Кабмін і регіони: НЕПРОСТА «ЛЮБОВ» НА ТЛІ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

Ще до того, як уряд України подав до парламенту проект закону «Про Державний бюджет на 2001 рік» і депутати почали готуватися до його найжвавішого обговорення, вишукуючи слабкі місця, виявилося, що Кабмін вже встиг наступити на бюджетні «граблі» й коли не остаточно, то добряче попсував відносини з представниками регіональних еліт. В областях першими дізналися, за якими правилами пропонувалося жити регіонам 2001 року. Про з’ясування стосунків із центром і те, чим воно завершилося, розповідає голова Луганської обласної ради, голова Національної ради Спілки лідерів місцевої та регіональної влади Віктор ТИХОНОВ.

— Головна ідея, «породжена» Кабінетом міністрів у проекті бюджету на 2001 рік, полягала в тому, що міста й райони мають фінансуватися безпосередньо з Києва, обминаючи обласний бюджет. Цим, на думку уряду, вони звільнялися від «кормиги» обласних рад і облдержадміністрацій. Так, той- таки Луганськ у цьому випадку одержував на 8 млн. грн. більше, ніж йому визначено на поточний рік, що, за великим рахунком, не такі й великі гроші. Зате інші міста, зокрема Стаханов, Брянка, Червоний Промінь, фінансувалися на порядок менше від необхідного. Ніхто не сумнівається в словах міністра фінансів про те, що в нього працюють досвідчені фахівці, але вони не в змозі побувати в кожному з міст обласного підпорядкування й побачити, що від багатьох із них залишилися, так би мовити, самі назви.

— Вам пояснили, як розраховувалися показники кожного конкретного міста?

— У принципі, формула розрахунку була правильною: рівні суми фінансування по регіонах, ви- ходячи з розрахунку на одну людину, на охорону здоров’я, освіту й інші соціальні потреби. Але потім «улюбленцям» додали більше, ніж усім іншим. Ось що обурює! Почали запроваджувати коефіцієнти податкової спроможності. Моя думка однозначна — або застосовувати їх до всіх регіонів, або не застосовувати взагалі. Так, до Києва застосовано підвищуючий коефіцієнт при розрахунку видатків на освіту — 1,0643. Аргумент — столиця. Ну то й що! Адже за те, що Київ носить звання столиці, він окремим бюджетним рядком уже одержав субвенцію на суму 150 млн. грн. Якщо мало цієї цифри, зробіть 500 млн., не застосовуючи для цього ніяких коефіцієнтів. Такої ж «прихильності» удостоєно Житомирську й Черкаську області, а також місто Севастополь, але ніхто не зміг аргументовано пояснити, чому саме цим регіонам за рахунок інших областей збільшено видатки майже на 62 млн. грн.

Аналогічна ситуація з розрахунками витрат на культуру. Абсолютно не зрозуміло, чому їх, розрахованих за однією методикою для всіх областей, було збільшено для Автономної Республіки Крим на 39,4%, Донецької області — на 38,5%, Житомирської — на 0,5, Запорізької — на 36,5 і Черкаської — на 27,5%. Я запитав у міністра фінансів Ігоря Мітюкова: чому Кабмін так любить Житомирську область? Чи не тому, що хтось із «батьків» проекту бюджету звідти родом... У відповідь почув, що там школи розкидані! А в Луганській чи іншій області вони не розкидані? Але до них ніхто не поспішає застосовувати підвищуючий коефіцієнт.

— Свого часу саме в Луганській області проводили експеримент, висновки якого послужили відправною точкою для бюджетного фінансування в розрахунку на одну людину. Отже, за ініціативу, як і раніше, карають?

— Наші фахівці розрахували такий бюджет. Але знаючи, що можливості районів не однакові, було передбачено можливість його коригування в межах 10—20%. Гроші для міст і районів, що потребують підтримки, брали з обласного бюджету — зі статті, що передбачає видатки на обласні установи. Ніколи гроші, призначені Алчевську, не віддавали у Стаханов, і навпаки. У результаті таких коригувань обласний бюджет замість визначеної йому законом частки в бюджеті області в 25% знижувався до 17%. Але ми свідомо йшли на такий крок, оскільки думали про людей, котрі живуть в області.

Після ознайомлення з проектом зведеного бюджету, репрезентованим міністром фінансів, виявилося, що в Луганську область наступного бюджетного року саме в обласний бюджет має надійти на 54 млн. грн. більше, ніж цього. Як голова обласної ради я міг зібрати сесію та розподілити отримані кошти між установами обласного підпорядкування, і всі були б задоволені. Але, зробивши так, я «обдер» би решту міст. І навряд чи їхні представники потрапили б на прийом до міністра фінансів, аби обстоювати свої інтереси. Не готова ще Україна жити, беручи за основу польський варіант. Не готова з однієї простої причини. У Польщі спочатку пройшла адміністративна реформа, про яку в Кабміні намагаються не згадувати...

