Бюджет-06: Проголосували, але «з відразою»

Поділитися
Колізія, якщо можна так висловитися, «третього другого читання» бюджетного закону (бо повторне друге провалилося 15 грудня) не була ані яскравою, ані вражаючою, ані хоч трохи з економічного погляду цікавою...

Колізія, якщо можна так висловитися, «третього другого читання» бюджетного закону (бо повторне друге провалилося 15 грудня) не була ані яскравою, ані вражаючою, ані хоч трохи з економічного погляду цікавою. Перших скрипок виявилося дві — спікер Литвин та в.о. голови бюджетного комітету Супрун. Міністра Пинзеника, очевидно, «позбавили права голосу», пам’ятаючи, як попереднього тижня він дещо зухвало намагався керувати голосуванням залу. Його участь у процесі звелася до короткого, десь п’ятихвилинного, виступу.

І Володимир Михайлович, і Людмила Павлівна були налаштовані вельми серйозно. Досить сказати, що коли на шляху результативного голосування знову постало питання про фінансування закону про дітей війни, глава парламентського комітету відразу знайшла рішення стосовно 500 млн. грн., яких бракувало: 300 млн. перекинути з іншої видаткової статті, а ще 200 млн. — «профінансувати» за рахунок зростання бюджетного дефіциту. Причому якихось застережень у депутатському середовищі це не викликало: порушувати Бюджетний кодекс — справа, на жаль, звична!

За неголосуючих фракцій Партії регіонів, СДПУ(о), Компартії і БЮТ голосів для прийняття бюджету ледве вистачало. І підсумковий показник на табло — 226 «за» — можна трактувати швидше як диво, ніж як закономірний результат зусиль уряду, котрий не має більшості у Верховній Раді. Зрештою, депутатам обіцяли все, що завгодно: і відновлення окремим рядком суми на кредитування молодіжного житлового будівництва, і мільйони на кінематограф, і підтримку інновацій у науці, на якій наполягав старійшина парламенту Ігор Юхновський. Отож, ми не беремося навіть передбачити, яким виявиться остаточний текст бюджету, підписаний президентом та опублікований у пресі.

Тому висловимо лише кілька зауважень, навіяних передостаннім проектом бюджетного закону — від 15 грудня, розміщеним на сайті Верховної Ради.

Ні, не мають рації ті, хто каже, нібито бюджет нагадує всі попередні, і кардинальних змін, принаймні порівняно з 2005-м, у ньому не спостерігається. Зміни є!

Якщо в попередні роки бюджетним законом «латали» (чи намагалися «латати») податкове законодавство, то нині настала черга законодавства земельного. Кілька сторінок бюджетного тексту присвячено зовсім не властивій для бюджетних документів проблематиці — уточненню норм (аж до заміни слів) Земельного кодексу стосовно продажу ділянок під приватизованими підприємствами. Чому це не можна було зробити в звичайному законодавчому порядку? Див. вище — про уряд, котрий не має підтримки в парламенті.

Якщо 2005-го наша влада встановлювала надщедрі соціальні нормативи, то нині маятник істотно хитнувся в зворотний бік. Принаймні по деяких позиціях. Досить сказати, що попри передбачене в кілька прийомів від початку року зростання показника прожиткового мінімуму, воно й наполовину не компенсує очікуваного зростання цін. Навіть офіційного, держкомстатівського. Найпростіші підрахунки свідчать: аби зберегти реальну «вагу» прожиткового мінімуму, приміром, для непрацездатних, протягом року його слід підвищити десь на 10%, а це майже 35 грн. Законом же передбачається зростання лише на 16 грн. А до прожиткового мінімуму, як ми пам’ятаємо, тепер намертво прив’язаний розмір мінімальної пенсії...

2006-й — не час радіти й тим, хто має надвисокі пенсії. Стаття 101-1 зазначає, що пенсії, призначені за 12 спеціальними законами, одним кодексом і однією постановою ВР (депутатські, суддівські, наукові, журналістів державних ЗМІ тощо), нині обмежуються 12 мінімальними. Тобто приблизно відповідають тому рівню, з якого сьогодні в Україні платять 32-відсоткові відрахування до Пенсійного фонду. Не буде й дострокових пенсій для працюючих пенсіонерів, коли вони нардепи чи, скажімо, судді.

А от самі нарахування на фонд оплати праці — з огляду на протести бюджетного комітету — знизилися дуже мало. Скажімо, по Пенсійному фонду лише на піввідсотка, по інших соціальних фондах — ще на стільки ж. Що на тлі періодичних планів зі скорочення податкового тягаря виглядає досить непереконливо.

Нарешті, на останок — про наші українські пріоритети. Поруч у бюджеті дві статті — 82 і 82-1. Перша розповідає про те, як фінансуватимуться Збройні Сили, друга — про одне із джерел фінансування АПК.

Отож, аби забезпечити гроші на будівництво житла для військовиків (649,3 млн.), модернізацію, розробку та закупівлю нової військової техніки (419,6 млн.), підготовку й реформування ЗС (931,1 млн.), військовим слід заробити 2 млрд. грн. Чи то шляхом продажу зайвого військового майна, чи то участю в миротворчих силах, за яку нашій країні також капають грошики. А ще доводиться сподіватися на «Нафтогаз України», котрий має забезпечити енну суму по лінії стародавнього «газо-бомбардувальницького» заліку з Росією.

Коли в результаті грошей вийде понад 2 млрд., вони розподілятимуться на зазначені цілі пропорційно. Але ніхто не каже, що станеться, коли грошей виявиться менше. Впродовж року не будуватимемо житло для військових, не реформуватимемо армію й не закуповуватимемо нову техніку?

Селянам простіше. Аби отримати 1 млрд. грн. кредитних ресурсів на «впровадження передових технологій в АПК» (це крім різноманітних дотацій, передбачених, зокрема, на гектар посіву та кілограм приросту ваги), їм слід дочекатися перевиконання Фондом держмайна України планового завдання в 2,12 млрд. гривень. Справедливості заради зазначимо: в разі такого перевиконання ще 250 млн. грн. підуть на кредитування інвестиційних проектів енергозбереження в галузях економіки. Співвідношення, як бачимо, 4:1 — на користь АПК. І не на користь енергозбереження.

І це співвідношення збережеться, коли приватизатори, продавши, скажімо, «Укртелеком», перекриють цифру в 2,12 млрд. не на половину, а в рази. Ніде правди діти, супердалекоглядна політика аграрного лобі — потягнути ковдру на себе! На тлі дуже гострих, але безпредметних суперечок із приводу криворіжсталівських грошей (що, як відомо, пішли переважно на фінансування дефіциту бюджетів 2005 і 2006 років), аграрії вирішили просто: застовбити за собою 4/5 «наднадходжень» від приватизації 2006 року. А хто проти? Правильно, ніхто — адже бюджет сяк чи так приймати треба.

От і прийняли. Проголосували. За словами депутата Георгія Манчуленка — «з відразою».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі