Тарифи

30 грудня минулого року НКРЕ встановила нові ціни на газ для різних категорій споживачів. Однак, попри очікування, ціни для населення за "комуналку", зокрема теплопостачання, внаслідок цього не зменшаться. 31 грудня 2013 р. голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг, Валерій Саратов повідомив, що "комісія не бачить підстав для перегляду і зниження тарифів на теплопостачання".

DT.UA звернулося до голови Держкомпослуг В.Саратова і попросило уточнити, чому не бачать підстав для зниження тарифів для населення на газ і теплопостачання. І взагалі, хто і скільки повинен платити з 1 січня 2014 р.?

Відповідь В.Саратова була такою:

"Під час розрахунку тарифів на теплову енергію, що виробляється для потреб населення, використовується вартість природного газу українського видобутку - 1309 грн за тисячу кубометрів разом із ПДВ. Нова вартість російського газу у
2448 грн за тисячу кубометрів вища за ту, що використовується зараз. Тому у комісії наразі відсутні підстави переглядати тарифи на теплову енергію для населення.

Трохи інша ситуація з такими категоріями споживачів теплової енергії, як "бюджет" та "інші", а це організації бюджетного сектора та бізнес-структури.

До 31 грудня 2013 р. у вартість гігакалорії теплової енергії для таких організацій закладалася стара ціна природного газу у розмірі 3823 грн за тисячу кубометрів.

Нова ціна газу, яка встановлена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), і яка враховується у тарифах на теплову енергію, становить:

- для потреб населення - 1309 грн за тисячу кубометрів;

- для потреб бюджетних установ - 2783 грн за тисячу кубометрів; ця ціна складається з вартості закупівлі газу - 2448 грн, цільової надбавки у 2% і витрат на транспортування газу магістральними та розподільчими газопроводами - 287 грн;

- для потреб інших споживачів (бізнесу) - 3462 грн за тисячу кубометрів; ця ціна складається з вартості закупівлі газу - 3113 грн, цільової надбавки у 2% і витрат на транспортування газу магістральними та розподільчими газопроводами - 287 грн.

Отже, внаслідок зменшення ціни природного газу для потреб ТКЕ, а в структурі середнього тарифу на теплову енергію для бюджетних та інших споживачів на вартість газу припадає близько 80%, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яку я очолюю, 31 грудня 2013 р. було скориговано вартість теплової енергії для відповідних категорій споживачів.

Наприклад, у середньому зниження тарифів становило:

- для організацій бюджетної сфери - на 22–25% (з 728 до 599 грн за 1 Гкал.);

- для бізнесу - на 12% (з 766 до
683 грн за 1 Гкал.).

Нові тарифи почали діяти з 1 січня 2014 р. Таким чином, уже у лютому організації бюджетної сфери та підприємства отримають рахунки за теплову енергію за січень зі зменшеними цифрами.

Щодо структури тарифів на теплову енергію, то з дати свого створення комісія під час розрахунку тарифів для всіх своїх підприємств-ліцензіатів керується вимогами Єдиного порядку розрахунку тарифів, встановленого постановою Кабінету міністрів України №869 від
1 червня 2011 р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".

Щодо послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, то в структурі їх собівартості газова складова відсутня. А встановлення тарифів на послугу з підігріву холодної води (гаряче водопостачання) входить до компетенції місцевих органів влади".

Проте залишається без відповіді досить принципове питання. Втім, адресую його скоріше владі, ніж держкомісіям. Як стверджують фахівці галузі і показав минулорічний досвід, далеко не завжди газу, що видобувається в Україні, вистачає на газо- та теплозабезпечення навіть населення і бюджетної сфери. Справа в тому, що найбільше газодобувне підприємство України - ПАТ "Укрнафтогазвидобування" - має зо два десятки спільних видобувних підприємств. І партнери (іноземні чи приватні) в таких СП не зобов'язані продавати свою частку видобутого газу за встановленими НКРЕ цінами. От і виходить, що далеко не на всі потреби населення та підприємств теплокомунальної енергетики вистачає газу власного видобутку. І деяким підприємствам ТКЕ доводиться закуповувати імпортований газ. (Проте достеменної інформації про те, куди і скільки використовується "державного" газу, ні НКРЕ, ні "Нафтогаз України", ні Міненерговугільпром не розголошують.) Ціна його, попри знижку, насправді буде знижуватися, як встановила НКРЕ, дуже повільно. Отже, у вартості їхньої продукції вже буде закладено іншу ціну на газ. До того ж щоквартально ціна на російський газ може бути змінена. Тому, вочевидь, доведеться готуватися і до зміни тарифів. І не факт, що вони будуть знижуватися, принаймні так, як радісно обіцяв уряд після грудневих московських угод.

Довідка DT.UA:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, - державний колегіальний орган. Комісію утворено указом президента України від 23 листопада 2011 р. №1073. Завдання комісії - регулювання та ліцензування діяльності у сфері генерації, транспортування та постачання теплової енергії, а також централізованого водопостачання та водовідведення.

Під контролем комісії перебувають:

- підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, які надають послуги з централізованого водопостачання і водовідведення не менш як 30 тис. фізичних осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять, відповідно, з централізованого водопостачання - більш як 300 тис. кубометрів на рік, з централізованого водовідведення - понад 200 тис. кубометрів на рік або системи централізованого водопостачання та водовідведення яких розташовані на території двох або більше областей, спільних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями;

- підприємства з виробництва теплової енергії з відпуском теплової енергії споживачам в обсязі, що перевищує
20 тис. Гкал. на рік;

- підприємства з транспортування та постачання теплової енергії, з теплових мереж і теплових пунктів яких для потреб споживачів відпускається теплова енергія в обсязі, що перевищує 18 тис. Гкал. на рік;

- підприємства з переробки та захоронення побутових відходів, що обслуговують населені пункти з чисельністю населення понад 100 тис. осіб і потужністю переробки чи захоронення понад 50 тис. тонн або 200 тис. кубометрів побутових відходів на рік.