Київ — Франкфурт — Вашингтон... У суботу чергова представницька урядова делегація в черговий раз мала вирушити звичним уже маршрутом на чергові непрості переговори з керівництвом Міжнародного валютного фонду. Наша мета — поновлення багатостраждального кредиту розширеного фінансування, відкритого у вересні 1998-го й перерваного у вересні минулого року. І коли хтось подумав, що справа тільки в емвеефівських мільйонах, то він трохи помиляється.
Судячи із зроненого якось прем’єром Віктором Ющенком зауваження, Україну влаштує й один долар від МВФ. Бо сам факт підтримки наших реформ такою впливовою фінансовою інституцією може привести в країну багато мільйонів від Світового банку, Європейського союзу, відкриє шлях до переговорів з Паризьким клубом, підвищить довіру до нашої країни з боку численних інвесторів, зокрема й тих, котрі теоретично можуть узяти участь у приватизації...
Про це десятки разів сказано, про це написано стоси статей, а віз і нині там... Чи привезуть, і як скоро, щось новеньке з берегів Потомака перший віце-прем’єр Юрій Єхануров, голова НБУ Володимир Стельмах, міністр фінансів Ігор Мітюков та інші учасники переговорів?
Так, є передумови для позитивного рішення, яке, сподівається наш уряд, можливо ухвалять на засіданні ради директорів МВФ уже в останніх числах серпня. Зрештою, під час червневих переговорів з місією Фонду в Києві список попередніх умов для одержання кредиту скоротився з 42 пунктів до 11. І над цими одинадцятьма в уряді серйозно працювали. Невиконаним, за твердженням першого віце- прем’єра, залишається тільки один пункт — про скасування податку на експорт насіння соняшнику, бо під завісу своєї роботи сесія Верховної Ради так і не прийняла позитивного рішення з цього приводу. Але ж «недовиконаними» чи «такими, з яких уряд має іншу, ніж Фонд, точку зору», залишається ще ціла низка. І при формальному підході до України та її проблем це може датися взнаки...
1. МВФ занепокоєний високим дефіцитом нашого держбюджету (за червневою оцінкою, розрив у поточному фінансуванні становив 2,3 млрд. грн., або 1,5% ВВП. Але ж у липні вводиться новий рівень мінімальної зарплати, що неминуче викличе додаткові бюджетні видатки). МВФ наполягає на «ухваленні на необхідному рівні заходів, спрямованих на впровадження фіскального пакету на 2000 рік, у відповідності з порозумінням, досягнутим з експертами МВФ». Уряд заявляє, що проблеми перебільшено, адже станом на 18 липня дефіцит консолідованого бюджету склав лише 435 млн. грн. «За рахунок чого ми тримаємося? При виконанні плану з видатків на 88% будівництво фінансується на 10% і міжнародна діяльність — на 59%. Решта позицій, за винятком дотацій бюджетам інших рівнів, які фінансуються з перевищенням завдання, знаходяться десь на одному рівні. Ситуація абсолютно контрольована», — каже пан Єхануров.
2. МВФ наполягає на необхідності «обслуговування всіх ОВДП, утримуваних НБУ, із забезпеченням позитивного у реальних термінах доходу НБУ». Пропозиція і політично, і по-людськи правильна (негарно обманювати тих, хто в минулі роки мав необачність позичити уряду гроші), але фінансами не підкріплена. Мінфін не раз і не два доповідав уряду, що коштів, достатніх для обслуговування внутрішнього боргу за позитивними відсотковими ставками, у бюджеті просто немає (ще раз повертаємося до п. 1?)
Компроміс між НБУ й Мінфіном досягався дуже важко, і лише в четвер міністр фінансів Ігор Мітюков заявив на прес- конференції, що «сторони принципово домовилися на 99%». Нині готується постанова КМ, яка (цитую за повідомленням агентства «Інтерфакс-Україна») «дасть Мінфіну право випустити замість існуючих облігацій нові, які матимуть значно більші терміни життя й позитивну прибутковість для Національного банку».
Авжеж, реструктуризація — це в принципі не смертельно. Однак усе залежить від рівня доходності, яку Мінфін встановить для нових паперів. І це ще питання, наскільки сподобається запланована процедура Вашингтону...
3. «Продовжувати утримуватися від операцій взаємозаліку за урядовими зобов’язаннями, які виникли після 31 грудня 1999 року. Будь-які операції взаємозаліку вимагатимуть попередніх консультацій з експертами МВФ». Це пункт у редакції від МВФ. «Утримуватися від взаємозаліків — це позиція уряду, вона виконується», — говорить перший віце-прем’єр.
4. «Ліквідувати як мінімум одну вільну економічну зону/територію із спеціальним режимом інвестування, скорочувати обсяги територій із спеціальним режимом інвестування, узгодити графік поступової ліквідації вільних економічних зон...» Нашому уряду, схоже, не до вподоби така жорстка редакція, він не проти того, щоб визначитися з ліквідацією деяких зон вже після 1 січня. Але водночас не скажеш, що пункт не виконується. Видано кілька постанов КМ, по всіх зонах суттєво — у п’ять- сім разів — скорочено кількість видів діяльності...
… 11. «Підвищити тарифи на комунальні послуги до узгоджених рівнів по всій країні», як і раніше, не вдається. «Нині, за нашими оцінками, умова МВФ виконана більш як на 90%, — говорить перший віце- прем’єр. — Але існує проблема Криму. Якби там ухвалили рішення про нові тарифи, то проблему було б практично вичерпано».
Ми заглибилися тільки в деякі деталі, пов’язані з умовами МВФ, але й цього, сподіваюся, досить, аби зрозуміти, що нашій делегації буде у Вашингтонові не дуже легко. Крім того, існує ще й відомий аудит НБУ... Як усе складеться? У найкращому випадку це стане відомо на початку серпня. Буквально напередодні відльоту запланований на 22—24 липня візит було перенесено на прохання США на 31 липня.
В офіційних поясненнях фігурують «технічні причини»: американська сторона готує зустрічі з директором-розпорядником МВФ Хорстом Келлером, президентом Світового банку Джеймсом Вулфенсоном та міністром фінансів США Лоуренсом Саммерсом. Хоча ще в середу, коли перший віце-прем’єр зустрічався з послом США, про перенесення візиту начебто не йшлося.
Що ж, коли все йде до «лікувального голодування» за рецептом США та МВФ, то воно може піти Україні і на користь. Є така думка...
ІІ