"Укренерго" наскочило на роздачу?

У компанії спробували перехопити оперативний контроль. Схоже, невдало, хоча процес триває.

Дивно те, чому так пізно взялися за Національну енергетичну компанію "Укренерго". Шматок ласий, красивий і, за українськими "поняттями", майже без хазяїна. Компанія відповідає за передачу електроенергії високовольтними мережами (220–750 кВ), тож звичайному споживачеві не надто відома. Із дрібними для її масштабу абонентами вона не працює. Хоча споживачі електроенергії часто плутають НЕК з іншими енергокомпаніями.

Тим часом "Укренерго" - це більш як сотні підстанцій високої напруги, понад два десятки тисяч кілометрів електроліній високої напруги, по яких поставляється близько 70% виробленої в країні електроенергії. Вона ж забезпечує експорт електроенергії, а в перспективі й імпорт, - на підході інтеграція з енергосистемою ЄС.

І головне - люди, які з усім цим працюють. І гроші…

Найближчим часом НЕК "Укренерго" стане ще привабливішою. У новій моделі енергоринку (впровадження якої ще очікують до літа наступного року) на її базі створюється ключовий Оператор системи передачі електроенергії. Роль цієї компанії й фінансові потоки, що проходять через неї, значно зростуть.

Втім, і зараз є що контролювати. Хоча в загальній вартості електроенергії країни НЕК "Укренерго" одержує менш як 3%, але й це пристойно - близько 8 млрд грн. З непоганою рентабельністю.

До спроб поставити компанію під контроль вдавалися й раніше, але досить обережно. Зупиняла досить грамотна стратегія поведінки менеджменту компанії. Не виключено, що й від безвиході, інакше це керівництво давно з'їли б.

Голова НЕК "Укренерго" Всеволод Ковальчук четвертий рік гордо носить додаток тимчасово виконуючого обов'язки. Цьому є багато причин, у тому числі й програний ним конкурс за місце голови компанії. Його призначення у 2015 році пов'язували з тодішнім впливом Костянтина Григоришина.

Однак, одержавши посаду, Ковальчук, усупереч усім очікуванням, "зарубав" ключовий для Григоришина конкурс на кілька мільярдів гривень - на закупівлю трансформаторів за "цікавими" цінами у "Запоріжтрансформатора". Причому в той час, коли Костянтин Іванович був ще у фаворі у Банкової.

Трансформатори в підсумку таки купили, але вдвічі дешевше, ніж спочатку було заявлено, тобто за реальну, а не "правильну" ціну. Для Григоришина це був, імовірно, "кидок" у чистому вигляді. А от для компанії… та як вам сказати.

Купівля обладнання без націнок і стала тим ноу-хау, яким менеджмент НЕК три роки відбивається від охочих "покермувати" "Укренерго". Це викликає вкрай змішані (і далекі від захвату) почуття у ряду колег по цеху: купівля обладнання за завищеними цінами - типова годівниця менеджменту держпідприємств (та їхніх кураторів). Як і наступний поділ дельти між ціною продажу й ціною закупівлі. Але тепер складніше пояснювати, чому ті самі комплектуючі "Укренерго" купує дешевше, ніж, скажімо, "Енергоатом" або обленерго, або "Укрзалізниця". Хоча в названих компаніях знаходять "переконливі" аргументи.

Така позиція "Укренерго" відверто сподобалася зовнішнім донорам (у НЕК великий інвестпортфель від західних банків). Навіть те, що Ковальчук, програвши конкурс із призначення керівника "Укренерго", оскаржив і затягнув процес у судах, цій симпатії не завадило.

Боротьба з корупцією в НЕК вигідно вирізнялася на тлі провалів в інших держпідприємствах. На якийсь час компанія стала прикладом зусиль улюбленого уряду у боротьбі з корупцією загалом і нестримного потоку "рішучих реформ", зокрема. Але час минав, і терпець уривався. Та ще напередодні виборів. Держпідприємства впевнено йшли під контроль "смотрящих", і безгосподарне "Укренерго" просто муляло їм очі. От чесно, чим воно краще за "Центренерго" або "Енергоатом"?

