Золочів — на дрова?!

Польське місто Краків на весь світ відоме не лише своїми архітектурними пам'ятками. Історично так склалося, що стародавня столиця Польщі ніколи не була підсаджена на газову голку, тому будинки опалюють вугіллям. Як наслідок, тут ніколи не буває чистого снігу. Тож сьогодні є проблеми з екологією, зате все у порядку з економікою. Краків не єдине місто, де не підвели до котелень газ. Житлове господарство австрійського Відня на 75% також використовує для комунальних потреб тверде паливо. За рахунок деревини та її відходів на 42% забезпечує свій енергобаланс і Швеція.

Цей досвід взялося повторити українське місто Золочів, яке цього року першим з-поміж інших населених пунктів Львівщини повністю перевело свої котельні з природного газу на дрова. Дещо раніше від опалення газом частково відмовилися Городок, Буськ, Жидачів. За словами першого заступника голови Львівської облдержадміністрації Богдана Матолича, це дало змогу області зекономити 6 млн кубометрів газу за сезон. Утім, комунальники м. Золочева все ж залишили за собою можливість використовувати природний газ. Про всяк випадок.

У 2010 р. влада Золочева взялася на свій страх і ризик готувати модернізацію системи теплопостачання. Найважче було переконати жителів, багато з яких були безробітними. Адже наявність централізованого опалення, попри дорожнечу, дозволяла скористатися субсидіями і в такий спосіб пережити зиму.

- Були й побиті вікна, й підпалені двері, - розповідає міський голова Ігор Гриньків. - Але людей усе ж таки вдалося переконати перейти на індивідуальне опалення.

Головні аргументи, що спонукали депутатів навіть із опозиційних партій підтримати проект міського голови-регіонала, мають економічний характер.

"Практично з кожного опалювального сезону місто виходило із боргом близько 3 млн грн за спожитий газ. Ще сьогодні борг за цей вид енергоносія становить 6,9 млн грн, - говорить І.Гриньків. - І це з урахуванням того, що частину заборгованості вже погашено. Якби цього не зробили, зараз мали б перед газопостачальниками майже 10 млн грн боргу. Для Золочева це астрономічна сума. Та й обладнання МКП "Золочівтеплоенерго" і теплотраси технічно й морально застаріли. Втрати теплової енергії на шляху до споживача становили від 15 до 50%. З цим теж треба було щось робити".

Ще 16 лютого 2012 р. на сесії міськради було затверджено "Програму модернізації існуючих котелень МКП "Золочівтеплоенерго", яка передбачала їх переведення на тверде паливо: п'яти котелень до початку опалювального сезону 2012/ 2013 рр. і ще двох - до початку опалювального сезону 2013/ 2014 рр.

За словами міського голови, використання твердопаливних котлів замість газових дало можливість знизити вартість тепла для споживачів у бюджетній сфері з 1176 грн за 1 Гкал до
830 грн. Економія за опалювальний сезон (9500 Гкал тепла) становила 3,37 млн. грн. Ці кошти, сплачені містом лісгоспу за дрова, як зауважив І.Гриньків, залишилися в Україні і працюють на розвиток економіки Львівщини.

Під час реалізації проекту місту довелося змінити інвестора. Попередній пропонував мало не біля кожного будинку встановити міні-котельню, що могло спричинити значне забруднення міста. Тоді міськрада звернула увагу на підприємство, яке досить добре зарекомендувало себе на Івано-Франківщині. Ця область однією з перших взяла курс на заміну газу твердим паливом.

За словами представника інвестора, директора ТзОВ "Золочівенергоінвест" Андрія Омельчука, окупність проекту модернізації всіх котелень у Золочеві - близько п'яти років. Загальна сума інвестицій - 7 млн грн. У Львівській області це їх пілотний проект. Сьогодні компанія працює також над іншими видами палива, які випробовуватимуть уже наступного року.

