УРЯД — НАФТОРИНКУ: ДАЮ УСТАНОВКУ ЗАСПОКОЇТИСЯ

3 червня міністри країн — членів ОПЕК зважилися на щодобові підвищення квот видобутку нафти на 2 млн. барелей (на 8%). Тепер обсяг видобутку картелем становить 25,5 млн. барелей на добу. А з 1 серпня він буде збільшений ще на півмільйона барелей. Однак поки ця звістка не дуже вплинула на біржові котування. Можливо, тому що неформально члени ОПЕК і так на 2—3 млн. барелей перевищували квоту видобутку. Росіяни вже підрахували, що під кінець року їхній стабілізаційний фонд, формований за рахунок наддоходів від експорту нафти, становитиме близько 9 млрд. дол.

А в Україні тим часом продовжують шукати способи стабілізувати ринок нафтопродуктів. Окрім обмеження експорту нафтопродуктів і рентабельності їхньої оптової та роздрібної торгівлі, а також пошуку додаткових 25—30 тис. тонн пального, уряд України в перших числах червня вніс у Верховну Раду законопроект про ліцензування виробництва та реалізації нафтопродуктів. Крім того, уряд пропонує внести зміни в закон про акцизи, що передбачають передачу Кабміну права встановлювати акцизи на нафтопродукти в період дестабілізації ситуації на ринку. Нагадаємо, що з початку травня нафтопродукти в Україні подорожчали в середньому на 30—50%.

Як заявив міністр палива й енергетики Сергій Тулуб, уведення ліцензування дозволить зупинити безконтрольний експорт нафтопродуктів. Але стосується це поки що тільки нафтопродуктів, вироблених із вітчизняної нафти. Водночас С.Тулуб не виключив, що аналогічний механізм буде застосований і щодо нафтопродуктів, вироблених в Україні з давальницької сировини (а це майже 70% українського експорту). До речі, в урядовій постанові від 28 травня, про яку згадував міністр, походження сировини не обумовлюється. Це може означати, що ліцензування вводиться на всю продукцію.

Ще один «крок» уряду — призупинення до 1 вересня аукціонного продажу нафти вітчизняного видобутку (в основному, сировини «Укрнафти»).

Наситити ринок, стабілізувати ціни
і заспокоїти аграріїв

2 червня в Москву був відправлений голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко для переговорів про додаткові поставки нафти в Україну. Про це повідав віце-прем’єр Андрій Клюєв на засіданні парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, проте подробиць він не повідомив. Зате озвучив намір уряду провести кадрові перестановки в Мінпаливенерго і Мінекономіки — у зв’язку з бензиновою кризою. Наступного дня А.Клюєв підписав угоду з першим віце-прем’єром Азербайджану А.Аббасовим, відповідно до якої Україні буде надана можливість придбати необхідну для завантаження нафтопроводу Одеса—Броди нафту.

Тим часом в Україну додатково завозять світлі нафтопродукти. На думку А.Клюєва, саме інтервенція нафтопродуктів на вітчизняний ринок є тим заходом, що дозволить заспокоїти ринок: «Ціни вже почали падати і найближчим часом будуть ще меншими».

І другого ж червня прем’єр-міністр Віктор Янукович обнадіяв аграріїв: «Ми домовилися, що зараз на збирання врожаю в Україні буде виділено 200 тис. тонн дизельного палива. Ціну ми задекларували — 1950 грн. за тонну». Як уточнив у зв’язку з цим С.Тулуб, весь цей обсяг дизпалива поставить аграріям «Укртатнафта».

Як повідомили в «Укртатнафті», відповідно до старого меморандуму нафтовиків і аграріїв компанія з лютого по 1 червня відвантажила сільгоспвиробникам понад 31 тис. тонни дизпалива за фіксовану ціну — 1700 грн. за тонну. У даний час «Укртатнафта» уклала договори на поставки агрогосподарствами ще 59 тис. тонн дизпалива.

Натомість аграрний блок уряду умовив «Укрнафту» поставити 150 тис. тонн дизпалива за фіксованою ціною в 2000 грн. за тонну для сільгоспвиробників.

Як відомо, держпакет акцій ВАТ «Укрнафта» передано в управління НАК «Нафтогаз України». Безпосередньо «Укрнафта» має у своєму розпорядженні власну мережу з 210 АЗС, розташованих у більшості регіонів України. За інформацією компанії, із початку червня на її АЗС ціни на бензин А-76 і дизпаливо встановлені на рівні 2 грн. за літр.

