Криптовалюти і технологія блокчейн

Проведена в Києві конференція та внесений у ВР законопроект про криптовалюти знову змусили говорити про технологію блокчейн і про все, що з нею пов'язане.

Сьогодні криптовалюти вже втратили свою спекулятивну привабливість і стали просто одним із фінансових інструментів. Блокчейн шукає собі застосування в державному управлінні, а ICO, залучення коштів від продажу криптовалют, стає хорошим способом залучення інвестицій.

19 вересня в Києві відбулася конференція Blockchain& Bitcoin Conference Kyiv. На кількох тематичних майданчиках обговорювали наболілі проблеми криптобізнесу. Спікери висвітлювали найнагальніші питання регулювання цифрового ринку, токенізації, висловлювали думки про перспективи криптовалют і блокчейну. Це були експерти з України та інших країн, засновники успішних стартапів, фінансові аналітики, представники державних відомств.

Захід було однаковою мірою сфокусовано на освітній і практичній складових. Крім конкретних прикладів із застосування блокчейну й криптоактивів, на конференції пролунали доповіді про розвиток децентралізованих технологій і тенденції в законодавчій сфері. Учасників розділили на два паралельні потоки - один був присвячений блокчейну в бізнесі та криптовалютам, на другому доповідачі сфокусувалися на токенізації активів, ICO і трейдінгу.

Головними темами всієї конференції були технологічний розвиток блокчейну, його безпека та крос-індустріальне застосування. Також обговорювалася взаємодія криптоактивів із класичними фінансами та майбутнє регулювання крипторинку в Україні та інших країнах.

Слід сказати, що на тлі аналогічних заходів кінця 2017-го - початку 2018 року ця конференція було досить скромною. Це цілком зрозуміло: криптовалютний ажіотаж минув, ціни на біткойн порівняно із січнем упали на 80%, а на альткойни - ще більше. Можливо, тому на конференції в Києві зовсім мало говорили про перспективи заробітку на криптовалютах, а молодих людей зі збуджено-палаючими очима й зовсім майже не було видно.

Воно й на краще: у криптоіндустрії на швидкий заробіток уже ніхто особливо не розраховує, сьогодні головна тема - використання "крипти" як повноцінного (а не спекулятивного) фінансового інструменту. Іншою важливою темою, що обговорювалася на Blockchain&Bitcoin Conference Kyiv, стало впровадження технології блокчейн у держуправлінні.

Блокчейн та Україна

У цьому ключі дуже цікавою виявилася панельна дискусія "Впровадження Blockchain в Україні" між грузинськими та українськими блокчейн-практиками. Ось кілька вартих уваги висловлювань звідти.

Георгій Гівішвілі, CMO Bitfury Group: "Відповідно до нещодавнього опитування, 43% громадян із різних країн світу не довіряють держструктурам. Урятувати ситуацію може використання розподіленого реєстру. Застосування блокчейну може допомогти в сферах, де є хоча б мінімальна можливість маніпуляції з даними. Але головним гальмом впровадження є мода на блокчейн. Люди втомилися чути, що прийде якийсь блокчейн і вирішить усі наші проблеми. Нібито його можна скрізь прикрутити, і він усе сам зробить. Потрібно акуратніше підходити до його використання".

Костянтин Ярмоленко, радник голови Держагентства з питань електронного управління України, член ради директорів Bitcoin Foundation Ukraine: "Є таке поняття, як тіньова економіка. Якщо ми впроваджуємо електронні сервіси та блокчейн, то люди, відповідно, не платять хабарів. Сумарно щороку близько 1 млрд дол. українці витрачають на хабарі та відкоти. Після впровадження блокчейну ці гроші залишаться в кишенях українців. Блокчейн забезпечить незмінюваність інформації. Тобто чиновник уже не зможе маніпулювати даними, а хакер не зможе зламати та порушити їх".

