Фіскальне рівняння для Гетманцева

16 листопада, 2020, 16:18 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Держава хоче більше контролю, споживач просить захистити його фіскальним чеком, а «спрощенці» категорично проти будь-якої фіскалізації.

Фіскальне рівняння для Гетманцева
© PhotoMIX-Company/Pixabay

Судячи з психологічної напруги в питанні фіскалізації «спрощенки», РРО-шна епопея підійшла до своєї кульмінації. Спричинило це невміння держави комунікувати та пояснювати замість насаджувати плюс невизначеність перманентних тривалих відстрочок прийнятих рішень, які змушують підприємців перебувати весь цей час у гіпертонусі та породжують у них радикальні настрої. І ця кульмінація потребує швидкого та відповідального вирішення серйозної проблеми, яке, бажано, не призводило б до чергової кризи в країні. Потрібен розумний компроміс, який дозволяє задовольнити інтереси держави, «спрощенців» та не ігнорує при цьому інтересів споживачів...

Чого хоче влада?

Як вона хотіла б вирішити проблему зі спрощеною системою оподаткування (ССО)? Очевидно, що влада не проти «спрощенки», але хоче більшого контролю над нею.

1. На сьогодні І групу «спрощенців» не фіскалізовано законодавством.

2. Для ІІ–ІV груп запропоновані програмні РРО з безплатною версією ПЗ від ДПС або з недорогими програмними рішеннями від бізнесу.

3. Вести товарний облік мають тільки продавці техніки та електроніки, ліків і ювелірних виробів, інтернет-торгівлі. Вони ж зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій.

Найближча законодавча перспектива, що викликає активне протистояння: згідно з перехідними положеннями Податкового кодексу України (ПКУ) уже з 1 січня 2021 року додатково фіскалізуються:

  •  реалізація товарів через Інтернет;
  •  роздрібна торгівля б/в товарами;
  •  діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
  •  діяльність туристичних агентств, готелів;
  •  продаж текстилю (крім його реалізації на ринках);
  •  реалізація деталей для авто.

При цьому голова податкового комітету Данило Гетманцев ще до мітингів пропонував свій законопроєкт №2645Д, що пом’якшує фіскальне регулювання в чинних законах №128-IX і 129-IX за рахунок розширення переліку «спрощенців», яким наступного року не треба фіскалізувати розрахункові операції. Для цього запровадили критерій торговельної площі у 40/60 кв. м. І тепер фізичні особи-підприємці II групи, які використовують площі, що не перевищують цих розмірів (крім продавців складної техніки, ліків і ювелірних виробів), зможуть відмовитися від використання РРО. Крім того, в I групі розширили перелік видів діяльності, які належать до побутових послуг, — перекладачам, перукарям, немережевим кав’ярням та іншим теж не знадобиться РРО.

Щоправда, законопроєкт Гетманцева поки що під купол ВР не виносили. Зате 4 листопада, тобто вже наступного дня після двох мітингів під ВР (прибічників і противників контролю над оборотами ФОП), нардепи спробували збити вирування пристрастей черговим перенесенням термінів фіскалізації, запропонувавши законопроєкт №4313, ініціатором якого стали всі голови фракцій під керівництвом спікера парламенту Разумкова. Зокрема, було запропоновано відкласти на рік вступ у дію норм президентських законів №128 і 129:

«До 1 січня 2022 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку II–IV груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів…»

Та навіть цей акт колективного заривання голови в пісок здійснити не вдалося. Законопроєкт спікера ВР не набрав необхідної кількості депутатських голосів. Провалений документ спрямовано у комітет на доопрацювання. Напевно з 17 листопада ми побачимо чергові спроби його голосування, але що в ньому буде?

Пробиваємо дно…

Не випадково радикально налаштовані підприємці 16 листопада мають намір знову вийти під стіни парламенту. Це тепер їхня територія, людей з альтернативною точкою зору вони туди не допускають, як це сталося 3 листопада, коли до парламентаріїв хотіли достукатися прибічники детінізації.

Невпевненість у своїх діях депутатського корпусу контрастує з рішучими настроями «спрощенців», які не тільки згуртувалися, а й знайшли собі зацікавлених помічників у парламенті.

