Словацький реверс

Україна закликає ЄС до рішучих дій для забезпечення стабільних поставок газу. Єврокомісія вважає, що на кону - контрактна надійність Росії як газопостачальника. 18 країн Євросоюзу можуть розв'язати газову проблему не лише у форматі ЄС-РФ, а й між "Газпромом" і "Нафтогазом України", якщо зважаться купувати газ на російсько-українському кордоні. Нині "Газпром експорт" продає "газпромівський" газ на кордоні Україна-ЄС. Оператор газотранспортної системи (ГТС) України - компанія "Укртрансгаз" - у цьому процесі виконує винятково транзитні, транспортні функції. Грубо кажучи, "Укртрансгаз" - статист.

Державам ЄС Путін пригрозив припиненням поставок російського газу. Зрозуміло, заздалегідь усю відповідальність поклавши на Україну. Європейські компанії мають довгострокові контракти з "Газпромом", згідно з якими у 2013 р. одержали 86 млрд кубометрів газу через територію України. Це понад 53% імпорту російського газу до ЄС, не враховуючи російського газового експорту "Північним потоком" (у Німеччину) і "Блакитним потоком" (у Туреччину).

Чи готові європейські газові компанії розірвати контракти з "Газпромом" і домогтися укладання нових, на нових умовах - одержувати російський газ у газотранспортного оператора "Укртрансгазу", зрозуміло, прорахувавши свою вигоду? Це було б логічним рішенням. Навіть не враховуючи демонтованої в Болгарії частини газпромівського трубопроводу "Південний потік". І тоді проблеми реверсу через словацьку ГТС за погоджених дій ЄС, спрямованих на зниження російського енерготиску, зокрема на Україну, не було б або вона була б не такою болючою.

Однак, схоже, що Єврокомісія та ЄС ще (або вже?) не готові ставити ультиматум "Газпрому". Хоча вже не такі безтурботні, як восени 2008-го.

Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу у відповідь на майже ультимативний лист Путіна відповів, що поставки газу Євросоюзу й Україні тісно переплетені. Він зазначив, що ЄС готовий обговорювати, як виконуються контракти, з усіма сторонами, на основі ринкових цін, міжнародних норм і правил для того, аби переконатися, що транзит через українську територію, закачування газу в підземні сховища України й поставки газу Україні здійснюються прозоро та надійно. "Співробітництво між ЄС і РФ в енергетичній галузі ґрунтується на спільних інтересах... Контрактна надійність РФ як постачальника газу - на кону в цій справі", - наголосив Баррозу.

Україна-Словаччина: спроба реверсного контакту

Оператор словацької ГТС - компанія Eustream a. s. та оператор української ГТС - ПАТ "Укртрансгаз" четвертий рік ведуть затяжні переговори про реверс газу в Україну через словацьку ГТС і про прямий контакт операторів при транспортуванні газу.

Майже рік тому, 8 квітня 2013 р., "Укртрансгаз" підписав стандартну Угоду про підключення (Interconnection agreement) і направив її словацькій Eustream a. s., запропонувавши при цьому операторові словацької ГТС звести контакти з його клієнтом - ТОВ "Газпром експорт" "до замовлення газотранспортних потужностей відповідно до чинних європейських норм і вимагати від російської сторони налагодити обмін стандартною інформацією з "Укртрансгазом" у повному обсязі". Зухвало, але поки що безрезультатно.

Можливо, Eustream і погодилася б. Але, мабуть, не погодився "Газпром" і його стовідсоткове газоекспортне дочірнє ТОВ "Газпром експорт". У результаті Eustream не підписала ні Угоди про підключення, ні доповнення до неї. Домовилися про узгодження Меморандуму про взаєморозуміння.

Словаччина-Україна:
на чийому полі м'яч?

"Укртрансгаз" відправив словацькому операторові ГТС проект Меморандуму про взаєморозуміння ще 5 грудня 2013 р. Не дочекавшись відповіді, ще раз запитав словацьких колег, що вони планують робити.

13 січня 2014 р. Eustream повідомила, що має намір внести зміни в меморандум, і запросила українських партнерів у Братиславу - для погодження деталей... Потім надіслала свій варіант Меморандуму про взаєморозуміння, в якому чітко вказала, що її цікавлять в основному технічні аспекти міні-реверсу.

Водночас міністерство економіки Словаччини заявило: "На цьому етапі дуже важливо зосередитися на технічних аспектах рішення можливого зворотного потоку газу через Словацьку Республіку. При їх підготовці збігає дорогоцінний час через непідготовленість компанії "Укртрансгаз" до переговорів і підписання документів, які готувалися з ініціативи Європейської комісії понад рік". При цьому в словацькому міністерстві заявили, що "компанія Eustream не помітила жодної зацікавленості з боку України в можливості відвідати словацькі газові об'єкти або компресорну станцію у Вельке Капушанах".

