Фінансовий ринок: за лінією вогню

Силові зіткнення в Києві, а також активізація протестів у регіонах не могли не позначитися на фінансових ринках. Обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку досягнув рекордних значень за всі роки незалежності, а курс просів до 8,45–8,5 грн/дол. При цьому, що парадоксально, банкіри поки що не зазначають масового ажіотажу зі скуповування валюти населенням, пояснюючи це почасти й браком уваги ЗМІ до теми долар/гривня. А активне збільшення обсягів міжбанку пояснюють конвертацією вкладів і можливих тіньових операцій з відпливу капіталу.

Тим часом Нацбанк, заощаджуючи резерви, насичує ринок валютою досить стримано (через держбанки), дозволяючи курсу гривні плавно девальвувати. З огляду на її давно назрілу доцільність, ця корекція може піти навіть на користь економіці, а головний виклик для влади полягає в збереженні ситуації під контролем.

Банкіри очікують, що ситуація залишиться прогнозованою й керованою, якщо владі найближчим часом удасться досягти компромісу з протестувальниками. Водночас можлива ескалація конфлікту і його затягування не обіцяють фінансовій системі нічого хорошого.

Валютний курс

Рекорд торгів на міжбанку було поставлено, зокрема, у середу - тоді їхній обсяг становив 3,23 млрд дол. За останні роки близькі значення спостерігалися тільки 23 листопада 2012-го - 3,026 млрд дол. У четвер ринок трохи охолонув, обсяг торгів скоротився на третину (див. табл. 1 на 6-й стор.).

За словами банкірів, ключовим драйвером для ринку стали саме суспільно-політичні події, які стимулюють одних економічних суб'єктів просто страхувати ризики, а інших - ще й спекулювати. Хоча в курсових коливаннях певну роль відіграли, звичайно, і об'єктивні чинники - відкладений попит бізнесу на валюту (який сформувався через тривалий святковий період у першій половині січня), а також сезонне зменшення валютних надходжень від експортерів.

До п'ятниці НБУ не проводив прямих валютних інтервенцій. Хоча його номінально "невидимою" рукою вже традиційно виступив Ощадбанк, який продавав американську валюту по 8,4–8,43 грн.

Чи достатньо було лише цього, щоб курс ще глибше не просів, з огляду на високі залишки на коррахунках, які коливаються на рівні близько 30 млрд грн (табл. 2)? Член правління Українського кредитно-банківського союзу (УКБС) Ярослав Колесник не виключає, що на ринок відчутно впливали також традиційні "наполегливі прохання" регулятора до банків бути "зваженими". "Крім того, населення триматиме банки в тонусі, тому додаткова гривнева ліквідність не зашкодить", - констатує фахівець.

З огляду на поточні політичні події та більш ніж туманні перспективи виникає природне запитання: чи не намагаються окремі структури, щоб перестрахуватися наприклад, вивести валюту за кордон? "Це з розряду міфів 1990-х років", - переконує один зі співрозмовників DT.UA. Своєю чергою, Ярослав Колесник зазначає, що законно в дуже стислий термін зробити це складно. "Хіба що порушення можуть свідомо не побачити", - уточнює фінансист.

Що стосується готівкового ринку, то масового ажіотажного попиту та обмежень на продаж валюти на ньому не помічали. Його курс повторює багато в чому динаміку на міжбанку. Як зазначив один із банкірів, "попит зріс, але не так істотно, як міг би в нинішніх умовах. Хтось купує по 100–200 доларів, хтось - по кілька тисяч". Інший учасник ринку, оцінюючи, зокрема, пожвавлення спекулянтів, висловив упевненість у тому, що "короткостроковий тиск не вплине в довгостроковій перспективі".

Ліквідність

Тема ліквідності (зокрема припливу/відпливу депозитів), ясна річ, особливо чутлива для банків. І ще більш особливо - з урахуванням досвіду 2004-го й 2008 р. Тому далеко не всі учасники ринку і навіть незалежні експерти готові тепер про це говорити (особливо публічно), намагаючись дотримуватися принципу "не буди лихо, поки воно тихе". Тим більше, що напругу підігрівають окремі активні учасники політичних подій, які закликають співгромадян знімати кошти з депозитів і купувати валюту, щоб "гривнею і доларом" змусити владу почути себе.

