Останні півроку економічна влада наполегливо хоче збільшити свої податкові повноваження й створити суворішу систему збирання податків. Прийняття кількох законів (№128, 129, 465 і проєкт №1210, що підвіс у надрах офісу президента України) кардинально змінює податковий ландшафт - із помірковано невільного, де суворість законів пом'якшувалася тотальною корумпованістю системи, до вкрай жорсткого, за якого корупція так і не зникла, а складність законодавства й відповідальність платника податків за його порушення зросли в кілька разів. Очевидно, ідеальним, у розумінні нинішніх і деяких уже відправлених днями у відставку творців фіскальної політики, є повернення системи до методів адміністрування часів Миколи Азарова, коли тотальний податковий контроль і "вилучення" до скарбниці були самоціллю, призводячи до стану, за якого економіка розвивалася не завдяки, а всупереч політиці держави.
Заради справедливості варто сказати, що новий "бенкет етатистів" має значно тривалішу історію. Зазначений факт підтверджують дані щорічного дослідження групи Світового банку, який оцінює в 190 країнах простоту здійснення підприємницької діяльності, - Doing Business. Згідно з ним Україна в останні чотири роки практично зникла зі списку активних гравців на радарах реформ, хоча формально демонструє незначне поліпшення в рейтингу, - в останньому випадку перемістилася з 71-го на 64-те місце. Але за трьома з десяти напрямів, які підлягають моніторингу, країна третій рік поспіль системно погіршує свої позиції (див. таблицю).
Погіршення позицій України у деяких категоріях рейтингу Doing Business
Категорія |
2018 |
2019 |
2020 |
Реєстрація підприємств |
52 |
56 |
61 |
Кредитування |
29 |
32 |
37 |
43 |
54 |
65 |
Поки більшість країн активно реформуються (торік 115 країн впровадили 294 реформи), ми фактично буксуємо на місці, маючи три провальні напрями регулювання, що тягнуть Україну назад. Причому найбільш антидинамічним є саме категорія "оподаткування". Погодьтеся, втрата за три роки 22 позицій у рейтингу - це вже тенденція, а не нещасний випадок.
І тут хотілося б зупинитися на ключовій тезі: домінуючою небезпекою нині, крім зовнішньої агресії і загроз пандемії, здатної суттєво сповільнити світову економіку, є явно демонстрована відсутність спроможності в нинішньої політичної еліти доводити до логічного завершення якраз непопулярні реформи. Оголосити "Велике будівництво" за гроші платників податків - річ нехитра, а от здійснити комплексну реформу контролюючих органів - поки що, на жаль, ніяк! Набагато простіше знайти внутрішнього ворога. І його, на жаль, уже знайдено. Ним виявилися:
- малий і середній бізнес, якому спочатку створили одну з найбільш некомфортних і складних систем адміністрування податку на додану вартість у світі. Йдеться про систему блокування податкових накладних (про так звану СМКОР), з допомогою якої тягар адміністрування податку, включаючи боротьбу з ухиляльниками й несумлінними схемами, держава значною мірою переклала на плечі дрібного платника податків і за його рахунок. А потім запропонували фіскалізуватися й, скоріш за все, ще запропонують почати платити до бюджету активніше (матеріал DT.UA"Розрив" від 05.03.2020);
- у перспективі українці, що працюють за кордоном, яким уже зараз готують окремий подарунок - податкову амністію. Мова про законопроєкт №1232, який замість повернення в країну мільярдів доларів капіталів, що втекли, несе ідеологію "фіскальної стрижки" економічно активного населення, яке посміло виїхати на заробітки й якому голова податкового комітету ВР рекомендує скористуватися амністією.
По суті, на сьогодні концепцією "внутрішнього ворога" намагаються підмінити повноцінний розбір польотів з провалу фіскальної політики держави щодо:
- фактичної поразки торішньої модернізації податкової і митної служб;
- інституціональної нездатності контролюючих органів працювати із сучасним інструментарієм контролю переміщення прибутку українських компаній за кордон. Інституція контролю трансфертного ціноутворення, як і раніше (з 2013 року), перебуває в зародковому стані, хоч трохи дієвий міжнародний обмін податковою та митною інформацією не налагоджено, а Україна вже поспішає впроваджувати не менш масивні інструменти контролю, такі як "контрольована іноземна компанія" або "ділова мета";
- небажання адекватно реагувати на глобальні виклики - посилення податкової конкуренції у світі та світового тла, яке погіршується, - зростання негативних очікувань, що підігріваються довколапанічними пророцтвами щодо коронавірусу;
- невиразної відповіді на проблему тіньової економіки й постановки на паузу ліквідації податкової міліції, яка діє в сумнівному правовому статусі третій рік поспіль.
Французький політичний діяч XIX століття Алексіс де Токвіль говорив: "Найнебезпечніший момент для поганого режиму - коли він починає реформуватися". Зміна уряду відбулася - чи очікувати нам зміни політики держави?
Категорія |
2018 |
2019 |
2020 |
Реєстрація підприємств |
52 |
56 |
61 |
Кредитування |
29 |
32 |
37 |
43 |
54 |
65 |