"Обов'язковим є стандартний спосіб підготовки реверсу відповідно до правил законодавства ЄС, за якого не має бути порушене виконання попередніх зобов'язань компанії Eustream, пов'язаних із транспортуванням газу через Словацьку Республіку. Ми привітали би більшу гнучкість компанії "Укртрансгаз" у питанні підготовки та участі в переговорах у Братиславі, які ведуть до завершення цього процесу", - цитувалися в повідомленні слова міністра економіки Словаччини Томаша Малатінські.

У словацькому уряді наполягають, щоб угода з Україною стосовно реверсу не порушувала "попередніх зобов'язань оператора Eustream щодо транспортування газу", і пропонують українській стороні сконцентруватися на технічних аспектах реверсу. У міністерстві економіки заявили, що їхня країна підтримує зусилля з відкриття маршруту реверсу газу в Україну, але вимагає для цього дотримання всіх необхідних процедур. А також зазначили, що реалізація проекту підключення між Словаччиною та Україною для реверсних поставок природного газу повністю стосується компетенції операторів газотранспортних систем обох країн - компаній Eustream і "Укртрансгаз".

При цьому Україна вже провела низку заходів: побудувала ГВС та паралельний трубопровід для організації фізичного реверсу, в такий спосіб знявши технічні обмеження для початку реверсних поставок з боку Словаччини. І тут Словаччина для продовження переговорів забажала від України надати фінансові гарантії прокачування мінімум 10 млрд кубометрів газу на рік.

Словаччина, що є одним із найбільших після України транзитерів російського газу, у
2008 р. підписала з "Газпромом" 20-річні контракти на поставку й транзит газу з гарантією прокачування не менш як 50 млрд кубометрів на рік на умовах ship-or-pay.

"Газпром" також не залишається осторонь, активно перешкоджаючи відкриттю реверсу через Словаччину, і постійно повторює про сумнівність реверсної схеми газопоставок в Україну. Мовляв, це віртуальний реверс, і одержує Україна той же російський газ.

А ніхто цього й не приховує. Але якщо експортований "Газпромом" (і "Газпром експортом") російський газ уже перетнув кордон зі Словаччиною й потім повертається в загальному реверсному газопотоку в українську ГТС, то це цілком законний фізичний реверс. Був би. І, сподіваємося, буде. І "Газпром" не може заборонити європейським компаніям продавати надлишки свого газу або газу, придбаного на торговельних майданчиках ЄС, в Україну через ГТС Словаччини або будь-якої іншої країни. Інша річ, що "Газпрому" такий підхід невигідний - не за це десятиліттями боровся російський газовий монополіст. Йому зручніше контролювати всі газопотоки, що ведуть у ЄС, а в ідеалі - й реверсні. На те він і монополіст.

Наприкінці 2013 р. "Газпром" попередив Словаччину про можливе скорочення транзиту через її ГТС, що для енергозалежної від росіян країни вкрай небажано. Пізніше єврокомісар з енергетики Гюнтер Оттінгер заявив, що дозвіл на реекспорт від Словаччини отримано, але угоду України з Eustream так і не було підписано, причому через зволікання зі словацької сторони.

Зокрема, як уже неодноразово писало DT.UA, словацькі колеги з Eustream формально хоч і не заперечують проти реверсу, але виставляють вимогу повного дотримання matching-процедур (механізму погодження поставок). Суть їх полягає в тому, щоб газотранспортні оператори (тобто Eustream й "Укртрансгаз") погоджували в обов'язковому порядку так звані шипер-коди (shipper code pairs), які мають бути відомі обом операторам і які "розшифровують" не лише загальні обсяги транспортованого газу, а й конкретних продавця й покупця цього газу. Ці коди Україна може отримати тільки від російського "Газпром експорту" (власника газу). З відомих причин він їх не надає "Укртрансгазу" і надавати не збирається.

Щоб Україні ніколи було думати про реверс через Словаччину, глава "Газпрому" Олексій Міллер 24 квітня заявив, що очолювана ним компанія виставляє рахунок "Нафтогазу України" за недобір газу у
2013 р. на суму 11,388 млрд дол. На думку чиновників "Газпрому", торік відповідно до умов контракту від 19 січня
2009 р. "Нафтогаз" мав викупити 41,6 млрд кубометрів газу, а практично взяв лише 12,9 млрд. Мовляв, через це російська газова монополія недоодержала вищевказану суму.

