Підтримати
Еммануель Макрон отримав чималу порцію критики після того, як заявив, що Європа повинна уникати втягування в будь-який конфлікт між США та Китаєм через Тайвань.
Французький президент зробив це зауваження в інтерв’ю у своєму літаку після триденного державного візиту до Китаю, де його на червоній доріжці зустрів президент Китаю Сі Цзіньпін – така демонстрація урочистості насторожила деяких європейських спостерігачів за Китаєм, пише The Guardian.
У розмові з журналістами Les Echos і Politico Макрон заявив, що Європа має бути третьою силою у світовому порядку разом із США та Китаєм.
Такі коментарі підтвердили довгострокову мету Макрона щодо «стратегічної автономії» для Європи — уникнення військової та економічної залежності — однак його зауваження щодо Тайваню викликали гнів і тривогу по обидва боки Атлантики.
«Чи зацікавлені ми [європейці] у педалюванні теми Тайваню ? Ні. Було би надзвичайно неправильно вважати, що ми маємо у цьому питанні адаптуватися до американського бачення та надмірної реакції Китаю», — цитує Макрона Les Echos.
Він додав, що це було би «пасткою для Європи», оскільки після пандемії Covid вона стала більш автономною для того, аби не потрапляти в кризи, «які не є нашими».
«Якщо між американською та китайською дуополією станеться прискорення конфлікту, у нас не буде ані часу, ні засобів для фінансування нашої власної стратегічної автономії, і ми станемо васалами, тоді як ми можемо стати третім полюсом [у світовому порядку], нам потрібно кілька років, щоб розробити цей варіант», — заявив він.
Макрон додав, що потреба в «стратегічній автономії» Європи зараз широко визнана, і досі не було «такого прискорення європейської сили», як в останні роки.
Він також наголосив на ризиках для Європи, що пов’язані із Законом США про зниження інфляції (IRA), планом екологічних субсидій на 369 мільярдів доларів (300 мільярдів фунтів стерлінгів) і надмірною залежністю від долара. Однак, за його словами, Європа дуже швидко відреагувала на створення «власного європейського IRA», маючи на увазі плани стимулювання вітчизняних зелених технологій і виробництва важливої сировини.
Макрон припустив, що його переговори з Сі були корисними для протистояння «самовдоволенню з боку Китаю щодо Росії».
«Метою діалогу з Китаєм було консолідувати спільні підходи щодо війни в Україні», — розповів Макрон.
За даними Politico, Єлисейський президентський палац перевірив цитати Макрона перед публікацією — це було умовою надання інтерв’ю — та наполягав на видаленні рядків, у яких Макрон «ще більш відверто» говорив про Тайвань і стратегічну автономію Європи.
У публікації в соціальних мережах із посиланням на інтерв’ю Politico американський сенатор-республіканець Марко Рубіо сказав, що якщо Макрон говорить від імені всієї Європи, то США повинні розглянути можливість зосередити свою зовнішню політику на стримуванні Китаю та залишити Європу вести війну в Україні самостійно.
Рубіо, який програв кандидатуру від Республіканської партії Дональду Трампу в президенти у 2016 році, сказав, що підтримує допомогу США Україні, але якщо Європа збирається обирати сторони щодо Тайваню, то надання допомоги варто переосмислити.
«Можливо, ми повинні сказати, що ми збираємося зосередитися на Тайвань і загрозах, які створює Китай, а ви, хлопці, керуєте Україною та Європою», —заявив він.
Скориставшись зауваженням Politico, Рубіо додав, що Макрон говорив «навіть гірші» речі перед редагуванням інтерв’ю Єлисейським палацом.
У редакційній статті The Wall Street Journal йдеться , що такі коментарі президента Франції підривають стримування США та Японії проти Китаю в західній частині Тихого океану і водночас підбадьорюють американських політиків, які хочуть зменшити американські зобов’язання в Європі.
«Якщо президент Байден прокинувся, він мав би зателефонувати Макрону й запитати, чи намагається він переобрати Дональда Трампа», — написала газета.