У результаті бізнес, який застосовує у своїй роботі ССО, уже не шукає компромісів. Він не лише виступає категорично проти будь-яких фіскальних змін, що ведуть до прозорості та більшої підконтрольності перед державою, а й має намір зламати те, що вже давно та успішно працює.

Йому потрібна не відстрочка, а прийняття парламентом законопроєктів-клонів №3853-1 (Н.Южаніної) або 3853-2 (Ю.Тимошенко), що скасовують контроль над розрахунковими операціями навіть у ризикових товарних групах (електроніка та ліки).

Однак товарна група «побутова техніка та електроніка» є лідером контрабандних поставок до України (21% від усього нелегального імпорту 2018 року). При цьому представники ДСНС України стривожені: кожна 10-та пожежа в Україні трапляється з вини неякісної, несертифікованої техніки. А від якості ліків залежить здоров’я людей (до 10% фальсифікату). Але все це мало цікавить не тільки «спрощенців», а й шановних депутатів, які ініціювали чистку чинного законодавства на догоду своїм політичним дивідендам від протестів проти спроб влади додати прозорості в роботу ФОП.

Судячи з усього, не дуже хвилює ініціативних нардепів і те, що, скасовуючи успішно проведену 2017 року фіскалізацію ризикових груп, вони заміряються на держбюджет. Адже після попередньої нашої публікації для них уже не може бути секретом, що сегмент побутової техніки та електроніки завдяки фіскалізації-2017 динамічно виходить із «тіні», нарощуючи легальні продажі, з яких реально платяться податки до держбюджету (див. табл.).

Навряд чи хтось у цьому сумніватиметься, якщо, за офіційними даними ДПС, відрахування податку на прибуток підприємств, що працюють у цій товарній групі, за останні три роки (2017–2019) збільшилися більш як на 90%, а ПДВ (ключовий індикатор споживання) — на 197%. (При цьому загалом за всіма галузями ПДВ виріс в Україні на 61%.)

Про те, що серед ініціаторів законопроєкту №3853-1 — ексголова податкового комітету, яка проводила через свій комітет і парламент успішну фіскалізацію ризикових техніки й ліків, узагалі думати не хочеться.

Следзь табл 1.png (35 KB)
Следзь табл 1.png (35 KB)

Дайте чек

А тим часом 80% споживачів, незалежно від віку, платоспроможності та місця проживання в Україні, наполягають на отриманні фіскального чека, тому що вони переконані: цей документ є гарантією захисту їхніх споживчих прав. Про це свідчать результати опитування, проведеного 29 жовтня — 2 листопада 2020 року Соціологічною групою «Рейтинг» (див. рис. 1).

Следзб табл 2.png (497 KB)
Следзб табл 2.png (497 KB)

Крім того, переважна більшість споживачів узагалі не готова купувати товари групи ризику без одержання фіскального чека (понад 60%). Особливо це стосується складних побутових приладів і електроніки, де частка споживачів, не готових купувати їх без чека, перевищує 80%. Також понад 70% опитаних не підтримують ініціативи зі скасування фіскальних чеків при придбанні ризикових видів товарів (див.рис. 2, 3).

Следзб табл 3.jpg (147 KB)
Следзб табл 3.jpg (147 KB)

следзь тал 4.jpg (148 KB)
следзь тал 4.jpg (148 KB)

І державі, і підприємцям точно не слід залишати без уваги ці настрої споживачів. Оскільки саме споживач є головною фігурою на ринку. Він голосує своїм гаманцем за той або інший товар. І в цьому разі держава та бізнес не вдавано є слугами споживачів. Не випадково 48% останніх переконані, що гарантувати безпеку та якість при купівлі товарів має перш за все підприємець, який продає товар, а 44% — що це повинні забезпечувати держоргани. Фактично в такий спосіб споживач нарівно розділив провину за якість товару та свою безпеку між продавцем і державою.

Ще одне спостереження, яке заслуговує на увагу: 53% респондентів вважають, що розширення кількості галузей, зобов’язаних видавати фіскальні чеки, приведе до наведення порядку в зборі податків, і лише 33% (переважно це люди, які мають власну справу) переконані, що це ускладнить ведення бізнесу. Отже, зміни продиктовано часом, і від них не слід ховатися.