При цьому "Газпром" абсолютно ігнорує пропозицію "Нафтогазу України" про повну виплату заборгованості в
2,2 млрд дол., але на умовах грудневих домовленостей, згідно з якими ціна тисячі кубометрів газу для НАКу становить 268,5 дол.

Навіщо нам
"віртуальний" оператор?

"Перед підписанням меморандуму зі Словаччиною Україна хоче одержати чітку відповідь на запитання, що робить як
оператор газу на українсько-словацькому кордоні російський "Газпром експорт", - заявив
18 квітня голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Україна закликає словацьку сторону, а також Енергоспівтовариство та Єврокомісію дати юридичну оцінку існування між українським і словацьким операторами ГТС непотрібного "посередника" - російського "Газпром експорту".

"Україна просить європейську сторону допомогти вивести ситуацію з глухого кута, що має дозволити запустити реальний, а не віртуальний реверс газу в Україну з території Словаччини", - додав А.Коболєв. На його думку, присутність як "віртуального" оператора на українсько-словацькому кордоні російського "Газпром експорту", що практично контролює весь газопотік через Словаччину, суперечить європейському законодавству, зокрема Другому й Третьому енергопакетам. А конфіденційність контрактів, укладених між оператором словацької ГТС і "Газпром експортом", сприяє маніпулюванню різними технічними причинами й термінами як, наприклад, шипер-код, для того щоб фактично обмежити доступ української сторони на європейський ринок газу.

"Ми просимо не віртуальний, а реальний реверс, але на рівних з усіма умовах", - заявив А.Коболєв. По суті, варіант, на якому наполягає Україна, дозволяє одержати через ГТС Словаччини доступ до європейського ринку, обсяг якого непорівнянний із нинішніми реверсними струмочками в Україну, і реверс може становити до 30 млрд кубометрів газу на рік (див. рис. 1). Причому за обопільної згоди сторін цей варіант можна реалізувати протягом кількох тижнів.

Пропозиція України

Як показано на рис. 2, через територію Словаччини проходять чотири гілки газопроводу. Вони являють собою по суті інтерконектор, пов'язаний із ГТС Європи. Ще один трубопровід, що йде з України, законсервовано і не підключено до спільної газотранспортної системи Словаччини. За словами глави "Нафтогазу", максимальне завантаження діючої системи ГТС Словаччини в 2011–
2013 рр. становило 63%, а нині - близько 33%. Але використати вільні потужності діючих газопроводів для реверсу газу в Україну словацький оператор ГТС, за твердженням його керівників, не може. Мовляв, усі транспортні потужності викупив "Газпром експорт" наперед. І тільки один із чотирьох трубопроводів може використовуватися в реверсному напрямку.

А.Коболєв зазначив, що наприкінці квітня мають відбутися переговори з європейськими партнерами з питань реверсних поставок газу зі Словаччини. Він висловив сподівання, що Словаччина знайде юридичну можливість поставляти Україні природний газ у максимальному обсязі. Однак 23 квітня міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан заявив, що переговори перенесли. Чи означає це, що словаки навідріз відмовилися від пропозиції української сторони? Поки що сказати важко. Так чи інакше, словацьке питання все одно буде на порядку денному. "Нафтогаз" тим часом має намір заручатися підтримкою своєї позиції не лише в Єврокомісії, а й у впливових європейських учасників ринку газу.

Крім того, як стало відомо DT.UA, 24 і 25 квітня американські потенційні партнери висловили бажання підключитися до розв'язання проблеми реверсних поставок газу в Україну через словацьку ГТС. У п'ятницю, 25 квітня, американці мають намір відвідати газовимірювальну станцію в Словаччині Вельке Капушани, після чого продовжити переговори з українською стороною в Ужгороді, а також за участі оператора словацької ГТС.

Словацький інтерес

Як нагадав глава "Нафтогазу" А.Коболєв, у 2011 р. саме Словаччина пропонувала варіант, як саме Україна може одержувати газ зі Словаччини по реверсній системі. Але тепер вона не погоджується на такий варіант, оскільки напрямок газу контролює "Газпром". Словаччина готова забезпечити реверс в Україну лише 2,9 млрд кубометрів газу на рік (див. рис. 3). Для цього вона пропонує добудувати 300–400 м газопроводу, який нині не використовується. І словаки розраховують, імовірно, що оплатить це будівництво якщо не Україна, то ЄС. Цю умову, за інформацією DT.UA, було внесено в Меморандум про взаєморозуміння. Там зазначено і терміни будівництва, й інші процедури. А сам газомаршрут мав почати працювати вже в жовтні 2014 р.

