Брати в борг стає дедалі довше

Муніципалітети українських міст стають дедалі активнішими гравцями ринку облігацій. Залучені кошти йдуть в основному на фінансування інфраструктурних проектів: будівництво і реконструкцію доріг, мостів, транспортних розв’язок, водоканалів та інших комунальних об’єктів. Однак різке подорожчання кредитних ресурсів, що відбулося в останні місяці, змушує мерії міст відкладати свої облігаційні плани. Один із винятків — дебютна позика Борисполя Київської області, здійснена в останню декаду липня.

Під час прес-конференції, що відбулася 22 липня, журналісти довідалися про основні параметри угоди. П’ятирічні іменні облігації випущено за посередництва андерайтера випуску — Укргазбанку — на суму 9 млн. грн. зі ставкою купона 13,5% річних. Цільове призначення залучених коштів — реконструкція міських доріг. Як повідомив мер Борисполя Анатолій Федорчук, позика саме покриває запланований дефіцит міського бюджету на 2008 рік і погашатиметься за рахунок надходжень із двох джерел — продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, а також відчуження власності міста.

«Дуже шкода, що нинішній держбюджет не передбачає жодної копійки для будівництва доріг не тільки для міста Борисполя, а, наскільки мені відомо, і по всій Україні. Попри те, що наше місто розташоване дуже близько від Києва (у ньому, як відомо, розміщується найбільший міжнародний аеропорт в Україні — «Бориспіль», на частку якого припадає більш як половина наданих усіма вітчизняними аеропортами послуг), у нас склалася не надто хороша ситуація з дорогами», — додав пан Федорчук.

Розповідаючи про процес підготовки випуску, однією з головних перешкод мер Борисполя назвав над­звичайну громіздкість і тривалість процедур. За його словами, якщо безпосередня підготовка випуску, після досягнення домовленості з андерайтером, зайняла близько трьох місяців, то по лінії Мінфіну узгодження та повторні перевірки всіх цифр і ком, а також надання всіх необхідних довідок розтягнулися майже на рік.

«На якомусь етапі нам навіть розхотілося займатися цим питанням, оскільки через складність ходінь по бюрократичних інстанціях у якийсь момент склалося враження, що хтось спеціально заважає нам реалізувати цей проект. Я навіть був змушений зателефонувати до одного із заступників міністра фінансів, жартома чи всерйоз пригрозивши, що Бориспіль — це не тільки місто, а ще й аеропорт, отже, ми вас не випустимо. Наступного дня всі папери було підписано», — відкрив журналістам деякі подробиці узгоджувальної «кухні» бориспільський міський голова.

Спілкуючись із кореспондентом «ДТ», пан Федорук поскаржився, що бюрократична тяганина вже дорого обійшлася міському бюджету. Тільки за останні півроку майже вдвічі подорожчали роботи з укладання асфальту. Тому якщо відпочатку на залучені кошти планувалося реконструювати понад два десятки вулиць, то нині їх­ня кількість скоротиться до десяти. За нинішньої інфляції на рівні близько 30% на рік нові відстрочки означали б для міста нове збільшення витрат.

У зв’язку з цим мер високо оцінив дії організатора випуску — Укргазбанку, який не тільки запропонував найвигідніші умови під час тендера, а й пішов назустріч місту, з яким у нього склалися давні партнерські відносини. Навіть за змінених ринкових умов банк не став переглядати умов випуску чи відкладати його.

Виконуючи умови раніше досягнутої з мерією угоди, андерайтеру випуску довелося самостійно викупити весь обсяг емітованих облігацій за заздалегідь узгодженою, але, загалом, недостатньо вигідною для нього за сформованою ринковою кон’юнктурою ставкою.

Річ у тім, що грошові ресурси нині обходяться українським позичальникам значно дорожче, ніж півроку чи навіть три місяці тому. «Зависли» й залишаються нереалізованими узгоджені з Мінфіном ще наприкінці минулого року плани цілого ряду міст з випуску облігацій на загальну суму понад 400 млн. грн. Серед них — Львів (200 млн. грн.), Луцьк (30 млн. грн.), Сєверодонецьк (20 млн. грн.), Вінниця (10 млн. грн.), а також зовнішній кредит Харкова на суму до 100 млн. дол. під ставку до 9,5% річних.

За оцінками аналітиків, з урахуванням непростої ситуації з гривневою ліквідністю рівень привабливої дохідності в корпоративному секторі коливається в діапазоні 16—20%, а для муніципального становить не менш як 15%. А муніципалітетам, при узгодженні з Мінфіном їхніх облігаційних планів, встановлюється максимально допустима планка дохідності. Яка наприкінці минулого року, природно, була на рівні значно нижчому, ніж була б нині (тоді йшлося про дохідність максимум 13—14%). А переузгодження в бюрократичних інстанціях — це нові великі часові витрати...

Як заявив журналістам заступник голови правління Укргазбанку Сергій Мамедов, у банку вважали за можливе зважити на становище своїх клієнтів зокрема, й тому, що очікують зниження ринкових відсоткових ставок у зв’язку з подальшою поступовою стабілізацією на ресурсному ринку. «В останні кілька тижнів ресурсний ринок став більш стабільним. Проаналізувавши динаміку залишків на коррахунках банків у НБУ, ми побачимо, що перепади, які повторювалися три місяці поспіль, знижено до мінімуму... Нині фондовий ринок перебуває на дні, має бути зростання, і попит на муніципальні папери, які мають високий рівень ліквідності, буде хорошим», — сказав банкір. За його прогнозами, якщо нинішня дохідність розміщень три- і п’ятирічних муніципальних облігацій очікується на рівні 15—17%, то до осені вона знизиться до 13—15%.

Довідка «ДТ»

На сьогодні в Україні здійснено 32 випуски муніципальних облігацій, із яких в обігу перебувають 25.

Переважна більшість позик здійснюється на внутрішньому ринку — валютні ресурси залучала поки що лише столиця, яка випустила чотири єврооблігаційні позики на загальну суму 850 млн. дол. Обсяги випусків наразі теж порівняно невеликі — понад 100 млн. грн. залучав знову-таки лише Київ.

Більше однієї позики на рахунку цілої низки обласних центрів, таких як Вінниця, Запоріжжя, Донецьк, Одеса, Львів, Луганськ. Усього в обігу перебувають гривневі муніципальні облігації приблизно на 570 млн. грн.