«СТРАТЕГІЧНА МЕТА «ІТЕРИ» — СТАТИ БАГАТОПРОФІЛЬНОЮ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ КОМПАНІЄЮ СВІТОВОГО МАСШТАБУ»

У листопаді нинішнього року Міжнародній групі компаній «ІТЕРА» виповнюється десять років. Привітання з цієї нагоди на адресу керівництва й багатотисячного колективу групи компаній надіслали Президент України Леонід Кучма, президент Російської Федерації Володимир Путін, лідери інших держав, у яких працює «ІТЕРА».

На урочистостях, що відбулися на початку цього тижня в Москві з нагоди ювілею Групи компаній, від імені українського керівництва МГК «ІТЕРА» привітав перший віце-прем’єр-міністр Олег Дубина.

Мабуть, десять років тому ніхто з засновників, включно з головним ідеологом та президентом нинішньої Міжнародної групи компаній «ІТЕРА» Ігорем Макаровим, не передбачав, яких масштабів сягне бізнес цієї компанії. Сьогодні «ІТЕРА» об’єднує 150 дочірніх підприємств, що працюють на різних ринках США, Європи й СНД — у 24 країнах. Річний доход Групи компаній «ІТЕРА» 2001 року тільки від газового бізнесу становив 180 млн. доларів.

В Україні «ІТЕРА» відома передусім як оптовий газопостачальник і як оператор із транспортування узбецького, казахського й туркменського газу. Вона прийшла на український ринок серед перших лише з 2 млрд. кубометрів туркменського газу й досі залишається досить впливовим учасником ринку газу, торік забезпечивши поставку в Україну загалом 38,4 млрд. кубометрів газу. Власний газовидобуток підприємствами компанії 2001-го року становив 23 млрд. кубометрів газу. Нинішнього року «ІТЕРА» оперує на ринках СНД майже 80 млрд. кубометрів газу, 30 із яких — власного видобутку.

І хоча нині «ІТЕРА» — одна з найбільших компаній світу, що займаються газовим бізнесом, це далеко не єдиний вид її діяльності, та й починала вона свою роботу зовсім не на газовій ниві.

Оригінальність МГК «ІТЕРА», відзначають експерти московського часопису «Управление компанией», полягає в тому, що процес її формування — це ланцюг взаємозалежних і самостійних економічних проектів, у результаті реалізації яких «ІТЕРА» перетворилася на досить велику компанію, виробничі активи якої були незрівнянно меншими від її фінансових оборотів. З цієї причини її називали торгово-посередницькою, трейдерською фірмою. Більшість інших великих компаній, принаймні в СНД, створювалися шляхом приватизації підприємств або фінансових структур, а вже потім на їх базі формувалися холдинги, ФПГ тощо. «ІТЕРА» сьогодні також має у своєму розпорядженні серйозні виробничі активи, але це — вимога й результат її економічних проектів, у процесі реалізації яких перетворювалася структура цієї Групи компаній, диверсифікувався її бізнес.

З чого починалася «ІТЕРА»

У другій половині 80-х років минулого століття після десятирічної участі в збірній СРСР Ігор Макаров, залишивши великий велосипедний спорт, зайнявся бізнесом у Казані. Причому починав він зі своїми однодумцями з організації цеху пошиття спортивного одягу. Потім — виробництво джинсових костюмів, які невдовзі почали продавати не тільки в найближчих регіонах, а й у Югославії, Німеччині, Чехословаччині.

До 1991 року, набувши досвіду в кількох компаніях, Ігор Макаров активно займався постачанням продовольства в Туркменістан і держави Закавказзя. 1992 року спеціально для цього зареєстрував фірму «ІТЕРА» в офшорній зоні США (штат Делавер) — аби простіше було залучати кредити, які значно легше одержати компанії з американською «пропискою».

І хоча І.Макаров непогано орієнтувався в потребах знайомого з дитинства ринку Туркменістану, вплинути на платоспроможність уряду цієї молодої держави, ясна річ, не міг. Продукцію поставляли, борг накопичувався. Частково Туркменістан повертав його нафтою, яку треба було навчитися реалізовувати на російському паливному ринку, зокрема й за бартерними схемами.

До 1994 року в Туркменістан було поставлено продукції на 80 млн. доларів. За 50 із них Туркменістан розрахувався, а на 30 млн. доларів запропонував узяти газ — 2 млрд. кубометрів. Причому на той момент «Газпром» відмовив Туркменістану в щорічній 11-відсотковій квоті на транспортування газу своїми трубопроводами. Тож І.Макарову довелося самому шукати підходи до «Газпрому».