Говорили, що за НЕК наглядає Ігор Кононенко. Але, судячи з видимої оперативної діяльності, якихось особливих пампушок від НЕК для дружніх йому фірм не видно.

Знову ж не варто було злити донорів, і на якийсь час від компанії відчепилися. Не те щоб зовсім - обшуки, вилучення й інша "благодать" перманентно тривали. Але без явного фанатизму, у робочому режимі.

І раптом - різке загострення. Міненерговугільпром заявило, що "з метою якісного завершення процесу реорганізації" прийняло рішення про передачу повноважень з управління НЕК голові комісії з реорганізації "Укренерго", заступнику міністра енергетики Михайлу Близнюку. Його саме призначили головою комісії на завершальному етапі (9 жовтня 2018-го).

Приводом відтіснити голову "Укренерго", який уже четвертий рік перебуває у статусі тимчасового, стало незатвердження оцінки майна на підставі документів, наданих енергокомпанією, "через істотні розбіжності й недоліки у них". Власне, протоколи комісії свідчать, що істотне питання одне - два аудиторські звіти з різними цифрами. Один - на 99,8 млрд грн, інший - на 67,4 млрд. Різниця вражає - 32,4 мільярда.

Втім, криміналу немає: по-різному враховано об'єкти, що перебувають у НЕК "Укренерго" у господарській діяльності. Що підтверджує і обговорення цього питання на засіданні самої комісії. Там багато говорили про "дрібниці", а цього пункту взагалі не чіпали. Пропозицію "Укренерго" детально обговорити претензії по пунктах члени комісії дружно "прокотили". Зате у звіті зворушливо вказали, що у Фонду держмайна є претензії й розбіжності щодо 82 позицій аж на півмільйона гривень (0,001% балансу).

Тож вирішили, що потрібні нові оцінка й аудит. Ну й час... Міністр навіть озвучив дату - до лютого 2019 року. І весь цей час керувати "Укренерго" збиралися "свої" люди.

Навесні цього року голову Міненерго ощасливили новим заступником. Хоча преса зазначала, що вони земляки, є різні думки щодо ступеня радості, які міністр відчував з приводу появи нового заступника, а також щодо впливу партійної дисципліни.

За іронією долі, Михайло Близнюк пішов з "Укртрансгазу" через справжню дрібницю - те саме обладнання купили за дуже різними цінами. Втім, розслідування цього інциденту закінчилося нічим. Просто зірки так невдало в дні закупівель зійшлися. Буває.

Спочатку в Міненерго пан Близнюк зосередився на нафтогазових справах. Але голова НАК Андрій Коболєв (з дружньою допомогою американської групи симпатиків) досить швидко пояснив реальну ситуацію зі ступенем контролю. Благо, що трохи раніше це саме довели до відома і до пана Насалика.

Пізніше повноваження нового заступника поширили й на електроенергетику. У ній зараз триває дуже складний процес впровадження нової моделі енергоринку. У тому числі корпоратизації НЕК "Укренерго" з перетворенням з унітарного держпідприємства на акціонерне товариство.

Одним із ключових питань і став поділ власності в "Укренерго", плюс створення нової наглядової ради. У ній із семи членів чотири - незалежні від держави (читай - іноземці). Така рада за фактом різко послаблює контроль над НЕК міністерства, та й Кабміну в цілому над оперативною діяльністю компанії. Саме для цього наглядову раду і створюють.

Раніше міністерство не надто квапилося втрачати контроль. Але після рішення комісії про спробу перехоплення управління іноземцями (донорами) терміново кинули кісточку, одразу затвердивши наглядову раду і пообіцявши найближчим часом підписати контракти.

