Явка виборців на парламентських виборах у Польщі 15 жовтня склала 73%, що на 10% вище, ніж у 1989 році, коли частково вільні вибори стали початком розпаду комуністичного режиму в Центральній Європі. Перші результати свідчать про те, що опозиційна «Громадянська платформа» Дональда Туска і дві інші партії можуть сформувати більшість у парламенті та знаменують цим новий поворотний момент в історії. Вони дають шанс зупинити восьмирічне сповзання Польщі до нелібералізму під владою націоналістичної партії «Право і Справедливість» («ПіС») і надати країні голос у Європі, на який вона заслуговує з огляду на її розміри та економічний динамізм, йдеться у редакторській колонці The Financial Times.
Які зміни можуть очікувати на Польщу та Європу у разі перемоги опозиції (тезисно):
- Потепління у відносинах між Варшавою і Брюсселем.
- ЄС зможе уникнути створення деструктивного євроскептичного блоку в Центральній Європі – незважаючи на домінування «Фідес» Віктора Орбана в Угорщині та перемогу Smer Роберта Фіцо на виборах у Словаччині.
- Зміцнення життєво важливої польської підтримки України, якій «ПіС» нещодавно натякнула, що може припинити надавати зброю на тлі суперечки щодо експорту зерна.
- Поліпшення відносин з такими партнерами, як Німеччина, з якою «ПіС» розпалювала антагонізм
- Скасування реформ «ПіС», які підірвали демократичні стримування і противаги та незалежність судової системи.
- Розблокування для Польщі 35 мільярдів євро, які застрягли у фондах ЄС.
- Більш стабільна, правова Польща могла б покращити свої і без того високі показники залучення прямих іноземних інвестицій.
«Однак все це залишається найкращим сценарієм. Шлях до цього встелений перешкодами. Оскільки «Право і Справедливість» все ще залишається найбільшою партією, президент Анджей Дуда, швидше за все, надасть їй першочергове право на формування уряду. Погані результати її єдиного потенційного партнера по коаліції – ультраправої «Конфедерації» – роблять це малоймовірним, хоча «ПіС» буде боротися за те, щоб переманити членів інших дрібних партій до свого табору. Першим місяцем опозиційного уряду може стати січень», – зазначають у FT.
Також аналітики попереджають, що трипартійній коаліції буде важко працювати – Дуда, який близький до «ПіС» і перебуває на посаді до 2025 року, може накладати вето на закони, і коаліції не вистачатиме 60% голосів у залі Сейму, необхідних для подолання його вето. Також Конституційний суд Польщі та Верховний суд також наповнені призначенцями «ПіС».
Нагадаємо, парламентські вибори в Польщі, що супроводжувалися запеклою боротьбою «Права і Справедливості» з опозиційною «Громадянською платформою», закінчилися перемогою керівної партії. Однак перемігши й ставши першою в новітній історії Польщі політичною силою, яка тричі поспіль виграла вибори до Сейму, «Право і Справедливість» програла, бо не може сформувати уряд. Які можливі сценарії у майбутньому Польщі аналізує оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Вибори в Польщі: чи покращиться щось для України?»