За буком пелетів не видно

Говорячи про використання відходів деревини, міський голова дещо лукавив. Журналісти, запрошені на презентацію чергової котельні, яка працює на дровах, на власні очі бачили цільну деревину, призначену для спалювання у топці. Бук, граб, інші види твердої деревини. За словами керівників комунального підприємства, м'які сорти деревини - сосна, смерека, інші для опалення не підходять, бо дають замало тепла.

Ідею влади Золочева підтримали й місцеві лісгоспи. За словами першого заступника начальника Львівського облуправління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки, майже 32% території області вкрито лісами. Щороку тут заготовляють до 1,5 млн кубометрів деревини. Половину з цієї кількості становить некомерційна деревина, фактично, дрова. Отож переведення комунальних котелень з газу на дрова суттєво допомогло б і лісгоспам. Адже щороку лише у Карпатах всихає близько 2 млн кубометрів смереки. Що стосується Золочівщини, то щороку в місцевому лісгоспі є 46 тис. кубометрів дров планової вирізки і 11 тис. кубометрів санітарної. Тоді як для всіх міських котелень потрібно десь 8–9 тис. кубометрів дров.

- Дефіциту дров на Львівщині немає, - говорить А.Дейнека. - Більш того, лісгоспи мають проблеми з її реалізацією. Майже 82% населених пунктів області газифіковано. Незважаючи на певне зростання цін на газ, якщо є вибір, люди все ж віддають перевагу природному газу. Він зручніший у використанні та екологічно чистіший. Перехід на дрова та інші види альтернативного газу палива стримує й те, що підприємства теплокомунальної енергетики (ТКЕ) не мають коштів на переобладнання своїх господарств.

Ще одна причина - організаційна. На думку А.Дейнеки, в Україні не налагоджено масове виробництво брикетів і пелетів, або деревних гранул, для опалення будинків. Поки що як паливо для населення та підприємств ТКЕ переважно використовують тверду деревину.

Прохолодне ставлення жителів до… опалення

Та якщо підприємства ТКЕ все ж використовують дрова, то в індивідуальному секторі все складніше. Домовласники, які у попередні роки перейшли на індивідуальне газове опалення, про дрова, вугілля чи інше паливо навіть говорити не хочуть.

- За вугілля чи дрова за опалювальний сезон мені довелося б сплатити близько 3–
4 тис. грн, тоді як газове опалення набагато дешевше. За умови, що ми вкладаємося у річний ліміт 2,5 тис. кубометрів газу, один кубометр коштує
77 коп., - розповідає пані Ірина Верхова, жителька одного із сіл Жидачівського району. І це її цілком влаштовує.

А от Ігор Юсько, житель
с. Ямельні Яворівського району, що неподалік Львова, поєднує два види опалення - газом і дровами. Говорить, що маневрує залежно від цін. Останнім часом дрова подорожчали, кубометр нині коштує близько 150 грн. Щоб обігріти будинок, на зиму потрібно 20–25 кубометрів дров. Звичайно, є клопіт із тим, щоб їх привезти, порубати і десь зберігати. Зате від їхнього жару його двоповерховий будинок дуже швидко нагрівається. Крім того, дрова набагато безпечніші.

- Газом так не натопиш, - підсумовує пан Ігор. - Щоб обігріти будинок площею в 50 кв. метрів, в зимову пору треба щодоби спалювати 30–35 кубометрів газу. Але багато що залежить від котла. Сучасні імпортні набагато економніші.

Однією з причин прохолодного ставлення населення до опалення дровами є непевність у стабільності цін. Сьогодні лісгоспи продають населенню дрова за ціною від 125 до
155 грн за кубометр. Підприємствам ТКЕ кубометр дров коштує 200 грн. Вартість залежить від породи деревини. Як зізнається А.Дейнека, вона покриває лише витрати лісгоспів і може змінитися з подорожчанням пально-мастильних матеріалів.

Питання без відповіді

Борги за газ змушують шукати вихід із ситуації й керівників інших населених пунктів. На Львівщині жителів деяких районних містечок, навіть курортного Трускавця, вже попередили про можливе відключення від централізованого теплопостачання.

Та чи посильними для споживачів виявляться ціни, якщо раптом усі вони перейдуть на дрова? Про екологію поки що не говоримо.

