Тінь накриває бензин

Якими будуть ціна бензину і його якість? Чи почне держава отримувати свою частку податків з паливного ринку, або ж продовжить рахувати розміри бюджетних втрат? Ці й інші питання розглядалися під час дводенного зльоту учасників ринку нафтопродуктів у рамках конференції Petroleum Ukraine, що відбулася 20–21 листопада в Києві.

Ситуація в галузі близька до точки кипіння, що зайвий раз було підтверджено градусом дискусій і представницьким рівнем делегацій. Якщо коротко, то певні поліпшення на постреволюційному ринку є, але зміни відбуваються повільно, а деякі проблеми далекі від вирішення. Поліпшується ситуація в держкомпаніях, але обсяги кустарного бензину залишаються, як і раніше, вкрай високими, убиваючи легальний бізнес. Напрямок руху зрозумілий, але рішення упирається в анабіоз влади та корупцію. Цивілізований бізнес декларує готовність іти до кінця, адже іншого виходу немає - на кону існування цього бізнесу як такого.

Для паливного ринку центральною проблемою залишається величезний тіньовий сегмент, який об'ємно хоч і не зростає, але з урахуванням 30-відсоткового зниження споживання нафтопродуктів частка якого збільшується. За оцінками "Консалтингової групи А-95", у 2015 р. обсяг безподаткових нафтопродуктів становитиме близько 570 тис. т, або майже 25% ринку бензину (у 2014 р. "лівого" бензину було близько 700 тис. т, або 20% від споживання). Для державної скарбниці нинішнього року ці цифри означають проходження повз касу близько 3,5 млрд грн акцизу та приблизно такого ж обсягу ПДВ.

Не побачить держава й очікуваних коштів від запровадженого цього року 5-відсоткового податку з роздрібного обороту підакцизних товарів. При поточних цінах це гривня на кожному літрі, а таких літрів буде продано близько 6,5 млрд. Але похапцем придумана в Мінфіні норма виписана в такий спосіб, що дає можливість уникати сплати цього "другого акцизу" на цілком легальних підставах. І це не кажучи про те, що на очах зростає абсолютно "чорний" сектор - продаж палива на АЗС повз касовий апарат.

Юрій Кучабський (ОККО): «Якщо не ліквідувати тіньового ринку, цивілізований бізнес помре вже через рік-два»

"Цей податок породжує корупцію на місцях. Багато станцій показують скорочення реалізації, просто б'ють більше повз касу. Є вже послуга - викликають фахівця, який встановлює обладнання: частина йде по касі, частина повз", - заявив Юрій Кучабський, віце-президент "ОККО", під час дискусійної панелі "Боротьба з тіньовим ринком нафтопродуктів", у якій взяли участь голова ДФС Роман Насіров, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна і лідер мережіShell в Україні Халдун Гювенір.

Як раніше повідомляло DT.UA, комітет Южаніної розробив і підтримав законопроект №2388, який знімає різночитання і впроваджує замість п'ятивідсоткової ставки фіксований податок у розмірі
0,042 євро/л. Однак документ, який обіцяє збільшення відрахувань до місцевих бюджетів (механізм був придуманий на хвилі розмов про децентралізацію) і дуже допоміг би уряду й прем'єрові, було у підсумку "збито"… пропрем'єрською фракцією "Народний фронт". Діячі цієї парламентської сили заявили, що зміни призведуть до зростання цін на паливо. Хоча 5% від 20 грн/л і 0,042 євро/л є рівними сумами, а заміна проводиться, щоб уникнути плутанини й махінацій із заниженням цін. Також ніхто не скасовував принципу перерахування цього податку до місцевих бюджетів, у чому засумнівався чомусь депутат з НФ Юрій Вознюк у своїй дивній промові під час обговорення законопроекту "під куполом".

Роман Насіров і Ніна Южаніна упевнені в ефективності акцизних накладних як в основному методі боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів

Тим часом норму Южаніної однозначно підтримують у Держфіскальній службі. За словами Романа Насірова, започаткований процес відходу в "тінь" цього податку стимулює значно масштабніші втрати бюджету. "Продажі повз касовий апарат стимулюють попит на бодяжне паливо як таке, а його виробництво - це вже втрати основного акцизу, ПДВ та інших податків, які платять при законному продажу палива", - пояснив голова ДФС.