Успіх «ІТЕРИ» у газовому бізнесі: випадок
чи закономірність?

Про те, як «ІТЕРА» домовлялася з «Газпромом», розповідають легенди. А глава компанії каже, що, на відміну від багатьох охочих тоді експортувати газ у Європу (що досі є прямим зазіханням на ринки «Газпрому», отже й на валютні надходження в бюджет РФ), він спочатку запитав: куди раніше постачали туркменський газ? З’ясувалося, що в Україну й на Кавказ, і «Газпром» зацікавлений у тому, щоб так було й надалі — тоді він зможе вивільнений обсяг власного газу постачати на платоспроможніші ринки. Макаров вирішив ризикнути, й «ІТЕРА» почала працювати з Україною та державами Кавказу. Виправдовувався ризик тим, що «ІТЕРА» працювала не тільки з посередниками, а й з безпосередніми газоспоживачами, які розраховувалися коли й не «живими» грішми, то своєю продукцією. Ось таким чином «ІТЕРА» й увійшла в газовий бізнес — спочатку 2 млрд. кубометрів газу, 1995 року — вже 8, а потім і 36.

Коли газовий бізнес компанії став стрімко зростати, у Джексонвіллі (США) було зареєстровано нову компанію — ITERA Energy Corp., яка й мала займатися газовими проектами.

У листопаді 1995 року «ІТЕРА» як оператор поставок туркменського газу спільно з «Газпромом» та урядом Туркменістану стала співзасновником АТ «Туркменросгаз». А невдовзі ITERA Energy підписала з Туркменістаном контракт на поставку 14 млрд. кубометрів газу в Україну й 10 млрд. на Кавказ. Правда, 1997 року Туркменістан призупинив свою участь в АТ «Туркменросгаз». Але співробітництво з «ІТЕРОЮ» триває досі.

З 1998 року «ІТЕРА» (тоді компанія поставила на ринки СНД 39,6 млрд. кубометрів газу) — не тільки оператор газопостачання, а й велика газовидобувна компанія, друга після «Газпрому» за обсягами видобутку в РФ. Монопольний газопостачальник для споживачів Свердловської області; у 2003—2004 роках прогнозується річний обсяг поставок 17 млрд. кубометрів газу.

З 1999 року в рамкам своєї 49-відсоткової участі в підприємстві «Пургаз» (співзасновники — «ИТЕРА-Русь» і «Ноябрьскгазодобыча») розробляє Губкінське родовище газу на Ямалі. А також одержує газ відповідно до своєї частки в капіталі таких видобувних підприємств, як «Таркосаленефтегаз», «Пурнефтегазгеология», «Ханчейнефтегаз». В Узбекистані «ІТЕРА» спільно з «Лукойлом» розробляє родовища Бухаро-Хівінського й Гіссарського нафтогазових регіонів.

У дні ювілею «ІТЕРИ» підтвердився стало-динамічний розвиток газовидобутку компанії на Ямалі: на проектну потужність у 12 млрд. кубометрів газу на рік виведено газовий промисел Східно-Таркосалінського нафтогазоконденсатного родовища. Одним з акціонерів і головним інвестором проекту виступає Група компаній «ІТЕРА». До літа 2003 року «ІТЕРА» планує ввести в промислову експлуатацію газові промисли ще двох нафтогазоконденсатних родовищ — Берегового й Ханчейського.

Найближчим часом «ІТЕРА» спільно з російськими держкомпаніями «Роснефть» і «Зарубежнефть» у рамках СП «Зарит» розпочне освоєння нафтогазових родовищ у Туркменістані. Фахівці МГК, крім того, вивчають можливість участі Групи компаній у видобутку газу в США, а також у реалізації проектів у газовій галузі в Латинській Америці, зокрема в Бразилії та Уругваї.

Примітна деталь у міжнародній енергетичній діяльності групи компаній. У серпні 2000 року в московському офісі МГК «ІТЕРА» відбулося засідання Економічної ради СНД за участю делегацій і диппредставництв усіх 12 країн — учасниць СНД. Виступаючи на цьому засіданні, глава «ІТЕРИ» І.Макаров наголосив, що «міждержавні проекти в газовій галузі найбільш виграшні з інтеграційного погляду». Очевидно, що проведення виїзного засідання Економічної ради СНД в офісі «ІТЕРИ» є визнанням ролі, яку ця Група компаній відіграє в реалізації енергетичних проектів у СНД.

