Бюро економічної безпеки: амнезія чи саботаж?

Політичні обіцянки ліквідувати податкову міліцію (ПМ) — структуру, котра повністю скомпрометувала себе в очах українського суспільства, — лунають більш як 15 років (передвиборна програма 2004 року кандидата у президенти України В.Ющенка). Показово, що ні Помаранчева революція, ні Революція Гідності (2014 року відповідний пункт навіть з'явився в Коаліційній угоді парламентської більшості) не посприяли здійсненню задуманого. Все, чого вдалося досягти на кінець минулого року, — відсильна норма в законі про поліпшення інвестиційного клімату в Україні (№1797-VIII від 21.12.2016 року), що передбачає ліквідацію Розділу XVIII-2 «Податкова міліція» у Податковому кодексі України з дня набрання чинності окремим законом, і фактично напівлегітимний стан ПМ у Фіскальній службі України.

Надзвичайна важливість зазначеного кроку також обумовлена необхідністю врегулювати ширший конфліктоген — усунути дублювання окремими силовими відомствами функції боротьби з економічними злочинами. Нагадую, що податкова міліція, Нацполіція та СБУ, як і раніше, мають право (разом і окремо) «кошмарити» український бізнес. А поява з кінця 2017 року двох законів (№2213 від 16.11.2017 року та №2548 від 18.09.2018 року) та одного законопроєкту (№2740 від 15.01.2020 року), спрямованих на захист бізнесу і зменшення зловживань із боку правоохоронців, що отримали народну назву «Маски-шоу стоп»-1, 2 і 3, промовисто свідчить: актуальність проблеми анітрохи не знижується.

Одним із можливих рішень стала концентрація зазначеної функції в єдиному державному органі — Бюро економічної безпеки України (БЕБ) — яке отримало путівку в життя трохи більш як місяць тому, з моменту набрання чинності законом України №1150-ІХ від 28.01.2021 року. Здавалося б, нарешті справа налагоджується, і наболілі питання прив’язано до конкретних, але, зазначу окремо, вкрай стислих термінів реалізації — до 25.09.2021 року. Проте не так сталося.

Наступне пленарне засідання парламенту заплановане на 18 травня, а законопроєкт, що дасть змогу сформувати правову базу для практичної роботи БЕБ і усунення інших правоохоронних відомств від розслідування економічних злочинів (проєкт 3959-1), навіть не готовий до процедури другого читання. До літніх канікул народних обранців залишилося п'ять пленарних тижнів, тобто, у кращому разі, президент зможе підписати документ на кінець літа або навіть у вересні.

Своєю чергою, уряд (а курирує нове відомство саме він) не поспішає створювати конкурсну комісію з добору претендентів на посаду директора Бюро економічної безпеки. До складу комісії мають увійти по три представники від парламенту, уряду та РНБО України, а це тривалі бюрократичні процедури погодження і затвердження.

На сьогодні лише один із профільних комітетів ВР (податкової та митної політики) перейнявся питанням добору кандидатур для конкурсної комісії. Не менш стислі терміни виконання (до 25.06.2021 року) містяться у вимогах до проведення аудиту матеріально-технічних ресурсів, озброєння та спеціальних засобів фіскальної служби, яку ліквідують, і передачі всього майна БЕБ.

І навіть після виконання всього переліченого вище залишиться нерозв'язаною величезна кількість адміністративних та нормативних завдань: затвердження Положення про БЕБ; узгодження структури і штатної чисельності відомства; створення територіальних управлінь і набір співробітників (до чотирьох тисяч осіб); створення сучасної IT-інфраструктури та потужного аналітичного блоку Бюро (інакше як запустити ризико-орієнтований підхід, аби новому відомству не стати двійником попередника).

Отже, обсяг невирішених проблем і погано зрозуміле зволікання двох із трьох гілок влади створюють реальну загрозу своєчасному (без порушення законодавчо встановлених термінів) запуску роботи Бюро економічної безпеки цього року.

Зі свого боку, ліквідація у вересні 2021 року фіскальної служби та податкової міліції (див. підпункт 2 пункту 10 Розділу VI закону №1150) у той, час, як БЕБ ще не функціонує, створює значні ризики втрати державного контролю над економічною криміногенною обстановкою в країні. А отже, професійним «скрутникам ПДВ», контрабандистам і розкрадачам податків робити свою справу стане набагато легше.

Cui prodest? (лат. — Кому вигідно?)

Всі статті В'ячеслава Черкашина читайте тут.