"Укрнафта": контрреволюцію завершено

Найбільша нафтовидобувна компанія країни - "Укрнафта" - уже три роки як найбільший боржник держбюджету. Її борги зі сплати рентних та інших платежів нещодавно перевищили 13 млрд грн і продовжують зростати. Ця космічна сума утворилася в результаті виведення з компанії у 2015 р. коштів міноритарним акціонером - групою "Приват" Ігоря Коломойського. Злякавшись серйозності намірів Петра Порошенка в реалізації курсу на деолігархізацію держкомпаній, з "Укрнафти" під різними приводами було виведено "живих" грошей і нафти більш як на 14 млрд грн. Тривога виявилася хибною. На сьогодні можна впевнено констатувати повне повернення до "дореволюційної" схеми управління "Укрнафтою": "Приват" необмежено кермує, а держакціонер "Нафтогаз України" - у будиночку.

Зміна менеджменту "Укрнафти" улітку 2015 р. багатьох дезорієнтувала й була логічно сприйнята як ознака змін. Хоча аналогії між британцем із женевською пропискою Марком Роллінсом та його попередником бельгійцем Пітером Ванхеке вже тоді напрошувалися самі по собі. Посилювали передчуття відгуки, що надходоли з Казахстану, де британця, який представляє в тих краях British Gas, бачили нечасто.

На відміну від "папєрєдніка", у Роллінса не вийшло одразу пірнути в небуття - уже дуже сильно розжарилися пристрасті навколо "Укрнафти". Він проголосив себе незалежним менеджером, що працює на всіх акціонерів, сформував правління, а борг перед держбюджетом, який утворився незадовго до його призначення через махінації попереднього менеджменту, почав називати "історичним".

Одразу насторожило, що, по-перше, новий очільник компанії не поспішав звільняти безпосередніх винуватців формування цього боргу, хоча їхні підписи стояли на всіх документах. По-друге, по суті, він відмовився розслідувати їхні дії з подальшим зверненням до правоохоронних органів. Усе стало на свої місця, коли головний юрист "Укрнафти" і колишній особистий адвокат Ігоря Коломойського В'ячеслав Карташов став правою рукою Роллінса і не тільки не був звільнений, а й одержав підвищення - був призначений віце-президентом з правових питань. Як з'ясувалося нещодавно, паралельно відновилася робота з подальшого виведення коштів із напівдержавної компанії.

Мільярди на Полтаву

Однією зі схем термінового виведення коштів навесні-влітку 2015 р. стала купівля "Укрнафтою" величезних обсягів нафтопродуктів, яких, звісно, так ніхто й не поставив. Здавалося, проїхали… Але саме цю примітивну двоходівку було першою реалізовано наприкінці 2015-го, коли Роллінс уже ораторствував на Кабміні й у парламенті про незворотність реформ у нафтовій компанії.

Гроші пішли через полтавську філію компанії - НГВУ "Полтаванафтогаз". Вона виступає виконавчим органом договору про спільну діяльність "Укрнафти" з кіпрською Momentum Enterprises (Eastern Europe) Ltd. Частка "Укрнафти" у цьому ДСД - 49,9%.

Як це було зроблено? Полтавська філія купила в афілійованих з групою "Приват" ПАТ "Укртатнафта" і ТОВ "Гарант-УТН" 190 тис. т нафтопродуктів, переказавши за них 3,994 млрд грн. Як водиться, закупівельні ціни були вищими на 10–14%, ніж середня ціна кременчуцького палива на ринку на той момент.

А вже через кілька місяців, у січні-лютому 2016 р., "Полтаванафтогаз" вирішив продати паливо, але вже удвічі дешевше. (Зрозуміло, такого падіння цін на ринку не було й бути не могло.) Усього було підписано 396 (!) договорів з 52 компаніями, яким увесь обсяг було продано з резервуарів ПАТ "Дніпронафтопродукт" (входить у "Приват") за 1,75 млрд грн (див. рис. на сайті DT.UA).

