ХТО ОПЛАТИТЬ РАХУНКИ?

У банку «Україна» є не лише боржники, а й кредитори

АПБ «Україна» більше немає. Як і годиться, його похорони взяла на себе ліквідаційна комісія. Ще одна комісія, уже парламентська, намагається вивести на чисту воду всіх винуватців краху банку-монстра. У цьому самому напрямі працюють народні депутати з об’єднання «Антимафія» Григорій Омельченко та Анатолій Єрмак. Вони дружно «копають» під Державну податкову адміністрацію, яка теж користувалася кредитними послугами аграрного банку. Розгорнули свою діяльність і правоохоронні органи — порушено понад сотню кримінальних справ. Зокрема, Генеральна прокуратура розслідує марнотратну діяльність центрального офісу «України». Із загального переліку порушених справ 26 уже передані до судів.

Після того, як ЗМІ оприлюднили інформацію про щедрість колишніх керівників банку, які роздавали дешеві кредитні ресурси, навряд чи когось може здивувати банкрутство цієї фінансової структури, яка нещодавно входила до вісімки найпотужніших у країні. Схема кредитного розбазарювання гранично проста. Найчастіше кошти під смішні відсотки надавалися фірмам, які не розрахувалися з попередніми позиками чи через власні фінансові можливості у принципі не могли погасити взятий кредит. Додайте сюди колись такі популярні державні компанії з безоплатного списування боргів аграріям і непогашені кредити, взяті під держгарантії. Абсолютно ясно, що за такого підходу така ж доля спіткала б будь-яку фінансову установу. Питання в іншому: хто розраховуватиметься за боргами банку перед вкладниками та як враховуються інтереси його акціонерів?

Держава розраховуватися відмовилася. Воно й зрозуміло, адже банк давно приватизований — після продажу останніх 12,7% акцій жодного відсотка державної частки в статутному фонді фінансової установи немає. Хоча, якщо дотримуватися логіки, держава мала б покрити ті борги перед банком, які робилися саме під її гарантії. Поки ж Ощадбанк за рахунок коштів фонду гарантування вкладів розраховується з дрібними клієнтами банку «Україна». В основному це фізичні особи, на рахунках яких до 500 грн., решті вкладників нічого не відомо про їх кошти, які надійно «зависли» в агропромбанку. На думку фахівців, шансів повернути власні грошенята в них не так уже багато. Поміркуйте самі.

Навіть за даними тимчасової слідчої комісії ВР зі з’ясовування причин, які призвели до кризового стану акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», дебет із кредитом ніяк не сходиться. Адже на 1,8 млрд. грн. зобов’язань банку перед кредиторами припадає лише близько 1,1 млрд. грн. активів. Хтось може заперечити — мовляв, агропромбанк серед банківських установ мав у розпорядженні найрозгалуженішу мережу філій і відділень. Мабуть, не лише серед банківських. Грамотний продаж цих активів міг би якщо не повністю покрити недостачу коштів, то хоча б істотно скоротити дисбаланс. Проте, схоже, на це навряд чи варто всерйоз розраховувати. Адже вже зафіксовані випадки, коли за борги в тисячі гривень кредитори примудряються «відірвати» собі нерухомість мертвого банку, що «тягне» на десятки мільйонів. Наприклад — Одеса. Цим самим шляхом, очевидно, йдуть у Криму й Сумах. Таке враження, що для певної частини кредиторів активи банку-банкрота стали абсолютно нічиїми: бери — не хочу.

Втім, почасти це справді так. Недаремно ж тимчасова парламентська комісія ніяк не може довідатися про імена акціонерів — фізичних осіб, ту двадцятку (із загальної 330-тисячної армії), якій належить близько третини статутного фонду «України». Та й вони самі чомусь не надто прагнуть захистити свою кревну власність.

Добре б тільки нерухомість. Однак і віз кредитних боргів мало хто поспішає повертати банку. Хоча справа й зрушилася з мертвої точки, але знаменно, що гасять заборгованість в основному дрібні боржники. Немає особливих проблем і з боржниками — фізичними особами. Зате «акули» спокійно вичікують, примружившись від задоволення. Адже на зміну періоду, коли в діяльність агропромбанку втручався уряд, прийшли часи активності політиків, бізнес-інтереси яких тісно переплелися з долею досі непотоплюваної «України». Становище погіршується наближенням виборів, які коштують чималих грошей. Захопившись розрахунками за борговими зобов’язаннями, можна позбавитися теплих місць у парламенті наступного скликання. Ну хто ж собі таке дозволить! Напевно, тому в тимчасову комісію ВР просочилася інформація, що господарські суди, що розглядають суперечки за договорами агропромбанку зі своїми клієнтами, отримують указівки безпосередньо з комітетів Верховної Ради. Нічого дивного, якщо це позначиться на рішеннях, і боржники, кожний із яких прибрав до рук десятки й навіть сотні мільйонів гривень, уже вкотре перереєструють підконтрольні їм компанії і вмиють руки. Внаслідок чого вкладники банку залишаться ні з чим, укотре мимоволі підтримавши власними гаманцями нечистих на руку «бізнесменів».

Найнеприємніше, що ситуація навколо банку «Україна» може стати розмінною монетою в передвиборній боротьбі компроматів. Минулого тижня стосовно справи про банк-банкрут укотре пролунали відомі прізвища: Ющенко, Пустовойтенко, Лазаренко, Мітюков. А народному депутату Олександру Волкову голова тимчасової парламентської комісії Віктор Король узагалі пригрозив Кримінальним кодексом і позбавленням депутатського імунітету. Цікаво, хто буде наступним? Адже комісія вважає власний звіт тільки попереднім, і настійно просила депутатів продовжити її роботу, щоб провести детальну ревізію діяльності банку. Року цілком досить, щоб завдати чимало неприємностей багатьом народним депутатам, які будували власний бізнес на дешевих кредитах «України».