Один з євродепутатів підкреслив, що французький лідер не виступав від імені ЄС.
«Макрон каже: «Європа повинна» і «ми, європейці», але він говорить від імені Франції , він не може говорити від імені Європи. Мабуть, дещо дивно наголошувати на стратегічній автономії зараз, у квітні 2023 року, адже світ змінився за останні 14 місяців», — сказав він, припустивши, що російське вторгнення в Україну поставило під сумнів здатність Європи стати третьою силою в світі і пропонувати глобальний порядок, який має на увазі президент Франції.
Норберт Реттген, німецький правоцентристський депутат, який є членом і колишнім головою комітету із закордонних справ Бундестагу, сказав, що Макрон перетворив свою поїздку до Китаю на «піар-переворот для Сі та зовнішньополітичну катастрофу» для Європи.
«Зі своєю ідеєю суверенітету, яку Макрон визначає в демаркації, а не в партнерстві зі США, він все більше ізолюється в Європі», — вважає він.
Рейнхард Бутікефер, депутат Європарламенту, який очолює китайську делегацію Європейського парламенту, назвав візит Макрона до Китаю «повною катастрофою».
Німецький депутат Європарламенту від Зелених, на якого Пекін наклав санкції за його позицію щодо прав людини в Сіньцзяні, також сказав, що «нездійсненна мрія» Макрона про стратегічну автономію ЄС і перетворення на «третю наддержаву» є «нездійсненною». Він додав, що президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн показала кращу альтернативу.
Фон дер Ляєн нещодавно заявила, що ЄС має переглянути свої відносини з китайським урядом, який посилив політику дезінформації та економічного і торговельного примусу.
Макрона хвалили в Брюсселі за запрошення фон дер Ляєн приєднатися до нього в Пекіні.
Однак реалії візиту лише підкреслили спроби Китаю розділяти і володарювати. У той час як Китай розгортав для Макрона червону доріжку з державним банкетом і військовим парадом, фон дер Ляєн зустріли холодно, і виключили з урочистостей.
Прихильники Макрона заявили, що в інтерв’ю не було сказано нічого нового ані для нього самого, ні для зовнішньої політики Франції з часів Шарля де Голля.
Жерар Аро, колишній посол Франції у Вашингтоні та ООН, сказав, що Макрон розпочав важливу дискусію в той час, коли «існує спокуса консолідуватися в «західний блок» під керівництвом Америки нібито для того, аби бути на боці добра», і додав, що було би помилкою діяти таким чином.
Ця суперечка нагадує попередні суперечки, наприклад, коли Макрон у 2019 році оголосив, що НАТО переживає «смерть мозку», або коли минулого року він розлютив союзників у Центральній та Східній Європі, заявивши, що Росії знадобляться гарантії безпеки, коли прийде час вести переговори про мирне врегулювання з Україною.
Муджтаба Рахман, глава європейського відділу дослідницької компанії Eurasia Group, вважає останні коментарі Макрона невдалими.
«Робити такі зауваження у той час, як китайські військові оточують Тайвань і одразу після його візиту до Пекіну було помилкою. Це буде інтерпретовано як умиротворення Пекіна та зелене світло китайській агресії», — пояснив він.
Рахман додав, що інтерв’ю Макрона сприймається, як прощальний подарунок Сі і припустив, що президент Франції, можливо, намагався підвищити свій рейтинг у Франції, наслідуючи Де Голля.
«Швидше за все, Макрон думав наперед у цікавий спосіб, однак не оцінював безпосередній політичний вплив своїх слів», — пояснив експерт.
Якщо хтось сподівався, що президенти Франції і Єврокомісії — Емманюель Макрон та Урсула фон дер Ляєн — переконають голову Сі змінити китайський підхід до агресії Росії проти України, вони сподівалися марно. Про візит європейських лідерів читайте у статті Віктора Константинова «Війна України і Росії: Китай та Європа звірили годинники».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google