Віктор Вишньов, генеральний директор ДП "СЕТАМ" OpenMarket: "Впровадження блокчейну змінить ситуацію в плані довіри громадян до держави. Це - головна мета України з моменту здобуття незалежності. Але є гальмо цього процесу - законодавство, що писалося тоді, коли електронних технологій і сервісів ще не було. І на сьогодні швидкість зміни законів дуже низька. Вони не встигають за технологічним прогресом".

Вахтанг Бохашвілі, голова адміністративного виробництва в юридичному відділі Національного агентства публічного реєстру (НАПР) Грузії: "Перед впровадженням блокчейну Грузія зіштовхнулася з двома головними проблемами - це недовіра й нерозуміння того, навіщо він потрібний, а також із правовими проблемами. Усі процедури були розписані в старих законах, тому їх потрібно було терміново змінювати.

Грузія займає провідні позиції за прозорістю державного управління. Країна також перебуває в першій п'ятірці рейтингу Doing Business. Прийти до цього було непросто - проводилася ретельна робота з урядом, представниками бізнесу, приватним сектором. Доводилося багато чого пояснювати, щоб подолати страх перед впровадженням нових технологій.

НАПР було створено 2004 року, коли в нас була масова корупція. Було багато паперової документації, багато старих реєстраторів, які працювали за старими звичаями. Але відтоді ми провели різні реформи: адміністративні, технологічні, правові. І ситуація змінилася. Ми живемо в четвертій ері інформаційної революції й постали перед новою реальністю, коли фізичний світ дуже пов'язаний із цифровим. У першу чергу, це децентралізація в чотирьох напрямах: комунікація, смарт-контракти, індустрія та фінанси.

Грузія - перша пострадянська країна, яка розпочала впроваджувати блокчейн у державні сервіси. Компанія Bitfury багато в чому є локомотивом цього процесу. Перша фаза розпочалася 2016 року внесенням у мережу блокчейну витягів із реєстру нерухомого майна. Як це працює? Після реєстрації реєстр створює витяг про те, що людина є власником майна. Існують окремі сервери, де зберігається вся ця інформація. Після реєстрації витяг показується онлайн на сайті НАПР. На сьогодні у систему внесено понад 1,5 млн витягів про нерухоме майно. У кожного витягу є свій унікальний код. Якщо коди на сайті та на блокчейні ідентичні, отже, витяг дійсний.

Другий етап, над яким нині працює НАПР, це підготовчий етап до смарт-контрактів - траст-контракти. Це некласична форма контрактів. Є три учасники: сама служба реєстрації, посередницька фірма з блокчейну та банк. Коли проводиться угода купівлі-продажу, виникає проблематичне запитання: коли ж платити гроші? Жодна зі сторін не вважає себе захищеною до кінця. Система траст-контракту дасть змогу підвищити довіру між сторонами угоди. Як це працюватиме? У банку буде створено спеціальний рахунок, на який покупець вносить гроші. У випадку, якщо реєстрація завершиться, гроші перерахуються. Якщо буде відмова, гроші повернуться покупцю назад. Як відомо, система смарт-контрактів гарантує, що для завершення угоди вже не потрібні будуть посередники - нотаріуси та юридичні установи. Система автоматично перевірятиме дані, які важливі для контрактів. Коли буде перевірено всю інформацію, реєстрація закінчиться, і гроші перерахуються".

Ігор Порох, трейдер та аналітик iTuber: "Поговоримо про одного гравця, який 2013 року змусив усіх звернути увагу на цифровий ринок, на криптографію та біткойн загалом. Гравець, який підняв усіх до 1200 дол., а потім прокотив усіх до 170 дол. Цей самий гравець через два роки загнав усіх на рівень 20 тис. дол. Цей гравець - ринок. Хоч би як ти хотів зіграти проти нього, нічого не вийде. Той, хто розуміє ринок краще за інших, заробляє найбільше грошей. Усі знають, що на фінансових ринках заробляють лише 5–10%. Тому що ці люди розуміють сам сенс функціонування ринку.

