність золото-валютних резервів України для інтервенцій, ми розуміємо, що липень і серпень для валютного ринку країни не віщують жодних сюрпризів. Але це не головне і, на жаль, не є показником стабільності валютного ринку. Значно важливіше, що девальваційні настрої населення посилюються, попри сезонний чинник.
Так, у червні обсяги продажів валюти впали до 206,6 млн дол. з 244,1 млн у травні та 252,6 млн дол. у квітні, а от обсяги купівлі досягли 11,9 млн дол. проти 10,2 млн і 8,6 млн дол. у травні та квітні, відповідно. Незважаючи на фінансову підтримку країн, які співчувають Україні, а також обіцянки солідарності у боротьбі з Росією, ми розуміємо, що наша країна як ніколи близька до дефолту. Це доволі потужний тригер для валютного ринку також.
Крім того, навіть без боргової драми очевидна криза у держфінансах. Уже зараз нам повідомили про зниження середньої температури у квартирах в опалювальний сезон. На черзі скорочення видатків, включно із пенсійними та соціальними виплатами. Тобто, попри формальний рівень достатності ЗВР, наприклад, який не дозволяє оголосити дефолт в Україні, у нас фактично є втрачені території країни, падають доходи населення та скорочується кількість робочих місць. Хронічно зростає дефіцит держбюджету, при цьому міжнародна фінансова допомога надходить доволі мляво, а що найгірше — нерегулярно, постійно створюючи «касові розриви» державного масштабу. Отже, емісія національної валюти, навіть якщо її обсяги знизяться, триватиме і надалі. Гривня за таких умов зростати не зможе. А як тільки війна закінчиться, на країну чекає економічний колапс. Усі це розуміють, що позначається і на довгострокових курсових очікуваннях.
Причина не лише у наслідках війни, а й у зовнішніх чинниках, — у всьому світі інфляційний тиск б'є всі рекорди при мінімальному економічному зростанні. І світ до цього свідомо йшов усі останні роки. З 2021 року всі центробанки активно чинили опір майбутньому зростанню цін з допомогою монетарної політики, але кількість грошей, які вони до цього спрямували у свої економіки, рятуючись від наслідків пандемії, була настільки значною, що миттєво нинішній перехід до політики «дорогих грошей» не допоможе. А значить, і глобальне економічне зростання кульгатиме на обидві ноги.
Більше статей Олександра Болтяна читайте за посиланням.