Вітер напне вітрила української енергетики

У Києві 3 липня 2007 року було презентовано проект будівництва вітроелектростанцій «Нова-Еко», який за масштабами не має аналогів у країнах Східної Європи і СНД. Потужність майбутньої ВЕС вражає — 300 МВт. Бюджет проекту ВЕС-300 дорівнюватиме близько 800 млн. дол. Початок будівництва заплановано на 2008 рік. Термін окупності цієї станції, за розрахунками менеджерів компанії, становитиме 8—10 років після прийняття Верховною Радою закону про «зелений» тариф.

Хоча Україна і раніше вирізнялася серед країн СНД своєю під­вищеною увагою до вітроенергетики, але, як зазначив один із вітчизняних енергетиків, котрі брали участь у презентації проекту, «ми усі маємо подякувати В.Пу­тіну, що він під час газової кризи дав відчути нам, як важливо мати незалежні джерела енергії».

Порівняно з цим стратегічно важливим проектом будівництва вітроелектростанції старі досягнення українських вітроенергетиків виглядають вельми скромно, а побудовані на сьогодні ВЕС на цьому тлі нагадують брухт. У цьому нескладно переконатися — досить проаналізувати дані таблиці, де наведено технічні параметри старих ВЕС і тієї, що її вибрано базовою для реалізації нового проекту.

Енергетики під час презентації проекту, аби дати наочне уявлення про його масштаби, навели такий приклад: кримські вітроелектростанції після реалізації задуманого зможуть генерувати електроенергію в обсягах, що майже відповідають потребам такого великого міста, як Київ. Для туристичного регіону, яким є Крим, подібний стрибок у виробництві власної електроенергії дуже важливий, тому що дотепер основну частину електроенергії (93% потреби) півострів одержував із материка — з Об’єднаної енергетичної системи України.

За прогнозами західних і українських експертів, Крим — найбільш енергодефіцитний регіон України — незабаром зможе забезпечити все зростання власного споживання електроенергії за рахунок використання ВЕС, сумарна потужність яких до 2030 року може становити близько 3700 МВт. У недалекому майбутньому Кримський півострів сам зможе експортувати електроенергію. Світова практика показала, що якихось великих проблем із регулюванням такої генерації ВЕС не існує.

Чим примітні вітри Криму? Річ у тім, що на його західному і східному берегах вони начебто працюють у протифазі: коли вітер вщухає на одній ділянці, то починає дути на іншій. Тому можна так розставити ВЕС на території півострова, що вони безперебійно даватимуть електрику в мережу. На карті темними еліпсами позначені ділянки, де було б найраціональніше поставити майбутні вітроелектростанції. Причому прийнято рішення вибирати ділянки для будівництва енергоустановок тільки на березі, а не на воді — так званий оншорний, а не офшорний варіант.

Не можна не відзначити і тієї обставини, що експлуатація ВЕС-300 дасть змогу скоротити викиди шкідливих парникових газів в обсязі, еквівалентному 3,7 млн. тонн вуглекислого газу, в період 2009—2012 років, що позитивно позначиться на стані навколишнього середовища Криму й України загалом.

Західні й українські експерти погоджуються в одному — вітер може відіграти дуже важливу роль в енергетиці України. З його допомогою цілком реально покрити до 25% потреб країни в електроенергії.

На запитання про те, на яких українських підприємствах буде розміщено замовлення на виробництво вузлів нових ВЕС, експерти відповіли, що спочатку необхідно перевести всі вироби на українські стандарти і тільки тоді можна буде назвати конкретні підприємства. Попередньо ж мож­на зазначити, що замовлення можуть бути розміщені на 30 вітчизняних підприємствах. Важливо також, що новий вітроагрегат не буде експериментальним для України — установка потужністю 2 МВт уже була випробувана протягом кількох років на різноманітних ділянках у Європі і зарекомендувала себе як дуже надійна і високотехнологічна.

Журналістів, які були присутні на презентації, цікавило також питання екологічності нових ВЕС, адже будь-яка генерація електроенергії — чи то при спалюванні нафти, вугілля або з використанням атомної реакції — впливає на навколишній світ. Навряд чи вітроенергетика є щасливим винятком. Екологи найбільше стурбовані проблемою впливу ВЕС на міграцію птахів. Енергетики спробували переконати присутніх у тому, що будь-якого значного впливу на навколишнє природне середовище, у тому числі на перелітних птахів, вітроенергетика в Криму не матиме. І після тривалих суперечок екологи й енергетики прийшли до такої формули: серед усіх перелічених видів електростанцій вітроенергетика завдає природі найменшої шкоди...