Однак і ці гроші в "Укрнафту" не повернулися. З 52 компаній нам вдалося ідентифікувати 23, з них 21 минулого літа пішла в процедуру банкрутства. Договорами було передбачено відстрочку оплати до кінця 2016 р. Проте до початку банкрутства цих компаній, а це більш як півроку, "Укрнафта" ("Полтаванафтогаз") у судовому порядку взагалі не вимагала з них оплати. У компанії багатомільярдний борг перед бюджетом, а вона навіть для пристойності не подавала до суду й не домагалася арешту рахунків несумлінних контрагентів. І лише після їх виходу в банкрутство попросила включити свої багатомільйонні борги до ліквідаційного балансу.

Така поведінка юристів "Укрнафти" на чолі з Карташовим не дуже узгоджується з деклараціями Роллінса про прозору діяльність компанії та його боротьбу за повернення дебіторської заборгованості.

Показовим також став процес за позовом Національного антикорупційного бюро, яке в рамках розслідування розкрадання коштів компанії намагалося через суд визнати недійсними договори щодо виведення на ТОВ "Котлас" (афілійоване з "Приватом") більш як 5 млрд грн. Агентство оскаржувало 71 договір купівлі нафтопродуктів у "Котласа" від 1–15 липня 2015 р. на суму 3,5 млрд грн. Це той аванс, який "Укрнафта" перерахувала за нафтопродукти з поставкою до 2019 р. Здавалося б, "Укрнафта" повинна була всіляко допомагати НАБУ, щоб швидше повернути свої гроші. Однак юристи компанії, навпаки, зробили все, аби не дати оскаржити ці договори.

Інший позов НАБУ стосувався додаткових угод, якими "Укрнафта" давала "Котласу" відстрочку на оплату сирої нафти. В обох спорах з НАБУ "Укрнафту" представляв В'ячеслав Бунечко. Він же фігурує в розслідуванні НАБУ як один із виконавців схем виведення грошей. Очевидно, інших представників своїх інтересів в "Укрнафти" і Роллінса не знайшлося.

На всі заставки

Про велику "полтавську" аферу на 4 млрд грн стало відомо лише недавно. Тим часом "буденних" прикладів "ефективної" роботи Роллінса і його команди на "Приват" хоч відбавляй. Візьмемо хоча б продаж "Укрнафтою" скрапленого газу. На очах у всіх структури "Привату" викуповують 75% обсягу за пільговою ціною (на 10–15% нижче ринку), а залишок як кістку кидають незалежним трейдерам за ринковою ціною. За нашими підрахунками, тільки в 2017 р. "Укрнафта" недоодержала на продажу скрапленого газу близько 62 млн грн, а за весь період роботи Марка Роллінса - 115 млн грн.

З грудня держкомпаніям дозволено продавати скраплений газ на більш прозорих електронних торгах, що гарантують анонімність учасникам і, отже, більшу конкуренцію. Держкомпанія "Укргазвидобування" радіє, а "Укрнафта" знову оголосила новий "ручний" аукціон "з голосу".

Дивні справи діються і навколо продажу нафти - головної статті доходу "Укрнафти". Нюанс у тому, що компанія відчайдушно бореться… за зниження цін на свою нафту. Сировина продається виключно "Привату" і лише тоді, коли йому це вигідно. У 2017 р. з призначених
20 аукціонів 11 було зірвано - "Приват" не влаштовувала ціна. А на результативних дев'яти аукціонах нафта йшла дешевше за раніше виставлену стартову ціну. На кінець року нереалізованими залишаються 334,5 тис. т нафти вартістю понад 5 млрд грн - чекаємо прийнятної ціни.

При цьому керівник комерційного блоку "Укрнафти", у минулому легендарний трейдер, а нині віце-президент Фелікс Луньов нічого не робить, щоб якось змінити ситуацію. Наприклад, не хоче змінити умов відвантаження нафти, які виписано виключно під "Приват" з метою "відшити" конкурентів. Не хоче він поміняти й біржу, де нафту та іншу сировину в інших нафтодобувачів відривають з руками. Замість цього "Укрнафта" вимагає від уряду переписати постанову про аукціони, щоб знизити ціну на свій ресурс. "У країні працює один НПЗ, і інших покупців нафти не існує", - як мантру повторюють в "Укрнафті".