Якщо врахувати прогнозоване зростання споживання газу в Європі, СНД й у самій Росії найближчими роками, то потреба в цьому паливі приблизно на 200 млрд. кубометрів перевищить нинішній видобуток усіх компаній РФ (600 млрд. кубометрів). Тож дедалі більша частка газовидобутку «ІТЕРИ» явно буде затребувана.

Правда, це не заважає опонентам «ІТЕРИ» й «Газпрому» з кожної нагоди, а частіше без неї нагадувати «про дивну дружбу» цих двох газових компаній. З приходом у «Газпром» на зміну Рему Вяхірєву Олексія Міллера й нової команди менеджерів майже півроку тривало скрупульозне вивчення «ІТЕРИ» та її ділових відносин із російським газовим монополістом. Відтак і Рахункова палата РФ, і компанія PriceWaterhouse визнали, що угоди між «Газпромом» та МГК «ІТЕРА» були серед найвигідніших для «Газпрому» (за деякими з них газовий концерн одержав 64% рентабельності).

Диверсифікація бізнесу

Крім активного розвитку газового бізнесу, МГК «ІТЕРА» останніми роками займається й видобутком нафти. На розроблюваних нею нафтогазових родовищах видобувається 2 млн. тонн рідких вуглеводнів, планується збільшити цей показник до 6—7 млн. тонн при 200 млн. тонн запасів цього виду енергоносіїв.

У Росії «ІТЕРУ» представлено компаніями: «ИТЕРА-Русь», «ИТЕРА-Салехард», «ИТЕРА-ПЕТ» (заводи в Краснодарському краї і Білорусі з виробництва пластикового посуду), «ИТЕРА-М» і «Уралсевергаз».

МГК «ІТЕРА» — співзасновник компанії «АрмРосгазпром» спільно з Міненерго Вірменії та «Газпромом». У Вірменію щороку «ІТЕРА» продає 1,4 млрд. кубометрів газу, що передбачено контрактом на 15 років. Фактично «ІТЕРА» на 100% контролює газопостачання у Вірменію і Грузію. Тим паче що більша частина грузинських газорозподільних мереж належить МГК «ІТЕРІ». 20% газового балансу Литви й Естонії також забезпечує МГК.

«ІТЕРА» постачає близько половини газу, що споживається в Білорусі, Азербайджані й Молдові, де володіє ще й Молдавським металургійним заводом (продуктивність — 1 млн. тонн металопродукції на рік). У Молдову компанія експортує також електроенергію.

Їй належить найбільший у Європі Малкінський кар’єр у Ставропольському краї, де видобувається будівельний щебінь.

Вже кілька років поспіль підприємства «ІТЕРИ» видобувають у Монголії по 2,5 тонни золота на рік. Серед проектів, що вивчаються, — постачання в Монголію нафтопродуктів і участь у газифікації цієї держави в рамках СП «Востокнефтегаз» (співзасновники — «ІТЕРА» й «Востокгазпром»).

«Нафтогазова компанія «ІТЕРА»

Читачам «ДТ» уже відомо про нинішній процес злиття компаній «Новафининвест» та «ІТЕРИ». Спільно експлуатуючи активи протягом п’яти років, ці компанії прийшли до нової якості бізнесу й вирішили створити «Нафтогазову компанію «ІТЕРА».

У співзасновників приблизно однакова кількість активів — понад 1 млрд. доларів. На ринках, де вони працюють, обидві сторони мають довгострокові контракти, укладання яких і вихід на фондовий ринок без відповідної ресурсної бази неможливі. Створюваний холдинг має у своєму розпорядженні ресурсний потенціал, що перевищує 1 трлн. кубометрів газу (ресурс «Газпрому» — 19 трлн. кубометрів). На думку керівництва «ІТЕРИ», Група компаній при такому об’єднанні стане ще потужнішою, що дозволить їй активніше працювати зі старими партнерами й шукати нових.

