Рішення Пекіна обмежити експорт критично важливих мінералів ударить по ключових секторах у зусиллях ЄС із декарбонізації економіки і демонструє межі прагнень Заходу вивести ланцюги поставок далі від Китаю. Про це пише Bloomberg.
Китай є найбільшим світовим виробником галію та германію, на експорт яких наступного місяця будуть запроваджені обмеження і які мають вирішальне значення для напівпровідникової, телекомунікаційної та електромобільної галузей. ЄС отримує 71% галію і 45% германію з Китаю.
Пекін зробив цей крок через кілька тижнів після того, як ЄС оприлюднив нову стратегію економічної безпеки, що передбачає нагляд за експортом критично важливих технологій і може обмежити вихідні інвестиції заради національної безпеки. Ця пропозиція є частиною розширення зусиль всередині блоку щодо активізації інструментів безпеки, оскільки такі країни, як Китай і Росія, все частіше використовують торгівлю і контроль над критично важливими лініями поставок для досягнення політичних і навіть військових цілей.
"Дії Китаю є суворим нагадуванням про те, хто має перевагу в цій грі. Сувора реальність полягає в тому, що Заходу знадобиться щонайменше десятиліття, щоб позбутися ризиків, пов'язаних із китайськими ланцюгами постачання мінеральної сировини, тож це справді асиметрична залежність", - сказала дослідниця аналітичного центру Bruegel Симона Тальяп'єтра.
ЄС отримав важкий урок, коли Росія вторглася в Україну минулого року, спровокувавши стрімке зростання інфляції та побоювання, що цілі галузі можуть зруйнуватися, оскільки блок поспішав знайти нові джерела постачання нафти і газу. ЄС намагався узгодити реакцію на дії Кремля на тлі надмірної залежності деяких країн блоку від російських нафти і газу.
Така ж динаміка спостерігається і в політиці ЄС щодо Китаю: деякі країни не бажають ставити під загрозу свої торговельні відносини з другою за величиною економікою світу.
Споживчий ринок Китаю обсягом 6,8 трильйона доларів є критично важливим для європейського експорту автомобілів, фармацевтичних препаратів та обладнання. Німецькі автовиробники Volkswagen AG, Mercedes-Benz AG і Bayerische Motoren Werke AG побудували в Китаї десятки заводів, і всі три виробники зараз продають у Китаї більше автомобілів, ніж на будь-якому іншому ринку.
США наполягають на тому, щоб Європа зайняла жорстку позицію щодо Пекіна, а глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн стверджує, що блок повинен "зменшити ризики" у відносинах із Китаєм, але без повномасштабного "роз'єднання".
У березні ЄС ухвалив Закон про критичну сировину, щоб полегшити фінансування та отримання дозволів на нові проекти з видобутку та переробки, а також укласти торговельні альянси, щоб зменшити залежність від китайських постачальників. США і Європа також прагнуть створити "клуб покупців" для укладання угод про постачання та інвестиційне партнерство з країнами-виробниками.
"Протягом певного часу ми спостерігали цілеспрямоване посилення загальної стратегічної позиції Китаю, яке тепер супроводжується нарощуванням все більш рішучих дій. Так само, як Китай посилює свою військову силу, він також розширює свою політику дезінформації та економічного і торговельного примусу", - заявила фон дер Ляєн на початку цього року.
Деякі країни ЄС вдаються до ще жорсткіших заходів. Минулого тижня уряд Нідерландів оголосив про рішення, які не дозволять ASML Holding NV - компанії з майже монопольним правом на виробництво верстатів, необхідних для виготовлення найсучасніших напівпровідників - продавати частину свого обладнання до Китаю.
Єврокомісія може протистояти новим експортним обмеженням Китаю через процедуру врегулювання суперечок у Світовій організації торгівлі, що базується в Женеві.
Однак, такий процес може зайняти роки. Крім того, заява Китаю про те, що заходи необхідні для національної безпеки, може активувати лазівку в СОТ, яка дозволяє урядам вживати будь-які дії, які вони вважають необхідними для захисту своїх інтересів безпеки.
Але для ЄС ескалація напруженості може поставити під загрозу здатність блоку трансформувати свою економіку так, щоб вона стала більш екологічною..
Рішення Китаю з'явилося в той час, коли ЄС розпочинає безпрецедентну перебудову, спрямовану на усунення викидів вуглецю у своїй економіці - від виробництва енергії до сільського господарства і транспорту. Зелений курс, метою якого є зробити регіон кліматично нейтральним до 2050 року, вимагатиме доступу до величезної кількості критично важливих матеріалів, що використовуються у всьому - від сонячних панелей до електромобілів.
"Сьогодні Європа значною мірою залежить від Китаю для отримання чистих технологій та критично важливих компонентів, тому ескалація цієї напруженості може зробити "зелений" перехід Європи більш вибоїстим", - каже Тальяп'єтра.
Раніше повідомлялося, що головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вирушить до Пекіна наступного тижня для зустрічей із китайськими офіційними особами. Поїздка відбудеться в той час, коли Європа намагається з'ясувати, що робити з економічним суперництвом із Китаєм.
Брюссель зіштовхнувся з труднощами у своїх спробах узгодити рішучішу економічну політику щодо Китаю, оскільки країни ЄС вимагають більше доказів, перш ніж ухвалювати жорсткіші правила.