За 11 місяців 2017 р. в Україні, окрім сировини "Укрнафти", було продано близько 350 тис. т нафти й конденсату (включаючи 105 тис. т нафти Urals і Azeri Light "Укртранснафти").

П'ятий за величиною видобувач нафти й конденсату в країні "Полтавська газонафтова компанія" (ПГНК) зазначає, що цього року максимальна премія до ціни нафти марки Brent при продажу української нафти доходила до 22 дол./бар. (159,5 дол./т), а середня премія за рік становила 10 дол./барр. (72,5 дол./т).

"У нас не виникає труднощів з реалізацією, ми успішно продаємо нафту на власному електронному майданчику вже десять років. "Укрнафті" ми можемо запропонувати вийти з торгами на наш електронний майданчик", - говорить в.о. голови ПГНК Віктор Гладун. А "Укрнафта" у цей час просить у Кабміну прив'язки ціни до дешевшого сорту Urals, щоб продавати свою нафту з дисконтом до Brent.

Родовища - туди ж

12 липня 2017 р. "Укрнафта" в урочистій обстановці на "Українському дні енергетики" у Великій Британії оголосила про намір залучити інвесторів для спільної розробки трьох родовищ: Бориславського, Рудівсько-Червонозаводського і Битків-Бабчинського. Для видоєної "Укрнафти" залучення партнерів було б дійсно ідеальним варіантом. Заявки від потенційних інвесторів приймалися до 30 вересня, але про результати не чутно.

На цей час вдалося точно встановити одного учасника конкурсу - "ДТЕК Нафтогаз". "Ми готові надати власну робочу програму ефективного використання інвестицій з метою максимізації видобутку вуглеводнів. При цьому наша компанія готова розглянути запропоновану ПАТ "Укрнафта" робочу програму з потенційним обсягом інвестицій від 74 до 263 млн дол. США на кожне родовище", - повідомили в компанії.

У компанії "Бурисма" зазначили, що робота з "Укрнафтою" їй нецікава.

Сама "Укрнафта" почала плутатися у свідченнях. За словами члена правління компанії Джонатана Поппера, на пропозицію відгукнулося "трохи менше десяти компаній, як українських, так і міжнародних". "Це серйозні інвестори, і ми зараз перебуваємо з ними в процесі обговорення. Під кінець року у нас буде певний прогрес у цьому напрямку", - заявив топ-менеджер.

Однак уже в офіційній відповіді прес-служби сказано, що "кількість потенційних інвесторів, які виявили інтерес до співпраці, невелика". "У цей час ми обговорюємо проекти й моделі співробітництва з потенційними партнерами. Нам цікаві проекти з інтенсифікації видобутку, де інвестор одержує фіксовану плату за додатковий обсяг ресурсу, видобутий у рамках проекту. Така модель добре зарекомендувала себе в Румунії", - прокоментували в прес-службі компанії.

Чому ж немає новин про підбиття підсумків конкурсу? Інсайдери в компанії повідомляють, що проблема от у чому: там узагалі не розраховували на якихось претендентів, окрім одного - афілійованого з "Приватом" Momentum Enterprises, з яким от уже 20 років є вищезгадане СП "Полтаванафтогаз". Завзятою спільною працею "Укрнафта" і Momentum допрацювалися до податкового боргу в
1,8 млрд грн на нинішній момент. З яскравих сторінок історії - проплата "Полтаванафтогазом" "приватівському" "Дніпроазоту" 240 млн грн у 2014 р. за… карбамід, який і досі не отримали…

Є всі підстави вважати, що, незважаючи на тяжке становище, "Укрнафта" постарається вивести рентабельні родовища на "Приват". Швидше за все, ситуація проясниться найближчим часом.