«ІТЕРА» в Україні

Під час зустрічі 31 жовтня 2002 року Президента України Леоніда Кучми з главою Міжнародної групи компаній «ІТЕРА» Ігорем Макаровим глава Української держави високо оцінив результати співробітництва українських компаній з «ІТЕРОЮ» в газовій галузі. Відзначено позитивні результати діяльності МГК «ІТЕРА» в реалізації природного газу споживачам України і в забезпеченні транспортування експортних обсягів туркменського газу, що їх закуповує НАК «Нафтогаз України» в Туркменістані. Леонід Кучма та Ігор Макаров обговорили перспективи реалізації спільних взаємовигідних проектів у нафтогазовій галузі 2003 року і в наступні роки.

Редакція «Дзеркала тижня» напередодні ювілею «ІТЕРИ» звернулася з кількома запитаннями до президента Групи компаній Ігоря МАКАРОВА.

— Шановний пане Макаров, вашій компанії — 10 років. Що для «ІТЕРИ» означає цей період: чого вдалося досягти, чого не змогли, і які ваші плани?

— За десять років «ІТЕРА» стала повноцінною газовою компанією, що самостійно видобуває газ і реалізує його в 12 країнах СНД й державах Балтії. За обсягами продажу газу ми входимо в п’ятірку найбільших світових газових компаній, у галузі газовидобутку — лідируємо серед незалежних виробників газу в Росії.

З приводу того, чого не вдалося досягнути. «ІТЕРА» ставить перед собою реальні завдання, прораховує всі можливі шляхи їх виконання. При цьому бувають і помилки, і невдачі. Але вони мають тактичний, а не стратегічний характер і не настільки масштабні, щоб згадувати про них, озираючись на 10-річний шлях «ІТЕРИ».

Плани «ІТЕРИ» на майбутнє пов’язані з розвитком газовидобутку й газопереробки, зміцненням наших позицій на існуючих і освоєнням нових ринків збуту. Ми плануємо вкладати власні кошти й залучати інвестиції, об’єднувати наші можливості й можливості інших компаній для освоєння вуглеводневих родовищ у Росії та за її межами.

Стратегічна мета розвитку «ІТЕРИ» — стати потужною багатопрофільною енергетичною компанією світового масштабу.

— Ви були ініціатором створення компанії «ІТЕРА». Певна річ, у вас були однодумці. Що ви планували й чи вдалося цього домогтися?

— Десять років тому наші плани не були настільки грандіозними. «ІТЕРА» розпочала свою діяльність на газовому ринку як трейдерська компанія. Нам удавалося послідовно збільшувати обсяги реалізації газу, а останніми роками — упевнено нарощувати власну ресурсну базу шляхом розробки вуглеводневих родовищ. Паралельно з цим ми одержали можливість зайнятися реалізацією проектів у сфері електроенергетики, металургії, виробництва будівельних матеріалів, газохімії, золотовидобутку. Весь цей час «ІТЕРА» розвивалася, збільшувала масштаби діяльності, освоювала нові сфери бізнесу. Це дозволило ставити перед собою нові й нові завдання, про які, коли говорити відверто, ні я, ні мої однодумці десять років тому навіть не замислювалися.

— Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пролонгувала контракт із Туркменістаном на постачання 36 млрд. кубометрів газу в Україну 2003 року. Включно з нинішнім роком, «ІТЕРА» була оператором таких поставок. Досі оператора на 2003 рік офіційно не названо. Як ви вважаєте, буде це «ІТЕРА» чи одна з її дочірніх компаній?

— Так, ми розраховуємо на те, що «ІТЕРА» залишиться оператором із постачання туркменського газу в Україну. Підставою для цього є багаторічне бездоганне виконання «ІТЕРОЮ» взятих на себе зобов’язань щодо цього проекту й багатий досвід, здобутий при реалізації туркменського газу на зовнішніх ринках.

— В «ІТЕРИ» з Україною досить непроста «кредитна біографія». Чи планує Група компаній «ІТЕРА» продовжувати співробітництво з Україною?

— Українські споживачі протягом багатьох років є найбільшими покупцями газу, що продається «ІТЕРОЮ». З більшістю з них у нас склалися хороші партнерські відносини. «ІТЕРА» планує продовжувати роботу на українському ринку й розвивати співробітництво з українськими компаніями.

* * *

Коли йдеться про старих партнерів «ІТЕРИ», то, крім Туркменістану й «Газпрому», це, безумовно, українські газоспоживачі й оптові покупці ітерівського газу (трейдери та дилери), а також дочірня компанія МГК — ЗАТ «Торгово-енергетична компанія «ІТЕРА Україна». Тож редакція «ДТ» вважає логічним звернутися до найбільших партнерів «ІТЕРИ» в Україні й поцікавитися, як вони оцінюють співробітництво з нею.