Це, звичайно, ліпше, ніж нічого. Але цього явно недостатньо для України. Нагадаємо, що оператор словацької ГТС - компанія Eustream тільки на 51% належить уряду Словаччини. На ринку завзято стверджують, що решта 49% акцій Eustream опосередковано належать "Газпрому", що і є фактичною причиною, яка не дозволяє операторові словацької ГТС й "Укртрансгазу" - операторові української ГТС укласти пряму взаємовигідну угоду.

Україна відкриває ринок підземного зберігання газу

Сезон закачування газу на наступний осінньо-зимовий період от-от розпочнеться. Але... НАК "Нафтогаз України" не може закуповувати газ за ціною, близькою до 500 дол. за тисячу кубометрів для закачування в підземні сховища (ПХГ) і подальшого використання з метою підтримки транзиту в ЄС, заявив глава компанії А.Коболєв.

"Усі це розуміють, це об'єктивна реальність. Слід знайти просте, але швидке рішення, як забезпечити нам доступ до газу за ринковими цінами. Ми не просимо якихось пільг. У Європі зараз ціна приблизно на рівні 350 дол. за тисячу кубометрів і навіть нижче", - сказав він. Але до цього порівняно дешевого газу в "Нафтогазу" доступу немає через позицію Словаччини. Адже саме вона, причому без особливих фізичних зусиль, може забезпечити найбільший реверсний газопотік в Україну.

А.Коболєв наголосив, що обсяг газу з українських ПСГ для забезпечення пікового попиту в Європі майже вдвічі перевищує обсяг для пікових потреб України. Тому, вважає глава НАКу, логічно, щоб європейські газооператори формували запас газу в українських ПСГ, для чого вони мають також одержати доступ до газотранспортних потужностей у Словаччині.

Він також зазначив, що європейські країни зацікавлені вирішити проблему реверсу газу через Словаччину не менше, ніж Україна. І запропонував європейським партнерам скористатися українськими ПСГ для зберігання резервного газу.

Загальна активна потужність українських ПСГ, як відомо, перевищує 30 млрд кубометрів газу в сезон. Це друга в Європі за обсягами система підземного зберігання газу після "газпромівської". Для порівняння: загальна ємність ПСГ 28 країн Європи становить 79 млрд кубометрів газу. За словами А.Коболєва, "Нафтогаз" уже подав заявку в Європейську асоціацію учасників газового ринку Gas Infrastructure Europe з метою розкриття інформації зі своїх газосховищ на регулярній основі. Це, крім іншого, має зміцнити довіру потенційних партнерів і мінімізувати антиукраїнські настрої, поширювані тим же "Газпромом" щодо надійності зберігання газу в ПСГ України.

"Велика сімка"
має намір знизити енергозалежність від РФ

Правда, досі, розуміючи ступінь своєї енергозалежності від Росії, Європа цим була не особливо стурбована. Скажімо так, зо два рази на рік. Але тепер енергонезалежні настрої ЄС тим більш актуальні, що Великобританія готова очолити міжнародні зусилля, спрямовані на те, щоб перешкоджати використанню Росією своїх природних енергоносіїв як знаряддя шантажу відносно інших держав. Великобританія готова взяти на себе ініціативу з вироблення "сімкою" (G7) нової енергетичної програми, спрямованої на скорочення залежності провідних країн Заходу від поставок природного газу з Росії. Таку думку висловив міністр енергетики Об'єднаного Королівства Ед Дейві на шпальтах газети The Times.

"Останнім часом було два, якщо не три випадки, коли Росія намагалася використати свій статус енергетичної супердержави в досить агресивній манері", - заявив Дейві напередодні запланованої на травень зустрічі "великої сімки". Європа отримує щонайменше чверть свого газу з Росії, половина цього обсягу йде через Україну. При цьому "Газпром" заявив у квітні, що ціна на газ для України може зрости на 44%.

"Не можна миритися з тим, щоб Росія викручувала руки конкретним країнам. Ми повинні не допустити, щоб ця проблема пішла з порядку денного", - вважає британський міністр енергетики.

У цьому британський міністр безсумнівно правий: російський президент звик до того, що як тільки він дістає свою козирну "газову" карту, всі навколо шанобливо схиляються. "Прагнення Кремля усім уже зрозумілі - пригноблювати та знущатися. Хай буде так: цивілізованим країнам настав час показати, що утиски більше не дадуть бажаного результату", - додав він.

Як очікується, міністри енергетики "великої сімки" повинні обговорити можливості якнайшвидшої організації альтернативних поставок газу, збільшення кількості газосховищ, будівництва більшої кількості міжсистемних ліній електропередачі та, що не виключено, розконсервування частини АЕС. Інакше кажучи, захищаючи себе, "велика сімка" може допомогти й Україні. Хоча, звичайно, зрозуміло, що насамперед Європу цікавить власна безпека, включаючи енергетичну.