Як Курченко віддав Одеський НПЗ росіянам

Російська "Роснефть" може заволодіти Одеським нафтопереробним заводом (НПЗ). Про це наполегливо пишуть російські медіа. За словами ж українського Міністерства внутрішніх справ, завод і нафтопродукти націоналізують. Минулого понеділка 30 працівників НПЗ приїхали у відрядження до Києва давати свідчення Генпрокуратурі у кримінальній справі щодо Східно-європейської паливно-енергетичної компанії (СЄПЕК). Власник компанії Сергій Курченко зараз у розшуку, його підозрюють у заподіянні збитків держбюджетові приблизно на 1 млрд дол.

Плутанина навколо Одеського НПЗ виникла через те, що досі достеменно не відомо, на яких умовах Курченко та афільовані з його СЄПЕКом компанії брали кредит у російського Банку ВТБ. Влітку минулого року, всього через півроку після придбання НПЗ, Сергій Курченко вирішив узяти в росіян кредит на суму 370 млн. дол. Деталі угоди не розголошувалися. І тепер, коли молодий олігарх втік, Одеський НПЗ є справжньою проблемою. Україна, яка арештувала рахунки Курченка, вважає, що має право конфіскувати завод. Росія, чий банк давав кредит Курченку і перестав отримувати проплати, вважає заставне майно своїм.

"Слідство.Інфо" продовжує розкривати таємниці бізнесу Курченка. Ми вже писали про костюми, які купували структури олігарха для керівників "Нафтогазу". Також писали про заборону спілкування в офісі Курченка та складну схему офшорів, які перекидали мільярди один одному. Серед інших ми отримали документи, які допомагають зрозуміти, що саме з Одеського НПЗ віддав у заставу росіянам Курченко та як це було зроблено.

29 березня 2013 р. Одеський НПЗ був урочисто запущений у роботу з участю тодішнього міністра енергетики Едуарда Ставицького після 2,5 року простою. За кілька тижнів до цього російський "Лукойл" продав завод українському СЄПЕКу. Тоді експерти оцінювали угоду у 200 млн. дол. Завод оформили на кіпрську компанію Empson Ltd. Ця фірма з тисячею євро статутного капіталу і досі фігурує як власник 99,5% ПАТ Одеський НПЗ.

Цей-таки кіпрський офшор був згаданий у переліку фірм, котрі взяли кредит під майно заводу. Згідно з протоколом зборів акціонерів заводу від 23 грудня 2013 р., НПЗ вирішив виступити поручителем у кредитах, які фірми Swisspro Capital Ltd, Prosperity Development S.A. Soprema Trading Ltd. Empson Ltd взяли у ВТБ Банку. Йшлося про 370 млн. дол.

Ці фірми тим або іншим чином з'являються в документах, що їх "Слідство.Інфо" отримало з офісу Курченка після його втечі в Росію. Soprema Trading Prosperity Development S. A. переказували одна одній мільярдні суми за нафтопродукти та декларували мізерний прибуток.

Згідно з документами, які ми отримали з бази даних www.investigativedasboard.org, в отриманні кредиту від ВТБ Банку взяли участь три офшорні компанії. Ось про що випливає з документів. 28 серпня 2013 р. ВТБ Банк, за дорученням панамської компанії Prosperity Developments, видав кредит на 220 млн. дол. кіпрській компанії Swisspro Capital. Майновим поручителем виступила компанія з Британських Віргінських островів Soprema Trading.

Тобто панамська компанія звернулася до банку JSC VTB bank, в якому має рахунок, із проханням видати кредит кіпрській компанії. А от відповідати своїм майном за це буде віргінська компанія Soprema Trading. Їй є чим відповідати - вона, згідно з нашою публікацією, продавала тисячі тонн нафтопродуктів іншому офшору.

За умовами договору, кредит на 220 млн. дол. був виданий банком з групи ВТБ на один рік під 18% річних плюс комісія у розмірі 3%. Повернути цю колосальну суму Курченко та його офшорки мали у жовтні 2014 р.

