Тарифні "ігри" як післявиборний синдром

Поки нас, споживачів, заспокоюють тим, що тарифів на житлово-комунальні послуги не підвищуватимуть, органи влади на місцях у межах своєї компетенції беруться регулювати величину оплати за квадратний метр житла та прибудинкову територію, тим самим готуючи ґрунт для монополістів - енергетиків, тепловиків, водоканалів. Населення поступово підготовлюють до збільшення комунальних тарифів у масштабах країни. Людей привчають до думки: якщо місцевим органам влади можна піднімати ціни за "комуналку", то чому цього не можна робити монополістам?

І хоч би скільки наш прем'єр-міністр обурювався "спекуляціями на цю тему" деяких ЗМІ, хоч би скільки відхрещувався від очевидних фактів, плутаючись в аргументах (від обіцянки підняти комунальні тарифи тільки для багатих до запевнень, що жодних підстав для зростання тарифів на ЖК-послуги немає взагалі), сьогодні вже мало хто сумнівається в тому, що тарифи на житлово-комунальні послуги все-таки підвищать. Надто вже очевидно те, що для спустілої державної скарбниці потрібне "підживлення".

Київській області, владні органи якої нині очолюють в основному представники правлячої партії, звичайно ж, не можна плестися у хвості урядових намірів. Сумніватися в тому, що місцева влада Київщини, звичайно ж, підтримає верхи в реалізації їхніх планів латання дірок, не доводиться. І ситуація на місцях - цьому підтвердження.

Своєрідний подарунок споживачам житлово-комунальних послуг піднесла влада пристоличного міста Бровари. Тутешні чиновники, проявивши ініціативу, вирішили вивести за рамки оплати за квартиру тариф на обслуговування водопровідних, каналізаційних систем, централізованого опалення та подачі гарячої води. Не зовсім, звичайно, винести, а перенести як окрему послугу в платіжки комунального підприємства "Броваритепловоденергія". Результатів таких "перестановок" броварчани очікують із побоюванням, адже, за їхніми прикидками, розмір тарифів може зрости майже втричі. Не виключено, що й оплата за квартиру теж може підвищитися. Судіть самі. Раніше жителі міста в межах своєї квартплати відраховували за обслуговування внутрішньобудинкових систем 27,7 коп. за квадратний метр. А тепер місцеве комунальне підприємство оцінює свою роботу в 78,1 коп. за квадратний метр. Нові розцінки, виведені за межі тарифу на утримання будинків і прибудинкових територій комунального підприємства "Служба замовника", КП "Броваритепловоденергія" має намір запровадити в місті вже до початку лютого.

Природно, у лобістів такого підвищення є свої аргументи.

- З 2006 р. утричі зросла мінімальна заробітна плата, а основна складова всіх послуг - це зарплата. Якщо вона збільшилася втричі, ми не можемо тримати тарифи "замороженими", - пояснюють ситуацію в управлінні житлово-комунального господарства Броварів. І по-людськи зрозуміти комунальників можна - вони хочуть одержувати гідну плату за свою працю. Але...

- Комунальні послуги перетворюються на комунальну кабалу! - настільки категорично були налаштовані обурені пенсіонери та представники інших соціально вразливих верств населення, зібравшись на мітинг протесту на площі Свободи в центрі міста. Їх зрозуміти теж можна - платити за підвищені тарифи на комунальні послуги їм просто немає чим, тим паче, що якість цих послуг не може задовольняти та викликає невдоволення.

І хоч би як клятвено працівники тутешнього ЖКГ обіцяли із запровадженням нових тарифів "відпрацьовувати" їхнє підвищення регулярними, двічі на рік, оглядами систем водопроводу, каналізації, центрального опалення та гарячого водопостачання та раз у квартал перевіряти роботу санітарно-технічного обладнання (?) у квартирах, мітингувальники залишилися при своїй думці. Позиція протестувальників непохитна: якщо нові розцінки за комунальні послуги все-таки затвердять, то вони готові піти навіть на те, щоб заблокувати роботу місцевої міської влади.

Попри нібито категоричну заборону президента підвищувати після виборів тарифи на комунальні послуги, ще в одному пристоличному місті - Вишгороді місцева влада теж вирішила підняти для рядових споживачів оплату за водопостачання та водовідведення, зрівнявши розцінки за "комуналку" для фізосіб із цінами для підприємств. Не відстають у втіленні в життя намірів підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги й місцеві органи влади інших населених пунктів Київської області.

Так, члени виконкому міської ради пристоличного Василькова на своєму засіданні 23 січня ц.р. підняли тарифи на житлово-комунальні послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, які надаються місцевим комунальним підприємством. Підвищували тарифи на комунальні послуги в селі Щасливому. Подібні приклади не поодинокі - процес, як кажуть, пішов, і не тільки в Київській області.

На цьому тлі частина населення, мабуть, обурившись плутаними поясненнями глави уряду, у тому числі й про ефемерні субсидії (яких ще треба домогтися), і зовсім вирішила... не платити за рахунками. Офіційний Бориспіль змушений був оголосити війну злісним неплатникам за комунальні послуги. А що ще залишалося робити, якщо в окремих житлових будинків загальна сума заборгованості за подачу води сягає понад 100 тис. грн, за тепло - близько 500 тис.? А рівень оплати бориспільцями в післяноворічний період за газ становить 53%. За оцінками фахівців, такий низький показник може спровокувати відключення газу взагалі.

Якщо вірити словам керівника Національної комісії, яка здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг, В.Саратова, тарифи на житлово-комунальні послуги коригуватимуть поетапно, шляхом установлення тимчасових, нижче за економічно обґрунтовані, тарифів, що допоможе розв'язати проблему соціальної справедливості. Залишається лише одне запитання: а чи витримає населення, особливо найбільш незахищена його частина, це саме "коригування"? З огляду на те, що лише незначна (порівняно з чисельністю населення країни) кількість олігархів плюс невелика верхівка можновладців справді платоспроможні, чи не вишикується вся країна в чергу за субсидіями, які так щедро нині обіцяють?

Відомий експерт, директор Інституту міста О.Сергієнко вважає, що починати змінювати тарифну політику треба із запровадження обліку використання енергії. На його думку, споживачі мають оплачувати гігакалорії, які вони справді використовують, а не квадратні метри житлової площі. Але питання повсюдного встановлення лічильників у квартирах українців так дотепер і не вирішене.

Та й чи до них було, коли вся країна спочатку перебувала в захоплюючому процесі підготовки до виборів, а потім проходив і сам процес, що супроводжувався найсуворішими вказівками із самісінького верху: місцева влада навіть не має права мріяти про підвищення комунальних тарифів. Ну а коли вибори залишилися позаду, і стало очевидно, що влада збідніла, треба думати, що вже дозволено не тільки мріяти, а й реально піднімати тарифи.

Отже, хоч як крути, а нашим співгромадянам "світить" чергове підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. І обіцянка нібито диференційованого підходу до того, хто саме й скільки платитиме за "комуналку", - слабка в цьому розрада.