Майбутній Податковий кодекс вивчали на місцях, можна сказати, скрупульозно. Організації підприємців дружно обговорювали його з чиновниками і податківцями, вносили свої пропозиції та зауваження, сподіваючись бути почутими. Проте в результаті, попри всі зусилля, проект, ухвалений у другому читанні, сприймається як нищівний для малого та середнього бізнесу. Підсумовуючи зміст листів, які надійшли протягом останнього тижня на адресу Президента країни і парламентаріїв, можна дійти висновку: такий важливий для країни документ написано для задоволення потреб вічно голодного чиновника.
Сьогодні мільйони малих підприємців працюють за спрощеною системою оподаткування, яка не потребує складних бухгалтерських звітів. І якщо поглянути на статистику, то завдяки чинній системі рік у рік зростає їх кількість. В Одесі, приміром, лише за шість місяців нинішнього року зростання становило понад 33%. Якщо брати міські ринки, то тут зареєстровано близько 12 тис. торговельних місць, а по Одеській області — понад 34 тис. Це приблизно майже 150 тис. працюючих. До того ж у чотирьох містах області впроваджено спеціальний торговельний патент. Скажімо, в Іллічівську, де ця система непогано прижилася, за три з лишком роки втричі збільшилася кількість малих підприємств. З’явилося 1,5 тис. додаткових робочих місць. Надходження до бюджетів усіх рівнів зросли вп’ятеро. Одне слово, попри скарги з боку підприємців, усе ж таки можна було говорити про наявність у країні умов для розвитку малого бізнесу.
Якщо абстрагуватися від постанови ВР про прийняття Кодексу в другому читанні і говорити про конкретний зміст окремих розділів, то документ фактично ліквідує існуючу систему спрощеного оподаткування. Запропонований же натомість спеціальний режим зовсім не прийнятний (щодо спрощеності), оскільки передбачає для малих підприємців такі платежі, як ПДВ і нарахування на заробітну плату, які доведеться вносити на загальних підставах. Тоді як сьогодні у підприємців є право вибору, якщо говорити про ПДВ: платити цей податок на загальних підставах чи платити більшу ставку єдиного податку. Що ж до нарахувань на зарплату, то нині вони входять до складу цього самого єдиного податку.
Та йдеться не лише про розмір і кількість податків. Задекларовану у проекті спрощену систему ведення обліку регламентуватиме Мінфін. Яким буде цей порядок, невідомо. Проте зрозуміло, що таке формулювання дає виконавчій владі повну свободу вибору.
Викликають протест і запропоновані норми податкового адміністрування, які надають податківцям ще більші можливості у плані перевірок підприємців. Адже до планових і позапланових перевірок, відповідно до нового Кодексу, додаються ще й поточні, вибіркові, зустрічні, повторні тощо. І, як випливає з проекту Кодексу, їх проводять у «міру появи потреби в них». Таке формулювання по суті узаконює безперервний «парад» перевіряючих. Не менше обурює підприємців і стаття про штрафні санкції. Пропонується система, за якою за одне й те саме порушення можна оштрафувати двічі чи тричі ще й нарахувати на штрафи пеню. Чимало заперечень викликають і норми, що регламентують місцеві податки та збори, зокрема ринковий, який збільшиться.
Саме на цих ключових моментах і акцентували увагу організації та профспілки підприємців у своїх листах до керівництва країни з вимогами не дозволити прийняти в запропонованій редакції Податковий кодекс, який руйнує малий та середній бізнес. Та, на жаль, депутати проект у другому читанні схвалили. У результаті 4 грудня в Києві було створено комітет громадської ініціативи «АнтиКодекс», до якого увійшли ряд об’єднань та профспілок підприємців із усіх регіонів України. Мета — не допустити поспішного прийняття Кодексу і вимагати досконального опрацювання кожної статті. У зв’язку з цим було розроблено план дій, у тому числі пікетування Верховної Ради, бойкоти та пікети на місцях. В Одесі минулого понеділка пікет організували лідери Союзу громадських організацій «Злагода». Проте акція вийшла дуже нечисельною. До будинку обласної податкової адміністрації не прийшли не лише пересічні підприємці, а й лідери різноманітних організацій, які захищають інтереси підприємців. А їх в Одесі понад 60. Багатьом не сподобався той факт, що пікет влаштували біля податкової.
За словами голови союзу «Злагода» Фелікса Кобринського, місцеві ЗМІ відмовилися надати йому можливість виступити перед одеситами з роз’ясненнями ситуації, що склалася, і закликати людей взяти участь в акції протесту. Хоча, на його думку, домогтися прийняття нормального, з погляду розвитку підприємництва, документа можна лише з допомогою масових акцій.
Треба сказати, одесити — народ не барикадний, терплячий. Та коли його доводять до краю, а такі випадки — не рідкість, він готовий протестувати. Цього року через часті перевірки контролюючих служб збунтувався найбільший промтоварний ринок «7-й кілометр». Усій країні відома трагедія із самоспаленням одеського підприємця С.Каверіна, яка сталася в будинку податкової адміністрації, внаслідок чого загинуло кілька людей. До речі, в цій історії крапку ще не поставлено. Недавно щодо покійного Каверіна суд виніс виправдальний вирок. Та це рішення райсуду було оскаржене в апеляційному суді, який скасував цей вирок і направив справу до прокуратури для додаткового розслідування.
Всілякі побори та наїзди на підприємців, на жаль, стали звичною справою. Навіть місцева влада, для якої малий та середній бізнес — основа поповнення бюджету, робить те ж саме. Сьогодні з одеситів, які лише намагаються стати підприємцями, ще на етапі реєстрації збирають додатково по 30—50 грн. (у кожному районі — по-різному). То на соцрозвиток району, то на передплату газет для ветеранів війни...
Загалом, якщо, до всього іншого, ще й законодавство сприятиме посиленню податкового й адміністративного тиску, то це справді може призвести до соціального вибуху, оскільки для багатьох людей мала торгівля — єдиний спосіб вижити. До речі, з’ясувати реакцію місцевої влади Одеси на проект Податкового кодексу в тих, хто займається у міськвиконкомі питаннями малого та середнього бізнесу, не вдалося. Вочевидь, зміст цього документа мерію влаштовує. Водночас, за даними громадської приймальні уповноваженого Держкомпідприємництва в Одеській області, сьогодні майже 15% одеситів працюють за спрощеною системою оподаткування. Якщо її буде ліквідовано, то багато людей просто втратять роботу.
Якщо говорити про реакцію місцевої влади в інших містах області, то мер Іллічівська Валерій Хмельнюк надіслав на адресу Президента чимало листів із проханням зберегти спрощену систему оподаткування і, зокрема, спеціальний торговельний патент. На жаль, не дуже допомогло. Як відомо, загроза існуванню цієї форми оподаткування нависла і з боку іншого документа. Ще у вересні нинішнього року Кабмін вніс на розгляд Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», і минулого четверга парламент його ухвалив. Чимало підприємств тепер втратять право на спецпатент, і як це позначиться на міській скарбниці, невідомо. Однак Мінфін у розрахунках дохідної частини бюджету міста Іллічівська на 2002 рік включив надходження від плати за спецпатент обсягом близько 5 млн. грн.