Однак не потрібно боятися споживача, — він не такий уже кровожерливий. 70% опитаних не готові звернутися зі скаргою до ДПС у випадку, якщо продавець не видав фіскального чека на товар, і отримати грошову винагороду в розмірі 100% вартості товару. Тобто наживатися на підприємцях у разі впровадження механізму кешбеку масовий споживач не збирається, хоча цього так бояться підприємці.

Покупцям чужого не треба, тут свого не втратити б. 54% опитаних переконані, що якісні товари та послуги можуть надавати тільки продавці, які чесно платять податки. Дві третини згодні з твердженням, що посилення контролю над діяльністю бізнесу з боку держави поліпшує якість товарів і послуг. Напевно, тому 66% респондентів «Рейтингу» підтримують законодавчі ініціативи влади, які викорінюють схеми ухилення бізнесу від сплати податків. І лише 25% проти таких нововведень, та й то за рахунок відповідей тих респондентів, хто має власну справу або збирається її відкрити.

До Європи чи на п’ять років назад?

Бізнес, який працює на загальній системі оподаткування, на перший погляд далекий від проблем спрощеної системи оподаткування. Але його пасивність закінчується там, де його конкуренти-важковаговики починають використовувати фіктивних «спрощенців» для оптимізації свого оподаткування і як канал збуту нелегальної продукції, що дає змогу, крім усього іншого, занижувати реальні обороти. Тоді це сприймається як загроза економічному зростанню та нечесна конкуренція.

Тож у законослухняного бізнесу вибору немає — він не підтримує відкату реформи фіскалізації назад.
«Ініціатори законопроєктів, прагнучи бути європейською партією, намагаються повернути роботу бізнесу на п’ять років назад, — стверджує директор «Інтертоп Україна» Сергій Бадрітдінов. — Водночас бізнес, видаючи фіскальний чек, у такий спосіб захищає споживача. Однак при використанні різних тіньових схем, як, наприклад, увезення товару за заниженою митною вартістю, невидача фіскального чека тощо, така захищеність опиняється під сумнівом».

Почути кожного

Рівняння, звичайно, вийшло не диференціальне, зате невідомих у ньому достатньо. Час депутатам освіжити у своїй пам’яті університетський курс матаналізу. Адже перша спроба його розв’язати не розв’язуючи, тобто сховавши голову в пісок відтермінування на рік, успіхом не увінчалася. Оскільки реальність вимагає пошуку розумних компромісів.

І тут не обійтися без взаємних поступок усіх зацікавлених сторін. Так, споживач уже сказав, що погоджується на фіскальний чек в електронному вигляді (59% респондентів) і не проти кешбеку (55%) без зловживань із ним (див. рис. 4).

Следзь табл 6.jpg (191 KB)
Следзь табл 6.jpg (191 KB)

Зі свого боку, держава створила умови для роботи бізнесу через програмні РРО.

Виходить, щоб задовольнити бажання споживача та не збитися з курсу детінізації, можливо, варто з 1 січня 2021 року впровадити, як і планували, фіскалізацію, підвищити відповідальність за невидачу чека та кешбеку для ризикових груп товарів. Для інших (які мають фіскалізуватися з квітня 2021-го) відкласти процес фіскалізації на рік, але створити прецедент добровільного переходу бізнесу на ПРРО. Стимулом для добровільного переходу на програмне РРО може стати скасування штрафів, або зниження ставки податку, або збільшення обороту. Тут податковому комітету ВР слід подумати над реальними стимулами та передбачити їх для тих, хто з 1 січня перейде на програмне РРО добровільно, і запровадити їх на два роки. У такий спосіб рівняння розбивається на складові, кожен отримує свій стимул і самостійно приймає рішення, що для нього важливіше — скасування фіскалізації на рік чи фіскалізація вже зараз, але з одержанням переваг. При цьому зберігається ідея детінізації та захисту підприємців.

Головне, щоб усі залишили свій радикальний запал і подумали не тільки про свої інтереси, а й про інтереси своїх партнерів у трикутнику бізнес—споживач—держава.

Інші статті Сергія Следзя читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК