Де взяти додатковий дохід: чотири поради українцям

Для більшості наших співгромадян уже стали традиційними такі способи убезпечення заробленого від інфляції та девальвації, як придбання конвертованої валюти, депозити в банках і операції з нерухомістю. Тож не витрачатимемо на це ваш час, читачу, і розглянемо порівняно нові можливості збільшення своїх капіталів домашніми фінансовими директорами.

Падіння «залізної завіси»

Купівля акцій міжнародних компаній з 2022 року стала такою самою доступною для українців, як, приміром, візит в «обмінку» для конвертації валюти. Пілотна група однієї з найбільших вітчизняних фінансових установ уже розпочала тестування сервісу з купівлі цінних паперів світових гігантів.

Попередній результат уже перевершив найоптимістичніші очікування й продемонстрував ефект вибуху інвестиційної бомби. Упродовж кількох годин українці масово скидали заявки на купівлю акцій Pfizer, Apple, Coca-Cola, Bank of America, Intel, Microsoft, Facebook та інших транснаціональних корпорацій.

Усього за суворо обмежений двогодинний період часу учасники експерименту з допомогою цифрового підпису здійснили майже 200 угод на суму понад 1,5 млн грн (із середнім чеком близько 8,5 тис. грн і купівлею 1–2 акцій).

Незабаром до гарячої теми приєднається ще одна акула українського фінансового ринку, а потім у розпродажу «шматочків» Америки, Європи, а фактично всієї планети обіцяє взяти участь і один із найбільших держбанків.

unsplash/zhiyue

Умова, по суті, лише одна: для інвестицій потрібно буде вписатися у встановлений Нацбанком ліміт для переказів фізособами за кордон — 200 тис. євро на рік.

Керівник проєкту та фактичний власник однієї з платформ повідомив: «Орієнтуємося на клієнтів із інвестиціями до 30 тис. дол., середній чек — 2000–3000 дол., вхідний поріг — лише від однієї акції. Комісія — 0,3% (мінімум 1 дол.) від суми операції купівлі/продажу. Але протягом тестового періоду діятиме акційний тариф 0,01%».

А керівник платформи-першопрохідниці й зовсім заявив про готовність приймати заявки вже в найближчі тижні з пільговою комісією 0% до 1 квітня поточного року. Адже, за його словами, проєкт потонув в ажіотажі буквально з перших годин тестування. «Цунамі з більш як 100 тисяч заявок обрушилося на платформу — місточок між «патріархальною» застарілою в плані інвестицій Україною та іншим світом», — пояснив він.

А представник держбанку заявив про готовність розпочати нову гілку бізнесу ще в першому кварталі 2022-го.

Як бачимо, не лише іноземна валюта, а й акції світових гігантів справді цікавлять громадян нашої країни як інвестиції. І доходи від інвестування в них — це тепер уже реальність. Аби тільки знайшлися на це гроші.

«Я не халявник, я — партнер!»

На сьогодні українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) уже не є екзотикою інвестування навіть для наших співгромадян. Але з приводу цієї сфери інвестування усе ще існує досить багато стереотипів, які спотворюють її суть.

Так, багато потенційних інвесторів й досі переконані, що для вигідного придбання ОВДП необхідні мільйони. Ніхто не сперечається, віддача інвестицій залежить від кількості вкладених грошей. Але для того щоб уже сьогодні шляхом придбання ОВДП «побити» за прибутковістю депозит, достатньо вдало стартувати з 50 тис. грн.

Фактично інвестування в ОВДП — одна з альтернатив банківському депозиту. От тільки у випадку з купівлею облігацій виплати за вкладами гарантуються державою, а не приватним банком.

Усе це не залишилося непоміченим і в самій Україні. Не даремно ж в останній рік фізичні особи через ОВДП із потроєною енергією допомагають державі фінансувати розриви в бюджеті, — вклади «фізиків» наблизилися майже до 25 млрд грн.

Власниками таких облігацій також є: банки, юрособи та нерезиденти. З допомогою відсоткової «мишоловки» Міністерство фінансів домоглося того, що тільки менш як 10% від загальної кількості ОВДП, які перебувають в обігу, номіновано у валюті. Решта — у національній грошовій одиниці.

