Зима… з обмеженою (без)відповідальністю?

Країна входить у найважчий в її історії опалювальний сезон. Підготовку до нього практично провалено. Половина ТЕС, які споживають антрацит, майже не мають запасів палива (максимум на кілька тижнів). Нагадаю, що підвищені навантаження в енергосистемі в нас тривають мінімум півроку. Але до початку опалювального сезону 2014–2015 рр. в Україні не тільки не накопичено жодної тонни антрацитового і пісного вугілля, а й витрачено три чверті запасів, що були.

Усе антрацитове вугілля видобувається в шахтах Донбасу (левова частка - у Луганській області), які залишилися на території, контрольованій бойовиками. Тому теплоелектростанції (ТЕС) працюють "з коліс". Причому виправити ситуацію практично неможливо - возити просто нічого. Видобуток антрациту на держшахтах упав у вересні в 15–17 разів. Гостроту проблеми підкреслюють плани переговорів про вивезення вугілля, видобутого до літа на держшахтах, з території бойовиків. Ситуації не рятує навіть відносне благополуччя з запасами "газових" марок вугілля.

А ще гірше те, що обвал вуглевидобутку в Донбасі викликав у чиновників параліч. Вирішувати ще одну проблему на додаток до "газпромівської" вони були не готові. У результаті мало що робилося. Вгору йшли ухильно-втішні доповіді про те, що проблема є, але ми купимо мільйон тонн південноафриканського вугілля й у такий спосіб розв'яжемо проблему.

Ситуацію несподівано погіршила й проведена реформа регулятора, відповідального за енергетику (НКРЕ). Наприкінці серпня Національну комісію, яка здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг, об'єднали з НКРЕ. Тепер це єдиний регулятор - Національна комісія, яка здійснює держрегулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому нову Нацкомісію очолили люди, більшість із яких, включаючи її главу Володимира Демчишина, жодного дня не працювали в енергогалузі. У результаті в найвідповідальніший період підготовки до опалювального сезону серйозних рішень вони уникали. Спочатку робили поправку на те, що регулятор має розібратися (!), як працює Енергоринок. Час ішов, а рішення, як і раніше, не приймалися.

У самій комісії, природно, переконані в іншому. Згідно з її заявою, "для безперешкодного проходження осінньо-зимового періоду комісія прийняла непрості, але важливі рішення". Зокрема, НКРЕКП "прийняла рішення, які забезпечують у жовтні-грудні 2014 р. фінансування понад 650 млн грн для придбання палива для ТЕС", і "в такий спосіб генеруючі компанії зможуть закупити додатково імпортоване вугілля для потреб ТЕС і успішно працювати в осінньо-зимовий період".

І все б нічого, але тільки за вересень борги Енергоринку перед генеруючими компаніями зросли на 520 млн грн, або на 80% від усієї обіцяної надбавки. При цьому жодних заходів із компенсації недоотриманих вугільними станціями доходів не вжили. Тим часом для проходження зими генерації будуть потрібні мінімум 3–4 млрд грн, що неминуче означає корекцію тарифів, яку логічно проводити вчасно.

Однак такі рішення просто блокувалися. Хоча сама комісія визнає: "…у зв'язку з критичною ситуацією на Сході України та, як наслідок, нестачею вугілля для нормальної роботи ТЕС генеруючі компанії змушені купувати імпортне вугілля. У генеруючих компаній виникає фінансовий небаланс, покриття якого можливе за рахунок вжиття тарифних і нетарифних заходів".

Тим часом уже зараз, при плюсовій температурі на вулиці, дефіцит потужності в енергосистемі країни становить 1500 МВт. По суті це означає, що все населення Києва (всі 100%) мало б нині залишитися без електрики. Або ж без світла має залишитися все населення двох великих промислових областей України.

Очевидно, що в переддень виборів чиновники просто побоялися приймати якісь гострі рішення. Приймали будь-які інші, у тому числі й економічно недоцільні, аби тільки не розпочалися масштабні відключення. Наприклад, для підтримки балансу почали запускати газо-мазутні блоки. Вартість утримання в такий спосіб енергосистеми від розвалу - до 2 грн (!) за кіловат-годину. Це проти 86 коп. за той самий кіловат вугільної генерації. Якщо до кінця листопада дефіцит в енергобалансі продовжать закривати газо-мазутними блоками, то країна спалюватиме до 0,5 млрд кубометрів газу на місяць і переплачуватиме щомісяця порівняно з вугільною генерацією близько 2 млрд грн.

