Банкам час визнати непрацюючі кредити, НБУ — створювати нову політику

Обсяг непрацюючих кредитів (NPL) може бути більшим за 20% по системі. Ні НБУ, ні банки наразі не мають остаточної стратегії, що робити із таким масштабом проблем. Серед стандартних методів — перемовини, суд і колектори — у війну ефективними можуть виявитися лише перемовини із позичальниками. Банки уже почали поступово працювати з ними, але їм треба бути дієвішими та чеснішими із НБУ. Проте Нацбанку теж не час розслаблятися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні подешевшали кредити для населення

У всіх різні оцінки

Учасники фінансового ринку по-різному оцінюють майбутній обсяг NPL. НБУ оцінював потенційні втрати кредитних портфелів банків у щонайменше 20%, Укргазбанк — у 30%, Credit Agricole очікує 20% NPL за найгіршим сценарієм. Але показник NPL уже становив 33,6% станом на 1 жовтня. «Все, що ми знаємо про фінансовий стан бізнесу, — це лише опитування. Реальний обсяг NPL може бути і 20%, і 50%, ми не знаємо», — каже асоційований експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз.

Реальність має показати оцінка якості активів (Asset Quality Review, AQR), здійснення якої готує Нацбанк. Що це за процедура? НБУ оцінить 100–150 найбільших позичальників кожного банку на платоспроможність, обговорить результати цієї оцінки з банком і сформує план роботи із проблемними позичальниками. «Банки не хочуть показувати погані цифри акціонерам і НБУ. Мета AQR — не покарати банки, а показати фактичні збитки», — зазначає експерт.

«Втрати банків будуть — у когось більше або менше від середнього, особливо залежно від концентрації позичальників в одній галузі або географії», — пояснює директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку Володимир Пономарьов. На відміну від НБУ, сам Укргазбанк очікує, що від 14 до 17% кредитного портфеля стане непрацюючим, повідомив він.

Реструктуризація лідирує

До війни банки зменшували непрацюючі кредити через реструктуризацію, суди та продаж боргів колекторам (особливо дрібних). У війну ситуація змінилася: найкращим способом повернути кредит стали саме перемовини з позичальниками.

Що таке реструктуризація? Це домовленість про новий графік та умови виплат між позичальником і банком, якщо перший не може платити, як раніше. Вона потрібна, аби позичальник і надалі платив і банк повернув свої кошти. «НБУ рекомендує не допускати прострочення боргу та накопичення несплачених зобов’язань, тому не встановлює жорстких вимог до реструктуризацій», — повідомили у пресслужбі НБУ.

Укргазбанк застосовує реструктуризації для позичальників корпоративного та середнього бізнесу, але зараз вони короткострокові, до 12 місяців. «Ми не маємо можливості довгострокового прогнозування наразі», — пояснює Володимир Пономарьов. «На початку війни «ОТП Банк» надавав реструктуризацію всім, кому це було потрібно. Потім залишив кредитні канікули для позичальників на окупованих територіях і повернув до виконання умов договорів інших позичальників», — розповідає начальник управління з урегулювання кредитів корпоративного та малого бізнесу «ОТП Банку» Юрій Тітов.

Якщо домовитися з позичальником не вийде, треба спробувати повернути борг через суд. За словами Юрія Тітова, «ОТП Банк» розпочав судові процеси із позичальниками, з якими не вдалося домовитися. Але інший банк — Ощадбанк — судиться лише за дрібні суми, за даними Vsudi, сервісу моніторингу та аналізу судових рішень на платформі великих даних Vkursi. 207 позовів банку з 24 лютого мають загальну суму 0–10 тис. грн, свідчать дані Vsudi.