Якщо хтось хоче швидко заробити на криптовалютах, то в найближчі півроку не вийде. Хайпу 2017-го не буде. Принаймні з огляду на нинішню ситуацію. На горизонті нічого не видно".

На шляху до легалізації

За кілька днів до конференції, 14 вересня, у Верховну Раду України було внесено законопроект №9083 про класифікацію цифрових активів. Підписи під документом поставили 23 народні депутати з різних фракцій. Очікується, що документ можуть ухвалити до кінця року. Законопроект не тільки передбачає легалізацію криптовалюти в країні та операцій з нею, а й визначає перехідний період з 2019-го по 2025 рік.

Автором документа став народний депутат України Олексій Мушак, який не вперше реєструє у Верховній Раді законопроект про криптовалюти. Колись Мушак сам займався майнінгом та одним із перших у країні задекларував наявні в нього криптовалюти.

Хоча це питання дискутується вже рівно рік, статус криптовалют в Україні усе ще ніяк не визначено. Так, НБУ відмовився визнавати біткойн валютою. Криптовалюти, на думку Нацбанку, взагалі не є платіжним засобом, - ним може бути лише гривня. У свою чергу, голова РНБО Олександр Турчинов переконаний, що правовий вакуум на ринку криптовалют "створює загрози для економіки та безпеки держави". Кіберполіція з тих самих міркувань просить прискорити процес формування законодавчої бази в сфері криптовалют.

"Ми маємо створити нормальне, конкурентне криптовалютне середовище в Україні. Щоб наші підприємці не їхали до Швейцарії, на Мальту, Гібралтар і не витрачали там тисячі доларів на оформлення ліцензії по роботі з криптовалютами, - заявив на конференції Олексій Мушак. - Кілька місяців ми розробляли закон, який допоміг би вирішити дві проблеми. По-перше, забезпечити безпеку тим, хто займається криптобізнесом. Безпеку й фізичну, і фінансову, й юридичну. По-друге, побудувати міст між криптоіндустрією та фінансовим сектором. Тому що банки в нас дотепер не можуть працювати з криптовалютами".

Щоб вирішити цю проблему, законопроект уводить у юридичну сферу країни поняття "віртуальні активи", які поділяються на криптовалюти й токен-активи. Криптовалюта визначається як "віртуальний актив у формі токену, що функціонує як спосіб обміну або збереження вартості". У свою чергу, токен-актив (до певної міри аналог звичайної акції) має "засвідчувати майнові або інші права власника токену, які відповідають обов'язкам емітента токену".

Що ж до ролі держави в криптовалютній сфері, то вона зводиться до мінімуму. Виступаючи на конференції, Олексій Мушак сказав: "Головне завдання законопроекту - чітко розділити, де держава може втручатися в криптобізнес, а де - не може. Наша принципова позиція в тому, що держава має право контролювати тільки момент, коли криптовалюта переходить у фіатні (державні) гроші. Але де йде обмін однієї криптовалюти на іншу, як і інші угоди, туди держава влазити не повинна. Інше питання - оподаткування операцій із криптовалютами. Сьогодні на доходи по "крипті"" поширюється стандартний податок у 19,5%. Але його ніхто не платить. Наша позиція: до 2024 року запроваджується криптовалютне оподаткування в розмірі 5%".

Ідея запровадити до 2024 року податок для фізичних та юридичних осіб на прибуток від криптовалютних угод у розмірі 5% - одна з найбільш спірних. Наприклад, нещодавно заступник міністра фінансів України Сергій Верланов заявив, що операції з криптовалютами мають обкладати стандартним податком на доходи фізичних осіб у розмірі 19,5%. У свою чергу, учасники конференції запитали народного депутата Мушака: чому ставку податку за операціями з криптовалютою все-таки не можна було знизити до 0%, як у сусідній Білорусі?

