ФРОНТИ УКРЕКСІМБАНКУ

Весною нинішнього року ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Укрексімбанк розпочало реалізацію проекту з виходу на зовнішні ринки капіталів. У багатьох частинах світу на зустрічах із потенційними інвесторами була подана інформація про поточне фінансове становище банку, його цілі, завдання тощо. Фактично відбувався глобальний звіт про виконану за 12 років роботу.

У травні-червні банк отримав міжнародне визнання й оцінку. Два провідні світові рейтингові агентства Fitch Ratings і Moody’s присвоїли банку кредитні та валютні рейтинги. Було наголошено, що «рейтинги банку підтримуються його стійкою роботою протягом останніх чотирьох років, а також підвищенням якості активів».

Обидва агентства досить високо оцінили нинішнє становище банку — сьогодні його рейтинг обмежується тільки відповідним рейтингом України і надалі залежатиме від кредитного рейтингу країни.

Оцінка для одного з двох державних банків, які ще залишаються на фінансовому ринку країни, виявилася в цілому досить утішною.

Про поточну ситуацію і перспективи банку ми й розмовляли з головою правління Укрексімбанку Олександром СОРОКІНИМ.

— Які завдання для банку є основними?

— Коли ми розробляли стратегію розвитку банку, то спочатку вийшов досить товстий талмуд. Ми вирішили, що це неправильно. Адже мета повинна бути чіткою і ясною. У результаті зупинилися на двох сторінках і девізі «бути головною фінансовою інституцією України».

— І наскільки це вдається банку? Які основні проблеми цьому заважають?

— Я взагалі не люблю говорити про проблеми, краще про шляхи розвитку. Банк не працює у вакуумі, і якщо світові агентства відзначають, що наш рейтинг «стримується складним і потенційно хитким операційним середовищем», то ми не можемо жити принципово інакше, аніж наші клієнти.

Коли ми починали, передбачалося, що банк отримає приблизно 200 млн. дол. статутного капіталу. Реально довелося обмежитися вкладеннями, еквівалентними 12 млн. грн. Відтоді ми безперервно нарощуємо капітал, і зараз він уже наближається до півмільярда гривень. Зростання у більш ніж 40 разів — це загалом непогано, однак хотілося б більшого...

У травні прийнято рішення уряду про збільшення капіталу банку. Тож потихеньку рухаємося вгору.

Як, втім, і економіка країни. В Україні взагалі не так багато грошових потоків, тому наші банки об’єктивно менші, аніж, скажімо, російські та польські. Однак це не означає, що вони гірші.

— Статус державного банку — це перевага чи недолік?

— Це реальність. У світі діє чимало державних банків, наприклад, у тій же Польщі їх чотири, в Угорщині — три, у Росії — дев’ять. А в банках, що створювалися спеціально для підтримки зовнішньоторговельних операцій, контрольний пакет належить державі. Значно важливіше, як працює банк... У цьому плані наші показники позитивні.

— Що нового ви дізналися для себе при отриманні рейтингів?

— Міжнародний аудит ми проходимо вже не перший рік, тож знаємо, як виглядаємо збоку. Але кожна така перевірка дає додаткову інформацію до розмірковування. Свіжий погляд — це завжди добре.

— У банку є якісь пріоритетні напрями?

— Звісно, банк створювався як спеціалізований для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності. Хоча ми дещо зміщуємося й у бік внутрішнього ринку. Сьогодні аналогічні ліцензії мають майже 150 банків. За останні роки ситуація в економіці поліпшилася, виникають нові ринкові ніші та види бізнесу. І якщо банк хоче бути стійким — він повинен бути універсальним. Тож окрім експортно-імпортних операцій ми працюємо з окупними проектами в будь-якій галузі.

— Мабуть, із металургами усе ж більше, аніж з аграріями?

— Ні, якраз частка проектів у «чистій» металургії у нас не дуже велика, мабуть, навіть менша, аніж у сільському господарстві. Зрештою, у нас багато банків-партнерів — близько семи сотень по всьому світу і наш імідж досить високий. До речі, один із найбільших світових банків, американський «Джей Пі Морган Чейз», що має більш як 6 тис. банків-кореспондентів, уже кілька років поспіль відзначає нас як кращий банк-кореспондент за якістю розрахунків у доларах. Це висока оцінка нашої діяльності, адже було з кого вибирати.

