Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш, який має намір стати наступним генеральним секретарем НАТО, вважає, що цю посаду повинен обійняти представник країни, котра дотримується встановлених Альянсом витрат на оборону – на рівні 2% від валового внутрішнього продукту.
Цього року Латвія інвестує у цей напрямок близько 2,4% ВВП і ми планує збільшити показник до 3% протягом наступних трьох років, сказав Каріньш в інтерв'ю Politico.
«Ми вкладаємо наші гроші туди, де наші роти. Я вважаю, що для будь-якого генерального секретаря важливо мати можливість говорити з тими членами, які цього ще не роблять», – додав міністр закордонних справ..
Кілька європейських лідерів висловили зацікавленість у тому, щоб очолити військовий альянс після того, як нинішній глава НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що піде у відставку наприкінці свого терміну, який був продовжений до жовтня.
Окрім Каріньша, про свої плани на цю посаду заявили прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка може стати першою жінкою-керівницею Альянсу, і прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Видання зазначає, що Рютте вважається головним фаворитом, однак він зіткнувся з критикою через те, що його країна не досягла цільового показника витрат на оборону, встановленого Альянсом. За даними НАТО, витрати Естонії перевищили цей показник з 2015 року, а Латвія з 2018-го виділяє на оборону понад 2% свого ВВП.
Нагадаємо, за інформацією Politico, Рютте підтримають країни східного флангу, для яких головним питанням є позиція кандидата щодо України та РФ. Але для того, щоб отримати посаду, йому доведеться подолати деякі перешкоди.