Президент ВАТ «Концерн «Стірол» (Горлівка Донецької області) Олександр БЄЛОУСОВ:

— З компанією «ІТЕРА» концерн «Стірол» співпрацює з середини дев’яностих років. «ІТЕРА» постачає концерну основні обсяги природного газу, що є сировиною для виробництва значної частини нашої продукції — аміаку та мінеральних добрив.

За роки співробітництва у нас склалися ділові, партнерські відносини. Було реалізовано низку інвестиційних проектів, проводилися зустрічні товарні поставки.

У відносинах із компанією «ІТЕРА» нас приваблюють прагматизм і взаємовигідність співробітництва. Надійність партнера дозволяє нам розраховувати свої сили й будувати обгрунтовані плани розвитку виробництва.

* * *

Показове й те, що «ІТЕРА» з 1995 року залишається постійним партнером спочатку «Укргазпрому», а потім і «Нафтогазу України», будучи оператором постачання в Україну як туркменського, так і російського газу. Сьогодні «ІТЕРА» — єдина велика компанія, що зуміла домовитися з НАКом про узгоджену цінову політику й політику щодо дилерів на українському ринку газу.

Крім того, «ІТЕРА» брала участь у виконанні державних програм в Україні, зокрема з виробництва мінеральних добрив для сільгоспвиробників та забезпечення газом енергогенеруючих компаній. По суті, «ІТЕРА» надавала українським підприємствам газ як довгостроковий товарний кредит.

* * *

У Миколаєві, як повідомляє Олександр Власов, співробітництво МГК «ІТЕРА», ТЕК «ІТЕРА Україна» й ВАТ «МГЗ» вважають співробітництвом рівних партнерів.

Основний споживач газу, поставленого МГК «ІТЕРА» в Миколаївську область, — ВАТ «Миколаївський глиноземний завод». Це співробітництво розпочалося 2000 року. Для миколаївських металургів визначальним чинником у виборі газопостачальника є стабільна робота Компанії на газовому ринку України. НГЗ — одне з багатьох тисяч підприємств України, які «ІТЕРА» стабільно забезпечує «блакитним паливом». Технічно це робиться так: до кордонів з Україною транспортування забезпечує «ІТЕРА», через територію України в Миколаїв газ постачає компанія «Укртрансгаз». Сторони сумлінно виконують умови договору, своєчасно забезпечуючи як платежі, так і поставки.

Сумлінне співробітництво — головне в роботі двох підприємств і результат спільних зусиль, праці двох передових представників російського та українського бізнесу.

На МГЗ не пригадують фактів збоїв у постачанні газу, констатує головний енергетик ВАТ «МГЗ» Олександр Гамалій. Для цього в різних ланках і на різному рівні взаємодіють сотні людей. Партнери оперативно і з розумінням розв’язують проблеми, що дозволяє забезпечувати безперебійну роботу МГЗ — підприємства з безперервним циклом виробництва.

Про перспективи подальшого співробітництва МГЗ та Групи компаній «ІТЕРА» — генеральний директор ВАТ «МГЗ» Юрій ОВЧИННИКОВ:

— Багато вже зроблено і робиться. Вселяє надію та обставина, що «ІТЕРА» разом з Україною планує розвивати спільні взаємовигідні проекти в нафтогазовій галузі 2003-го і в наступні роки. Про це свідчить недавня зустріч Президента України та глави МГК «ІТЕРА» Ігоря Макарова. Досвід усього нашого попереднього співробітництва свідчить, що важко, мабуть, у наш час знайти партнера надійнішого, ніж компанія «ІТЕРА». Перше, що нам найбільше імпонує у відносинах із «ІТЕРОЮ», — це розуміння Компанією непростої ситуації на світовому ринку алюмінію та її впливу на МГЗ. Це розуміння виявляється, зокрема, у встановленні розумних цінових параметрів. По-друге, угодою встановлено помісячний графік постачання газу, який суворо виконується. А МГЗ забезпечує своєчасний розрахунок. Ми сподіваємося, що «ІТЕРА» залишиться для нас тим партнером, про якого ми з удячністю зможемо сказати: одержання чергового мільйона тонн глинозему на рік — це і її заслуга.

Редакція «ДТ» приєднується до поздоровлень «ІТЕРИ» з нагоди її першого десятирічного ювілею.