Що стосується експорту, то зараз ми дуже активно працюємо з машинобудуванням. До речі, я завжди вважав, що підтримка саме цієї галузі — магістральний шлях розвитку для України. Подивіться, як у світі ставляться до сировинних і науково-виробничих компаній. Продукція останніх у багато разів дорожча. А метал — це сировина для машинобудування. І добре, що в останні роки в цьому сегменті економіки намітилося стійке зростання.

Зараз ми активно співробітничаємо з миколаївською «Зорею». Їхні турбіни працюють на газопроводах і флотах двох десятків країн.

Почали працювати з Краматорським машинобудівним заводом, харківським «Турбоатомом» з реалізації їхньої продукції на ринках Індії. Продукція цих підприємств відповідає світовому рівню. А коли новокраматорським пресом, що створює тиск у десятки тисяч тонн, закривають сірникову коробку, — це вражає.

За останні п’ять років обсяг кредитування економіки Укрексімбанком збільшився майже вшестеро.

— У вас не дуже насичена філіальна мережа. Це свідомий вибір?

— Я вважаю існуючу мережу цілком адекватною. У нас 86 філій і безбалансових відділень у всіх областях України, що дозволяє запропонувати клієнту повноцінний набір послуг у будь-якій точці країни. Ми активно працюємо над впровадженням електронного банкінгу, завдяки якому всі операції можна здійснювати, не виходячи з офісу чи квартири.

Наша внутрішня платіжна система відповідає кращим європейським стандартам. Це забезпечує й оперативний контроль над мережею філій. За бажання ми можемо моніторити всі показники кожні п’ятнадцять хвилин. Про щоденний баланс кожного підрозділу я вже не кажу.

— Ви збиралися відкривати філії за кордоном — у Європі та Москві.

— Це питання проробляється і його вирішення залежатиме від доцільності і, передусім, від потреб наших клієнтів. У бізнесі все треба робити вчасно, зайве забігання вперед так само небезпечне, як і відставання. Але, гадаю, наступного року ми ще повернемося до цього питання.

Ще одна важлива тема — підготовка персоналу. Саме від кваліфікації працівників банку залежить його успішна робота. Тому на підготовку персоналу коштів не шкодуємо.

Адже на конкретних робочих місцях і проходить наша лінія фронту — саме там ми прямо взаємодіємо з клієнтом, і байдуже — особисто чи по електронних системах. Зараз у нас більш як 80 фронтів. Судячи зі звітів рейтингових агентств, люди на передовій справляються. При різкому збільшенні обсягів кредитування якість активів поліпшилася.

Стали активніше працювати з населенням, серйозно просунули картковий бізнес.

— Однак ваш банк не вважається лідером із платіжних карток.

— А це як подивитися. В Україні усього два банки забезпечують розрахункові функції за платіжними картками — один із них наш. Та й зростання за п’ять років із п’яти тисяч карток до 280 тисяч складно назвати маленьким. Кількість банкоматів збільшилася майже в 30 разів. А при зростанні потреб наших клієнтів їх може бути значно більше.

Я постійно повторюю, банк — це посередник, який допомагає клієнтам ефективніше розпоряджатися їхніми грошима. Гроші банку — це, здебільшого, гроші вкладників, і основний наш принцип — робити те, що необхідно клієнту. Якщо в промисловості номенклатура товарів — це сотні, тисячі різноманітних видів виробів, то у банків товар один — це гроші.

— Наскільки на сьогоднішню ситуацію впливає наближення виборів?

— Гадаю, їхній вплив на економіку перебільшений. Природно, спроби деяких бізнесменів використовувати ситуацію під вибори спостерігаються і не виключені надалі. Але ми теж не перший рік працюємо. До речі, коли ми працювали з рейтинговими агентствами, то за базовий для презентації вибрали 1999 рік. А це був і передвиборний рік, і перший рік після дефолту. І нічого, пішли вперед і щороку додавали по 20—30%.