Ще одна держакціонерна компанія — «Нафтогаз України» реалізує нафтопродукти за нижчими цінами, аніж інші оператори ринку. Так, ціна літра бензину марки А-95 на її АЗС становить 2,9 грн., А-92 — 2,75 грн., А-76 — 2 грн., дизпалива — 2 грн. (Про рівень цін на АЗС основних київських операторів свідчать опубліковані фото.) НАК продає паливо власного виробництва через мережу АЗС під брендами «Нафтогаз» і «Нафтогаз-Екоіл». У компанії зазначають, що за рахунок ажіотажного попиту обсяг реалізації останнім часом перевищує середньостатистичний у п’ять-десять разів. Мережа АЗС «Нафтогазу» — 127 станцій у 11 регіонах України. Так що, на жаль, збити ціни скрізь НАКу фізично не вдасться.

Узгодити дії

За словами В.Януковича, Кабмін і нафтотрейдери домовилися про створення експертної групи на чолі з першим віце-прем’єром, міністром фінансів Миколою Азаровим, котра повинна найближчим часом визначити заходи для стабілізації ринку нафтопродуктів. При цьому прем’єр підкреслив, що ціни на нафтопродукти в Україні вже стабілізувалися і, більше того, у ряді регіонів почали знижуватися. А головною причиною різкого підвищення цін на нафтопродукти глава уряду назвав відсутність системи захисту ринку, додавши, що саме над цим і працює уряд.

У відповідь представники нафтових компаній заявили, що розраховують на зняття обмежень на експорт нафтопродуктів уже найближчим часом. Як висловився виконавчий директор компанії ТНК-БП Герман Хан: «Ми отримали певні запевняння від вищого керівництва України, що в рамках даної робочої групи будуть вироблені заходи, що дозволять стабілізувати ситуацію. Безумовно, це обопільний процес, і ряд обмежень, пов’язаних з експортом, буде знято, що дозволить стабілізувати роботу українських нафтопереробних заводів».

Нафтотрейдери сподіваються, що створювана робоча група виробить правила формування цін на ринку нафтопродуктів, які «повинні стати основою для плавного руху цін у той чи інший бік залежно від світових цін на нафту». Щоправда, на думку президента ВАТ «Лукойл» Вагіта Алекперова, ціни на світових ринках у найближчі місяці зростатимуть. Але навіть якщо абстрагуватися від підвищення цін на світових біржах, а враховувати тенденції на російському ринку — все одно є над чим задуматися.

Тим часом, заступник міністра енергетики України Богдан Клюк заявив на засіданні профільного ПЕКівського комітету ВР, що зупинка на плановий ремонт Херсонського (ВАТ «Херсоннафтопереробка») і Лисичанського НПЗ (ВАТ «ЛиНОС») не могла вплинути на зростання цін на світлі нафтопродукти, враховуючи, що в травні ресурс бензину в Україні становив 540 тис. тонн. При цьому середньомісячне споживання бензину становить 320—340 тис. тонн, а дизпалива — 420—450 тис. тонн.

Б.Клюк зазначив, що уряд не має важелів впливу на ціни, однак докладає всіх зусиль для досягнення домовленостей із нафтотрейдерами, керівництвом НПЗ і іншими учасниками ціноутворення на ринку палива. Зростання цін на нафтопродукти, за його словами, було зумовлене світовими тенденціями, а також психологічним чинником. Крім того, на думку заступника міністра енергетики, мала місце змова нафтотрейдерів, бо «ціни на паливо піднялися по всій Україні одночасно».

Підтвердження того — інформація представника Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України про те, що АМК має намір оштрафувати 39 операторів роздрібного ринку нафтопродуктів, що «змовилися між собою і встановили однаково високі ціни на пальне».

«Сьогодні у нас спільне завдання — стабілізація ринку нафтопродуктів»

Найбільш зважену позицію в період ажіотажу на ринку нафтопродуктів України, на мій погляд, займала «Нафтова компанія «Альянс-Україна», що переробляє російську нафту на ВАТ «Херсоннафтопереробка» і реалізує нафтопродукти в основному через мережу власних 124 АЗС і автозаправних комплексів. Нюанс у тому, що «НК «Альянс-Україна», на відміну, наприклад, від «Лукойлу» і ТНК, закуповує нафту не у своєї материнської російської компанії, тому вона обходиться їй дорожче, ніж іншим операторам вітчизняного ринку нафти і нафтопродуктів. Та й масштаб діяльності цієї НК в Україні дещо скромніший, аніж у названих операторів. Тим цікавіший погляд президента «НК «Альянс-Україна» Петра Мірошникова на деякі аспекти нинішньої ситуації на вітчизняному ринку нафтопродуктів:

