Чи можна ухилитися від «антиофшорного» удару?

28 грудня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Розкриваємо секрети рішення КІК для українських «офшоротримачів».

Кожне податкове нововведення в Україні проходить п’ять стадій: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття.

Після голосування «антиофшорного» законопроєкту №1210 та підписання його президентом уже в статусі закону №466-IX заперечення змінилося гнівом і торгом. Бізнес почав торгуватися з парламентаріями, розуміючи неминучість впровадження нових правил, а предметом торгу стали терміни введення вимог.

Перший раунд: законопроєкт №2524 про перенесення термінів став законом №786, який подовжив термін ліквідації іноземних компаній до кінця 2021 року.

Другий раунд: проєкт закону №4065 про перенесення терміну впровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) прийнято вже в другому читанні та очікує підписання.

І що ближче кінець року, то швидше торг змінюється на депресію. Дехто вже пройшов період депресії та перейшов до стадії прийняття неминучого. Основне запитання, яке ставлять собі бізнесмени, чиї статки перевищують шестизначне число: що тепер робити? Що ж, запропонуємо варіанти.

Стати нерезидентом України

Для тих, хто звик подорожувати й готовий жити в Україні не більш як шість місяців на рік, очевидним рішенням буде залишити країну та отримати статус нерезидента України в контексті Податкового кодексу. За оцінками сусідньої Росії, третина заможних громадян вийшли з податкового резидентства РФ після впровадження правил КІК 2015 року.

Процедура виходу з податкового резидентства України не є формальною та потребує кардинальної зміни способу життя. Податковий кодекс містить перелік ознак, сукупність яких дає розуміння того, чи є людина резидентом України з метою оподаткування у звітному податковому періоді, тобто з 1 січня до 31 грудня року. Аналіз ознак включає:

  • наявність місця проживання в Україні, у тому числі місця постійного проживання;
  • наявність додаткового місця проживання, місця постійного проживання в іншій державі;
  • центр життєвих інтересів особи — місце постійного проживання сім’ї, місце ведення бізнесу або реєстрації підприємцем;
  • перебування на території України 183 дні на рік і більше.

Якщо резидентський статус неможливо визначити, користуючись переліченими вище ознаками, тоді податкова використовує простий метод — наявність українського громадянства у фізособи. Норми кодексу фактично «прив’язують» до податкового резидентства всіх громадян України. І не передбачено процедури «виходу» з податкового резидентства, яка підтверджувалася б документом від податкової. У попередні роки статус податкового нерезидентства можна було гарантувати за рахунок одержання індивідуального податкового роз’яснення та оскаржити його у разі негативної відповіді, або розглянути питання про визнання юридичних фактів у порядку статті 293 Цивільного процесуального кодексу. Але після публікації 2019 року позиції Великої палати Верховного суду ( у справі №536/1039/17 від 23 січня 2019-го) суди утримуються від подібних розглядів.

І все-таки робочий алгоритм зміни податкового резидентства є. Він включає певні юридичні процедури, які потрібно розглядати в контексті особистих обставин життя, — сім’я, робота, локація робочого та приватного капіталу, необхідність переміщення світом та інші. У рамках процедури міграційна служба отримує підтвердження від СБУ та Національної поліції про відсутність заборон на оформлення виїзду на постійне проживання до іншої країни (виїзд на ПМП).

Тим, хто не готовий змінити місце проживання та виїхати з країни, необхідно прийняти рішення щодо подальшої долі підконтрольних іноземних компаній та їхніх активів.

Безподаткова ліквідація

Ідея норми полягає в тому, щоб, не чекаючи запуску амністії капіталів, власники компаній-гаманців могли позбутися непотрібних структур і перевести активи на власне ім’я. Для цього необхідно у встановлений законом термін встигнути заявити про ліквідацію існуючої іноземної компанії, підготувати необхідну фінансову звітність, розподілити активи та кошти, отримані в результаті такої ліквідації, і задекларувати їх, пославшись на відповідний пункт Податкового кодексу. Активи, отримані в результаті таких дій, звільнено від сплати ПДФО.

