Гаранти грантів

Сьогодні українці мають серйозний запит на реформи та зміни у політичному і соціальному житті як один з ключових елементів розвитку країни.

Люди давно втратили довіру до більшості традиційних інститутів, але впевнені, що саме представники громадянського суспільства є тією силою, яка здатна ефективно контролювати чиновників і політиків. От чому таку велику увагу останні кілька років привертають громадські активісти та різноманітні неприбуткові організації, одним із джерел фінансування яких є гранти від міжнародних організацій. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проаналізував діяльність міжнародних недержавних фондів в Україні, і в цьому звіті є чимало цікавих знахідок, зокрема, він яскраво демонструє, що при величезному потенціалі ця сфера розвивається доволі мляво, а допомога часто-густо обмежується локальними проектами, якісний вплив яких на державу оцінити дуже важко.

Дослідники справедливо зазначають: попри те, що роль громадських організацій у розбудові держави важко переоцінити, високий рівень вимог з боку суспільства потребує від громадських активістів дотримання відповідних морально-етичних стандартів і відкритості їхньої діяльності.

Результати діяльності більшості подібних структур не піддаються кількісній оцінці. Наприклад, чимало з фондів займаються просуванням ідей демократії, громадянського суспільства, розвиту місцевої влади, боротьби з корупцією та гендерної рівності. В цьому випадку нелегко оцінити внесок кожної окремої структури у процес розвитку. У свою чергу, це породжує певну площину для зловживань як, можливо, з боку представників неприбуткових структур, так і з боку їх опонентів, зацікавлених у якомога тривалішому збереженні поточної ситуації та відсутності реформ.

З іншого боку, невимірність результатів роботи багатьох неприбуткових структур є наслідком їх фокусування на специфічних проблемах. Більш того, часто як благодійні фонди, так і громадські працюють у тих сферах, де не представлені жодні інші донори - міжнародні кредитні організації, урядові та міжурядові структури.

Тим не менш саме питання залучення та використання фінансування представниками неприбуткових організацій є одним із наріжних каменів довіри до системи. Адже люди, які розглядають активістів як противагу політичному та чиновницько-бюрократичному апарату, хочуть бачити в них осіб із високими ступенем відповідальності та моральними якостями.

Також їх грантове фінансування часто напряму пов'язане із захистом тих чи інших інтересів. Натомість прозорість здатна сильно зменшити ризики використання громадських організацій у політичних цілях або для тих чи інших зловживань. Нарешті, це могло б стати одним із дієвих інструментів залучення до організацій дедалі більшої кількості людей. Чітко розуміючи відсутність будь-якого незадекларованого інтересу, набагато більше людей погодяться долучитися до роботи неприбуткових структур, що, у свою чергу, може значно прискорити процес політичного і соціального розвитку України.

Статистика благодійності

У 2016 р. в Україні було офіційно зареєстровано близько 15 тис. благодійних організацій і фондів. З них 9,5 тис. 2015-го подавали відомості про свої витрати на реалізацію благодійних програм, які становили майже 9,4 млрд грн.

Цікаво, що близько 3 млрд грн припало на топ-5 найбільших фондів, тобто в середньому вони витрачали по 600 млн грн на рік. А 6 млрд грн, або понад 2/3 бюджету, витратила сотня найбільших фондів. Тобто, якщо прибрати з розрахунків фонди першої п'ятірки, виходить, що інші благодійні структури з числа першої сотні витрачали по 31 млн грн на рік. Ще майже 9,4 тис. фондів витрачали в середньому близько 300 тис. грн на рік.

Американські філантропи

Якщо говорити про структуру американського благодійного сектору, то в Штатах більшість фондів - відносно невеликі структури, які переважно опікуються питанням тих чи інших громад. Також чимало благодійних установ - це неприбуткові освітні та медичні організації. Загальні активи 209 тис. благодійних організацій США, які подали відповідні звіти до податкової служби, становили у 2015 р. 3,7 трлн дол. США, а витрати - 2 трлн.

Тим не менш американські благодійники, попри існуючу думку, насправді не дуже багато уваги звертали на Україну. З 2011-го по 2018 р., за даними Foundation Center, вони виділили для проектів в Україні 103,5 млн дол., або 0,1% від усіх зовнішніх грантів. Якщо дивитися на розподіл по роках, то найбільші надходження ми отримали після Революції гідності у 2014 р. Тоді за рік Україна одержала більш як 14 млн дол. грантової допомоги. Для порівняння, у 2012 р. сума приблизно дорівнювала 9 млн дол.

