Улітку 2019-го українській енергетиці пообіцяли нове життя. Її хочуть зробити європейською, прозорою, конкурентною, вигідною для інвестора й навіть для споживачів. До цього прекрасного часу залишилося рік і один-два місяці. Або… як вийде. Але зобов'язання перед Євросоюзом змінити енергозаконодавство Україна взяла. Не віриться? А виконувати доведеться - Закон України "Про ринок електричної енергії".
Одне з ключових питань нового вигляду енергосистеми України - створення Оператора системи передачі (ОСП) електроенергії на базі державної компанії "Укренерго". Як відбувається цей процес, які проблеми вдається вирішити до настання часу "Ч" в енергетиці, про це і не тільки DT.UA розпитало в.о. голови "Укренерго" Всеволода КОВАЛЬЧУКА.
Якщо всі біжать…
- Всеволоде Владиславовичу, через рік Україні загрожує нова модель енергоринку. Наскільки я розумію, ми до неї готові відносно…
- Непросте запитання, бо різні організації, компанії, установи мають різні погляди на це питання. Поки що я не бачу якихось серйозних передумов, щоб не встигнути розпочати переформатування енергоринку до визначеного законом строку.
Проблема в тому, що, якщо нібито стискати час, що залишається на прийняття рішення, то можуть виникати запитання до якості таких рішень, або таких продуктів, або ще чогось. Приклад - "Укренерго". Відповідно до плану-графіку, затвердженого законом, ми мали корпоратизуватися ще в грудні минулого року. Але тільки наприкінці листопада 2017-го з'явилося розпорядження Кабінету міністрів України про нашу корпоратизацію. Ще коли писали закон про ринок електричної енергії, було відведено шість місяців на корпоратизацію з моменту набрання ним чинності. Від самого початку термін був вельми оптимістичним.
- А скільки реально зайняв цей процес?
- Дев'ять місяців, якщо всі швидко біжать. Ми розпочали процес корпоратизації тільки з січня 2018-го. Після розпорядження КМУ ще треба було сформувати комісію Міненерговугільпрому з перетворення, прийняти перше рішення, визначити план. І з січня почали. Все, що стосується нашого аспекту питання, - ми біжимо швидко.
А далі - процедурні нюанси: до складу комісії з перетворення включено багато людей, які мають прийняти колегіальне рішення, але комусь щось об'єктивно або суб'єктивно не подобається (переробіть, привезіть ще раз, а давайте оце тощо). У результаті ми ще навіть не подали документів до Фонду держмайна згідно з планом-графіком корпоратизації… За цим планом ми маємо стати акціонерним товариством до 15 вересня. Якщо не буде зволікань, то встигаємо на цей термін. Але це точно не 11 грудня попереднього року. І так у всьому...
Заради об'єктивності треба сказати, що якби "Укренерго" корпоратизувалося наприкінці 2017-го або на початку 2019-го, з погляду набрання чинності новою моделлю енергоринку (з липня 2019 р.), це не критично. Але так усі затримки потроху накопичуються, і виникають певні ризики. Корпоратизація "Укренерго" не вирішальний чинник для створення нового ринку електроенергії, це лише умова для нашої сертифікації як оператора системи передачі.
Та сертифікація оператора системи передачі і його відповідність вимогам ЄС - обов'язкова умова для того, щоб нова модель енергоринку вважалася впровадженою. Без корпоратизації "Укренерго" не може подати документи на сертифікацію. Як і без розділення виробництва, передачі й поставки електроенергії.
Майже рік минув після набрання чинності новим Законом "Про ринок електричної енергії". А "Укренерго", "Енергоатом", "Гідроенерго", "Укрінтеренерго" і "Регіональні електричні мережі" - ми всі залишаємося в зоні впливу одного органу управління, одного власника - Міністерства енергетики й вугільної промисловості, що виключено законом.
Як майбутній ОСП, "Укренерго" має бути відділене від інших видів діяльності на рівні власників.
- У Міненерго вважають, що міністерство не зможе в такому разі всім нормально управляти.
- Можна вважати як завгодно, але без анбандлінгу (розділення) нашої сертифікації не підтвердить енергоспівтовариство. Поділ за власністю - головна вимога. Питання, корпоратизований власник основних фондів чи ні, - це третій чинник, хоча теж проблемний. У тому чи іншому вигляді можливі компроміси. І ми ці компроміси бачимо в ЄС.
А розділення за видами діяльності безкомпромісне! Це базова суть цієї моделі ринку. Щоб не було залежності виробників, постачальників електроенергії й ОСП. Незалежність оператора системи передачі ключова. Як і незалежність регулятора. Без цих двох чинників енергоринок неможливий. На сьогодні ми спостерігаємо потенційну залежність регулятора й оператора системи передачі.
Ці два чинники однозначно слід повністю усунути до липня 2019 р.
- Чи встигнуть до цього часу створити програмне забезпечення, розробити типові договори, створити і залучити постачальників універсальних послуг?
- Не бачу в цьому глобальної проблеми. Ми свою частину завершили вчасно.
- Ви настійно говорите про зміну власника, тобто про вихід частини держкомпаній зі сфери впливу Міненерго. Припустимо, як НАК "Нафтогаз України", державне "Укренерго" перепідпорядкують МЕРТ, а Міненерго рівно на стільки ж "схудне". Але вам що від цього?
-Сценаріїв і механізмів є багато. Але, з нашого погляду, цей процес слід завершити не пізніше жовтня.
