Досить високі темпи приросту промислового виробництва сьогодні в Україні й прогнозовані на найближчу перспективу разом з очікуваним позитивом можуть принести й низку проблем. Зокрема введення в дію виробничих потужностей, які нині простоюють, може спровокувати порушення норм Кіотського протоколу, нещодавно ратифікованого українським парламентом. Нагадаю, що, відповідно до положень цього протоколу, промислово розвинені країни мають зменшити обсяг загальних викидів парникових газів до 2008—2012 рр. на 5%, порівняно з рівнем 1990 року. Крім того, висока енергоємність вітчизняного виробництва вже у середньостроковій перспективі може викликати збільшення споживання Україною енергоносіїв, що практично повністю імпортуються.
Утім, вихід із ситуації, що склалася, існує вже не лише в проектних документах. Спеціальне конструкторське бюро Сухіна розробило програму розвитку малої енергетики України, реалізація якої дозволить значно зменшити залежність від імпортних енергоносіїв. Нині для виробництва тепла й електроенергії необхідно 180 млн. тонн умовного палива, 40% якого імпортується з Росії у вигляді нафти та газу. Україна може забезпечити себе 40 млн. тонн умовного палива щорічно, якщо в спеціальних установках вироблятиме так званий синтез-газ. Цей вид енергоносія за калорійністю трохи поступається природному газу, проте під час його використання економія може становити до 40%, порівняно з природним аналогом. Як паливо для установок із виробництва синтез-газу використовують поновлювані нетрадиційні джерела енергії: солому, буре вугілля, торф і біомасу.
Водночас перед реалізацією цієї програми на всеукраїнському рівні стоїть ряд бар’єрів, подолати які СКБ наразі не в змозі. За словами керівника СКБ Євгена Сухіна, підприємство зіштовхнулося сьогодні з проблемою, спільною для всіх енергетиків, — платоспроможність споживачів. Є.Сухін відзначив, що «для заміщення 22 млрд. кубометрів природного газу, що використовується для виробництва теплової та електроенергії, буде потрібно майже 180—220 млн. дол.» Як результат — проблеми кредитування реалізації проектів альтернативної енергетики в Україні, оскільки комерційні фінансові інститути не готові до кредитування таких масштабних проектів. Для вирішення цієї проблеми керівник СКБ не виключив можливості створення ВАТ «Мала енергетика України», де одним зі співзасновників могла б виступити держава. У такому разі Україна змогла б знизити свою енергозалежність від імпорту і своєчасно включитися в процес переходу на альтернативні джерела енергії, з яких, за прогнозами Всесвітньої енергетичної ради, до 2020 року вироблятиметься до 46% усієї енергії.