Таку саму підтримку має і другий, головний, законопроект парламентського комітету Южаніної про впровадження електронної акцизної накладної. Інновація полягає у впровадженні акцизних накладних при продажу нафтопродуктів та їх реєстрації в єдиному реєстрі. "Ця акцизна накладна реєструватиметься в системі й дозволить покупцеві далі реалізовувати цей нафтопродукт. У єдиному реєстрі реєструватиметься акцизна накладна тільки на обсяг реалізованого палива, що не перевищує обсягу продукту, отриманого цією ж особою від контрагента, який теж веде облік своїх продажів. Простіше кажучи, ти можеш продати лише стільки палива, скільки раніше закупив і за яке сплачений акцизний податок", - розповідала Ніна Южаніна раніше в інтерв'ю
DT.UA (№36–37 від 2 жовтня 2015 р.).

Характерно, що цю ініціативу підтримують навіть опоненти голови профільного комітету в Мінфіні, з якими у Южаніної глибока суперечка навколо податкової реформи.

"Система обліку акцизу фактично повторюватиме механізм електронної системи сплати ПДВ, який був запроваджений минулого літа і показав блискучі результати. Згадайте, як критикували цю систему, скільки було скепсису, але в підсумку збори ПДВ зросли на 30–50%! Щомісяця 100 млн дол. ПДВ виходить з "тіні" і надходить до бюджету", - заявила Ніна Южаніна.

У свою чергу, Роман Насіров запевнив, що законопроект працюватиме. Зрозуміло, підтримує документ і Асоціація операторів ринку нафтопродуктів України, за участі якої його було розроблено.

Справа за малим - пройти голосування. Ніна Южаніна повідомила, що збирається особисто інформувати спікера Володимира Гройсмана і просити його взяти "паливні" законопроекти під особистий контроль, враховуючи їхню важливість.

Тим часом очільник мережі Shell в Україні розповів про становлення ринку Туреччини, який також пройшов через подібну ситуацію в середині 2000-х. "Ми дійшли висновку, що має бути лібералізація ринку та встановлення однакових правил для всіх гравців… Легально працюючі турецькі компанії підтримали зміни. За порушення власника заправки очікувало кримінальне покарання. І кількість контрабанди й бодяги різко скоротилася. У в'язницю ніхто не хотів. Ринок став передбачуваним і контрольованим", - розповів Халдун Гювенір про досвід Туреччини, де сьогодні найвищі податки на бензин у світі.

Халдун Гювенір (Shell): «Десять років тому в Туреччині була така ж ситуація на паливному ринку, як нині в Україні, але держава та легальний бізнес прийняли рішення об’єднати зусилля для побудови цивілізованого ринку»

"Ми одні з найбільших платників податків у країні і готові платити будь-які ставки податків, але за умови, що ці самі податки в повному обсязі заплатять і всі інші мережі АЗК. Щоб замкнути систему контролю, ми пропонуємо в обов'язковому порядку обладнати всі резервуари на АЗК рівнемірами (системами автоматичного обліку обсягу палива) і підключити ці рівнеміри до кас. Тоді податкова в режимі онлайн бачитиме і надходження палива на АЗК, і продажі. Цикл замкнеться, і важче буде робити махінації", - заявив під час обговорення директор з продажів WOG Денис Кудін.

Денис Кудін (WOG): «Ми готові платити будь-які податки, головне, щоб їх платили всі»

Бодяга змінює конкуренцію

Ще одним цікавим епізодом стало знайомство учасників ринку з новою командою АМКУ, зокрема з керівником відомства Юрієм Терентьєвим і співдоповідачем з теми паливного ринку, держуповноваженим АМКУ Валерієм Полюховичем. Інтерв'ю голови АМКУ виданню DT.UA напередодні форуму викликало великий резонанс у галузевих колах.

"Це не змова в буквальному значенні, коли один учасник взяв і зателефонував іншому, але це мовчазна згода. Фактично вони погодилися не конкурувати між собою за ціною. І ми хотіли б побачити економічне обґрунтування цієї ситуації, - заявив у тому інтерв'ю Ю.Терентьєв з приводу ситуації на ринку нафтопродуктів. - Ми вважаємо, що конкуренція за ціною між мережами або дуже маленька, або не ведеться взагалі. Що відбувається на практиці? Заправки встановлюють ціни, умовно літр бензину коштує 100 одиниць. Вони дійсно уважно стежать за цінами конкурентів, і це нормально. Але коли одна із заправок вирішує знизити ціну зі 100 до 95, ціну знижують і решта. Потім, коли хтось вирішує знизити вартість з 95 до 85, усі теж знижують вартість. Ця поведінка, в остаточному підсумку, демотивує гравців ринку, вони бачать, що хоч би яку ціну вони поставлять, усі поставлять таку саму. Відповідно, навіщо знижувати ціну, якщо ти за ціною все одно не відрізнятимешся від свого конкурента" (DT.UA, №41 від 30 жовтня 2015 р.).