— Сьогодні в нас спільне завдання з урядом України — це стабілізація цін на ринку нафтопродуктів, оскільки ми прекрасно розуміємо, що це базова група товарів, підвищення цін на яку провокує зростання цін і в інших секторах економіки. Що стосується тактики, то тут є деякі відмінності, бо, на наш погляд, повернутися до колишнього рівня цін поки неможливо. І це факт, який важко заперечити, якщо проаналізувати динаміку зростання цін на нафту. Навіть якщо не порівнювати український ринок із загальносвітовим, де завжди були ціни на порядок вищі (у Лондоні 2 червня бензин коштував 2 дол. за літр), а подивіться на російський ринок, то ви помітите, що останніми роками там постійно підвищувалися ціни на нафту і, відповідно, на нафтопродукти. На українському ж ринку ціни суттєво не змінювалися останні два роки. Тому ми вбачаємо своє завдання в тому, щоб здемпувати різкий стрибок цін.

— Як у зв’язку з розпочатими спільними діями учасників ринку й уряду, на ваш погляд, може розвиватися ситуація?

— Ми припускаємо, що найближчим часом станеться деяке зниження цін на нафтопродукти. Воно не буде суттєвим і залежатиме від коливань на ринку, але може скласти 3—5%. Хоча в середньостроковій перспективі можна припустити, що ціни зростатимуть і далі. Усе залежатиме від того, як поведеться ринок нафти — у собівартості нафтопродуктів 80% становить ціна нафти. Тому прогнозувати динаміку цін на нафтопродукти, не знаючи точно, як розвиватиметься ситуація на ринку нафти, практично неможливо. Принаймні поки цьому ніхто не навчився.

— Сьогодні уряд, і ви з цим погодилися, спрямував свої дії на вирішення локального завдання — зниження цін на вітчизняному ринку нафтопродуктів. Але чи враховуються при цьому всі аспекти можливої поведінки ринку і його операторів, у тому числі і внаслідок реалізації розпочатих заходів?

— На жаль, на наш погляд, ні. Наприклад, уряд пропонує звільнити імпорт нафтопродуктів від стягування акцизу. Але це половинчатий захід, який просто поставить у нерівні умови імпортерів і вітчизняних виробників нафтопродуктів, ті ж НПЗ в Україні. Тоді звільняйте від акцизу (чи хоча б на час зменшіть ставку акцизу) і нафтопродукти, вироблені в Україні, — і ми зможемо їх продавати дешевше. Поки ми не можемо собі цього дозволити, з урахуванням того, що нам, зокрема «НК «Альянс-Україна», доводиться платити й експортне мито в Росії, і подвійний ПДВ, плюс ще й акциз.

Наступний аспект — запропоноване урядом обмеження експорту нафтопродуктів. Як і у випадку стимулювання імпорту — за інших умов — це цілком припустимий механізм регулювання ситуації на внутрішньому ринку. Але задіяти його доречно не для регулювання ціни, а для насичення ринку, тобто при дефіциті нафтопродуктів. Але в сучасних умовах, як нам здається, використання такого інструмента регулювання ринку невиправдане. Більше того, обмеження експорту, навпаки, може погіршити цінову ситуацію на внутрішньому ринку. Оскільки зараз експорт нафтопродуктів дозволяє компаніям непогано заробити, то позбавивши їх такої можливості, очікується, що експортери шукатимуть можливість компенсувати свої витрати за рахунок… підвищення цін на внутрішньому ринку. Психологічно це обмеження ставить нас, умовно кажучи, по різні боки барикад з урядом і навряд чи такий захід буде ефективним.

— Петре Володимировичу, ви кажете, що ринок цілком насичений світлими нафтопродуктами. І що навіть зупинка двох НПЗ — Херсонського і Лисичанського — не стала причиною дефіциту, що виник. Тоді, можливо, на це вплинуло скорочення реалізації нафтопродуктів? Чи змінився обсяг продажів «НК «Альянс-Україна»?

— З усією відповідальністю можу заявити, що, зупиняючи «Херсоннафтопереробку» наприкінці квітня і до 18 травня на планово-попереджувальний ремонт, ми подбали про достатній запас нафтопродуктів. Тож це ніяк не вплинуло на обсяг наших щодобових продажів — як і раніше, ми реалізуємо по 2,5 тис. тонн світлих нафтопродуктів щодня (75 тис. тонн на місяць). 60% із цього обсягу становить дизельне паливо, 40% — у рівних пропорціях бензини марок А-80, А-92, А-95.

Збільшення продажу не спостерігалося — у цьому просто не було необхідності. А сьогодні ринок узагалі починає заспокоюватися.

— А чи не могли б ви визначити, який відсоток у подорожчанні нафтопродуктів за останні два тижні склав так званий ажіотажний попит?