За заставу Soprema Trading надавала нафтопродукти, що перебувають на нафтовому терміналі Одеського торгівельного порту, а також перевозяться на танкерах компанією United Oil (BVI) Group Limited.

Тобто компанія з Тортоли надала у заставу нафтопродукти, якими володіла і з продажу яких чомусь майже не отримувала прибутку. Схоже, саме ці нафтопродукти арештувало відомство Арсена Авакова, внаслідок чого й почався конфлікт із ВТБ Банком, який теж претендує на цю нафту.

Ми попросили прокоментувати отримані документи Андрія Гринчука, керуючого партнера юридичної фірми "Гринчук, Мазур і партнери".

"З цього документа ми можемо встановити, що всі названі компанії (крім ВТБ) між собою пов'язані і ВТБ може мати претензії до Soprema за боргами Swisspro Capital, - каже Андрій Гринчук. - З певною часткою ймовірності, це може бути ланкою ланцюга - ПАТ ОНПЗ-Swisspro-Soprema-ВТБ - з виведення активів НПЗ із власності ПАТ на користь банку або інших структур". Він також зауважує: оскільки Soprema trading ltd є офшорною компанією з Тортоли, то загальний імідж юрисдикції свідчить, що її використовують для забезпечення анонімності бенефіціара операцій і/або зменшення бази оподаткування.

Та насправді фірми Курченка мали набагато більше боргів перед ВТБ Банком. Згідно з отриманими документами, фірма Swisspro Capital у період із 12 вересня 2013 р. по 3 лютого 2014 р. уклала принаймні чотири угоди про позичання грошей у російського банку. Загалом, станом на 9 квітня кіпрська фірма мала боргів перед ВТБ на близько 550 млн дол.

Ми маємо документальні підтвердження того, що 220 млн дол. із цієї суми були забезпечені нафтопродуктами віргінської фірми з орбіти Курченка. Чим були забезпечені решта 330 мільйонів, ми наразі не знаємо. Майно заводу навряд чи може бути оцінене на таку суму. Ми продовжуємо досліджувати документи, які допоможуть розкрити і цю загадку.

Зрозуміло, росіяни дуже хочуть повернути гроші, які взяв у них Сергій Курченко, зрежисувавши дивний спектакль офшорів. 3 квітня новим генеральним директором Одеського НПЗ став Марк Епштейн. Він тривалий час працював у "ТНК-ВР" в Росії. Тому про нього одразу почали говорити як про людину, котра передаватиме НПЗ "Роснефти" за кредитними зобов'язаннями перед ВТБ.

"Марк - відома особистість. Його вважають людиною Євгена Калініна, який тривалий час був одним із топ-менеджерів "ТНК ВР Коммерс" (Україна). Калінін давно працює на Курченка в Україні. Тому я не думаю, що Курченко пішов з НПЗ. Ви ж чули, як у розмові з Коломойським Курченко казав про завод: "Я там остался", - пояснює директор консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. Він вважає, що насправді "Роснефти" український завод не потрібен, бо в умовах реального бізнесу він не конкурентоспроможний. Він міг існувати лише за схем Курченка, що одержував значну підтримку від колишньої української влади.

Один з інженерів Одеського НПЗ, який не захотів називати прізвище, розповів що зарплату на підприємстві продовжують платити і, хоч 25 лютого завод зупинився, люди на роботу ходять. Наразі нікого не звільнили. Чекають, коли завод запустять.

Сергій Куюн вважає, що Росія блефує, називаючи одеський завод своїм. "Українські правоохоронці мають дослідити, чи відповідала українському законодавству ця угода між офшорами та російським банком. Наприклад, чи було сплачене до українського бюджету мито за оформлення позики в 1% від угоди (а це 3,7 млн дол.). Якщо ні, то угоду можна піддавати сумніву", - каже експерт. Таким чином, Одеський завод може опинитися у державній власності. Що з ним робити далі, інше питання. На цей час увага правоохоронців має бути зосереджена на умовах контракту, за яким Курченко навмисне чи не навмисне дуже швидко й технічно майже передав до рук росіянам Одеський нафтопереробний завод.