Олексій Мушак відповів: "У Білорусі поки що на криптовалютах ніхто не розбагатів, попри нульову ставку податку. Там усе це просто не працює. Крім того, робити нульову ставку податку нелогічно, тому що торгівля криптовалютами - це бізнес, а з бізнесу треба платити податки. Охочі можуть заснувати церкву криптоанархістів і тоді законно не платити податків. Але якщо нині зробити 0% податків на "крипту", це означатиме, що завтра нею почнуть займатися всі. Випускатимуть не телевізори, а токени, які дають право на телевізор; газовики випускатимуть токени, що дають право на тисячу кубометрів газу... Зрештою, усі вирішать, що криптовалюта - це МММ, ухвалять заборонити її та піддати анафемі".

Також у законопроекті передбачено, що торговці криптовалютами не муситимуть проходити сертифікацію, а от криптобіржі будуть зобов'язані одержати державний сертифікат. Тут інтереси держави та приватного бізнесу збігаються. Власники криптобірж сьогодні самі виступають за сертифікацію, тому що вона дасть підтвердження законності та легальності їхньої роботи.

Поки ж вони існують у "сірій" зоні та уразливі перед правоохоронними, перед будь-якими контролюючими органами, перед будь-якими недобросовісними чиновниками. Сертифікація ж дає захист, тому що в цьому разі діє певний звід правил. Також офіційна діяльність дозволяє криптобіржі цілком легально платити податок у розмірі лише 5%. Позиція з майнінгу така сама - обкладається 5% з прибутку. Усе дуже просто: доходи, витрати, а на різницю - п'ятивідсотковий податок.

За словами Мушака, криптовалютні біржі в Україні будуть сертифіковані, і там буде відображатися вся історія ваших транзакцій, що саме й дозволяє вам заплатити тільки 5% податку. І ви не будете боятися, що вас звинуватять у фінансуванні тероризму, відмиванні грошей або ще в чомусь кримінальному. Депутати провели велику роботу з НБУ, Держфінмоніторингом, Мінфіном, Мінекономрозвитку, Комітетом із цінних паперів та іншими структурами. На даний момент вони вважають, що ці органи зроблять усе необхідне, щоб наша банківська система могла працювати з криптовалютами.

Однак найважливіший момент - те, що у світі й досі не сформовано єдиних підходів до всього, що пов'язано з технологією блокчейн, до токенів, койнів, ICO та іншого. У Швейцарії - один підхід, на Мальті - інший, у США - третій, Японії - четвертий. Допоки світ не сформував єдиної позиції, Україна має виробити власні правила, комфортні для неї. М'які та конкурентоспроможні порівняно з іншими країнами. Тому що мине кілька років, і світові лідери сформують свої правила гри в криптовалютній сфері. Отже, ці правила нав'язуватимуть решті країн. Але за ці роки Україна може вибудувати свою індустрію, свій криптовалютний бізнес, завдяки чому одержати конкурентну перевагу.

Наостанок варто зазначити, що раніше - восени минулого року та навесні нинішнього - у Верховну Раду різними депутатами було подано чотири законопроекти щодо криптовалют. І тут принципово важливо, що нинішній проект закону підтримали також автори всіх колишніх законопроектів. Тому що він досить довго розроблявся разом із діячами криптоіндустрії. Хоча насправді в підсумку буде два законопроекти: перший по загальному регулюванню криптовалютної галузі, другий - по податках. Таке українське законодавство: податки завжди регулюються окремо.

У податковому законопроекті саме й будуть прописані всі юридичні визначення: що таке майнінг, що таке розподілений реєстр (це поняття використовується як більш широке, ніж власне блокчейн), що таке криптовалюта, що таке токени, що таке віртуальні активи, що таке ICO-монети (токен-активи).

Сьогодні опитування показують: криптовалютами володіє 13% міського населення України, яке має доступ до Інтернету, - це дуже високий показник навіть для найрозвиненіших країн світу. Ще більш важливо те, що 70% населення країни підтримує вільний обіг криптовалют та їхнє законне використання.