ЦІНА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ДИСКУСІЇ

Вітчизняна енергетика завжди була індикатором стану українського суспільства. За всі роки незалежності процеси, що відбувалися в ПЕК, дуже чітко відбивали нюанси становлення незалежної держави. Не став винятком і цей рік, який, швидше за все, ввійде в історію як період пошуку шляхів інтеграції як економічної, так і соціальної, в ім’я повної стабілізації ситуації в країні. Втім, що більше заяв із приводу цієї самої стабілізації виголошується з високих трибун, то менше робиться практичних кроків для їхнього втілення, що іноді призводить до геть протилежного результату. В енергетиці для такого типу розбіжностей між заявою і дією є дуже точне визначення — тарифна політика.

У рік виборчої кампанії енергетичні монополісти намагаються досить обережно підходити до питання підвищення тарифів на енергоносії, щоб не спровокувати соціальне напруження в електоральних масах. Нинішнього року все починалося саме за таким сценарієм. У середині лютого голова Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) Юрій Продан заявив, що поточного року комісія не має наміру підвищувати тарифи на передачу електроенергії та транспортування природного газу енерго- та газопостачальними компаніями. За його словами, середній рівень розрахункової рентабельності більшості обленерго становить близько 40—50% при врахуванні втрат на рівні 5—10%, а протягом кількох років спостерігається зростання рентабельності енергопостачальних компаній.

Однак уже минулого тижня НКРЕ стало відомо про збільшення тарифів на транспортування і постачання енергоносіїв для ряду енергопостачальних компаній. Зокрема, тариф на електроенергію енергопостачальної компанії «Київенерго», що забезпечує Київ тепловою й електричною енергією, на квітень–червень було збільшено на 2,1% (або 0,2 коп./кВт·год.) до 9,7 коп./кВт·год. Крім цього НКРЕ збільшила тарифи на транспортування і постачання газу для низки акціонерних газопостачальних компаній, тобто колишніх облгазів.

Швидше за все, що це один із перших кроків НКРЕ, оскільки тоді ж, у лютому, Юрій Продан наголосив, що вважає за доцільне переглянути тарифи на електроенергію, реалізовану населенню. Він акцентував увагу на тому, що дотації обленерго постійно збільшуються і становили 2003 року 2,1 млрд. грн., а 2002-го — 1,5 млрд. грн.

Другою, не менш тривожною, є заява керівника НКРЕ про те, що ціна електроенергії залишиться незмінною протягом року у разі збереження вартості енергоносіїв.

Це при тому, що заборгованість Оптового ринку електроенергії за відпущену генеруючими компаніями електроенергію збільшилася 2003 року на 107,9 млн. грн., або на 6,8% (2002 року відповідний приріст становив 10,4%) і на початок 2004 року склала 17,3 млрд. грн. Заборгованість енергопостачальних компаній за отриману з енергоринку електроенергію протягом минулого року збільшилася на 1,3 млрд. грн. (8,4%, 2002 — 13,3%) і на початок року становила 16,2 млрд. грн. Загальний борг споживачів на початок року складав 10,6 млрд. грн. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості становило 13,6 млрд. грн. і 11,2 млрд. грн. відповідно.

Зазначимо, що, за заявою «енергетичного» віце-прем’єра Андрія Клюєва, у березні нинішнього року оплата за відпущену електроенергію досягла 100%. Однак за рахунок чого погашатимуть існуючу в електроенергетиці заборгованість в умовах зростання тарифів на енергоносії і чи збережеться ледь намічена тенденція повного розрахунку за електроенергію — залишається загадкою.