"Кісточки" не проковтнули. Донори не надихнулися, а зовсім навпаки. "Укренерго" заявило про свідоме перешкоджання корпоратизації компанії та про те, що "сумнівається в неупередженості комісії в процесі реорганізації держпідприємства; перехід функції управління поточною діяльністю до голови комісії Михайла Близнюка вважає необґрунтованим і безпідставним". І звернулося по допомогу до… Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Звідки, власне кажучи, це щастя їм і прилетіло, з проханням "втрутитися в ситуацію та забезпечити стабільну роботу компанії". Милі особливості бюрократичного протистояння.

Надія на "закордон нам допоможе" загалом виявилася марною. Проти нових перестановок виступили і Європейське енергетичне співтовариство, і ЄБРР. Банк узагалі заявив: "Завдяки нинішній команді топ-менеджерів в останні кілька років "Укренерго" стало одним із ключових партнерів в Україні для міжнародних фінансових організацій та ЄБРР, зокрема. Ми вважаємо цю компанію головним драйвером реформи ринку електроенергетики в Україні". Там від того, що відбувається, вочевидь не в захваті від слова "зовсім", а ще вони стомилися від слова "Україна" і особливостей (і мотивації) ведення справ у ній.

Підтримка подіяла. Заплановане на початок тижня заходження нової "групи управління" не відбулося. А у вівторок пройшло засідання у прем'єра з питання "Укренерго". Фактично воно повернуло ситуацію майже на стартову позицію. Майже, але не зовсім.

Так, комісію Міненерго зобов'язали скасувати рішення про передачу управління поточною діяльністю компанії М.Близнюку. Це явний програш атакуючих. Однак проведення переоцінки не скасоване. Власне, і наказ про призначення Близнюка керуючим теж в силі. Як показує практика, баритися з виконанням можна довго. Виконання триденного доручення щодо "Центренерго" затягли майже на місяць.

Однак в даному ... випадку відповідь прийшла швидко. Уже в п'ятницю побажання прем'єра – відфутболили. Уже в п'ятницю Мінпалив випустив повідомлення що ... "комісія по реорганізації (перетворення) НЕК "Укренерго" залишила в силі попереднє рішення про передачу голові зазначеної комісії Михайлу Близнюку повноважень за поточним управління компанією з метою якісного завершення процесу реорганізації". Гарячий привіт Вашим вказівкам, Володимир Борисович. Знайшлися аргументи повесомее. Цікаво, чиї все таки?

Забавно, але Кабмін доручив й ще підготувати проект постанови про передачу "Укренерго" від Міненерго під контроль іншого міністерства. Раніше основним претендентом називали Мінекономрозвитку, але зараз, за даними DT.UA, більше схиляються до Мінфіну. З цим нещодавно ще були згодні і очільник Міненерговугільпрому Ігор Насалик, і профільний віце-прем'єр Володимир Кістіон. Побачимо. Тим більше, що "Укренерго" потрапило й до списку ключових орієнтирів для донорів.

У вересні Україна і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння й кредитну угоду на два транші по 500 млн євро. Формування наглядової ради НЕК "Укренерго" та її ефективна робота з незалежними членами наглядової ради є однією з умов надання траншів, але далеко не єдиною. До того ж поки МВФ не дасть кредиту, макрофінансової допомоги від ЄС усе одно не отримають.

Кабміну те, що відбувається з "Укренерго", було точно не в тему. Але, окрім Гройсмана, у нас є й інші центри впливу, і не лише на Банковій.

Загалом те, що відбувається, як мінімум на місяць (якщо не на три) загальмувало корпоратизацію НЕК "Укренерго". Зате юристам буде чим займатися.

Проблема в іншому. Хоч як дивно для багатьох, але у нас не поділ потоків, а дуже складна (і вона вже буксує) реформа енергосектора. Вона й так гарантовано відбуватиметься з труднощами на всіх рівнях. В "Укренерго" усе ще більш-менш, у більшості учасників її опрацювання значно гірше. А це ж іще найлегші етапи. Досвід сусідів показує, з яким набором сюрпризів вони зіштовхнулися. І це при усталених державах і значно нижчому рівні продажності чиновників.