Серед найбільших американських донорів - Національний фонд підтримки демократії. З 2011 р. він виділив Україні близько 25 млн дол. Зокрема, гранти надавалися на проекти з розбудови демократичного суспільства, у тому числі на моніторинг виборчого процесу та захист прав людини. Найбільшими українськими одержувачами коштів фонду були Сумcький обласний комітет молодіжних організацій (747 тис. дол. на підтримку громадянського суспільства), Український центр незалежних політичних досліджень (514 тис. дол. на підтримку досліджень політичних процесів і демократії), Молодіжна альтернатива (447 тис. дол. на підготовку молодих лідерів), Незалежна асоціація телерадіомовників (418 тис. дол. на підготовку інформаційних матеріалів у сфері прав людини, тренінги тощо).

Другою організацією за сумами грантів є Фундація відкритого суспільства, яку підтримує Джордж Сорос. Сумарно з 2011-го по 2018 р. вона виділила на різноманітні програми в Україні близько
11 млн дол. Переважно це були проекти у сфері охорони здоров'я та освіти. Наприклад, фундацією фінансувалася робота Київської школи економіки. Також з її допомогою проходило відновлення роботи Донецького університету, працював Відкритий університет Майдану, відбувалися різноманітні тренінги для медичних систем тощо.

Доволі незвичайною за своїм походженням є фундація Coca-Cola, яка отримує від глобальної корпорації Coca-Cola 1% її операційного прибутку. Фундація підтримує благодійні проекти у більш як 70 країнах, зокрема, у сферах екології, роботи з молоддю та доступу до чистої води. Основним одержувачем коштів фундації Coca-Cola в Україні є фонд Кличка (1,1 млн дол.). Гроші переважно були виділені на підтримку проекту "Клич друзів, граймо разом", а також літньої школи для молоді "Школа успіху". Фонд "АнтиСНІД" отримав від фундації 0,76 млн дол. для здійснення інформаційних кампаній щодо ВІЛ/СНІДу, пропаганди здорового способу життя та проведення заходів щодо зменшення гендерної нерівності в Україні. Національний олімпійський комітет і Спеціальна олімпіада України одержали 0,54 млн дол. фінансування на проведення спортивних заходів.

За даними дослідників, у світовому масштабі зовнішня діяльність фундацій США є значною, і витрачені кошти перевищують офіційні бюджети зовнішньої допомоги багатьох країн. Проте в Україні їхня присутність є порівняно низькою. Обсяги підтримки є незначними порівняно із сумами офіційної підтримки: за даними ОЕСР, сума фактично одержаних Україною грантових коштів від інших держав і багатосторонніх донорів у 2011–
2016 рр. становила понад 5 млрд дол., тоді як від американських фундацій в Україну надійшло менш як 0,1 млрд.

Певним винятком із загального правила були гранти на боротьбу з тютюном, профінансовані фондом Блумберга. Гранти виділялися на підтримку впровадження конкретних законодавчих рішень і, ймовірно, були за обсягом більшими, ніж аналогічна робота інших спеціалізованих ініціатив в Україні. Втім, відсутність інформації про обсяг виділеного фінансування виглядає дещо незвично.

Фонд Блумберга надав кошти Міжнародному союзу боротьби з туберкульозом та легеневими хворобами. Надалі Союз розподіляв отримані кошти в країнах із високим рівнем тютюнопаління і захворюваності на легеневі хвороби, у тому числі в Україні. Оскільки Союз - це публічна благодійна організація, вона не зобов'язана розкривати дані одержувачів коштів і суми підтримки. На практиці інформація про підтримані проекти публікується на сайті ініціативи, але без зазначення сум такої підтримки. Інформація про суми підтримки раніше публікувалась, але була вилучена і після серпня 2016 р. відсутня для публічного доступу. Втім, інформація у ЗМІ (яку зараз важко перевірити) свідчить про те, що з 2008-го по 2015 р. відповідне фінансування становило 2,7 млн дол.

Німеччина: політика і не тільки

Загальний капітал німецьких благодійних фондів становить близько 68 млрд євро. Одним із важливих способів поширення "м'якої сили" країни залишаються політичні фонди. Більш як 90% їх фінансування відбувається з державного бюджету відповідно до того, чи представлено пов'язані з фондами партії в Бундестазі.

Фонд Конрада Аденауера від моменту появи в Україні у 1994 р. займався проектами, які стосувалися посилення громадянського суспільства, підтримки політичних партій і молодіжних організацій. Після початку подій на Сході України фонд дещо змінив акценти і став фокусуватися на тематиці висвітлення подій і пошуку шляхів вирішення конфлікту. Також фонд займається ініціативами, дотичними до процесу євроінтеграції України. Наприклад, він виступив спонсором цілої низки відповідних економічних досліджень.

Основні напрями роботи дотичного до Партії зелених Фонду Гайнріха Бьолля - сприяння демократії, розвиток громадянського суспільства, гендерна рівність і права жінок, екологія, клімат й енергетика. Фонд навіть має окрему програму "Підтримка демократії в Україні". Серед її основних пріоритетів - критичне осмислення новітньої історії та розвиток міст. Для просування власних ідей фонд організовує тематичне навчання, видає відповідні аналітичні огляди.

