Найвищий рівень життя в Євросоюзі у Люксембурзі: хто ще у списку комфорт-країн

Актуальний показник валового внутрішнього продукту на душу населення в країнах єврозони є найвищим у Люксембурзі. Він складає 139% від середнього показника по країнах ЄС. Такі дані публікує Євростат, з аналізом даних за підсумками 2023 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ВВП України сповільнюється третій місяць поспіль – ІЕД

Де найкомфортніша країна в ЄС за рівнем життя і найнижчий рівень у єврозоні?

ВВП на душу населення вище середнього по ЄС зафіксовано в 11 країнах Євросоюзу. Серед названого лідера списку – Люксембургу – в топ-переліку є також Ірландія, Нідерланди і Данія. Серед країн Європи, що не входять до складу єврозони – Норвегія, Швейцарія та Ісландія.

Eurostat

Одні з найпотужніших за інтегрованими економічними показниками країни Євросоюзу, зокрема Німеччина, Італія, Франція, мають середній показник ВВП на душу населення або трохи вищий за середній.

Найнижчий показник ВВП на душу населення зафіксований у Болгарії. Низьким є показник ВВП на душу населення у Греції та Латвії.

Eurostat

Валовий внутрішній продукт на душу населення – що він означає?

Показник валового внутрішнього продукту на душу населення визначають як універсальний показник економічної активності населення і одночасно рівня життя. Водночас валовий внутрішній продукт на душу населення не показує потужність всієї економіки, а лише демонструє потенційну якість розподілу національних багатств серед громадян держав. Відповідний показник систематично розраховують експерти Євростату та інших національних і міжнародних статистичних організацій. Цей показник є обов'язковим для розуміння економічної та соціальної ситуації у країнах та регіонах.

Як повідомлялося раніше, дослідники встановили взаємозв'язок між показниками витрат на розвиток науки та зростання валового внутрішнього продукту. Ефективність вчених країни та ВВП на душу населення країни, тобто продуктивність економіки, є взаємозалежними показниками. Усі розвинені країни, як великі за розміром ВВП, так і невеликі, об’єднує те, що на науку вони витрачають у середньому 2-3% ВВП. І протягом кількох десятиліть цей показник має тенденцію до зростання. Тобто, саме так у країнах формується економіка інноваційного типу.