А це серйозний нюанс для нотаток інвесторам. Адже у разі різкої девальвації гривні вони одного прекрасного ранку можуть прокинутися без передбачуваного прибутку й навіть, можливо, з від’ємним результатом.

До того ж останнім часом через загострення геополітичної обстановки ризики інвестицій в українські цінні папери значно підвищуються.

Ну, і не буде зайвим нагадати, що «іноді й палиця стріляє», — якщо в країні настануть важкі фінансові часи й держава опиниться на межі дефолту, то виплати за облігаціями можуть бути заморожені, а самі облігації реструктуризовані.

Невже світ збожеволів?

До особливо ризикових інвестицій належать ринок криптовалюти й купівля чистого «віртуалу» — цифрових картин, власності в культових комп’ютерних іграх, земельних ділянок та інших «активів», які існують лише в Інтернеті.

depositphotos/jackyleung

Багато країн загрузли в соціальному розшаруванні, коли одні ледь зводять кінці з кінцями, щоб просто вижити, а інші просто не знають, куди прилаштувати свої фантастичні капітали.

Спекулятивне зростання «повітря» на графіках породжує жадібність, скупість і прагнення до швидкого збагачення без праці. Дедалі більше учасників включаються в зовсім недитячі ігри, відповідно, найчастіше уявні «цінності» ще більше зростають у вартості.

Запалу процесу додає участь у скуповування «крипти» та іншого «віртуалу» відомих фінансових компаній і бізнесменів зі світовим ім’ям, які, не моргнувши оком, ставлять на кін свою репутацію, щоб самим зрубати по-легкому справжні долари на скупці псевдоцінностей.

Досягли успіху в цій грі й багато українців. Утім, ніхто не знає, як покаже себе віртуальна реальність через рік або через десять років. Принаймні люди, які купують криптовалюту або інвестують у пов’язані з нею компанії, мають бути готові до того, що вони можуть втратити всі гроші.

Окрема пісня — так звані NFT-токени, які поставили на вуха всю арт-індустрію: з їхньою допомогою заробляють на цифрових картинах і навіть мемах.

Завдяки цим токенам, будь-хто охочий може легко закріпити права на унікальний цифровий об’єкт — картинку, відео, анімацію, предмет у грі (комплект броні, зброю, будинок) і навіть мем.

Торік із молотка пішов популярний у 2010-х роках Nyan Cat — піксельний кіт, який летить крізь космос під веселу мелодію. Мем обійшовся майбутньому власнику в майже 580 тис. дол. Словом, NFT дає змогу купити не сам товар, а право власності на нього, прикріпивши токен із даними про власника до файлу.

Ринок такої гілки «віртуалу» становить сотні мільйонів доларів на місяць. Для довідки: художник із Південної Кароліни Майк Вінкельман виставив на аукціоні Christie’s величезний колаж із 5 тисяч цифрових зображень, які він щодня малював упродовж 13 років.

Для знаменитого аукціонного дому продаж повністю цифрового арта виявився першим за всю історію його існування. 11 березня минулого року колаж продали за рекордні 69 млн дол.

Самоінвестування

Зрозуміло, що небагато українців палко бажають накупити собі криптовалюти або віртуальних картин із токенами. Не біда. Є й інші способи витратити гроші з користю.

Приміром, існують види інвестування, розраховані на довгочасні вкладення. Звичайно, для раритетів, монет, картин (реальних, а не цифрових), антикваріату, золота потрібні серйозні кошти. І на них можна заробляти лише на досить тривалих періодах часу.

Для домогосподарств, які не мають хоч скількись серйозних коштів, у ролі побутового інвестування підійде просто елементарне планування витрат. Так, упаковка пристойної кави, чаю або шоколаду чи кількох пляшок якісного вина, куплені дешевше про запас, заощадять у річному обчисленні чималеньку суму.

Вивчаючи екзотику інвестування, також не забуваймо про інвестування у власний розвиток, освіту, здоров’я (і своєї родини).

Оптимально, якщо, завдяки обміркованим інвестиціям, вийде достроково піти на пенсію або працювати лише для душі й за можливості подорожувати не після досягнення пенсійного віку з наступними чисто символічними виплатами від держави, а на доходи від активів.

Більше статей Вадима Башти та Сергія Следзя читайте за посиланням.