Фонд імені Рози Люксембург відкрив представництво в Україні лише в 2016 р. До цього фонд діяв в Україні з російського офісу, через що зазнавав певної критики. Основним напрямом його роботи є політична освіта.

У цілому, навіть коли юридично німецькі політичні фонди є незалежними, де-факто вони підтримують лінію афілійованих партій. Саме тому їх робота в Україні, в тому числі стосовно розв'язання ситуації на Сході, є певним показником інтересів Німеччини щодо України, а також напрямів німецької політики.

Найбільшою приватною неприбутковою організацією Німеччини є Фонд Фольксваген, який опікується питаннями науки та техніки. До 2014 р. у документах фонду взагалі не фігурують окремі програми для України. Але після початку російської агресій фонд вирішив у форматі "м'якої сили" об'єднати науковців з України, Росії та Німеччини, запропонувавши гранти на спільні дослідження. Такий підхід було негативно оцінено у нас, проте фонд усе одно не змінив позиції. Загалом у рамках проекту він підтримав 39 заявок на загальну суму 8,8 млн євро, в яких українські науковці, попри обурення, все-таки взяли участь.

Із британським акцентом

Всього благодійний сектор Британії витрачає близько 15 млрд євро на рік, тоді як загальні активи 12 тис. фундацій становлять понад 70 млрд.

Вестмінстерська фундація за демократію почала свою роботу в Україні 1992-го. У 2009–2013 рр. за підтримки фундації проходив проект "Зміцнення підготовки кадрів Апарату Верховної Ради України". А з 2015 р. фундація займається розвитком Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України. Також вона має ряд ініціатив щодо участі жінок-політиків у місцевих виборах і реформування партій.

Траст Зігрід Раузінг надає фінансування організаціям, що працюють над захистом прав людини та в пов'язаних сферах. Упродовж 2004–2014 рр. підтримку від трасту мав лише Український жіночий фонд. Натомість траст активізувався з 2015 р., коли підтримав ще одну жіночу організацію - Західноукраїнський центр "Жіночі перспективи", а також організації, що займаються питаннями ксенофобії та нетолерантності (ГО Центр "Соціальна дія" для проекту "Без кордонів"), свободи слова (ГО Media Reforms Center, проект Stop Fake), прав ЛГБТ (ГО "Інса"), і Центр громадських свобод.

Польська допомога по-сусідськи

Нині у Польщі активно зростає сектор доброчесності, і його робота зосереджується саме на країнах посткомуністичного блоку, серед яких і Україна. Та попри те, що присутність польських фондів в Україні значна, через обмежене фінансування вони тут здебільшого лише адмініструють проекти, які фінансуються або державними, або великими західними фондами.

Фонд імені Стефана Баторія у першій половині 2010-х років активно підтримував лібералізацію візового режиму між Європейським Союзом і країнами Східного партнерства. Наприклад, разом з українськими партнерами фонд започаткував Міжнародну коаліцію організацій та аналітичних центрів за безвізовий рух у Європі. Всього до неї увійшли більш як 45 організацій з країн ЄС, Східної Європи та Східного партнерства.

Також фонд займається підтримкою соціальних та економічних ініціатив, спрямованих на розвиток демократичних інституцій. У 2014 р. він запустив проект "Підтримка поранених активістів Євромайдану та їхніх сімей", до якого приєдналися чимало волонтерів з України та Польщі, а всього було зібрано близько 818 тис. злотих.

У 2015–2017 рр. на території Львівської, Чернівецької, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей проходила реалізація проекту "Сильні локальні громади - ключ до успіху реформи місцевого самоврядування". За три роки на фінансування проекту було витрачено близько 1 млн злотих.

Разом з цим цілий ряд польських фондів займається підтримкою освітніх проектів, у тому числі допомагає молоді відвідати Польщу, надає поради щодо майбутнього навчання тощо.

Як максимізувати вигоди

Сьогодні Україну точно не можна назвати найбільшим світовим реципієнтом допомоги від іноземних благодійних фондів, але, так чи інакше, у нас представлено чимало відомих і великих фондів. Більшість структур, що діють у нашій державі, мають на меті сприяти розвитку політичних і соціальних інститутів, включаючи захист прав людини, уникнення дискримінації тощо.

Проте це зовсім не означає, що підтримка прав людини, свободи слова та інших свобод і надалі має залишатися здебільшого у фокусі іноземних фондів. Натомість увагу на цю проблематику мають звернути в тому числі й українські благодійники, що часто декларують подібні цілі, але не завжди можуть проілюструвати їх виконання конкретними прикладами.

Тим не менш співпраця з іноземними неприбутковими структурами є перспективним напрямом для вітчизняних громадських організацій. Націлюючись на конкретні проекти та знаючи специфіку відповідних фондів, ініціатори напевно можуть розраховувати на часткове чи навіть повне фінансування від іноземних благодійних структур. Тим паче, що і суспільний запит, і можливості для такої співпраці вже є.