Така картина не тільки в Ощадбанку. На думку юриста «Василь Кісіль і Партнери» Єгора Свідла, судові позови банків нині частіше стосуються фізичних осіб або малого бізнесу. «Великий бізнес до нас поки не звертався із проблемами. Я не бачив тенденції позовів проти великих юросіб або великих платників податків», — каже він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Заощаджуйте правильно

Застава знецінюється, забрати бізнес також не варіант

Економічний спад, спричинений війною, створив банкам дві проблеми: позичальники не можуть платити, а забезпечення знецінюється. Просто забрати ТРЦ вартістю мільярд гривень, який перебував у заставі, не варіант: ТРЦ може розташовуватися в межах прильоту ракет і бути збитковим, тому його продаж не поверне коштів. Навіть якщо позичальник має чудові фінансові показники і ймовірність дефолту такого кредиту залишається в межах 10%, попри війну.

Під особливим ризиком — застава бізнес-нерухомості або підприємств (так званих цілісних майнових комплексів), тому що ринок у цьому сегменті не працює. На відміну від житлової нерухомості чи авто, які реально продати. «Наш кредит — 1 мільярд гривень, у мирний час із таким забезпеченням кредитний ризик був 40 млн, але через війну та збитки він виріс до 100 млн грн. Банк має просто списати в нуль таку заставу», — пояснює Євген Дубогриз.

Однак і піти в суд — також ризик. Судові засідання не проводяться у разі відсутності світла, це робить процес іще тривалішим. «Незрозуміло, чи буде результат, якщо плодити багато справ за кредитами в 20–40 тис. грн», — говорить юрист Єгор Свідло. На його думку, якщо вже йти в суд, то краще позиватися до великої компанії.

«Великій компанії може бути репутаційно вигідно виплатити борг і не зникнути за час судової тяганини, тоді через борг можна судитися. Маленький чи середній бізнес може просто збанкрутувати чи зникнути, поки ти починаєш судову процедуру. Вона може тривати пів року чи рік», — пояснює Єгор Свідло.

Якщо підприємець вирішить покласти «ключі на стіл», віддавши бізнес банку, це також може не спрацювати, якщо війна завдала збитків цьому бізнесу. «Буває, що банку вигідно спочатку залишити позичальника в дефолті, а потім його бізнес відновлюється і він знову може платити. Інколи краще віддати бізнес і майно, бо позичальник продасть усе і однаково не розрахується з банком», — зауважує асоційований експерт «CASE Україна».

Щоб точніше ідентифікувати проблемні моменти з позичальниками та напрацьовувати менш ризикову клієнтську базу, банки застосовують великі дані у процедурі оцінки ризиків і KYC. На цей попит швидко відповідає бізнес у сфері big data — та ж таки платформа Vkursi уже розробила та завершує із бізнес-клієнтами внутрішнє тестування сервісу скорингу рівня ризику ділових відносин на основі 600+ ризик-факторів, для середньострокової перспективи включно. Аналіз історії фінансових показників клієнта уже не працює — банкам потрібно враховувати і середньострокові ризики. Серед таких, наприклад, географічні критерії ризику, накладення санкцій, аналіз ризиків, пов’язаних із рухомим або нерухомим майном, структурою власності, репутаційні ризики.

AQR — лише початок

Банкам настав час повністю показати свої NPL. «А з боку НБУ для банків зараз буде корисно мати нагляд, який стимулює, а не карає», — каже Євген Дубогриз.

AQR має не тільки виявити проблеми позичальників для банків, а й стати базою для формування подальшої політики регулятора. НБУ зрозуміє, що йому робити: тимчасово не застосовувати нормативів, дати банкам перерву для наповнення капіталу або ж залишити політику без змін.

Чи сформував Нацбанк уже якийсь план після AQR? Після аналізу загальних збитків, він визначить строк для відновлення банками капіталу, пояснили ZN.UA у пресслужбі Національного банку. «НБУ очікує, що більшість банків зможе самостійно відновити капітал завдяки майбутнім прибуткам. Решті банків може знадобитися докапіталізація від акціонера», — повідомили у пресслужбі.

У НБУ також додали, що банк повинен визнати дефолт боржника, якщо встановить його неплатоспроможність, і сформувати резерви під такі кредитні збитки. «Вважаємо, що у банків є достатньо механізмів, які сприяють врегулюванню випадків, коли боржники втратили виробничі потужності під забезпеченням та/або мають фінансові труднощі з обслуговуванням боргу через зниження операційного грошового потоку», — кажуть у пресслужбі.