Ускладнив ситуацію В.Полюхович: у своїй презентації він показав, що на відміну від цін дизельного палива, які в Україні чітко повторюють динаміку падіння цін нафти, вартість бензину на АЗС цим тенденціям відповідає не так безумовно.

У процесі живого діалогу знову дійшли до того, що уявна й реальна трансформація конкуренції в цій сфері є наслідком великого тіньового сегмента. На думку аналітиків "Консалтингової групи А-95", тверда прив'язка до зовнішніх котирувань дизельного палива пояснюється рівними умовами конкуренції, тому що частка кустарного виробництва й контрабанди ДП становить 2–3% проти 25% у бензиновому секторі.

"Як ми можемо конкурувати з бодяжниками, якщо у нас націнка на бензині 2–3 грн, а в них тільки за рахунок акцизу, окрім цих самих 2–3 грн, є додатковий запас у більш як 5 грн на літрі? Який мені сенс намагатися конкурувати з ними ціною, це безперспективно!" - пояснив загальну позицію один з топ-менеджерів великої роздрібної мережі.

За словами Валерія Полюховича, зараз комітет розглядає 20 справ на ринку світлих нафтопродуктів, і невдовзі можуть прийняти рішення. Трагікомічність ситуації в тому, що основними фігурантами є прозорі цивілізовані компанії, які торгують за максимальними на ринку цінами через сплату всіх податків. Водночас ті, хто не платить і тому має можливість торгувати неякісним безподатковим і тому дешевим товаром, перебувають поза полем зору АМКУ.

З тієї ж серії і ситуація з найбільшим гравцем ринку - групою "Приват", яка контролює понад 1600 АЗС (25% станцій у країні) і в добрій половині областей займає значно більше 35% ринку продажів. Але ця мережа багатолика, працює під різними брендами ("Укрнафта", "Авіаз", ANP і т.ін.), торгує за однаковими цінами, приймає ті самі карти, забезпечується одними бензовозами… А тепер основна страва: торгівлею паливом через цю мережу займаються 58 компаній, які, увага, змінюються кожні півроку! Іншими словами, навіть якщо АМКУ вирішить за них взятися, то не має ані найменших шансів їх покарати. Поки пройде слідство, цих юросіб уже не буде "серед живих".

Утім, поки що для АМКУ такого утворення навіть не існує. "Формальних ознак зв'язку між собою юросіб, приписуваних "Привату", ми не виявили", - повідомив під час обговорення голова антимонопольного відомства Ю.Терентьєв.

Юрій Терентьєв закликав активніше скаржитися на недобросовісних конкурентів

Щоб протистояти недобросовісній конкуренції, в АМКУ закликають учасників ринку писати скарги. "Аби щось полагодити на ринку, нам треба одержувати інформацію від вас. Повідомляйте про нечесну конкуренцію. Також повідомляйте про дії органів влади, які проводять якісь дії, що порушують конкуренцію", - порекомендував Юрій Терентьєв.

Об'єктивності заради зазначимо, що ефективність роботи АМКУ досить ослаблена малою кількістю співробітників. Так, паливним ринком з його оборотами в кілька мільйонів тонн і за наявності 6500 АЗС займаються лише 11 осіб.

Резюмуючи спілкування з чиновниками, доводиться ще раз констатувати, що у своєму нинішньому вигляді держвідомства об'єктивно не в змозі ефективно управляти й контролювати довірені їм галузі. Як правило, скрізь елементарно не вистачає людей, а найчастіше - і розуміння питання. На відміну від чиновників, ринок і бізнес змінюються дуже швидко. Тому універсальною рекомендацією для всіх без винятку відомств може бути безсмертний вислів про порятунок потопельників. Пишіть скарги на недобросовісних конкурентів, говорять в АМКУ. Повідомляйте в податкову про випадки торгівлі на АЗС без касових апаратів, просять фіскали. Розробляйте законопроекти, давайте готові проекти рішень, ми підтримаємо, запевняють у Міненерговугільпромі.

Не можна сказати, що такий підхід поганий, але він потребує зовсім нової організації галузевих об'єднань і громадських організацій. Зважаючи на все, саме тісніша консолідація бізнесу має стати основною рушійною силою. Розраховувати можна тільки на себе.