— Якби пройшла пропозиція Кабміну, яку роль у бюджетному процесі відігравали б обласні ради та облдержадміністрації?

— Нам говорили, що ми контролюватимемо виконання бюджету. Але, по-перше, ми не КРУ, а по-друге, хто розподіляє, той нехай і відповідає. Крім усього іншого, це — грубе порушення Конституції та законів про місцеве самоврядування та обласну державну адміністрацію. Невже заради чергового експерименту переписували б закон «Про місцеве самоврядування»? Дуже в цьому сумніваюся.

— Якою була реакція представників міст на варіант бюджету-2001 із розгалуженою децентралізованою системою місцевих бюджетів (682 бюджети рівня район— місто)?

— Його підтримали міські голови, котрі з якихось причин не знаходять спільної мови з обласною владою. У Луганській області — мери двох міст, Луганська й Алчевська. Інші 32 керівники заявили, що їх такий проект бюджету не влаштовує. Бо побачили, що їм дадуть менше, ніж треба, і залишаться вони наодинці зі своїми проблемами. Бюджет міста Брянка зменшувався на 32,2% (4,4 млн. грн.), Червоного Променя — на 15,5%, Стаханова — на 11,5%.

— Цей варіант бюджету не знайшов підтримки у Президента, тож опрацьовується проект у сьогоднішньому варіанті — бюджетами з 25 областей, Києва і Севастополя. Ви могли б його прокоментувати?

— Леонід Данилович висловився категорично проти того, щоб із регіональної влади робити безправні сільські ради. І це правильно. Але погляньте, що виходить. За другим варіантом проекту держбюджету на 2001 рік, Луганській області належить на 176 млн. грн. більше, ніж цього року. Здавалося б, ми повинні радіти, адже в такому випадку обласний бюджет досягає позначки 737 млн. грн. Але навіть за такого збільшення бюджету область однаково посідає 23-е місце за обсягом загального фонду бюджету в розрахунку на душу населення. При цьому доведені на 2001 рік обсяги власних прибутків у сумі 459 млн. грн. просто нереальні. Ми повинні одержати їх на 28,4% (на 101,5 млн. грн.) більше від очікуваного виконання 2000 року — 357 млн. грн. Хоча, за прогнозом ДПА в Луганській області, наступного року ми недоберемо 94 млн. Де їх можна буде знайти, сказати не може ніхто.

Крім того, нереальним виявляється одержання держдотації. Так, на нинішній рік області було доведено обсяг надходжень коштів до держбюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій у місцеві бюджети, на 590,8 млн. грн. А фактичне виконання за рік становитиме не більше 420 млн. Відповідно до ст. 47 закону «Про Державний бюджет на 2000 рік», суму, якої не вистачає, держбюджет зобов’язаний перерахувати області до 20 грудня. У проекті бюджету на наступний рік про це немає жодного рядка. Скажу більше, після проведених нашими фахівцями розрахунків за всіма параметрами, виявилося, що бюджет області на 2001 рік не збільшиться, а зменшиться з 737 млн. грн. до 559 млн., що на 2 млн. менше рівня цього року.

— Ви, як голова Національної ради Спілки лідерів місцевої та регіональної влади, обговорювали з прем’єр-міністром питання, що постали при обговоренні двох проектів бюджету?

— Я з ним жодного разу з цього приводу не зустрічався. Якось цілий день просидів у приймальні... Не пам’ятаю випадку, щоб Віктор Ющенко збирав губернаторів і голів обласних рад, аби обговорити актуальні для України питання. Мабуть, цей факт багато про що говорить...

На жаль, уряд відмежувався від регіонів і часом поводиться просто незбагненно. Так, недавно Президентові подали недостовірні матеріали стосовно оплати за енергоносії з пропозицією звільнити трьох губернаторів, зокрема луганського. Це що, нормально?! І про яке співробітництво з регіонами може мріяти уряд?

— Ваш прогноз щодо проходження бюджету до ВР.

— Думаю, що з першого заходу він навряд чи пройде. Єдиний шанс — якщо знову почнуть тиснути на свідомість, щоб ухвалити бюджет до нового року. Приймуть його для 25 областей і двох міст, оскільки пан Мітюков з товаришами охолов, побачивши, скільки допущено помилок. Але робота над удосконаленням бюджетного процесу повинна тривати. Є варіант, щоб бюджет на 2002 рік формувався не тільки для 25 областей плюс Київ і Севастополь, а з додаванням до них обласних центрів. Обома руками за цю пропозицію, бо тоді відійде в минуле антагонізм між мерами обласних міст та обласною владою.

Паралельно з цим необхідно провести повноцінну адміністративну реформу і вже потім розглядати подальші варіанти. Зокрема й запропонований Ігорем Мітюковим, оскільки в ньому є розумні моменти. Але це має бути еволюційний шлях розвитку, а не революційний. Ще одного експерименту над собою український народ може просто не витримати.