Як змінилися настрої у Європі щодо України та що кажуть про «втому» – дискусія у ECFR

30 листопада аналітичний центр ECFR (Європейська рада з міжнародних відносин) організував зустріч «Безперебійна підтримка: Що потрібно Україні від ЄС у довгій війні», на якій обговорювали зміну настроїв у Європі щодо війни в Україні (так звану «втому») та що з цим робити. У дискусії брали участь депутатка нижньої палати італійського парламенту Лія Квартапелле, редакційний директор французького видання Le Monde Сільві Кауфманн, Марі Дюмулен від ECFR та український віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина.

За словами Квартапелле, італійський уряд, як і уряди більшості інших європейських країн продовжують виконувати програми щодо надання зброї Україні – незважаючи на те, що витрати за ними вищі, ніж у 2022-2023 роках. Але занепокоєння викликають праві партії, які приходять до влади у країнах Європи – у Словаччині та Нідерландах. 

«Ми бачили, як крайні праві партії набирають популярності в різних країнах. Партії, що приходять до влади, підтримують послаблення допомоги Україні... Тому варто турбуватися і усвідомлювати це. Наближаються вибори до Європарламенту, а також наступний тур національних виборів. І якщо ми побачимо більше партій, які скептично ставляться до України, це матиме вплив на [Європейську] Раду. Це викликає занепокоєння, тому що європейські уряди, в тому числі й італійський, замість того, щоб більш рішуче підтримувати Україну, можуть ухилитися», – сказала Квартапелле. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Пастка-27»: Як у країнах Європи ставляться до прийому України у ЄС – дослідження ECFR

Відповідаючи на запитання Дюмулен стосовно збільшення впливу на громадську думку популістських партій у Європі, директор Le Monde Кауфманн сказала, що у Франції згадана «втома» не відчувається. 

«Війна між Ізраїлем і ХАМАС відсунула Україну трохи на задній план, але я думаю, що люди знають, що ця війна в Європі триває, і я не впевнена, що люди дійсно усвідомлюють це. Я стурбована не тим, що народна підтримка України слабшає… Я все ще здивована … наскільки великою є підтримка [України] у французькій громадській думці, і як були заглушені російські голоси в політичних колах, які були досить важливими в минулому, до повномасштабної війни. Я більше не чую цих голосів. Вони більше не беруть слово. Тож я не думаю, що народні настрої змінилися», – сказала Кауфманн. 

На її думку, засідання Європейської Ради 15 грудня буде одним з найважливіших за останні роки – на ньому вирішуватиметься питання про початок переговорів з Україною про вступ до ЄС. 

«І все ж, знаєте, я не бачу, щоб наші, і я говорю про всіх наших європейських лідерів, намагалися мобілізувати підтримку, увагу або розуміння. Це, я б сказала, викликає занепокоєння», – висловила думку представник французьких медіа. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як світ розділився щодо війни в Україні та майбутнього світового порядку – дослідження ECFR

На думку віцепрем’єрки Стефанішиної, важливо не зміщувати фокус уваги з обговорення ситуації в Україні на настрої в Європі.

«Коли хтось запитує мене, яка ситуація в Україні, я завжди кажу, що ми все ще вмираємо. Наші будинки все ще зруйновані. Але ми все ще сповнені рішучості. Я думаю, що основний меседж з мого боку полягає в тому, що в Україні нічого не змінилося з точки зору нашої прихильності до досягнення наших цілей і пріоритетів. Ми все ще страждаємо. Ми все ще намагаємося вижити. Але кожен день ми рухаємося до перемоги. Більше всього на світі хотілося б мати ясність щодо перемоги, кожен мріяв би про розуміння термінів. Але з іншого боку ми розуміємо, що це шлях до перемоги України, і він може зайняти більше часу. Єдине, що для цього потрібно – наполегливість і ця Берлінська стіна російської агресії впаде. Впаде, як вона впала завдяки єдності Європейського Союзу», – сказала Стефанішина.

На її думку, від рішення 15 грудня залежатиме майбутнє Євросоюзу, а негативне рішення «буде величезним елементом депресії, яка буде зростати в Європі». 

«Я думаю, що це варіант, який взагалі не повинен розглядатися», – сказала віце-прем’єр-міністр про негативний сценарій. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ЄС розпочав новий шлях до розширення, але не має чіткого уявлення про досягнення цієї мети — аналітик ECFR

Нагадаємо, на думку Стефанішиної, Україна та її боротьба з російською агресією не повинні стати інструментом маніпуляцій деяких європейських політиків на фоні наближення 15 різних виборів у ЄС у 2023-2024 роках.

Наступного року на Європу очікує багато виборів і, відповідно, електоральних потрясінь. Політичний ландшафт західніше України може змінитися. Наскільки суттєво? Чи з’являться в Європі нові орбани та фіцо? Як все це може вплинути на європейську підтримку нашої країни у протистоянні агресії Росії? На ці запитання відповідає Петро Герасименко у статті «Чи втратить Україна підтримку Європи і що буде наступного року» на ZN.UA.