— Такий пофакторний аналіз сьогодні зробити складно. Треба подивитися на рівень цін після стабілізації ситуації на ринку. Порівняти сталі ціни з максимальними в період ажіотажу, а також із цінами, що передували початку цінового галопу. Умовно кажучи, якщо ціна бензину, скажімо, марки А-95, була 2,2 грн. за літр, потім у період попиту вона зросла до 3,3, а зупиниться на 3 грн., то можна припустити, що ажіотажний чинник провокував збільшення ціни відсотків на 25. Але, повторюю, це поки не можна вважати навіть прогнозом. Правда, з урахуванням існуючої динаміки можна припустити, що незабаром ціни зупиняться приблизно на таких позначках: дизельне паливо — 2,0—2,1 грн. за літр, бензин А-80 — 1,92 грн., А-92 — 2,5—2,6 грн., А-95 — 3 грн. за літр. Принаймні, такі ціни на нафтопродукти за ціни нафти 220 дол. за тонну. Зрозуміло, без урахування чинника ажіотажного попиту. Але якщо виправдаються прогнози окремих експертів про те, що РФ з 1 серпня стягуватиме експортне мито майже в 70 дол. із кожної тонни (сьогодні — 41,2 дол.), то, природно, автоматично ця складова позначиться на ціні нафти й нафтопродуктів.

— Чи має намір «НК «Альянс-Україна» брати участь у переговорах про можливість підписання чергового меморандуму про постачання дизельного палива аграріям за фіксованою ціною?

— Звісно, ми відгукуємося на всі ініціативи Кабінету міністрів і маємо намір брати участь у роботі погоджувальної групи. Проте досвід попередніх чотирьох місяців показав, що і заморожування цін певною мірою послужило поштовхом до подорожчання нафтопродуктів у травні. Ми продавали дизельне паливо по 1700 грн. за тонну, хоча ціна нафти вже в березні для нас становила 160 дол. за тонну, у травні ми закуповували нафту вже по 190 дол., на червень у наших контрактах зафіксована ціна в 220 дол. за тонну. Очевидно, що дотримання умов меморандуму принесло нам збитки. Тож фіксування ціни на якийсь період надалі позначиться на зростанні цін. Тому ми запропонували б уряду в рамках програми підтримки сільгоспвиробників звільнити потрібні аграріям 120—150 тис. тонн палива від стягування акцизу. Це дозволило б нафтовим компаніям поставити той обсяг нафтопродуктів навіть не по 1950, і не по 1700 грн. за тонну, а по 1600—1650 грн. На наш погляд, це було б оптимальним рішенням, тим більше що реально сьогодні ціна дизельного палива на ринку — близько 2100 грн. за тонну.

А ось думка одного з операторів роздрібної торгівлі — ВАТ «Концерн Галнафтогаз»:

«Для компаній, що займаються тільки роздрібною торгівлею, така нестабільність ринку найбільш відчутна. Ці компанії беруть на себе безліч ризиків.

А взагалі, сьогодні проблеми з ресурсом нафтопродуктів є в усіх — як у великих, так і у малих операторів ринку, і ці проблеми досить серйозні. Фактично третина АЗС України працюють із перебоями. Складно сказати, коли ця ситуація поліпшиться, та все ж позитивним фактом може стати запуск Лисичанського і Херсонського НПЗ. Перші великі партії нафтопродуктів почнуть надходити в регіони вже в середині червня. Це, можливо, трохи зменшить лихоманку, котра поширилася на всі регіони (коли ціни на пальне змінюються тричі на день). Як наслідок — відбудеться зниження і вирівнювання оптових і роздрібних цін на пальне.

Схожа паніка охоплювала ринок нафтопродуктів 1999 року. Але тоді криза була викликана специфікою власне українського ринку, а зараз наклалася ще й світова криза. За прогнозами аналітиків, найближчим часом ціни на нафтопродукти залишатимуться високими. Це пов’язано насамперед із нестабільною ситуацією на Близькому Сході. Відповідно, закупівельні ціни на російську нафту теж суттєво не знизяться, що позначиться на вартості пального на АЗС України.

Рятує ситуацію те, що сьогоднішній рівень цін робить реальнішою ймовірність поставок в Україну імпортних ресурсів, насамперед високооктану, що також може стабілізувати ситуацію і значно підвищити якість продукції на АЗС.

Загалом, коли криза мине, ми побачимо і її позитивні результати: цей період дозволить повністю реструктурувати ринок України, розставити належні ринкові ставки — вистоять ті, хто повинен був вистояти. Можливо, після цих подій і гра на ринку буде чеснішою й цивілізованішою. Хоча, знову-таки, на сьогодні дуже складно прогнозувати будь-що».