Перевага цього рішення: вирішивши ліквідувати компанію, декларант стає юридично підтвердженим власником активів, отримавши їх за результатами завершення процедури ліквідації, і при цьому практично звільняється від їхнього оподаткування. По суті, це і є амністія капіталу. Єдине оподаткування — військовий збір у розмірі 1,5% необхідно буде сплатити до скарбниці держави.

Недолік у тому, що закон не звільняє від відповідальності у разі порушення справ за супутніми питаннями, такими як порушення валютного або банківського законодавства.

Цей варіант підійде, швидше, тим, у кого активами є гроші на рахунках. А також тим, хто свого часу коректно оформив володіння іноземними компаніями та може обґрунтувати походження кожного долара на рахунку.

Реструктуризація в траст або сімейний фонд

Справді заможні українці не зберігають готівки (у тому числі на банківських рахунках), а інвестують. Їхні активи в основному формуються за рахунок цінних паперів — акцій, облігацій, бондів, сертифікатів інвестиційних або хедж-фондів, нерухомості та корпоративних прав. У такому випадку швидкий вихід із зони КІК важкий і економічно не вигідний. Але щоб відокремити минулий період формування капіталу та визначити точку відліку, розумно звернути увагу на створення нової структури. Реструктуризація в такому разі може мати два етапи. Перший — ліквідація старих структур і переведення активів в особисте володіння, другий етап — заснування нової структури та передача їй цих самих активів, але вже як внесок у статутний капітал. Альтернативно можна скористатися перевагами трастів (США, Кіпр, Джерсі) або сімейних фондів (Ліхтенштейн, Панама).

Після створення нової структури її, безумовно, потрібно буде декларувати як контрольовану іноземну компанію й далі дотримуватися вимог законодавства відносно декларування та звітності такої КІК.

Переваг цього варіанта кілька.

По-перше, у майбутньому доходи від розподілу активів такої компанії (які згідно зі звітом не вважатимуться розподілом прибутку, а розподілом активів) буде звільнено від оподаткування в сумі вартості раніше внесених активів (щоправда, розрахованої в гривні на дату внесення). Це правило поширюється не лише безпосередньо на декларанта, а й на членів родини першого-другого ступенів споріднення. Тобто на подружжя, дітей, бабусь-дідусів, онуків і братів-сестер. Фактично цією нормою можна також скористатися, якщо активи буде передано в довірче управління — сімейний фонд, наприклад, і в майбутньому розподілено між спадкоємцями.

По-друге, це дасть можливість збалансувати збільшення і зменшення вартості волатильних активів, наприклад, портфеля цінних паперів, металів, нерухомості, корпоративних прав, віртуальних активів. Податковий кодекс не містить норм, що дозволяють фізичній особі зарахувати прибуток від одного виду активів як збиток від іншого, але це можливо на рівні компанії, юридичної особи.

По-третє, створюючи нову структуру, необхідно враховувати поточні вимоги світового законодавства, у тому числі щодо походження капіталу та суті діяльності. Отже, структуру буде наповнено економічним сенсом, а не тільки метою податкової оптимізації. Це дасть змогу у майбутньому уникнути ризиків донарахувань у зв’язку з минулою діяльністю.

Недоліком є необхідність утримувати структуру, стежити за наявністю сабстенсу та виконанням законодавчих вимог країни реєстрації компанії. Це рішення не звільняє від необхідності щорічно декларувати доходи такої КІК і, можливо, оподаткування. Однак в Україні податку до сплати не виникне, якщо сукупний дохід ваших КІК за звітний період не перевищить 2 млн євро.

***

Офшори та інші іноземні компанії, як і на початку 90-х, знову стають прерогативою заможних людей. Усвідомлено або через недосвідченість, але парламентарії явно розділяють українське суспільство на «багатих» і «не дуже» — тих, хто не пошкодує тисяч 30–50 євро на рік на супровід іноземної компанії, і тих, хто не зможе забезпечити своїм офшоркам необхідного статусу. Перші зможуть виконати вимоги українського закону про КІК та, як і раніше, не платити податків в Україні. Другі будуть змушені відмовитися від іноземних структур. Так держава ставить бізнес перед вибором: створюйте національні українські компанії та платіть податки в Україні або ж виїжджайте та створюйте бізнес в інших країнах. Вибір за бізнесом.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК