Стратегічне завдання

В усьому світі компанії борються за створення замкнутого циклу виробництва, тим самим завойовуючи ринок і симпатії безпосереднього споживача їхньої продукції. Не є винятком і Україна. Найбільша нафтовидобувна компанія — ВАТ «Укрнафта» — опинилася сьогодні у вкрай «цікавому» становищі — перетворення на вертикально інтегровану структуру (ВІНК) та «обростання» нафтопереробними потужностями.

Рішення про таку долю «Укрнафти» нещодавно прийняло керівництво держави. Спрямоване воно на створення потужної вітчизняної структури, яка контролювала б близько 30—40% ринку нафтопродуктів України. Це дало б змогу істотно впливати на нього ринковими важелями з метою забезпечення енергетичної незалежності держави. Експерти розійшлися в думках щодо цього. Оптимісти зазначають, що це рішення нагальне і дуже необхідне, і «Укрнафта» якнайбільше підходить як основа при створенні ВІНК. Песимісти вважають, що нічого з цього не вийде, мотивуючи здебільшого тим, що «Укрнафта» — напівдержавна компанія. Але показовим є те, що серед останніх, на диво, переважна більшість людей, котрі, як то кажуть, сплять і бачать себе біля керма новостворюваної компанії.

Як говорять в «Укрнафті», для компанії вкрай важливо потужно ввійти на ринок реалізації нафтопродуктів безпосередньо споживачам. Вирішення цього стратегічного завдання виключить значні ризики в роботі вітчизняної нафтовидобувної компанії, які існують при реалізації видобутої нею сировини та продукції напівпереробки.

Важливою складовою діяльності «Укрнафти» є посилення конкурентних позицій на вітчизняному ринку нафтопродуктів, що відповідає концепції побудови вертикально інтегрованої структури. Зазначену концепцію затверджено загальними зборами акціонерів. З цією метою за останній рік розширено власну мережу автозаправних комплексів до 391, які працюють майже в усіх регіонах держави. Завдання, яке стоїть на поточний рік, — збільшити власну мережу АЗС до 800. Крім цього, нещодавно прем’єр-міністр Юлія Тимошенко зазначила необхідність побудови «Укрнафтою» ще близько 1000 АЗС у перспективних місцях, де потік автотранспорту найбільший. У зв’язку з цим компанія оголосила про попередній прийом пропозицій для відповідного опрацювання їх експертами та фахівцями первинної проектної та іншої документації. У міру відведення та оформлення земельних ділянок, отримання технічних умов буде оголошено відкритий тендер на будівництво цих АЗС. Питання також пройде погодження в уряді та затвердження органами управління компанії. Тільки після цього вона розпочне будувати АЗС. На сьогодні «Укрнафта» не працює з джоберськими програмами. Але в компанії говорять, що, в принципі, все можливо, якщо це буде їй економічно вигідно.

До речі, щодо економічної вигоди. З моменту входження «Укрнафти» на ринок роздрібної реалізації нафтопродуктів точаться розмови про вартість придбаних компанією АЗС. В «Укрнафті» з цього приводу зазначають, що в даному питанні, як і в усіх інших, вона керується виключно економічно обґрунтованою доцільністю.

За останніми даними інвентаризації, на обліку в Державній податковій адміністрації перебувають 5684 автозаправних станцій і комплексів. З них 2645 АЗС працюють під основними брендами, а 3039 АЗС належать окремим суб’єктам підприємницької діяльності та реалізують пальне основних власників брендів — виробників нафтопродуктів. Як стверджують експерти, із загальної кількості АЗС тільки близько третини справді варті заявлених коштів, оскільки вони відповідають сучасним вимогам і стандартам та розташовані в економічно вигідних місцях.

Усі ж автозаправні станції «Укрнафти» купувалися на тендерній основі, за реальними ринковими цінами та з відповідних дозволів Антимонопольного комітету України. Комерційна привабливість проекту обґрунтовується його окупністю, яку ретельно вивчають і прораховують фахівці товариства. Слід також наголосити, що мова йде про придбання не лише заправних станцій, а й уже готового бізнесу, з напрацьованою роками логістикою, підготовленим персоналом і клієнтською базою (з документацією, устаткуванням, обслуговуючим транспортом). До того ж для компанії вигідніше купувати не окремі АЗС, а цілі мережі.

Про ефективність роботи «Укрнафти» свідчить динаміка її фінансових показників минулого року. Валовий дохід від реалізації продукції за його підсумками зріс на 46,6%, або на 1824,8 млн. грн. Чистий прибуток збільшився на 51,4%, або на 457,2 млн. грн. Серед основних факторів цього зростання — зміна структури доходу, зокрема за рахунок початку реалізації світлих нафтопродуктів через мережу власних АЗС, яку розпочато з червня минулого року.

Фахівцями компанії проведено аналіз роботи мережі АЗС у червні–грудні 2004 року за відповідних умов, коли середня кількість працюючих АЗС становила 227 комплексів, враховуючи середньозважену аукціонну ціну нафти, при затратах на її переробку, транспортування нафтосировини до заводу, транспортування світлих нафтопродуктів до АЗС та при їх середньодобовій реалізації — 7,76 тонн.

З урахуванням середньозважених роздрібних цін на пальне отримано такі економічні показники на базі фактичних даних роботи за сім місяців (червень–грудень 2004 року): виручка від реалізації однієї АЗС становила 10,4 млн. грн., а чистий прибуток разом з амортизацією дорівнював 950 тис. грн. Таким чином, власне окупність однієї АЗС за цей період при її середній вартості 4,8 млн. грн. становила близько п’яти років. Водночас такі результати отримано з урахуванням сплати до бюджетів усіх рівнів понад 1,5 млн. грн. податків за результатами роботи однієї АЗС, у тому числі ПДВ — 426 тис. грн., податку на прибуток — 237 тис. грн., акцизного збору — 846 тис. грн.

Крім цього, фахівцями «Укрнафти» розраховано показники роботи однієї АЗС на 2005 рік у кількох варіантах: як за умови придбання світлих нафтопродуктів за оптовими цінами, так і за умови придбання нафти на умовах DAF (поставлено на кордон України) та її переробки на різних нафтопереробних заводах. Фахівці дійшли висновку, що навіть в жорстких умовах контролю цін (рентабельність не більше 15%) найбільш ефективною і раціональною є робота АЗС за умови придбання і переробки нафти на ЗАТ «Укртатнафта». У цьому разі прогнозована окупність однієї АЗС найшвидша — 4,6 року, і структура виходу нафтопродуктів з переробки найкраща. За інших умов — окупність АЗС становить близько шести років.

Ці показники окупності АЗС уже самі по собі є достатньо економічно рентабельними, а з урахуванням наявності власного видобутку нафти (понад 3 млн. тонн на рік) та динаміки зростання цін на нафтопродукти окупність придбаних «Укрнафтою» АЗС значно прискориться. Якби в компанії цього не розуміли, спостережна рада не дала б згоди на укладення відповідних угод. Водночас і перший помічник Президента України О.Третьяков, і голова правління НАК «Нафтогаз України» О.Івченко також позитивно висловилися щодо затвердження рішень з подібних питань спостережною радою і в подальшому.

Отже, компанія не втрачає часу, стрімко вирішуючи своє стратегічне завдання щодо розширення мережі роздрібної реалізації нафтопродуктів. З цією метою вона не тільки купує АЗС для створення основи цього бізнесу в регіонах, а й будуватиме нові комплекси, які поступово увійдуть до уже діючої мережі. З усього видно, що Президентом України прийнято цілком логічне рішення щодо створення ВІНК на базі «Укрнафти». В компанії для ефективної реалізації цього завдання наявні майже всі технологічні процеси, за винятком нафтопереробки. Але і це завдання покликані в найближчій перспективі розв’язати відповідні рішення глави держави.