Бюрократизм регулятора призвів лише до посилення енергозалежності України від імпорту російського газу, водночас половина ТЕС опинилася на межі зупинки. Рідко кому вдавалося за два місяці досягти таких "успіхів".

Із серпня, коли стало зрозуміло, що необхідне для ТЕС вугілля замкнуте в Донбасі (або не видобувається через бойові дії), генерація всіма силами намагалася донести: країна на порозі серйозного дефіциту вугілля. Пропонувався цілий ряд рішень. Це й підвищення оптового тарифу лише на кілька копійок (це саме функція НКРЕКП), і розробка графіка погашення боргів Енергоринку перед генерацією, і дозвіл від НБУ на тимчасове підвищення для держбанків лімітів із кредитування великих компаній енергетичного сектора, а також Енергоринку. Але нічого зроблено не було. І от настали холоди.

Буквально цього тижня було прийняте ще одне рішення, яке стимулює купівлю газу. Нацкомісія підняла тариф для теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Мотивація - треба врахувати підняття ціни газу на 226 грн за тисячу кубометрів, до 5100 грн. За фактом це перерозподіл з Енергоринку більш як 200 млн грн. Причому гроші підуть в основному з "вугільних" теплоелектростанцій, погіршивши й так надкритичну ситуацію. Фактично гроші на вугілля в ТЕС не лише не з'явилися, а й триває їхній відплив. З початку року ТЕС недоодержали вже понад 2,3 млрд грн.

Зате гроші знаходяться для "сонячних" електростанцій. Нагадаю, що на сонячну енергетику в Україні встановлено найвищий у Європі тариф, який був створений як схема для "заробляння" грошей для екс-віце-прем'єра Андрія Клюєва та Сім'ї. Влада змінилася, а схема залишилася. Цікаво, на чию користь тепер "заробляють" на перевіреній схемі?

Справа дійшла вже до того, що почав уриватися терпець у прем'єра Арсенія Яценюка. На одному з останніх засідань кризового енергетичного штабу він вимагав прийняття чиновниками термінових рішень із забезпечення електростанцій вугіллям і недопущення віялових відключень, пообіцявши, що "полетять голови" і що він особисто вимагатиме "притягнення винних до кримінальної відповідальності".

Водночас (природно, в ім'я "економії") проштовхується рішення про повне припинення експорту української електроенергії в Європу. Дотепер НКРЕКП не прийняла порядок проведення електронних аукціонів із експорту електроенергії.

Іронія ситуації в тому, що поставки електроенергії в Європу йдуть в основному із західних ТЕС, і ці станції (Бурштинська, Добротворська) мали запаси вугілля, тому що працюють на вугіллі недефіцитних "газових" марок. Отже, припинення експорту електроенергії нічого не дасть енергосистемі країни. Бурштинська ТЕС уже й так двома блоками дає енергію західним регіонам. Перекинути енергію в Центральну Україну заважає брак пропускної здатності ліній електропередачі (це стосується й атомної генерації на Заході України). Але кому з наших чиновників цікаві такі тонкощі?

Тим часом це може призвести до втрати експортного ринку та припинення права голосу й права участі в робочих органах Європейського Енергоспівтовариства. Водночас Україна ставить під загрозу виконання взятих на себе зобов'язань перед Енергетичним співтовариством і здійснення реформ в енергетичному секторі. Потенційні втрати доходів оцінюються в 670 млн євро. Це ще один удар по фінансах теплової генерації - західноукраїнські ТЕС ризикують просто зупинитися. І це за наявності в них палива!

Часу, щоб якось стабілізувати ситуацію в енергетиці, уже немає - потрібно терміново шукати механізм фінансування (для початку хоча б повернути частину боргів теплогенеруючим компаніям). Заодно в такий спосіб будуть профінансовані й водоканали, та й вуглевидобувна промисловість. Треба терміново коригувати й тарифи для ТЕС, щоб покрити додаткові витрати на закупівлю вугілля. І все це необхідно було робити вже вчора.

Топити звітами не виходить. Країна стоїть перед цілком реальною загрозою розвалу енергосистеми. Населенню України й так доведеться зимувати в прохолодних будинках і квартирах. Не слід пропонувати пережити зиму ще й при свічках та без водопроводу.