"За моєю інформацією, населення більш стримано стало нести гроші в банки, - зазначає Я.Колесник. - Якщо кризу на політичному рівні не буде врегульовано, наступним етапом може стати дострокове зняття коштів". "Динаміка в плюсі, хоча валютні депозити не збільшуються, - доповнює інший співрозмовник DT.UA на ринку. - Обсяг вільної ліквідності на ринку дасть змогу банкам адекватно реагувати на можливе зростання зняття депозитів і коштів із рахунків. Найбільші банки нині мають навіть зайвий запас міцності".

"Приріст депозитів у нашому банку за січень 2014 р. становив майже 200 млн грн, за 20–21 січня - майже 20 млн грн, - розповідає Сергій Козлов, директор з роздрібного бізнесу банку "Надра" (належить одному з найбільших українських олігархів Д.Фірташу. - Ред.). - Нині банківський сектор більш стійкий до макроекономічних і суспільно-політичних ризиків, ніж п'ять років тому, в результаті рекапіталізації, стабілізації якості кредитних портфелів, дворазового зменшення рівня зовнішньої заборгованості, зниження частки валютного кредитування до 34% на 1 січня 2014 р. порівняно з 60% наприкінці 2008-го".

До можливої ресурсної турбулентності банки готувалися наприкінці 2013-го. До цього стимулював не лише вже тоді окреслений ризик загострення політичного протистояння, а й звична нестабільна січнева динаміка (виходячи з досвіду минулих років). У грудні депозитний портфель збільшився на 16,75 млрд грн (табл. 3). Насамперед за рахунок гривневих вкладів - як юросіб (16,5 млрд), так і фізосіб (3 млрд). Валютні депозити скоротилися (на 2,77 й 1,5 млрд грн відповідно).

Банкіри прогнозують, що у разі нормалізації політичної ситуації депозитні ставки знизяться до кінця лютого. Але "коли що", то можуть, звичайно, і зрости. Індикатором контрольованості ситуації на поточному етапі називається, зокрема, те, що кредитування бізнесу відбувається в "традиційній сезонній динаміці" (хоча тут варто застерегти, що січень ніколи не був результативним місяцем).

НБУ фактично не рефінансував банків цього тижня (у середу видано лише 150 млн грн). Ба більше, він активніше розміщував депозитні сертифікати. У понеділок-середу - щодня на понад 6 млрд грн, у четвер - на 5,2 млрд грн. Хоча портфель ОВДП Нацбанку у вівторок-середу все-таки збільшився на 2,5 млрд грн, а банків зменшився на приблизно таку ж суму. Додамо, що у вівторок Мінфін розмістив гривневі ОВДП на 338,2 млн грн і валютні - майже на 200 млн дол.; у середу - ще гривневі на 1,88 млрд грн.

Та свідченням певної нервозності є зростання обсягу операцій на міжбанківському кредитному ринку (3–
3,5 млрд грн) і вартості ресурсу (5–6%) в 1,5–2 рази порівняно з цим же періодом 2013 р. (при порівнянних залишках на коррахунках). "Вартість ресурсів на міжбанку залежить не тільки від залишків на коррахунках банків. Вона ще є й індикатором поточного рівня ризику та довіри в системі. Отже, до стабілізації ситуації в державі не варто розраховувати на зниження вартості ресурсу", - коментує С.Козлов. "Потреба окремих банків у ресурсах не може свідчити про політичний вплив на ринок", - доповнює інший банкір.

Політекономічний пасьянс

Подальший перебіг подій надзвичайно залежить від поведінки НБУ на валютному ринку. А в його нинішніх діях можуть бути нарізноманітніші мотиви.

По-перше, ескалація конфліктів у суспільстві - зручний привід дозволити курсу знизитися (для цього є й "об'єктивні", зовнішньоекономічні стимули). Таким чином, влада може спробувати перенести відповідальність за це на Майдан, щоб "замаскувати" власні прорахунки в економічній сфері.