У принципі зрозуміло, що обрій на Печерську (і не тільки на ньому) сильно затьмарює дата - березень 2019 року. А там "будемо бачити". Розповідати в такій обстановці, що енергоринок - це взагалі-то на десятки років, складно. За помилки платитимуть не Насалик, Ковальчук або Гройсман, Порошенко, Аваков…

Є й маса просто оперативних питань. Наприклад, північ Луганської області, як і раніше, майже ізольована від української енергосистеми. Її абияк з'єднали за схемою, яку диспетчери коректно називають "ублюдочною". Проблема ліній електропередачі реально підвисла з 2015 року й висітиме ще довго. Цього року вже не встигають, у найкращому разі - до зими наступного року.

Чесно кажучи, у 2015 році уявити, що лінію будуватимуть не рік-два, а чотири-п'ять, було важко. Але це вже факт - у всіх гілок влади знайшлися інші пріоритети. Тим більше, що обійшлися ж якось і так. Ну і що, що схема "висить на соплях", і запустити енергоємні підприємства на Луганщині не виходить?..

Також є й чимало питань і бажань. Наприклад, зараз хочуть одержати експортну лінію електропередачі на 20 років за спецумовами. У рамках приватно-державного партнерства. Ця ідея не сильно подобається "Укренерго". Але, напевно, тиск настільки сильний, що проект уже розміщений на сайті компанії, у графі "Пропозиція".

Та багато різного. Зараз іде масове підключення об'єктів сонячної енергетики до ЛЕП "Укренерго" - реально безоплатно. Тим часом сказати це саме про обленерго складно. Та як вам сказати, на півдні - 50–70 дол. за кіловат підключеної потужності. І є люди, які розуміють, що й "Укренерго" при "правильному" керівництві могло б приєднатися до потоків (та й поділитися). Була б гарна політична "криша". Ой, вибачите великодушно, воля. У розпал конфлікту Міненерго одержало грамоту… за успіхи в організації комфортних умов для співробітників з велосипедами. "Крутити" педалі у нас і справді вміють.

Довідка DT.UA

НЕК "Укренерго" експлуатує магістральні лінії електропередачі (у тому числі міждержавні) і займається диспетчеризацією роботи Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

На початку 2018 року це 21 тис. км високовольтних ЛЕП (220–750 кВ) і 137 підстанцій. Очікуваний обсяг передачі електроенергії у 2018 році - 113 млрд кВт∙год.

"Укренерго" об'єднує вісім електроенергетичних систем з функціями оперативно-диспетчерського управління (Західна, Північна й Центральна, Південна, Південно-Західна, Дніпровська, Донбаська й Кримська). З моменту окупації РФ Криму електроенергетична система Кримська не управляється "Укренерго".

Зв'язок з окупованою частиною Донбаської енергосистеми з початку 2017 року розірвано.

Північ Луганської області фактично працює в напівізольованому режимі, маючи зв'язок потужністю менш як 100 МВт.

Реформа ринку електроенергії України передбачає корпоратизацію держпідприємства НЕК "Укренерго", а також відокремлення "Укренерго" від суб'єкта, який управляє генеруючими потужностями, що означає виведення з підпорядкування Міненерговугільпрому.

НЕК "Укренерго" є 100-відсотковим державним підприємством.

У 2017 році НЕК знизила капітальні інвестиції на 24,9%, до 3,8 млрд грн.

Ключовим завданням на найближчі роки (2022–2023) є інтеграція з енергосистемою ЄС в ENTSO-E і вихід на паралельну роботу з нею.

У 2019–2021 роках очікувалися інвестиції в розмірі не менш як 25 млрд грн. Близько половини з них у рамках проекту об'єднання з ЄС.

Нині Україна працює паралельно з енергосистемою Росії й СНД.

Експорт електроенергії здійснюється переважно з виділеного з Об'єднаної енергосистеми України Бурштинського острова.