"Питання дуже непросте, - вважає доцент кафедри енергетики Львівського аграрного університету Сергій Сиротюк. - Дуже добре, якщо є побічна сировина, яку немає куди подіти. У такому разі зовсім іншою є економіка: вартість сировини рахується по-іншому. У кожному конкретному випадку ефективність джерел енергії буде різною.

Дрова - це відновлювані джерела енергії. Якщо ліси правильно доглядати, вони будуть завжди. Але не потрібно всіх переводити на дрова (як це зробили з газом), а потім думати, що з цим робити. Слід дотримуватися певних нормативів. Наприклад, 10 га лісу зрубали, а 20 виростіть. Бо коли ми говоримо про тверду деревину - граб, дуб, бук, то їх не так уже й багато залишилося. Тому, якщо вирішувати питання з твердим паливом локально, то це можна робити. Дуже добре зарекомендувала себе як паливо енергетична лоза. В Україні є багато закинутих земель, де вона може рости практично без догляду".

Поки що цей вид палива, до речі, найдешевший у країнах ЄС, в Україні тільки розвивається. На Львівщині наступного року збираються прийняти програму розробки альтернативних видів палива на 2014–2015 рр. Її ініціатором є філія НДІ ім. Л.Погорілого, розташована у с. Магерові Жовківського району. Зараз на 2 га там вирощують саджанці енергетичної верби, тополі та міскантусу, які вже наступного року зможуть реалізовувати всім охочим.

Як розповів начальник головного управління агропромислового розвитку Львівської ОДА Роман Верещинський, у кількох райцентрах вже розпочали практичні дії. У с. Ставчанах Пустомитівського району на площі 110 га закладено посіви енергетичної верби, а у Сокальському районі на землях запасу ТОВ "Салікс Енерджі" висадило енерголозу на території 300 га. Тут же планується побудувати міні-ТЕС, де з цієї верби вироблятимуть електроенергію. За словами Р.Верещинського, під ці культури на Львівщині спочатку можна виділити щонайменше 10 тис. га, адже в області понад 100 тис. га заростають чагарниками і лісом. І хоча попит на цей вид палива поки що невеликий, перші приватні підприємства вже почали використовувати відходи сільгоспкультур. Одне з них - підприємство "Оліяр".

Коментарі

Володимир Туз, міський голова м. Нового Роздолу:

- Поки що кращого за газ енергоносія для генеруючих станцій немає. У Новому Роздолі є одна ТЕЦ, яка забезпечує теплом ціле місто. Її сумарна потужність становить близько 72 МВт. Ще одна невеличка комунальна котельня обслуговує районну лікарню.

Знаю, що були спроби від'єднати населення від централізованої тепломережі у наших сусідів з міста Миколаєва. Мешканцям навіть виділяли матеріальну допомогу, бо не кожен мав змогу знайти 15 тис. грн на встановлення індивідуального опалення. Але виникла проблема з мікрорайоном Липники, де було військове містечко. І коли комунальники вже були готові списати котельне обладнання на металобрухт, було прийнято рішення про відновлення системи централізованого опалення. Висновок: перш ніж щось робити, треба десять разів відміряти, а потім один раз відрізати.

Дмитро Скрильніков, юрист, керівник громадської
організації "Бюро екологічних розслідувань" (м. Львів):

- Перехід на дрова - це непогано. Хоча до всього потрібен виважений підхід. За наявності сучасного обладнання та його правильної експлуатації можливо забезпечити дотримання екологічних норм. Але тут необхідний жорсткий контроль екологів за рівнем забруднення повітря та розміщенням попелу, який утворюватиметься внаслідок спалювання. Головне, щоб місцева влада не здешевлювала це паливо за рахунок вирізання зелених насаджень у місті. Торік і позаторік до нас надходили скарги жителів щодо того, що під виглядом санітарної очистки було вирублено багато дерев у м. Золочеві. Зрозуміло, що вирубану деревину продали на дрова. Це насторожує. Щоб потім не вийшло так, що під приводом санітарної обрізки "оголили" місто.