Для «Русала» російського олігарха Дєріпаскі Європа залишається ключовими ринком

Російська компанія «Русал» олігарха Олєга Дєріпаскі, чиї активи були націоналізовані в Україні, збільшила продажі в Азії в першій половині 2023 року, але Європа залишилася ключовим ринком, на який припадає понад 30% виручки. Про це заявили у компанії 11 серпня, зазначивши, що прибуток падає.

Хоча сам «Русал» не є об'єктом західних санкцій, його виробничі витрати різко зросли через наслідки вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Деякі західні клієнти також відмовилися від металу російської компанії, передає Reuters.

Фінансові результати «Русалу» за перше півріччя показують, що значна частина європейського ринку, де попит в цілому був відносно слабким в цьому році, продовжує купувати алюміній російського походження. На Азію припало 33% виручки порівняно з 23% у першому півріччі 2022 року, тоді як на Європу – 31% порівняно з 40%, повідомляє компанія.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Європі замислились над санкціями на російський алюміній

Загалом, виручка за перше півріччя впала на 17% до 5,9 млрд доларів, з яких на Європу припало 1,9 млрд доларів, а на Азію – 2 млрд доларів. Решта припала на продажі в Росії та сусідніх країнах після того, як попит з боку Сполучених Штатів знизився через введення 200% імпортного мита на російський метал.

Скоригований прибуток компанії до вирахування відсотків, податків та амортизації (EBITDA) за перше півріччя впав на 84% до $290 млн, оскільки світові ціни на алюміній впали, а витрати «Русала» на закупівлю ключової сировини – глинозему – злетіли на 55% через втрату поставок з України та Австралії.

Раніше компанія заявляла, що планує побудувати глиноземний завод в Росії, щоб зосередитися на зменшенні залежності від імпортної сировини. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Канада заборонила імпорт російського алюмінію та сталі

Нагадаємо, що 16 червня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила конфіскацію більшості українських активів Дєріпаскі включно з Миколаївським глиноземним заводом. Проте судді відмовили у націоналізації двох підприємств – ПрАТ «Хустський кар’єр» та ПрАТ «Жежелівський кар’єр». У суді заявили про відсутність «достатніх доказів» щодо можливості Дєріпаскі «розпоряджатися корпоративними правами». Це неоднозначне та знакове рішення розібрав Олександр Лємєнов у статті «Як у конфіскації активів Дерипаски поставили крапку: але не там, де треба» на ZN.UA.