По-друге, досить помірним (принаймні поки що) ослабленням гривні диригенти фінансової системи теоретично можуть продовжувати привчати населення до коливань курсу; намагатися заощадити золотовалютні резерви, які не "зашкалюють" (на 1 січня ц.р. - 20,4 млрд дол.); сприяти вирівнюванню торговельного балансу (зростання витрат у гривневому еквіваленті, зокрема, за газовими платежами Росії стає менш болісним через тимчасову знижку на блакитне паливо), щоб економічно вільніше почуватися перед президентськими виборами.

По-третє, якщо від Росії до кінця року надійдуть обіцяні ще 12 млрд дол., курс можуть згодом спробувати "героїчно" зміцнити, можливо, навіть істотніше, ніж він був до недавнього часу, і піднести це як досягнення "грамотної економічної політики". Якщо ж кредити в анонсованому обсязі не надійдуть (через подальше вповільнення російської економіки; невдоволення розвитком подій в Україні тощо), помірно ослаблений курс виступить певною страховкою для економіки. А отже, і для влади перед виборами.

У цьому контексті сигнали неоднозначні. З одного боку, в українському Мінфіні висловлювали сподівання на те, що до кінця місяця Росія викупить євробонди на 2 млрд дол. Про готовність зробити це вже заявляв міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. З іншого боку, в коментарі російським "Ведомостям" чиновник "федерального рівня" зазначив, що у разі "загрози зміни влади" в Україні Кремль "заново аналізуватиме ситуацію".

Влада прагне одержати від Москви ще один кредитний допінг, щоб полегшити розрахунки за зобов'язаннями перед МВФ. Тим більше що поле для фінансового маневру у вигляді виходу на публічний ринок запозичень звужує поточне зростання дохідності українських євробондів (папери з погашенням цього року пробили психологічну стелю в 10%). І це вже не згадуючи про нехай і поступове, але згортання політики кількісного пом'якшення в США, що передбачає більшу виваженість та обережність багатьох інвесторів.

30 січня Україна повинна виплатити МВФ 646 млн дол., 12 лютого - 359 млн дол. (із них платежі уряду - 724 млн дол., НБУ - 281 млн дол.). Окреме питання - сплата 25 січня 2,7 млрд дол. "Газпрому" за поставки газу у 2013 р., за якими надавалася розстрочка. Заступник начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності "Газпрому" Віктор Валов не виключав, що Україна може звернутися з проханням про відстрочку.

На початку тижня заступник голови правління НБУ Олексій Ткаченко заявляв, що валютний ринок у змозі сам збалансувати попит і пропозицію, тому, мовляв, центробанк і не виходить з інтервенціями. Перший же заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський нагадував, що в держбюджеті закладено курс 8,0–8,5 грн/дол.

"Амплітуда мінливості курсу в межах 8,3–8,5 найбільшою мірою відповідає дотриманню балансу інтересів, який враховує як девальваційні потреби реального сектора економіки, зокрема, експортерів, так і зацікавленість у стабільному курсі з боку банківського сектора, що все ще зазнає серйозного тиску з боку кредитного навантаження, номінованого у валюті", - коментує, своєю чергою, С.Козлов.

Одне з ключових запитань: чи потрібно НБУ вживати якихось спеціальних заходів як запобіжник проти негативних сценаріїв на ринку? Опитані DT.UA учасники ринку вважають, що говорити про це передчасно. "Нині потреби немає. У НБУ достатньо інструментів управління ринком, зокрема і спекулянтами валютою", - зазначає один із банкірів. "На сьогодні потреби, наприклад, у мораторії на дострокове зняття депозитів я не бачу. Все одно багато хто знаходить можливості його обходити, тому повноцінним запобіжником він може й не стати, лише розігріє панічні настрої", - переконаний Я.Колесник.

Подальший розвиток ситуації залежить від витримки та відповідальності всіх без винятку учасників ринку. Але особливо від влади і "третіх" (іноземних) сил. Їм негативні сценарії потрібні?