***

Тиха контрреволюція в "Укрнафті" була б неможлива без мовчазної згоди "Нафтогазу України" і особисто Андрія Коболєва - голови наглядової ради "Укрнафти". У 2015 р. парламент законом наділив НАК і наглядову раду повноваженнями, достатніми для одноособового прийняття кадрових та інших організаційних рішень у компанії (відсторонення голови правління, складу правління, призначення виконувачів обов'язків, проведення зборів акціонерів та ін.). Однак очільник "Нафтогазу" цими можливостями жодного разу не скористався. Менеджмент "Укрнафти" напханий людьми Коломойського, але не має жодної людини Коболєва або НАКу. І це при тому, що більшість голосів у наглядовій раді дає можливість сформувати цілком підконтрольне "Нафтогазу" правління, як це зроблено в "Укргазвидобуванні", "Укртранснафті", "Укртрансгазі", де без візи "Нафтогазу" чхнути бояться.

Розгарбування "Укрнафти" у 2015 р. вимагало саме таких кроків, але їх не було ні тоді, ні зараз. Податковий борг зростає, компанія звітує про збитки, що дає змогу безболісно звільнити Роллінса в рамках діючого контракту. Замість цього на січневі збори акціонерів виносяться якісь організаційні питання. І що далі, то більше грошей і активів витікає з напівдержавної компанії. Живі гроші виведено, тепер уже йдеться про цілі родовища.

Не викликає сумнівів, що "Укрнафта" і подальше панування в ній Коломойського стали розмінною монетою в політичній грі. Очевидно, що Коболєв залишається в орбіті "Народного фронту", який єдиний може протистояти президентській вертикалі. Остання активно взялася деолігархізувати "Укрнафту" в 2015 р., але так і не довела справу до кінця. Тепер лідери НФ Яценюк, Аваков, а віднедавна і міністр юстиції Петренко активно піаряться на телеканалі "1+1". Не кривдять "приватівські" ЗМІ і голову НАКу. Є всі підстави вважати, що з очільником МВС Ігор Коломойський і взагалі партнери з освоєння гігантського Сахалінського родовища…

Характерно, що риторику "Укрнафти" віднедавна підхопив і прем'єр Гройсман, який, за словами очевидців, на одній з нарад також назвав багатомільярдний борг компанії "історичною заборгованістю". Може, тому прем'єр теж почав частенько миготіти на "1+1" у виключно "реформаторському" ракурсі? І, може, тому він ще не фігурує в шоу "95-го кварталу"?

P.S. На початку минулого тижня "Нафтогаз України" оприлюднив квартальний звіт, з якого випливає, що належна йому наполовину "Укрнафта" у першому півріччі погасила борг з виплати дивідендів міноритарним акціонерам на
2,3 млрд грн. Така сума дивідендів могла дістатися лише групі "Приват", що володіє як мінімум 42% видобувної компанії.

"Укрнафта" пояснила зниження зобов'язань за дивідендами "зарахуванням зустрічними зобов'язаннями однією з компаній-дебіторів", яка сама звернулася з такою пропозицією. "Укрнафта" стверджує, що "живими грошима" дивідендів "Привату" не платила.

Однак назви компанії, яка консолідувала на собі 2,3 млрд грн боргу за дивідендами, а з урахуванням загального розміру боргу це 45,5% держателів акцій, "Укрнафта" не розкриває.

Не розголошується також, що це був за борг перед "Укрнафтою", який невідома компанія захотіла погасити за рахунок дивідендів, що призначаються "Привату".

Той факт, то взаємозалік боргів (якщо він справді мав місце) було в односторонньому порядку ініційовано компанією, що має права на дивіденди групи "Приват", дає підстави вважати, що ця трансакція відбулася напевно в інтересах і за сценарієм фінансово-промислової групи.

Менеджмент "Укрнафти", своєю чергою, безапеляційно погодився на таку операцію, відобразив це у своїй звітності і не повідомив про це громадськість.