Не нам вирішувати, кому ми маємо підпорядковуватися. Це було б відвертим перевищенням нашої зони відповідальності, якби ми диктували нашому власникові й державі загалом, де хоче бути "Укренерго" - у Міненерго, під Кабміном прямо, у Мінфіні. Нині затверджено такий сценарій: "Укренерго" залишається в Міненерговугільпромі, інші підприємства підпорядковуються МЕРТ.
-"Нафтогаз" цим постійно займається, хоча там сторони настільки ввійшли в клінч, що втрачати їм, здається, нічого - все або нічого.
- НАК займається, скоріше, не тим, де бути самому "Нафтогазу", а тим, де бути підприємствам, якими НАК володіє нині. Він у тому чи іншому вигляді захищає своє бачення розділення (анбандлінгу) компанії. Не кажу про те, добре це чи погано. Це інша ситуація.
У нашому випадку не йдеться про розділення "Укренерго" або про розділення якихось видів бізнесу всередині "Укренерго". Йдеться про те, що нами й виробниками електроенергії не може володіти повністю або частково той самий власник.
- Хіба не держава (Кабмін) - власник держпідприємств, тим більше таких стратегічно важливих, як "Укренерго"?
- Загалом ідея незалежності держкомпаній є моментом спірним. У рамках одного міністерства чи одного уряду, але в кожному разі це працююча модель, яку визнає європейське законодавство, і наше законодавство на його основі побудоване. Тому це питання не можна відкладати на наступний рік.
У нас реформа корпоративного управління рухається. Ми корпоратизуємося, у нас створюється наглядова рада. І вона має бути професійною і компетентною. Не даремно ж над цим так багато працювали, зокрема й міжнародні консультанти. Вимоги до компетенції членів наглядової ради дуже високі. А для незалежних членів наглядової ради - дуже жорсткі критерії незалежності.
- Ніхто не дасть гарантії незаангажованості незалежних членів наглядової ради. А от платити їм доведеться чимало. "Укрнафта" - хіба не повчальний приклад?
- Шанс, що в наглядову раду "Укренерго" потраплять непрофесійні люди або якимось чином ангажовані учасниками ринку й політичними структурами, невеликий. Ми можемо одержати по-справжньому професійну наглядову раду.
Це означає, що якщо в міністерства є бажання мінімізувати свій вплив на підприємство, яким воно володіє, маючи професійну наглядову раду, воно може це собі дозволити. Тобто поставило стратегічні цілі, визначило політику власності, і є з кого спитати. І можна бути впевненим, що ці професіонали, зокрема з міжнародним досвідом, упораються з поставленим завданням.
- Але по наглядовій раді "Укренерго" вже була відстрочка. Причина?
- Немає причин і перешкод, щоб сформувати наглядову раду до липня. Була не відстрочка, а зміна процедури відбору.
Далі розглянемо процедуру передачі компаній, у яких немає поки що завершальної стадії реформи корпоративного управління, якими займаються впритул конкретні люди в конкретних департаментах міністерства. Ці люди ведуть їхні фінплани, поточну активність, погоджують геть усе, включаючи стратегічні плани розвитку, тощо. Якщо такі підприємства передати в інше міністерство, то яким буде механізм управління ними, поки немає наглядової ради, а в іншому міністерстві немає фахівців? Це є й офіційною позицією, скажімо так, пояснення, чому такий процес потребує більше часу, ніж хотілося б. Це не переписати кілька пунктів або взагалі статут компанії.
- У "Нафтогазі" точно не забули, як Мінекономіки хотіло покермувати "Укртрансгазом"…
- Покермувати хочуть усі. Водночас декларується курс, що треба робити реформу корпоративного управління, забезпечувати незалежність держкомпаній.
І при цьому у будь-якому міністерстві ці процеси де-факто гальмуються. Не хочу сказати, що це нормально. Але це звично, і нічого унікального в ситуації з Міненерго немає.
- Скажімо так, такої бійки, як із НАКом, ви їм не забезпечите?
- Якщо говорити і про політичний вплив, і про кількість грошей, які є в тієї чи іншої організації, то, звичайно, "Укренерго" це не "Нафтогаз". За значущістю "Укренерго" навряд чи менше за "Укртрансгаз", може, навіть більше в якихось аспектах, але не по грошах. Тому, звичайно ж, навіть якщо враховувати потенційний інтерес політиків до підприємств у грошовому еквіваленті, то такої бійки, як за "Нафтогаз" і "Укртрансгаз", за "Укренерго" не буде. Що не може не радувати.
- Але, з іншого боку, я вчора спостерігав, як дві сторони, що були готові один одного вбити, почувши слово "Нафтогаз", дружно погодилися, що треба спочатку вбити цих, а потім зайнятися одне одним.
- Логічно, разом і батька легше бити. Спочатку треба завалити найважчого супротивника, а потім розберемося. Але стосовно "Укренерго" іронія в тому, що до певного моменту, напевно, ще два-три роки тому, що таке "Укренерго" і чим воно займається взагалі, мало хто знав навіть в уряді.
- Російська пропаганда розповідала, що "Укренерго" поставляє всю електроенергію - "до кожної лампочки"…
- Неенергетику ми й тепер невідомі. І скоріш за все, нас і тепер вважають власниками всіх обленерго, за аналогією з назвою компанії.
Ми працюємо над тим, щоб ставлення до "Укренерго" змінилося. Насправді діяльність "Укренерго" дуже жорстко регламентовано регулятором, і ми маємо відносно невеликі бюджети порівняно з грандами такої величини (дохід компаній) як "Нафтогаз" і "Укрзалізниця"…
- Грубо кажучи, сім, а не 250 млрд грн?
-Сукупно, напевно, так. Водночас, якщо порівнювати рентабельність, то ми економічно ефективніші.